Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/7394/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2020. Зареєстровано: 04.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2020.
Дата набрання законної сили: 02.04.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		1/912
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
		про відмову в забезпеченні позову
		02 квітня 2020 року                              м. Київ                              № 640/7394/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом           
		товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»
		до            Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та  
		інформатизації
		про       визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
		В С Т А Н О В И В :
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (надалі - позивач), адреса: 65007, місто Одеса, вулиця Мала Арнаутська, будинок 66 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (надалі - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 22, в якій позивач, просить 
		- визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №117 від 17 березня 2020 року "Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» та видачу відповідних ліцензій на конкурсних або тендерних засадах";
		- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації видати товариству з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України на підставі рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №48 та №48 від 07 лютого 2020 року після здійснення ТОВ "Інтертелеком" їх оплати у повному обсязі.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. 
		З позовною заявою, яка надійшла до судді 31.03.2020, позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом призупинення дії п. 3 рішення НКРЗІ № 49 від 22 лютого 2020 року «Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" до завершення судового розгляду справи. 
		В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідачем 17 березня 2020 року було прийняте рішення №117 "Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України TOB "Інтернаціональні телекомунікації" та видачу відповідних ліцензій на конкурсних або тендерних засадах", яким НКРЗІ скасувала пункти 1.3, 1.4, 1.5 рішення НКРЗІ від 14 січня 2020 року № 5 «Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України»; пункт 2.2 рішення НКРЗІ від 14 січня 2020 року № 5 «Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України»; пункт 2.9 рішення НКРЗІ від 7 лютого 2020 року № 48 «Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України (розгляд заяв ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», TOB «Лайфселл», TOB "Інтернаціональні телекомунікації")»; пункт 2 рішення НКРЗІ від 7 лютого 2020 року № 49 «Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології TOB "Інтернаціональні телекомунікації". Позивач, ознайомившись із змістом рішення відповідача №117 від 17.03.2020 року дійшов висновку про його повну незаконність та необґрунтованість. Позивач у заяві про забезпечення позову стверджує також, що листом від 13.03.2020 року №349/20 TOB «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» повідомив НКРЗІ, що у відповідності до законодавства, а саме ст. 33 Закону України «Про радіочастотній ресурс України» та отриманих повідомлень НКРЗІ від 10.02.2020 року №04-667/112 та №04-690/112, здійснено оплату до Державного бюджету України за видачу ліцензій на користування РЧР у розмірі 1 000 000,00 грн. Копії платіжних доручень, які підтверджують оплату за видачу ліцензій, були надані НКРЗІ листом TOB «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» №306/20 від 10.03.2020 року та зареєстровані в НКРЗІ цією ж датою. 
		За позицією позивача, тим самим, TOB «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» вчасно виконав умови статті 33 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» щодо надання до НКРЗІ документу, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензій в термін 30 календарних днів з дати направлення повідомлення НКРЗІ. Цим же листом TOB «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» повідомив НКРЗІ про складнощі у перемовинах з компанією, яка надає кредит для внесення решти оплати за видачу ліцензій, через складну соціальну напруженість, яка виникла в цілому світі, а особливо в азіатському та європейському регіонах, як наслідок розповсюдження пандемії «Коронавірусу COVID-19», захворювання великої кількості людей та впровадження карантину.
		НКРЗІ прийняла рішення від 17.03.2020 №117, яким, на думку позивача, позбавляє TOB «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» набутого права на отримання відповідних ліцензій на користування радіочастотним ресурсом для впровадження нової радіо технології. 
		Разом з цим, НКРЗІ залишала чинним пункт 3 рішення №49 від 07.02.2020 щодо анулювання ліцензій TOB «ІНТЕРТЕЛЕКОМ», який, за твердженням позивача, мав би набути чинність лише після видачі TOB «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» нових ліцензій.
		TOB «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» вважає Рішення НКРЗІ від 17.03.2020 року №117 таким, що прийнято без належного дотримання норм діючого законодавства, а також таким, що спричиняє певний дисбаланс у регулюванні користування радіочастотним ресурсом України і виключає можливість захисту прав споживачів послуг.
		З урахуванням викладеного, за позицією позивача, існує нагальна необхідність зупинити дію іншого рішення в частині, а саме п. 3 рішення НКРЗІ №49 від 07 лютого 2020 року. Невжиття таких заходів, на думку позивача, істотно унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених чи прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. 
		Також позивач наполягав на очевидних ознаках протиправності рішень НКРЗІ, та порушенні прав, свобод та інтересів позивача та його абонентів, а також на тому, що відповідач прийняв свої рішення №49 від 07.02.2020 року та №117 від 17 березня 2020 року з грубим порушенням вимог ст. ст. 33, 35, 38, 39 Закону України "Про радіочастотний ресурс України". 
		Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.
		У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
		В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Щодо наполяганні позивача на очевидній протиправності рішень відповідача, суд вважає за необхідне вказати на те, що суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
		Крім цього, позивач в порядку забезпечення позову просить призупинити дію п. 3 рішення НКРЗІ № 49 від 22.02.2020, в той час як предметом позову з позовних вимог є оскарження іншого рішення № 117 від 17.03.2020. При цьому, оскарження п. 3 рішення НКРЗІ № 49 від 22.02.2020 не є предметом розгляду цієї справи. 
		Позивачем на цій стадії не доведено суду наявність достатніх обставин, які КАС пов`язує із застосуванням заходів забезпечення позову. 
		Також позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
		          Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача дією такого рішення, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 152, 153, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		У Х В А Л И В:
		У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" про забезпечення позову відмовити.
		 
		Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		Суддя                                                                                                          Н.В. Клочкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...