Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/4885/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; внутрішньо переміщених осіб.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2020. Зареєстровано: 04.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2020.
Дата набрання законної сили: 12.08.2020
Номер судового провадження: П/320/4885/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		03 квітня 2020 року                                                                            справа № 320/4885/19
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління  Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
		 
		Суть спору:          до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №215 від 28.03.2019 (що надане взамін рішення №174 від 02.02.2019) щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 пільгового стажу та призначенні йому пенсії за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ та статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 17.01.2019.
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 05.05.1987 по 26.06.1987, з 27.08.1987 по 08.11.1987, з 24.03.1988 по 19.04.1988, з 20.04.1988 по 03.05.1988, з 25.07.1988 по 12.12.1988, з 22.12.1988 по 28.11.1990, з 04.02.1991 по 14.03.1991, з 15.03.1991 по 01.03.1993, з 26.05.2008 по 18.06.2008, з 19.06.2008 по 11.01.2010, з 12.01.2010 по 28.06.2010, з 29.06.2010 по 03.07.2011, з 04.07.2011 по 01.01.2013, з 02.01.2013 по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 01.04.2013, з 02.04.2013 по 31.07.2014 та призначити і виплачувати йому пенсії за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ та статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 17.01.2019.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області рішенням від 28.03.2015 №215 відмовило ОСОБА_1 у призначені пенсії  за віком на пільгових умовах (Список №1), у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного страхового стажу.
		Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, оскільки вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стражу ОСОБА_1 періоди його роботи з 05.05.1987 по 26.06.1987, з 27.08.1987 по 08.11.1987, з 24.03.1988 по 19.04.1988, з 20.04.1988 по 03.05.1988, з 25.07.1988 по 12.12.1988, з 04.02.1991 по 14.03.1991, з 15.03.1991 по 01.03.1993, з 26.05.2008 по 18.06.2008, з 19.06.2008 по 11.01.2010, з 12.01.2010 по 28.06.2010, з 29.06.2010 по 03.07.2011, з 04.07.2011 по 01.01.2013, з 02.01.2013 по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 01.04.2013, з 02.04.2013 по 31.07.2014 та період служби в Радянській армії з 22.12.1988 по 28.11.1990, які у сукупності надають йому право на призначення пенсії на пільгових умовах.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду Київської області правомірно відмовило у призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, за Списком №1, оскільки ОСОБА_1 не має достатньо стажу  роботи  на підземних роботах за Списком №1 для набуття права на призначення пенсії. Відповідач повідомив, що враховуючи записи трудової книжки та витяг з реєстру застрахованих осіб з Державного реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування, який відображений у формі ОК-5, до стажу роботи на пільгових умовах за списком №1 (шахтарі) ОСОБА_1 було  враховано 2 роки 2 місяці та 8 днів. Право на пенсію позивач матиме при досягненні 58 років.
		Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Міським РВ Горлівського УМВС України в Донецькій обл. 01.03.2002 (а.с.11-12).
		З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії від 17.01.2019 на пільгових умовах, до якої, згідно з розпискою-повідомленням, були додані такі документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт; трудова книжка; військовий квиток; диплом про навчання; довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.33).
		За результатами розгляду поданих  позивачем документів Броварським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було прийнято рішення від 02.02.2019 №174, в якому вказано, що враховуючи записи трудової книжки та витяг з реєстру застрахованих осіб з Державного реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування, який відображений у формі ОК-5, до стажу роботи на пільгових умовах за списком №1 (шахтарі) ОСОБА_1 може бути враховано 2 роки 2 місяці та 8 днів. У зв`язку з цим, позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.41).
		28.03.2019 Броварським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було прийнято рішення №215 про відмову в призначенні пенсії (взамін рішення про відмову №174 від 02.02.2019), у якому вказано, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 наявні дані по спеціальному стажу  заявника до ДП «Артемвугілля». Згідно переліку державних підприємств, організацій та об`єднань, що належать до сфери управління Мінерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, які на сьогодні перереєструвалися на території підконтрольній українській владі (дата перереєстрації ДП «Артемвугілля» - 08.12.2014).
		Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по заяві від 17.01.2019. Орган Пенсійного фонду України зазначив, що право на призначення пенсії позивач матиме при досягненні 60 річного віку за умови наявності страхового стажу не менше 35 років (а.с.35).
		З матеріалів справи вбачається, що представник позивача звернувся до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію про те, які конкретні підстави стали причиною для відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за Списком №1 (а.с.39).
		Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 17.07.2019 №269/10210 повідомило представнику позивача, що страховий стаж ОСОБА_1 враховано за період з 01.09.1984 по 04.01.2016 та складає 31 рік 1 день у тому числі за Списком №1 - 2 роки, а саме: з 26.05.2008 по 31.01.2010, з 01.06.2010 по 02.06.2010, з 01.07.2010 по 31.12.2010.
		У листі зазначено, що за Списком №1 не враховано період з 01.01.2011 по 02.04.2013 у зв`язку з відсутністю довідки, яка уточнює особливий характер роботи або роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці по Списку №1.  
		Управлінням було направлено запит щодо підтвердження вищезазначеного стажу роботи за Списком №1 №3444/02 від 11.04.2019 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, проте відповідь не надходила.
		У листі відповідач зазначив, що позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення, але право на пенсію ОСОБА_1 набуде при досягненні віку 58 років (а.с.40).
		Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
		Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закону №1058, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за  списком № 1  та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за  списком № 2  виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до  статті 27  та з урахуванням норм  статті 28  цього Закону.
		Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №114 визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за  списком № 1  виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
		Відповідно до пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
		До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
		Згідно з пунктом «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за  списком №1  виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
		Статтею 100 Закону №1788-ХІІ визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: 
		а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; 
		б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
		Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ  основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. 
		За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж   встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби,  навчання,  а  також  архівними установами.
		Як вбачається з трудової книжки, позивач, серед іншого, працював на таких посадах:
		- з 05.05.1987 по 26.06.1987 - учнем підземного гірника з ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем;
		-з 27.08.1987 по 08.11.1987 - підземним гірником;
		- з 24.03.1988 по 20.04.1988 - підземним гірником 3-го розряду з повним робочим днем під землею на Шахтобудівельному управлінні №3 тресту «Артемшахтобуд»;
		- з 20.04.1988 по 03.05.1988 - виконуючим обов`язки гірничого майстра з повним робочим днем під землею; 
		- з 25.07.1988 по 22.12.1988 - гірничим майстром з повним робочим днем під землею на Шахтобудівельному управлінні №3 тресту «Артемшахтобуд»;
		- з 22.12.1988 по 28.11.1990 - проходив службу в рядах Радянської армії;
		- з 04.02.1991 по 14.03.1991 - підземним учнем прохідника з повним робочим днем під землею;
		- з 15.03.1991 по 01.03.1993 - підземним прохідником 4-го розряду з повним робочим днем під землею на Шахтобудівельному управлінні №3 тресту «Артемшахтобуд»;
		- з 26.05.2008 по 18.06.2008 - прохідником 5-го розряду з повним робочим днем в шахті на  СП «Шахта ім.В.І.Леліна» ДП «Артемвугілля»;
		- з 19.06.2008 по 11.01.2010 - гірничим майстром з повним робочим днем в шахті;
		- з 12.01.2010 по 28.06.2010 - учнем гірничого очисного забою з повним робочим днем в шахті;
		-  з 29.06.2010 по 03.07.2011 - гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті 5-го розряду;
		-з 04.07.2011 по 01.01.2013 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем на підземних роботах;
		- з 02.01.2013 по 28.02.2013 - підземним гірничим очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах 5-го розряду;
		- з 01.03.2013 по 01.04.2013 -  підземним гірничим очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах;
		- з 02.04.2013 по 31.07.2014 - підземним гірничим очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах (а.с.19-22).
		Пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
		Згідно з пунктом 8 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список N 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173.
		Відповідно до пункту 1 розділу І «Гірничі роботи» Списку 1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до професій і посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах належать: підземні роботи: всі робочі, інженерно-технічні робітники і службові, які зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобування вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних та нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівельних шахтах, рудників та інших підземних будівель, а також усі працівники, які зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні  зазначених вище робочих та службовців (медперсонал підземних (медпунктів, робітники підземного телефонного зв`язку та ін.).
		Згідно зі Списком 1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженим Кабінетом Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, до професій і посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах належать - 10100000 I. Гірничі роботи - код 10100000: видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд: 
		- 10101000 1. Підземні роботи у шахтах, рудниках та на копальнях з видобування корисних копалин; у геологорозвідуванні; на дренажних шахтах; на будівництві шахт, рудників, копальнях: 1010100а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах; 1010100д-23187 Майстер, майстер гірничий;
		- 10103000 2. Підземні роботи з будівництва, реконструкції, технічного переоснащення і капітального ремонту: гірничих вироблення, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших будівель: 1010300а-17491 Прохідники.
		Відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, до професій і посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах належать: розділ І. Гірничі роботи (Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи.   Будівництво, реконструкція, технічне копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд) пункт 1 (підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин,  в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень), у тому числі:
		Позиція 1.1 г) працівники,  зайняті на підземних  роботах  50  і більше  відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді):
		- гірники на геологічних роботах;
		- гірники на маркшейдерських роботах;
		Позиція 1.1 д) керівники та фахівці управлінь, партій, контор та інших підприємств і організацій та їх філій, зайняті на  підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді):
		- майстри гірничі.
		Пункт 2 (Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд):
		Позиція 1.2а) робітники:
		- прохідники.
		Отже, враховуючи вищенаведене, записи у трудовій книжці підтверджують роботу ОСОБА_1 повний робочий день на роботах за Списком №1 у періоди з 05.05.1987 по 26.06.1987, з 27.08.1987 по 08.11.1987, з 24.03.1988 по 20.04.1988, з 20.04.1988 по 03.05.1988, з 25.07.1988 по 12.12.1988, з 04.02.1991 по 14.03.1991, з 15.03.1991 по 01.03.1993, з 26.05.2008 по 18.06.2008, з 19.06.2008 по 11.01.2010, з 12.01.2010 по 28.06.2010, з 29.06.2010 по 03.07.2011, з 04.07.2011 по 01.01.2013, з 02.01.2013 по 28.02.2013 та з 01.03.2013 по 01.04.2013.
		Стосовно посилань Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у листі від 17.07.2019 №269/102-10 на відсутність довідки, яка уточнює особливий характер роботи або роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці по Списку №1, суд зауважує, що у даному випадку надання відповідної довідки не є обов`язковим, оскільки інформація, яка вказана у трудовій книжці позивача щодо назви посади та характеру  роботи (підземні роботи, повний робочий день) є достатньою для встановлення приналежності виконуваних позивачем у відповідний період робіт до робіт за Списком №1.
		Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від    25 квітня 2019 року у справі № 336/6112/16-а та від 31 жовтня 2019 року у справі  № 688/4170/16-а надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
		Крім того, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
		Суд зазначає, що у спірному рішення Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області в якості підстави для зарахування до пільгового стажу відповідних періодів роботи посилається на індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 по спеціальному стражу.
		Проте, відповідачем не додано до матеріалів справи відповідні відомості, у той час як з відомостей з реєстру застрахованих осіб вбачається, що за період з січня 2000 року по жовтень 2014 року здійснювалась сплата страхових внесків за позивача (а.с.23-28).
		У зв`язку з цим, суд вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 05.05.1987 по 26.06.1987, з 27.08.1987 по 08.11.1987, з 24.03.1988 по 19.04.1988, з 20.04.1988 по 03.05.1988, з 25.07.1988 по 12.12.1988, з 04.02.1991 по 14.03.1991, з 15.03.1991 по 01.03.1993, з 26.05.2008 по 18.06.2008, з 19.06.2008 по 11.01.2010, з 12.01.2010 по 28.06.2010, з 29.06.2010 по 03.07.2011, з 04.07.2011 по 01.01.2013, з 02.01.2013 по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 01.04.2013, з 02.04.2013 по 31.07.2014.
		Стосовно позиції позивача щодо необхідності зарахування до його страхового стажу періоду проходження ним служби в Радянській армії, суд зазначає таке.
		Відповідно до відомостей з трудової книжки та військового квитка (а.с.16-18) позивач проходив військову службу у Радянській армії у період з 22.12.1988 по 28.11.1990.
		Відповідно до частини третьої статті 56 Закону №1788 до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується, зокрема, військова служба і перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки і органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
		Згідно зі статтею 2 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до  Закону України  "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
		Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній з захистом Вітчизни.
		Зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття зазначених законів України, а тому час перебування громадян України на військовій службі, в тому числі - і в Збройних силах Радянської армії, повинен зараховуватись до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю та стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.09.2018 у справі №426/1006/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76695565).
		Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Враховуючи вищенаведені положення, суд дійшов висновку про те, що період з 22.12.1988 по 28.11.1990 має бути зарахований позивачу  до його  пільгового стажу.
		Отже, оскільки до пільгового стажу позивача за Списком №1 підлягають зарахуванню періоди роботи з 05.05.1987 по 26.06.1987, з 27.08.1987 по 08.11.1987, з 24.03.1988 по 19.04.1988, з 20.04.1988 по 03.05.1988, з 25.07.1988 по 12.12.1988, з 22.12.1988 по 28.11.1990, з 04.02.1991 по 14.03.1991, з 15.03.1991 по 01.03.1993, з 26.05.2008 по 18.06.2008, з 19.06.2008 по 11.01.2010, з 12.01.2010 по 28.06.2010, з 29.06.2010 по 03.07.2011, з 04.07.2011 по 01.01.2013, з 02.01.2013 по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 01.04.2013, з 02.04.2013 по 31.07.2014, що у сукупності становить 11 років та 9 днів, наведене свідчить про наявність у позивача передбаченого статтею 14 Закону №1788  права на призначення пенсії на пільгових умовах.
		Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності висновків щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з цим, чуд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 28.03.2019 №215.
		Відповідно до Рекомендації №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
		Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
		Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
		Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Оскільки відповідачем було протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача відповідні періоди його роботи та відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
		У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до пільгового стажу   ОСОБА_1 періоди роботи з 05.05.1987 по 26.06.1987, з 27.08.1987 по 08.11.1987, з 24.03.1988 по 19.04.1988, з 20.04.1988 по 03.05.1988, з 25.07.1988 по 12.12.1988, з 22.12.1988 по 28.11.1990, з 04.02.1991 по 14.03.1991, з 15.03.1991 по 01.03.1993, з 26.05.2008 по 18.06.2008, з 19.06.2008 по 11.01.2010, з 12.01.2010 по 28.06.2010, з 29.06.2010 по 03.07.2011, з 04.07.2011 по 01.01.2013, з 02.01.2013 по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 01.04.2013, з 02.04.2013 по 31.07.2014 та призначити і виплачувати йому пенсію відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ та статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 17.01.2019.
		Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Щодо наданого позивачем розрахунку витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн. суд зазначає таке.
		Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого,  витрати: на професійну правничу допомогу.
		Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
		Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		З аналізу наведених положень  статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України    вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15.
		При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.
		Згідно з пунктом 4 частини першої    статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076)  договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).          
		Статтею 19 Закону №5076  визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.          
		Судом встановлено, що 22.04.2019 між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро «Івана Хомича» (Адвокатське бюро) було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язалось надати клієнту правничу допомогу, зокрема, представництво інтересів клієнта у справі за позовом клієнта до Броварського об`єднаного управління  Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною відмову  та зобов`язання призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах за Списком №, починаючи з 17.01.2019.
		Згідно з пунктом 4.1 договору за надання правничої допомоги за договором клієнт зобов`язався сплатити адвокатському бюро суму у розмірі 15000,00 грн. при підписанні даного договору протягом п`яти робочих днів (а.с.44-46).
		Позивачем на підтвердження наданих Адвокатським бюро «Івана Хомича» послуг не додано до матеріалів справи жодних документів.
		Крім того, позивачем не додано до матеріалів справи платіжних доручень на підтвердження понесених ним витрат  на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. 
		У зв`язку з цим, суд вважає не вбачає підстав для стягнення на користь позивача з відповідача витрат на правничу допомогу  у розмірі 15000,00 грн. 
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.  відповідно до квитанції від 19.08.2019 №32441 (а.с.3).
		Враховуючи задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду у Київській області.
		Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправними та скасувати рішення Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №215 від 28.03.2019 (взамін рішення №174 від 02.02.2019)
		3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до пільгового  стажу   ОСОБА_1 періоди його роботи з 05.05.1987 по 26.06.1987, з 27.08.1987 по 08.11.1987, з 24.03.1988 по 19.04.1988, з 20.04.1988 по 03.05.1988, з 25.07.1988 по 12.12.1988, з 22.12.1988 по 28.11.1990, з 04.02.1991 по 14.03.1991, з 15.03.1991 по 01.03.1993, з 26.05.2008 по 18.06.2008, з 19.06.2008 по 11.01.2010, з 12.01.2010 по 28.06.2010, з 29.06.2010 по 03.07.2011, з 04.07.2011 по 01.01.2013, з 02.01.2013 по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 01.04.2013, з 02.04.2013 по 31.07.2014 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ та статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 17.01.2019.
		4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд.40).
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
		 
		 
		Суддя                                                                                 Дудін С.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...