Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/1707/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2020. Зареєстровано: 03.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2020.
Дата набрання законної сили: 01.04.2020
Номер судового провадження: 11-сс/4809/132/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020120000000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Кропивницький апеляційнийсуд 
		 
		№ провадження 11-сс/4809/132/20 Слідчий суддя  ОСОБА_1 
		Категорія ч.4ст.189КК УкраїниДоповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.04.2020 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		    суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		підозрюваного ОСОБА_8 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Кропивницькому,в режимівідеоконференції,апеляційну скаргупрокурора укримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалуслідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2020 року, якою стосовно підозрюваного
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Павлодар республіки Казахстан, громадянин України, пенсіонер, не одружений, має на утриманні малолітню дитину та матір інваліда, з повною вищою освітою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №42020120000000008,за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.189КК України,на 60 днів, а саме: з 13 год. 11 хв., 18.03.2020 до 13 год. 11 хв., 16.05.2020, з визначенням застави у сумі 210200 грн.,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. 
		 
		В обґрунтуванняклопотання зазначив,що впровадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42020120000000008,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. 
		 
		Органом досудового розслідуванням  ОСОБА_8 повідомлено про підозру в тому, що він на початку січня 2020 року, точного часу та дати органом досудового розслідування не встановлено, дізнався від своєї колишньої співмешканки, про те, що в чоловіка її знайомої ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , який раніше працював суддею в м. Києві, та які проживають в м. Києві, у власності перебуває значна сума грошових коштів.
		Після цього у ОСОБА_8 , який також особисто знайомий з ОСОБА_10 , виник злочинний намір на заволодіння грошовими коштами, належними ОСОБА_11 . З цією метою ОСОБА_8 підшукав для здійснення свого злочинного умислу ОСОБА_12 , якому розповів про розроблений ним злочинний план дій з викрадення ОСОБА_11 та вимагання в подальшому з ОСОБА_10 грошових коштів в розхмірі 1000000 доларів СІЛА.
		ОСОБА_12 усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_8 та те, що останній зможе довести свій злочинний задум і без його участі, добровільно відмовився від вказаного злочинного задуму, але ОСОБА_8 дав свою добровільну згоду на вчинення злочину. Після цього ОСОБА_12 звернувся з відповідною заявою до працівників УСБУ України в Кіровоградській області, та надав свою добровільну згоду на співробітництво з розкриття та розслідування вказаного кримінального правопорушення.
		В подальшому ОСОБА_8 під час неодноразових зустрічей з ОСОБА_12 довносив до свого злочинного плану корективи, а саме: шляхом поїздок до м. Києва слідкували за потерпілими, з метою встановлення графіку роботи, місць перебування та поїздок останніх, купування спеціального одягу, масок на обличчя, мобільних терміналів з новими сім-картами для конспіративного спілкування в день викрадення ОСОБА_11 та здійснення вимоги ОСОБА_10 , щодо передачі грошових коштів.
		Дотримуючись злочинного плану ОСОБА_8 , відповідно до якого, останній мав залишатись на території Кіровоградської області, а ОСОБА_12 з уявними двома товаришами, з якими ОСОБА_8 не хотів зустрічатись з особистих міркувань та конспірації своєї особистості, повинні були здійснити викрадення ОСОБА_11 , якого перевести до імітованого ОСОБА_12 гаражного приміщення. Після цього, як тільки ОСОБА_12 зателефонує до ОСОБА_8 та повідомить останньому про викрадення ОСОБА_11 , ОСОБА_8 повинен був телефонувати до ОСОБА_10 з погрозами нанесення тілесних ушкоджень її чоловікові, якщо вона не видасть йому грошові кошти.
		17.03.2020 під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, дозвіл на проведення якого надали ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , було імітовано викрадення ОСОБА_11 . Після отримання відповідного повідомлення від ОСОБА_12 , ОСОБА_8 здійснив чотири телефонні дзвінки на номер мобільного телефону ОСОБА_10 з погрозою вбивства та нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , в разі якщо вона не передасть йому грошові кошти в розмірі 300000 доларів СІНА. В подальшому ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_8 , що грошові кошти знаходяться у нього та домовився з ним про зустріч 18.03.2020.
		18.03.2020 о 13год. в м. Олексадрівка Кіровоградської області, під час зустрічі, ОСОБА_12 передав ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 257700 доларів СІЛА, що в еквіваленті до курсу гривні, згідно інформації Національного банку України, станом на 17.03.2020 року складає 27,05 грн. за один долар СІНА, на суму 6970785 гривень, що відноситься до особливо великих розмірів.
		18.03.2020в періодчасу з14:32год.по 16:40год.був проведенийособистий обшукзатриманого впорядку ст.208КПК України ОСОБА_8 ,під часякого всумці,яказнаходилась приньому буловиявлено тавилучено грошовікошти врозмірі 257700доларів США,які вінотримав в якості викупу за ОСОБА_11 .
		 
		Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2020 року задоволено клопотання старшого слідчого та щодо підозрюваного 
		 ОСОБА_8 застосовано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60днів, з визначенням застави у сумі 210 200 грн.
		Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що  ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 189 КК Україниз урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
		При визначенні суми альтернативного запобіжного заходу  застави підозрюваному враховується, що на утриманні у підозрюваного є малолітня дитина та мати похилого віку, яка є інвалідом, він пенсіонер, офіційно не працює, тяжкість можливого покарання.
		Слідчий суддя першої інстанції вважає, що застава - 100 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 210200 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді. 
		Постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 13 год. 11 хв., 18.03.2020 до 13 год. 11 хв. 16.05.2020 з визначенням застави у відповідності до вимог п.3 ч.5 ст.182 КПК України в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630600 грн., а також із зазначенням, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави та наслідків їх невиконання.
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Передбачений п.3 ч.5 ст.182 КПК України максимальний розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 630600 грн. 
		Вважає, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_8 обрано розмір застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 210 200 грн., яка явно не співмірна з розміром суми вимагання та отриманими коштам в розмірі 257 700 доларів США, що дорівнює 6 970 785 грн. та свідчить про не здатність застави забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні зазначеного особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.
		Зазначені обставини вказують про необхідність визначення слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застави, у розмірі який перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та співмірний розміру вимоги та отриманим коштам.
		 
		Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, які надійшли із районного суду та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити,з таких підстав.
		 
		Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. 
		Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.
		Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Проте, враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.
		 
		На думкуколегії суддів,слідчий суддяприйшов дообґрунтованого висновкупро наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КК України.
		Так,  ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 189 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років та додаткове покарання у виді конфіскації майна. 
		 
		Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
		Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
		Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
		 
		    У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		В рішеннях Європейського суду з прав людини зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а саме ризик неявки підозрюваного на судовий розгляд у справі «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопаді 1969 року, ризик перешкоджання з боку підозрюваного процесу здійснення правосуддя у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року, вчинення ним подальших правопорушень у справі «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року.
		Між тим, колегія суддів вважає, що ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового вироку, та це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення, тобто суд повинен враховувати, зокрема, особистість обвинуваченого.
		 
		Не визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість злочину у якому підозрюється  ОСОБА_8 в сукупності з мірою покарання, яка загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування їх від суду, незаконного впливу на свідків.
		Крім того,  ОСОБА_8 офіційно не працює, не має жодних заробітків, що в свою чергу свідчить про наявність ризику вчиняти нові кримінальні правопорушення. 
		При цьому, колегія суддів враховую те, що причиною вчинення інкримінованого кримінального правопорушення стало відсутність грошових коштів.
		Також у  ОСОБА_8 наявний ризик впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 189 КК України, яке ставиться ОСОБА_8 передбачало викрадення потерпілого та вимагання коштів у дружини потерпілого шляхом залякування, погрозами вбивства її чоловіка. А тому, маючи можливість вільного пересування та контактів,  ОСОБА_8 може прямо чи опосередковано впливати на свідків. 
		Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння намагався заволодіти значною сумою грошових коштів у готівці, раніше працював у правоохоронних органах, а тому може вільно виїхати за кордон в т.ч. через не підконтрольні Україні території. Тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України. ОСОБА_8 маючи можливість вільного пересування та контактів з колишніх працівників правоохоронних органів, спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано на потерпілих та свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, оскільки злочин вчинено з корисливих мотивів, а також впливати на інших учасників кримінального провадження, зокрема із застосуванням погроз, підкупу, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується протоколами допиту потерпілих та свідків, а також іншими документами.
		Отже, застосування до підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, а також застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 210 200 грн., - на думку колегії суддів не забезпечить належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків. Оскільки слідчим та прокурором доведено, що ОСОБА_8 - становить підвищену суспільну небезпеку, а саме у нього наявні високий ризик можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, та через брак коштів наявний високий ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення. 
		А тому, належна поведінка підозрюваного ОСОБА_8 на досудовому слідстві не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а також застосування запобіжного заходу - та не зможе запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти нові кримінальні правопорушення.
		 
		Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. 
		Колегія суддів звертає увагу, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Крім того, слідчий суддя на стадії обрання запобіжного заходу не перевіряє правильність кваліфікації дій підозрюваного, наявність та достатність доказів для визнання вини чи питання допустимості доказів.
		У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою. 
		Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то колегія суддів на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
		 
		На думку колегії суддів, слідчий суддя задовольняючи подання слідчого та застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обґрунтовано зазначив, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, так і про існування ризиків запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка; вчинити нові кримінальні правопорушення.
		Дані обставини свідчать про наявність передбачених законом підстав для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу.
		Твердження захисника, про невірну кваліфікацію дій підозрюваного за ч. 4 ст. 189 КК України, оскільки шкода не була завдана через те, що підзахисний отримав фактично лише імітаційні кошти, шкоди не заподіяв, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів - колегія суддів не враховує. Адже, даний злочин є закінченим з моменту пред`явлення вимоги, тим більше ОСОБА_8 вчиняючи вимагання, ставив за мету заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах та вважав, що досяг своєї мети, отримавши визначену суму коштів, не зважаючи на те, що ці кошти були імітаційними. 
		Тобто, прямий умисел підозрюваного ОСОБА_8 був направлений - саме на завдання майнової шкоди в особливо великих розмірах, і він досяг поставленої мети та реалізував свої злочинні наміри, отримавши визначену суму коштів. В іншому разі взагалі втрачається можливість запобігання вказаними особливо-тяжким злочинам, шляхом контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, або шляхом застосування конфіденційного співробітництва для розкриття та розслідування кримінального правопорушення з потерпілим та унеможливлюється реалізація кримінологічної цілі попередження та профілактики вчинення нових особливо-тяжких злочинів. Отже, застосування імітаційних коштів органом досудового розслідування було направлено лише на запобігання вчиненню злочину та його розкриття після отримання заяви від ОСОБА_12 .
		 
		Доводи захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_8 не може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, чим перешкоджати слідству та суду на вищевказаних підставах є не обґрунтованими та безпідставними.
		Належна поведінка підозрюваного ОСОБА_8 на досудовому слідстві не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та не зможе запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків та інших співучасників злочину, вчиняти нові кримінальні правопорушення.
		Доводи підозрюваного про перебування на утриманні матері-інваліда похилого віку, колегія суддів не враховує, оскільки інвалідність не встановлена відповідним медичним висновком МСЕК, крім того ОСОБА_8 не є єдиними утриманцем матері. 
		Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри підозрюваному ОСОБА_13 , а також наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України колегія суддів приходить до висновку про те, що стосовно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Згідно ч.4 ст. 182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		 
		На думку колегії суддів, суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованої підозри  ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, оскільки такий висновок підтверджується доданими до клопотання доказами та дослідженими у суді першої інстанції, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що він міг вчинити злочин передбачений ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: показаннями свідків, показаннями потерпілих, результатами НСРД, протоколом особистого обшуку затриманого. 
		 
		Проте, на думку колегії суддів, до підозрюваного ОСОБА_8 неможливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а також у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 210 200 грн.. Адже, кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_8 ч. 4 ст. 189 КК України є умисним, корисливим, особливо тяжким, об`єктом якого є недоторканість особи, особиста свобода та здоров`я громадянина. 
		Крім того, слідчий суддя не врахував, що злочин вчинено із погрозою застосування насильства, а тому відповідно до п. 1 ч.4 ст. 183 КПК мав право не визначати розмір застави. Проте, відповідно до ст. 404 КПК України колегія суддів переглядає справу в межах апеляційної скарги та не може погіршити становище підозрюваного.
		 
		За таких підстав, колегія суддів частково погоджується з апеляційними доводи прокурора про те, що необхідність збільшення ОСОБА_8 розміру застави оскільки, призначений слідчим суддею розмір застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 210200 грн. не є співмірною з розміром коштів, що вимагали у потерпілого та отриманими коштам в розмірі 257 700 доларів США, що дорівнює 6970 785 грн.
		За вказаних підстав, колегія суддів вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, вищевказаних ризиків застава у розмірі 200розмірів прожитковогомінімумудляпрацездатних осіббуде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
		 
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді не в повній мірі відповідає вимогам ст. ст. 177, 194, 196 КПК України, тому вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора, скасувати ухвалу слідчого судді з постановленням нової ухвали. 
		 
		Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		   Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6  задовольнити частково.
		Ухвалу слідчогосудді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2020 року, якою стосовно підозрюваного  ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у сумі 210200 грн., - скасувати.
		Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9  задовольнити частково.
		Обрати  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42020120000000008 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який рахувати в межах строку досудового розслідування, а саме: з моменту фактичного затримання до 13 год. 11 хв., 16.05.2020 року.
		 
		Визначити розмір застави у сумі 200 розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, (2102х200), що складає 420 400 грн.
		Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Кропивницького апеляційного суду № UA928201720355299001000086310, код ЄДРПОУ: 42265404; МФО: 
		820172; банк одержувача: Держказначейська Служба України м. Київ; призначення платежу - застава за обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42020120000000008. 
		У разі внесення застави, покласти на  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
		- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками по справі;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		У разі несплати, упродовж 5 днів з дня обрання запобіжного заходу, підозрюваним ОСОБА_8 або заставодавцем визначеної суми застави, - ухвала підлягає зверненню до виконання, в частині тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави нарозрахунковий рахунок Кропивницького апеляційного суду, має бути наданий відповідній уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_14 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.
		 
		Роз`яснити  ОСОБА_8  що відповідно до ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, за умови сплати застави, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а слідчим суддею, судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
		Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді: 
		 
		ОСОБА_2                  ОСОБА_3              ОСОБА_15 Ремез

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...