Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3221/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2020. Зареєстровано: 04.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2020.
Дата набрання законної сили: 03.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/35771/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №826/3221/16
		адміністративне провадження №К/9901/35771/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. від 07 листопада 2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я.М., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І. від 13 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західні теплосистеми» до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західні теплосистеми» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган), у якому просило визнати нечинним та скасувати рішення від 24 грудня 2015 року №31727/10/26-58-11-01-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) та зобов`язання поновити реєстрацію платника ПДВ з дня анулювання. 
		 
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилалося на те, що податковий орган не вжив усіх необхідних заходів для встановлення місцезнаходження Товариства, передбачених Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) від 17 травня 2010 року №336 (далі - Положення). 
		 
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня2016 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві №31727/10/26-58-11-01-21 від 24.12.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов`язано Державну податкову інспекцію у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Західні теплосистеми» платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації.
		 
		Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зазначив, що податковий орган не вжив всіх необхідних заходів, передбачених пунктами 3.1, 3.2 розділу III Положення, для встановлення місцезнаходження Товариства, що призвело до передчасного та безпідставного направлення державному реєстратору повідомлення (форма №18-ОПП) від 29 вересня 2015 року про відсутність позивача за місцезнаходженням. Відтак, за висновком суду, обставини, які зумовлюють анулювання реєстрації платника податку на підставі положень підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відсутні.
		 
		Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		 
		У доводах касаційної скарги податковий орган посилається на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, адже про відсутність Товариства за місцезнаходженням свідчить довідка від 24.09.2015 №2023, складена за результатами здійснення заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи. 
		 
		Позивач правом на подання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористався.
		 
		В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		 
		Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
		 
		За змістом підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в ЄДР наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
		 
		Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, визначені приписами статті 19 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №755-IV).
		 
		Так, відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 19 Закону №755-IV у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов`язаний надіслати поштовим відправленням протягом п`яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
		 
		Згідно з частиною чотирнадцятою статті 19 цього Закону у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
		 
		У справі, яка розглядається, судами встановлено, що анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України було зумовлено наявністю відповідного запису в ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Підставою для внесення державним реєстратором такого запису слугувало повернення рекомендованого листа, надісланого реєстратором юридичній особі відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 19 Закону №755-IV, на виконання повідомлення (форма №18-ОПП) від контролюючого органу.
		 
		Разом з тим процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору контролюючим органом повідомлення встановленого зразка передбачена Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588 (далі - Порядок №1588).
		 
		Відповідно до пункту 12.4 Порядку №1588 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з`ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з`ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
		 
		В силу приписів пункту 12.5 Порядку №1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону №755-IV.
		 
		Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням, зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу III, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з`ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з`ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.
		 
		Відповідно до пункту 3.2 розділу III Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.
		 
		Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що контролюючий орган надсилає до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону №755-IV, лише після здійснення визначених Порядком №1588 та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
		 
		За відсутності доказів виконання відповідачем всіх дій, передбачених процедурою встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків, а саме доказів направлення запиту до підрозділу податкової міліції та вжиття ним необхідних заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи - Товариства, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що обставини, з якими норма підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України пов`язує можливість анулювання реєстрації платника ПДВ, відсутні.
		 
		Посилання ж податкового органу на довідку від 24.09.2015 №2023 обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки така не свідчить про вжиття усіх передбачених Порядком та Положенням заходів щодо встановлення місцезнаходження Товариства. 
		 
		Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій згаданих норм матеріального права й необґрунтованість вимог касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи відсутність підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень або ж порушення процесуальних норм, підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		 В.П. Юрченко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...