Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-649/10 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2020. Зареєстровано: 03.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2020.
Дата набрання законної сили: 01.04.2020
Номер судового провадження: 22-ц/807/487/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 01.04.2020 Справа № 2-649/10
		 
		 
		Запорізький Апеляційний суд
		 
		 
		 
		ЄУН 2-649/10Головуючий у 1-й інстанції Світлицька В.М.Пр. № 22-ц/807/487/20Суддя-доповідач Гончар М.С.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 квітня 2020 року                    м. Запоріжжя
		 
		Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді (судді-доповідача)    Гончар М.С. 
		суддів                Подліянової Г.С., Кримської О.М.
		за участі секретаря            Путій Д.В.    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на заочнерішення Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від26січня 2010року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якогоє Товариствоз обмеженоювідповідальністю «ОТПФакторинг Україна», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У листопаді 2009 року Банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 3-6), в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , як позичальника, та ОСОБА_1 , як поручителя, заборгованість за кредитним договором № СМ-SМЕ202/216/2008 від 18.04.2008 року станом на 22.10.2009 року у розмірі 2055737,81 грн., яка складається із:222662,10 доларів США  суми заборгованості за тілом кредиту, 25259,43 доларів США  суми заборгованості за відсотками за період з 20.12.2008 року по 07.10.2009 року, а також 74101,02 грн.  пені за період з 20.11.2008 року по 29.04.2009 року відповідно до п.3.1.1. кредитного договору, від сплати якої відповідачі на користь Банку у добровільному порядку ухиляються, а також судовий збір 1700,00 грн. та ІТЗ 120,00 грн.
		Ухвалою суд першої інстанції від 12.11.2009 року (т.с. 1 а.с. 1) відкрито провадження у цій справі.
		Заочним рішенняЖовтневого районногосуду м.Запоріжжя від26січня 2010року (т.с. 1 а.с. 45-46) позов Банку у цій справі задоволено.
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 2055737,81 грн.
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Банку судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи 120,00 грн.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року (т.с. 1 а.с. 71) заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд вищезазначеного заочного рішення у цій справі залишено без задоволення.
		Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від04вересня 2017року (т.с. 1 а.с. 121) заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд вищезазначеного заочного рішення у цій справі залишено без задоволення.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції (фактично в частині задоволення позовних вимог Банку до поручителя), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1  усвоїй апеляційнійскарзі (т.с.1а.с.124-126)просив заочне рішення суду першої інстанції скасувати.
		До вказаної апеляційної скарги ОСОБА_1 додав заяви про витребування у Банку оригіналу договору поруки, який потрібний для проведення експертизи, та про призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі (т.с. 1 а.с. 128-129), на яку поставити питання: чи виконано підпис у вищезазначеному договорі поруки ОСОБА_1 чи іншою особою?, проведення якої доручити експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (69063 м. Запоріжжя вул. Олександрівська, 13).
		Постановою Апеляційногосуду Запорізькоїобласті від11квітня 2018року (головуючийсуддя ПоляковО.З.,судді КриловаО.В.та ОСОБА_3 Е. ОСОБА_4 .т.с.1а.с.192-196) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року у цій справі залишено без змін.
		Постановою ВерховногоСуду від27листопада 2019року (т.с. 2 а.с. 83-88) в порядку часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 постанову Апеляційного суду Запорізької області від 11 квітня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		11 грудня 2019 року дана справа надійшла на новий розгляд до Запорізького апеляційного суду.
		Оскільки, Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.
		Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 «Про переведення суддів» судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.
		В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В., Подліянову Г.С. (т.с. 2 а.с. 90).
		З 15.12.2017 року набрав чинності ЦПК України в новій редакції, тому його нормами має керуватись апеляційний суд при розгляді цієї справи. 
		Ухвалою апеляційного суду дану справу прийнято до провадження (т.с. 2 а.с. 91), призначено до апеляційного розгляду (т.с. 2 а.с. 93). 
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року (т.с. 2 а.с. 128-130) за відсутності всіх належним чином повідомлених учасників цієї справи в порядку задоволення заяви Банку (т.с. 2 а.с. 113-126) залучено у цій справі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (юридична адреса: 03618 м. Київ вул. Фізкультури, 28 Д) в якості правонаступника позивача ПАТ «ОТП Банк». 
		У зв`язку із чим, розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 12 лютого 2020 року, відкладений, ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 128-130):
		= зобов`язано відповідача ОСОБА_1 повідомити апеляційному суду інформацію про те, чи підтримує (не підтримує) він на теперішній час його вищезазначену заяву про призначення у цій справі судової почеркознавчої експертизи, чи гарантує (не гарантує) він оплату цієї експертизи;
		=витребувано ТОВ«ОТП «ФакторингУкраїна» інформацію:
		- про наявність чи відсутність прострочених платежів щодо погашення періодичного платежу при стягненні заборгованості у цій справі станом на 22.10.2009 року у розмірі 2055737,81 грн., яка складається із: 222662,10 доларів США  суми заборгованості за тілом кредиту, 25259,43 доларів США  суми заборгованості за відсотками за період з 20.12.2008 року по 07.10.2009 року, а також 74101,02 грн.  пені за період з 20.11.2008 року по 29.04.2009 року відповідно до п.3.1.1. кредитного договору, 
		- та, відповідно, є чи немає підстав для застосування судом у цій справі положення ч. 4 ст. 559 ЦПК України (припинення поруки поза межами 6-місячного строку).
		Правонаступник ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» через свого представника поштою надав апеляційному суду лише розрахунок заборгованості із супроводжувальним листом на виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 139-142).
		Відповідач ОСОБА_1 через свого представника  адвоката Шевченка О.А. надав апеляційному суду поштою інформацію на виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 151-156, 159-163), за змістом якої у тому числі зазначав, що він на теперішній час не підтримує свою вищезазначену заяву, раніше подану апеляційному суду, про призначення почеркознавчої експертизи у цій справі, вважає останнє недоцільним, оскільки порука є припиненою. 
		Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу при новому апеляційному розгляді цієї справи станом на час її розгляду апеляційним судом.
		Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
		В автоматизованому порядку суддею Кримською О.М. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою хворобою останньої (т.с. 2 а.с. 157-158).
		Учасниками цієї справи відводів суддям апеляційного суду у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
		У судовезасідання 01квітня 2020року належнимчином здодержанням вимогЦПК Україниповідомленні апеляційнимсудом продату,час імісце розглядуцієї справивсі учасникицієї справи, окрімпредставника відповідача ОСОБА_1  адвокатаШевченка О.А.(т.с.2а.с.164), не з`явились, про причини своєї неявки та неявки своїх представників апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
		Навпаки, відповідачі ОСОБА_2 (т.с. 2 а.с. 101-103) та ОСОБА_1 (т.с. 2 а.с. 98-100) подавали апеляційному суду раніше заяви про розгляд цієї справи апеляційним судом за їх відсутністю.
		За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
		Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року,апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
		При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх учасників цієї справи, що не з`явились, і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ухвалив заяви відповідачів задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з`явились, за присутністю представника відповідача ОСОБА_1  адвоката Шевченка О.А. (т.с. 2 а.с. 164).
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року, постановленою протокольно, без виходу до нарадчої кімнати, заяви відповідача ОСОБА_1 про витребування у Банку оригіналу договору поруки та призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі (т.с. 1 а.с. 128-129) залишено без розгляду через їх непідтримання відповідачем ОСОБА_1 у суді при новому апеляційному розгляді цієї справи (т.с. 2 а.с. 153, 160).
		Заслухавши у судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1  адвоката Шевченка О.А. (т.с. 2 а.с. 164), який у тому числі на запитання апеляційного суду підтвердив, що відповідач ОСОБА_1 не підтримує на теперішній час свою заяву про призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі,  ОСОБА_1  у цій справі оскаржує рішення суду першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог Банку до нього про солідарне стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, оскільки, вважає договір поруки припиненим, так як 08.01.2009 року Банк надіслав вимогу позичальнику ОСОБА_2 про дострокове погашення всієї заборгованості за вищезазначеним кредитним договором у строк 30 днів з дати одержання цієї вимоги (т.с. 1 а.с. 28), яку останній отримав 14.01.2009 року, до 14.02.2009 року не виконав, але Банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у тому числі до поручителя ОСОБА_1 лише 04.11.2009 року, тобто з пропуском 6-місячного строку з 14.02.2009 року, передбаченого ст. 559 ч. 4 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, договір поруки не визнанийнедійсним забудь-якимрішенням суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
		В силувимог ст.367ч.1ЦПК Українив редакції,чинній з15.12.2017року,суд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_2 із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували.
		Відповідач ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі в апеляційному порядку фактично лише в частині задоволення позовних вимог Банку до нього, як поручителя.
		Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 і лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, - в частині задоволення позовних вимог Банку до поручителя ОСОБА_1 .
		У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуємої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц). 
		В силу вимог ст. 374 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення… (п.2).
		Відповідно до ст. 376 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
		Встановлено,що судпершої інстанції,задовольняючи позовБанку уцій справіта стягуючисолідарно зпоручителя ОСОБА_1 заборгованість завищезазначеним кредитнимдоговором врозмірі 2055737,81грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи 120,00 грн., керувався ст.ст. 4,10-11, 16, 59-60,79, 84, 88, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України в редакції, чинній до 14 12.2.2017 року включно, та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог Банку у цій справі у цій частині.
		Проте із такими висновками суду першої інстанції в частинірішення,яка єпредметом апеляційногооскарження, погодитись не можна з таких підстав.
		Апеляційний суд має враховувати норми ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, які були чинними на час розгляду цієї справи судом першої інстанції (26 січня 2010 року).
		Ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, (аналог ст. 263 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року) містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 214 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року (аналог - ст. 264 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року)  питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. 
		Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі в частині,яка єпредметом апеляційногооскарження, не відповідає.
		Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України в редакції. Чинній до 14.12.2017 року, (аналог ст. 12 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року) не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи в частині,яка єпредметом апеляційногооскарження, має місце неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи у цій частині, що мають значення для правильного вирішення справи у цій частині; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими у цій частині; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, фактичним обставинам цієї справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, висновки суду першої інстанції у цій справі в цій частині ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, (аналог ст. 60 ч. 4 ЦПК України в редакції чинній до 14.12.2017 року включно).
		Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).
		В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Доказом, передбаченим ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, який може бути прийнятий апеляційним судом до уваги у цій справі на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині,яка єпредметом апеляційногоперегляду уцій справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , є розрахунок заборгованості (т.с. 2 а.с. 140), наданий правонаступником Банку  ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду у цій справі.
		Вказівки касаційного суду, що містяться в постанові останнього у цій справі (т.с. 2 а.с. 83-88), є обов`язковими для апеляційного суду при новому апеляційному розгляді цієї справи в силу вимог ст. 417 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року. 
		Апеляційним судом встановлено, що датою остаточного повернення кредиту за вищезазначеним кредитним договором, укладеним між Банком та ОСОБА_2 , було встановлено - 17.04.2023 року (договір, копія т.с. 1 а.с. 9).
		ОСОБА_1 є поручителем за виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором СМ- SME202/216/2008 від 18.04.2008 року ОСОБА_2 перед Банком та солідарним боржником в силу договору поруки № SR-SME202/216/2008 від 18.04.2008 року (копія т.с. 1 а.с. 24-25).
		Проте, 08.01.2009року Банкприйняв рішення продострокове солідарне стягнення всіхсум завищезазначеним кредитнимдоговором з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 . Про що свідчать досудові вимоги Банку на ім`я останніх про сплату у строк 30 днів з моменту отримання цієї вимоги вих. № 22-3-2/53589 та № 22-3-2/53591 від 08.01.2009року (копії т.с. 1 а.с. 28,30).
		Встановлено, що позичальник ОСОБА_2 отримав вказану досудову вимогу Банку 14.01.2009 року (поштове повідомлення про вручення т.с. 1 а.с. 29) та зазначену вимог Банку у встановлений 30-денний строк з цієї дати - по 14.02.2009 року включно не виконав. 
		Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
		Після цієї дати (14.02.2009 року) Банк не звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у тому числі до поручителя ОСОБА_1 у цій справі у 6-місячний строк з позовом про стягнення заборгованості, тобто до 14.08.2009 року включно, а лише 04.11.2009 року (відмітка суду першої інстанції на позову Банку - т.с. 1 а.с. 3, оскільки, докази того, що позов Банку подавався у цій справі поштою, відсутні).
		В силу вимог ст. 43 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, (аналог ст. 131 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року) сторони зобов`язані повідомляти суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору. 
		Матеріали цієї справи не містять доказів сторін про те, що вищезазначений кредитний договір чи договір поруки визнані недійсними за будь-якими рішеннями будь-яких суді у будь-яких справах. 
		Крім того, відповідач ОСОБА_1 в апеляційному суді при новому апеляційному розгляді цієї справи не підтримав (т.с. 2 а.с. 153, 160) раніше подану ним апеляційному суду заяву про призначення у цій справі судової почеркознавчої експертизи з питання виконання (невиконання) ним підпису на вищезазначеному договорі поруки із Банком (т.с. 1 а.с. 129), тому останнє апеляційним судом у цій справі при новому апеляційному розгляді цієї справи не розглядалось. 
		Тому, апеляційний суд виходить із презумпції правомірності цих правочинів станом на час її перегляду апеляційним судом в силу вимог ст. 204 ЦК України (за змістом якої: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним). 
		При вищевикладених обставинах, порука ОСОБА_1 за вищезазначеним договором поруки № SR-SME202/216/2008 від 18.04.2008 року припинилась в силу вимог ст. 559 ч. 4 ЦК України в редакції, чинній станом на час правовідносин сторін у 2009 році, відносно всієї суми заборгованості у цій справі.
		Так як прострочка сплати щомісячних платежів позичальником має місце з 20.11.2008 року (т.с. 1 а.с. 26). Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
		А після прийняття Банком 08.01.2009 року рішення про зміну строкувиконання основногозобов`язання завищезазначеним кредитнимдоговором узв`язку із достроковим стягненням усіх сум за договором, Банк не мавправа нараховуватибудь-яківідсотки тапеню завищезазначеним кредитнимдоговором,що узгоджуєтьсяіз правовимвисновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18), який мають враховувати загальні суди в силу вимог ст. 264 ч. 4 ЦПК України.
		Оскільки, після спливу визначеного договором строку кредитування …право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пені за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Банк у цій справі будь-яких позовних вимог в порядку ст. 625 ЦК не заявляв.
		При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, є незаконним та необґрунтованим.
		Тому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в частині солідарного стягнення з поручителя ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором в розмірі 2055737,81 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи 120,00 грн. слід скасувати; ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог Банку, правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», до ОСОБА_1 у цій справі слід відмовити.
		В іншій частині (в частині задоволення позовних вимог позивача до позичальника ОСОБА_2 ) рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.
		Крім того,в силувимог ст.141ч.ч.1,13ЦПК Українив редакції,чинній з15.12.2017року,в разізадоволення апеляційноїскарги відповідача ОСОБА_1 апеляційним судомпри вищевикладенихобставинах,з Банку,правонаступником якогоє ТОВ«ОТП ФакторингУкраїна»,на користь ОСОБА_1 слід стягнутипонесені останнімсудові витрати,пов`язані ізрозглядом цієїсправи судамипершої,апеляційної такасаційної інстанцій,у виглядісудового зборуу розмірі5590,00грн. (розрахунок: судовий збір при подачі заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції 320,00 грн. (т.с. 1 а.с. 100) + судовий збір при подачі апеляційної скарги 1870,00 грн. (т.с. 1 а.с. 127) + судовий збір при подачі касаційної скарги 3400 грн. (т.с. 2 а.с. 1).
		Керуючись ст. ст. 4, 10-11, 16, 59-60, 79, 84, 88, 131, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України в редакції, чинній до 14 12.2.2017 року включно, ст.ст. 7, 12, 43, 81-82, 89, 367-369, 372, 374, 376, 381-384, п.13 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження,в частинісолідарного стягненняз поручителя ОСОБА_1 накористь Публічногоакціонерного товариства«ОТП Банк»заборгованості закредитним договоромв розмірі2055737,81грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи 120,00 грн. скасувати.
		Ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», до ОСОБА_1 у цій справі відмовити.
		В іншій частині (в частині задоволення позовних вимог позивача до позичальника ОСОБА_2 ) рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю « ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, у вигляді судового збору у розмірі 5590,00 грн. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
		Повний текст постанови апеляційним судом складений 02.04.2020 року.
		 
		Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Подліянова Г.С.Кримська О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...