Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 713/44/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2020. Зареєстровано: 03.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2020.
Дата набрання законної сили: 02.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/62050/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		02 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №713/44/18
		адміністративне провадження №К/9901/62050/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
		суддів: Стеценка С.Г.,  Тацій Л.В., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу                         № 713/44/18
		за позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради про скасування рішення, провадження по якій відкрито 
		за касаційною скаргою   ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року (головуючий суддя - Григораш В.О.,)  та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Смілянця Е. С., суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.)
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Берегометської селищної ради про визнання неправомірним та скасування рішення ХХV сесії Берегометської селищної ради VII скликання від 28.12.2017 року в частині внесення змін в рішення 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року щодо продовження терміну подачі розробленого проекту відводу ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в  
		АДРЕСА_1 .          Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 1986 року його батько - ОСОБА_3 користувався та користується земельною ділянкою площею 0,15 га, яка розташована по АДРЕСА_2 .
		Враховуючи те, що сім`я ОСОБА_4 відкрито, безперервно та добросовісно користувалася та користується земельною ділянкою площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_2 , позивач звернувся до Берегометського селищного голови із заявою про передачу йому у власність цієї земельної ділянки, але 05.01.2018 року отримав відповідь, що цю земельну ділянку передано у власність ОСОБА_2 , шляхом внесення змін до раніше прийнятого рішення 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року згідно рішення Берегометської селищної ради від 28.12.2017 року.
		Ознайомившись із рішенням сесії Берегометської селищної ради від 28.12.2017 року позивач вважає його незаконним та такими, що підлягає частковому скасуванню з наступних підстав:
		Рішенням 30 сесії 5 скликання Берегометської селищної ради від 11.06.2010 року надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,17 га.
		Після оформлення проекту відводу земельної ділянки ОСОБА_2 подала заяву до відповідача про передачу їй у власність 3-х земельних ділянок, в тому числі, і земельної ділянки площею 0,15 га по АДРЕСА_2 .
		Пунктами 1,2 рішенням VIII сесії Берегометської селищної ради VI скликання від 20.10.2011 року затверджено проект відведення в т.ч. і спірної земельної ділянки площею 0,15 га та передано її у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_9 . На підставі цього рішення ОСОБА_2 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ за №702311.
		Вказане рішення та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ за №702311 скасовано в судовому порядку.
		28 грудня 2017року ХХV сесія VІІ скликання Берегометської селищної ради розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 щодо продовження терміну дії рішення 30 сесії 5 скликання Берегометської селищної ради від 11.06.2010 року вирішила внести зміни в рішення 30 сесії 5 скликання Берегометської селищної ради від 11.06.2010 року, а саме: 1) Розроблений проект відведення подати для розгляду та затвердження в установленому порядку до 28.12.2018 року, площею - 0,15 га, кадастровий номер 732055500:01:003:1408 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 .
		На думку позивача, вказане рішення суперечить вимогам ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, нормою якої передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
		Таке право ОСОБА_2 було використано 20.10.2011 року тобто рішенням сесії їй було передано у власність безоплатно 0,35 га для ведення особистого селянського господарства.
		Та обставина, що цією земельною ділянкою ОСОБА_4 разом із сім`єю, в т.ч ОСОБА_1 , користується більше 25 років було відомо ОСОБА_2 , депутатам селищної ради, землевпоряднику, сусідам та встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.
		3.          Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 08 травня 2018 року в задоволенні позову відмовив. 
		4.          Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року залишене без змін.
		5.          Рішення судів мотивовані тим, що внесення змін до рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку документації із землеустрою не є та не може вважатися порушенням прав позивача, оскільки позивач не набув права власності/користування на вказану земельну ділянку.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6.          Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до  Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
		7.          В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначив, що позивач уже використала своє право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а, відтак, оскаржуване рішення відповідача є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
		Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Відтак, позивач вважає, що оскаржуване рішення ХХV сесії Берегометської селищної ради VII скликання від 28.12.2017 року в частині внесення змін в рішення 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року щодо продовження терміну подачі розробленого проекту відводу ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_4 неправомірним та підлягає скасуванню.
		8.          Верховний Суд ухвалою від 01 листопада 2018 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року.
		9.          Відповідач та третя особа подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що ОСОБА_2 просила Берегометську селищну раду у своїй заяві продовжити термін дії рішення Берегометської селищної ради 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року, тому жодних обмежень у відповідача для зміни рішення не було. ОСОБА_1 не являється суб`єктом цих правовідносин, оскільки в 2010 році із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту відведення даної земельної ділянки   не звертався.
		У відзиві на касаційну скаргу третя особа зазначила, що фактичною підставою для скасування рішення VIII сесії VI скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 20.10.2011 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1500 га є те, що підпис у Акті встановлення та погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 - виконаний не ОСОБА_4 , як власником суміжної земельної ділянки.
		10.           Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив про безпідставність аргументів відповідача та третьої особи щодо можливості вносити зміни до рішення органу місцевого самоврядування, яке не є нормативним актом та вичерпує свою дію фактом його виконання.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		11.          Рішенням 30 сесії 5 скликання Берегометської селищної ради Чернівецької області від 11.06.2010 "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки" за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_2 вирішено:
		1. Погодити місце розташування земельної ділянки площею 0,1700 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_4 та площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_5 з земель запасу селищної ради сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту для надання безплатно у власність.
		2. Дати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,1700 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_4 та площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_5 з земель запасу селищної ради сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту для надання безплатно у власність при виконанні умов зазначених державними виконавчими органами при погоджені місця розташування земельної ділянки, а також державним інспектором по використанню і охороні земель району.
		3. Розроблений проект відведення подати для розгляду та затвердження в установленому порядку до 11 червня 2011 року.
		4. Попередити гр. ОСОБА_2 , що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації, забороняється.
		12.          Рішенням VII сесії VI скликання Берегометської селищної ради Чернівецької області від 14.07.2011 "Про розгляд заяв громадян" за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_2 вирішено:
		1. Заяву гр. ОСОБА_2 - задовольнити.
		Внести зміни у попередньо прийняте рішення селищної ради 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року стосовно розміру земельних ділянок з площі - 0,3700 га на фактичну площу - 0,3500 га, в тому числі   площею - 0,3500 га для ведення особистого селянського господарства з них площею - 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства в    АДРЕСА_5 та площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства в  
		АДРЕСА_6 .           2 . Внести зміни в 3 пункт попереднього рішення 30 сесії 5 скликання від 11 червня 2010 року: - розроблений проект відведення подати для розгляду та затвердження в установленому порядку до 14 липня 2012 року (а.с. 120).
		14.          Рішенням VIII сесії VI скликання Берегометської селещної ради Вижницького району Чернівецької області від 20.10.2011 року затверджено проект землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства по  
		АДРЕСА_2 .          На підставі рішення селищної ради від 20.10.2011 року було видано Державний акт серії ЯМ №702311 від 07.12.2012 року на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7320555300:01:003:1408, площею 0,1500 га, що розташована по  
		АДРЕСА_2 .          02.09.2014, позивач звернувся до Берегометської селищної ради Чернівецької області із заявою про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1500 га, по АДРЕСА_2 
		17.          Рішенням XХXVІ сесії VI скликання Берегометської селищної ради Чернівецької області від 12.12.2014 "Про розгляд заяв та клопотань" вирішено: рекомендувати гр. ОСОБА_1 звернутись в суд щодо вирішення питання про надання земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_6 , яка знаходиться в приватній власності гр. ОСОБА_2 .
		18.          30.12.2014 позивач звертався до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області із заявою про незаконне надання гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_7 , за якою позивач доглядав понад двадцять років і яка межує з його земельною ділянкою.
		19.          Не погоджуючись з рішенням VIII сесії VI скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 20.10.2011 в частині погодження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 та Державним актом серії ЯМ№702311 від 05.12.2012, власник суміжної земельної ділянки - ОСОБА_4 звернувся до Вижницького районного суду з позовом про його скасування.
		20.          Вижницький районний суд рішенням від 25.04.2017 №713/428/17 визнано незаконним та скасовано рішення VIII сесії VI скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 20.10.2011 в частині погодження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства по  
		АДРЕСА_2 .          Вказане судове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області мотивовано тим, що підпис у Акті встановлення та погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 - виконаний не ОСОБА_4 , як власником суміжної земельної ділянки, а отже і закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснювалось виконавцем за його відсутності. Таким чином, Вижницьким районним судом Чернівецької області встановлено, що рішення VIII сесії VI скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 20.10.2011 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 прийняте в межах повноважень Берегометської селищної ради, однак з грубим порушенням діючого на момент його прийняття земельного законодавства.
		22.          Рішенням Вижницького районного суду від 28.11.2017 №713/945/17 визнано незаконним та скасовано Державний акт серії ЯМ№702311 про право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 05.12.2012 на підставі рішення від 20.10.2011 року 8 сесії 6 скликання Берегометської селищної ради, кадастровий номер 732055500:01:003:1408, площею 0,15 га цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Берегометської селищної ради Вижницького району.
		23.          Зазначене рішення суду від 28.11.2017 мотивовано тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, який видається на підставі рішення повноважного органу про передачу земельної ділянки у власність, оскільки рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2017 року, яке набрало законної сили визнано незаконним та скасовано рішення VIII сесії VI скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 20.10.2011 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , а тому необхідно визнати незаконним та скасувати Державний акт серії ЯМ №702311 про право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 05.12.2012 на підставі рішення від 20 жовтня 2011 року 8 сесії 6 скликання Берегометської селищної ради, кадастровий номер 7320555300:01:003:1408, площею 0,15 га цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Берегометської селищної ради Вижницького району.
		24.          15.12.2017 позивач звернувся до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,17 га, що розташована в межах населеного пункту - смт. Берегомет на території Берегометської селищної ради для ведення особистого селянського господарства.
		25.          18.12.2017 ОСОБА_2 звернулась до Берегометської селищної ради із заявою продовжити термін дії рішення 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року 30 сесії 5 скликання на земельну ділянку, площею 0,15 га кадастровий номер 732055500:01:003:1408 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_6 (а.с. 43).
		26.          Відповідно до Витягу з Протоколу погоджувальної земельної комісії Берегометської селищної ради від 27.12.2017 року, розглянута заява ОСОБА_2 щодо продовження терміну дії рішення від 11 червня 2010 року 30 сесії 5 скликання на земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_6 , у зв`язку із рішенням суду від 25.04.2017 про скасування рішення 8 сесії 6 скликання від 20.10.2011 та рішення суду від 28.11.2017 про скасування Державного акта серія №702311 про право власності на земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_8 виходить з пропозицією до сесії селищної ради щодо надання дозволу на продовження терміну дії рішення від 11.06.2010 року та строку   виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га по АДРЕСА_8 для ведення особистого селянського господарства.
		27.          Також цією ж комісією розглянута заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,17 га, що розташована в межах населеного пункту смт. Берегомет для ведення особистого селянського господарства. Та в зв`язку із тим, що дана земельна ділянка надана ОСОБА_2 , згідно рішення від 11 червня 2010 року 30 сесії 5 скликання вирішено відмовити в задоволені даної заяви.
		28.          Рішенням XXV сесії VII скликання Берегометської селищної ради Чернівецької області від 28.12.2017 "Про розгляд заяв громадян" вирішено: заяву гр. ОСОБА_2 - задовольнити. Внести зміни в рішення 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року, а саме: 1) Розроблений проект відведення подати для розгляду та затвердження в установленому порядку до 28 грудня 2018 року, площею - 0,15 га, кадастровий номер 732055500:01:003:1408 для ведення особистого селянського господарства в  
		АДРЕСА_1 .          Рішенням XXV сесії VII скликання Берегометської селищної ради Чернівецької області від 28.12.2017 "Про розгляд заяв та клопотань" вирішено: 1. Відмовити у наданні дозволу ОСОБА_4 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,17 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту за адресою АДРЕСА_6 , так як на зазначену земельну ділянку надано дозвіл на виготовлення проекту відведення ОСОБА_2 рішенням 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010.
		30.          Не погоджуючись з Рішенням XXV сесії VII скликання Берегометської селищної ради Чернівецької області від 28.12.2017 "Про розгляд заяв громадян", позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання неправомірним та скасування рішення в частині внесення змін в рішення 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року щодо продовження терміну подачі розробленого проекту відводу ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_6 .
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		31.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		32.          Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		33.          8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		34.          За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		35.          За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
		36.           Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		37.          Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		38.          Статтею 6 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) установлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, визначеному цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		У відповідності до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень  (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
		Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		39.          Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		40.          Як вбачається зі встановлених по справі обставин, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного права володіти належною йому земельною ділянкою (наявністю перешкод для набуття у власність земельної ділянки).
		41.          Зокрема, позивач зазначив, що його сім`я відкрито, безперервно та добросовісно користувалася та користується спірною земельною ділянкою площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_6 .
		При цьому, позивач намагався оформити право власності на дану земельну ділянку, у зв`язку з чим звернувся до Берегометського селищного голови із заявою про передачу йому у власність цієї земельної ділянки.
		Проте, 05.01.2018 року отримав відповідь, що вказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 шляхом внесення змін до раніше прийнятого рішення 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року згідно рішення Берегометської селищної ради від 28.12.2017 року.
		Таким чином, позовні вимоги позивача спрямовані фактично на усунення перешкод у реалізації свого права на користування земельною ділянкою, яку він бажає отримати у власність. 
		З огляду на викладене, предметом цього спору є поновлення цивільних прав позивача у сфері земельних відносин.
		42.          Згідно ст. 2 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
		Статтею 116 ЗК України передбачено, що набуття права на землю громадянами (…) здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
		43.          Стаття 152 ЗК України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
		Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
		Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України; у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		44.          За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		Аналогічну норму закріплено й у ч. 1 ст. 19 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII), яка передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді, і переданий на його розгляд з такими вимогами.
		Статтею 16 ЦК передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, (…), їхніх посадових і службових осіб.
		Велика Палата Верховного Суду послідовно звертала увагу на те, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року, 27 лютого та 04 грудня 2019 року у справах № 826/11120/16 (провадження № 11-581апп18), 826/15089/17 (провадження № 11-1421апп18), 200/2916/19-а (провадження № 11-858апп19) відповідно).
		Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		За правилами пункту 1 частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
		За змістом наведених правових положень суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом.
		Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту його порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
		Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 1340/3580/18.
		Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
		Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
		45.          Аналіз встановлених по справі обставин та зазначених вище норм права дає підстави вважати, що спір у даній справі, який стосується визнання рішення органу місцевого самоврядування про продовження терміну подачі розробленого проекту відводу третій особі на земельну ділянку не є публічно-правовим та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, оскільки в даному випадку позивач оспорює правомірність набуття третьою особою права власності на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні і на яку він також бажає оформити право власності.
		46.          Крім того, колегія суддів звертає увагу, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).
		47.          Разом з тим, Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спір у даній справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 28.12.2017 року в частині внесення змін в рішення 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року щодо продовження терміну подачі розробленого проекту відводу ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_6 не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення стосувалось оформлення права власності на земельну ділянку третьою особою, а не позивачем.
		Визнання протиправними і скасування рішення вказаного вище рішення є захистом прав позивача на спірну земельну ділянку, яка, як він зазначає, уже протягом тривалого часу знаходиться в його користуванні, від порушення їх третьою особою.
		48.          Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме - є спором позивача та третьої особи щодо прав на земельну ділянку.
		49.          З огляду на суб`єктний склад учасників даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
		50.          Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС).
		51.          Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
		52.          Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		53.          Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції і закриття провадження у справі.
		54.          Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		55.          Керуючись статтями 238, 341, 344, 349, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 08.02.2020 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		п о с т а н о в и в :
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		2.          Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року по справі № 713/44/18 - скасувати.
		3.          Провадження у справі № 713/44/18 за позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради про скасування рішення - закрити.
		4.          Роз`яснити позивачу право на звернення до суду за правилами господарського судочинства, а також роз`яснити позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		5.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 Т.Г.Стрелець          
		Судді                                                                                                     С.Г. Стеценко
		                                                                                                    Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...