Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-0770/2163/11 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2020. Зареєстровано: 04.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2020.
Дата набрання законної сили: 31.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/8387/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		31 березня 2020 року 
		Київ
		справа №2а-0770/2163/11
		адміністративне провадження №К/9901/8387/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
		суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
		розглянувши в порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області 
		на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року (Судді: Шешень О.М., Ващилін Р.О., Рейті С.І.),
		та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року (Судді: Гудим Л.Я., Довгополов О.М., Святецький В.В.),
		у справі № 2а-0770/2163/11 
		за позовом Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області 
		до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		про стягнення заборгованості,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В червні 2011 року Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція в Закарпатській області (далі - позивач, правонаступник Ужгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 2 259 623,31 грн.
		 
		Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Не погодившись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив суд скасувати судові рішення і прийняти нове, яким задовольнити позов повністю. Доводи ОДПІ зводяться до того, що суди безпідставно відмовили у стягненні податкового боргу з посиланням на те, що пред`явлена до стягнення сума боргу включає податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які скасовані в судовому порядку є передчасною, оскільки податкова інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами на судові рішення, якими скасовані вищенаведені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Вищенаведене підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України про відкриття касаційного провадження № К/800/6511/14 (2а-0770/490/11 та 2а-0770/238/11).
		 
		03 вересня 2015 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу Вищого адміністративного суду України надіслані заперечення на касаційну скаргу, в яких, з посиланням на те, що підстави для стягнення податкового боргу (податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій) скасовані в судовому порядку просила суд відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.
		 
		Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		 
		Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Як встановлено судами, 10.09.2010 року Ужгородською ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10.09.2010 року №46/17-2/ НОМЕР_1 з висновками про порушення позивачем, зокрема вимог ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»; ст. 7 Закону України: «Про податок з доходів фізичних осіб»; ст. 2, 3, 4, 7, 9, 10 Закону України «Про податок на додану вартість», вимог п.3.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» № 265/95-ВР.
		 
		За висновками акту перевірки податковою інспекцію прийняті податкові повідомлення - рішення від 20.09.2010 року:
		 
		-№ 75/17-2/ НОМЕР_1 , яким донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 44 603,10 грн. (арк. справи 47);
		 
		- № 76/17-2/ НОМЕР_1 , яким відповідачеві донараховано податок на додану вартість у розмірі 77 956,45 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 38 978,23 грн. (арк. справи 48);
		 
		-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.09.2010 року №77/17-12/ НОМЕР_1 за порушення законодавства про патентування в розмірі 2 833,45 грн. (арк. справи 49);
		 
		-рішення від 20.09.2010 року №78/17-2/ НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2   095   251, 97 грн за порушення вимог Закону України       «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (арк. справи 50).
		 
		Суми боргу за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями покладені в предмет стягнення в даній справі, що підтверджується наданим податковим органом розрахунком суми боргу (арк. справи 5).
		 
		Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, відповідачем вищевказані податкові повідомлення-рішення від 20.09.2010 року, а саме: за №75/17-2/ НОМЕР_1 та за №76/17-2/ НОМЕР_1 , а також, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.09.2010 року, а саме: за №77/17-2/ НОМЕР_1 і за №78/17-2/ НОМЕР_1 були оскаржені до Закарпатського окружного адміністративного суду (справи № 2а-0770/238/11, № 2а-0770/490/11).
		 
		Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року по справі №2а-0770/238/11 позов задоволено частково та зобов`язано позивача зняти податкову заставу від 13.10.2010 року, а в решті позовних вимог було відмовлено (арк. справи 184-193). Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було скасовано та постановлено нове рішення, яким визнано протиправними та скасовано прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення за №76/17-2/НОМЕР_1 від 20.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 116934,68 грн., з яких: 77956,45 грн. - основний платіж та 37978,23 грн. - штрафні (фінансові) санкції, за №75/17-2/НОМЕР_1 від 20.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 44603,10 грн. (основний платіж) та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.09.2010 року за №77/17-2/ НОМЕР_1 , яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2833,56 грн. (арк. справи 210-218). В решті постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року по справі № 2а-0770/238/11 залишено без змін (арк. справи 210-218).
		 
		Також, позивачем було оскаржено до Закарпатського окружного адміністративного суду рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.09.2010 року № 78/17-2/ НОМЕР_1 . Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 року позов задоволено, скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.09.2010 року за №78/17-2/ НОМЕР_1 (а.с. 194-200, 201-207).
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції посилались на те, що підстави для стягнення податкового боргу відсутні, оскільки податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій, сума за якими входить в суму стягнення боргу в даній справі скасовані в судовому порядку.
		 
		Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до пп. 14.1.175  п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних  санкцій  за  їх наявності), самостійно узгодженого   платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
		 
		Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті,  має право самостійно визначити  суму  грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше  закінчення  1095  дня,  що  настає  за  останнім  днем граничного  строку подання податкової декларації та/або граничного строку  сплати  грошових  зобов`язань,  нарахованих   контролюючим органом,  а якщо така податкова декларація була надана пізніше,  - за днем її фактичного подання.  Якщо протягом  зазначеного  строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань,  платник податків вважається вільним від такого грошового  зобов`язання,  а спір  стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. 
		 
		Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України у  разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності,  визначеного у пункті  102.1 цієї статті,  податковий борг,  що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого  грошового  зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.  Якщо платіж стягується за  рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. 
		 
		Згідно до абз. 1 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
		 
		Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		У відповідності до пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
		 
		Згідно до п. 60.5 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.                   
		 
		Як вказувалось судом вище, а також не є спірним між сторонами, податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій, суми за якими покладені в суму стягнення в даній справі, були скасовані в судовому порядку, зокрема постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року по справі № 2а-0770/238/11, та постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 року по справі № 2а-0770/238/11.
		 
		Частиною 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Отже станом на час прийняття судами першої та апеляційної інстанції рішень в даній справі, вищенаведені рішення у справах № 2а-0770/238/11 та № 2а-0770/238/11 набрали законної сили, тому підстави для стягнення податкового боргу відсутні, у зв`язку з неузгодженням суми стягнення.
		 
		Набрання законної сили судових рішень апеляційної інстанції спростовує посилання скаржника в касаційній скарзі на передчасність висновків судів про відсутність підстав для стягнення боргу, оскільки судові рішення не набрали законної сили внаслідок відкриття Вищим адміністративним судом України адміністративного суду України касаційного провадження по справам (2а-0770/490/11 та 2а-0770/238/11).
		 
		При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу, що підтвердження в судовому порядку законності прийняття податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суми за якими поскладені в основу стягнення в даній справі, з врахуванням вимог п. 3 ч. 2 статті 361 КАС України може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
		 
		Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що для повного та всебічного розгляду справи, Закарпатським окружним адміністративним судом ухвалою від 23.12.2011 року зупинялось провадження у справі № 2а-0770/2163/11 до набрання законної сили, зокрема рішення по справі № 2а-0770/490/11. Отже вимоги процесуального законодавства були виконані, тому відсутні підстави для скасування законних судових рішень.
		 
		Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини 1   ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 341,   345,   349,   350,   355,   356,   359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення. 
		Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі № 2а-0770/2163/11 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
		 Головуючий суддя    І.А. Васильєва Судді:    С.С. Пасічник    В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...