Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2051/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2020. Зареєстровано: 07.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2020.
Дата набрання законної сили: 16.03.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		16 березня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/2051/19 
		 
		Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б, - головуючого, Баранця О. М.,  Булгакової І. В.,                        Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Селіваненко В. П., Пількова К. М., Ткача І. В., Ткаченко Н. Г., 
		розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорг Біогаз Україна"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від  22.08.2019 (судді: Жук Г. А., Мальченко А. О., Дикунська С. Я.) у справі 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорг Біогаз Україна"
		про стягнення 200 000,00 грн,
		В С Т А Н О В И Л А:
		1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
		1.1. У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест" (далі - ТОВ "БК "Укрбудінвест") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорг Біогаз Україна" (далі - ТОВ "Зорг Біогаз Україна") про стягнення 200  000,00 грн авансового платежу за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції від 03.08.2016 № 03-08/16-ТФП2-ЗРГ (далі - договір).
		1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення частини 2 статті 220 Господарського кодексу України, частини 2 статті 846 і частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, що призвело до недоцільності подальшого виконання робіт, про що позивач повідомив відповідачеві (лист від 23.07.2018 № 23/07-1) і вимагав повернути авансовий платіж у сумі 200  000,00 грн. Проте ТОВ "Зорг Біогаз Україна" відповіді на лист позивача не надало, грошових коштів не повернуло, продовжуючи безпідставно ними користуватися.
		1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Зорг Біогаз Україна" просило відмовити у її задоволенні з підстав необґрунтованості заявлених вимог, акцентуючи, що протягом майже трьох років позивач не пред`являв вимог щодо документації за договором. Водночас проєкт згідно з умовами укладеного між сторонами договору був виконаний, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, яку зареєстровано 09.06.2017. 
		2. Короткий зміст судових рішень
		2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 (суддя Ващенко                   Т. М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019, позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Зорг Біогаз Україна" на користь ТОВ "БК "Укрбудінвест" 200  000,00 грн безпідставно набутих коштів.
		2.2. Суди попередніх інстанції, аргументуючи рішення, із посиланням на положення статей 570, 849, 1212 Цивільного кодексу України дійшли висновку, що позивач скористався передбаченим чинним законодавством правом відмовитися від договору підряду і правомірно вимагав повернення сплаченої за цим договором суми - 200 000,00 грн, а у зв`язку з тим, що за змістом частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України у разі припинення дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави, відповідно до статті 1212 зазначеного Кодексу з відповідача підлягають стягнути грошові кошти, сплачені позивачем.
		3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
		3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019, ТОВ "Зорг Біогаз Україна" у касаційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення апеляційної скарги про скасування рішення місцевого суду і відмову у задоволенні позову. 
		Скаржник наголошує на залишенні судом апеляційної інстанції поза увагою, що ТОВ "БК "Укрбудінвест" протягом трьох років не пред`являло вимог щодо документації за договором, оскільки таку документацію, сформовану належним чином, йому було надано. Крім того, 09.06.2017 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що підтверджує належність і допустимість виготовленої на підставі договору, укладеного між сторонами, проектної документації.
		Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позивач не довів неналежного виконання відповідачем договору, на той час як безпосередньо об`єкт, щодо якого укладено договір, працює на законних підставах (прийнятий в експлуатацію), скарг від власника об`єкта не надходило.
		ТОВ "Зорг Біогаз Україна" на підтвердження своїх доводів також просить звернути увагу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 у справі № 320/174/19 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі № 910/13782/19, якими підтверджується факт виконання позивачем робіт на підставі документації, виготовленої та отриманої відповідно до укладеного між сторонами договору.
		3.2. ТОВ "БК "Укрбудінвест" не скористалося правом на надання відзиву на касаційну скаргу. 
		4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
		4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2019, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.
		4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 03.08.2016 між ТОВ "Зорг Біогаз Україна" (виконавець) і ТОВ "БК "Укрбудінвест" (замовник) укладено договір, за умовами якого замовник доручив і зобов`язався оплатити, а виконавець прийняв на себе зобов`язання з виконання робіт зі створення (передачі) науково-технічної продукції у складі проєкту "Комплекс з переробки органічних відходів і силосу в біогаз для виробництва електричної та теплової енергії потужністю 5 МВт в смт. Теофіполь"(пункт 1.1 договору).
		Крім того, у договорі сторони передбачили такі умови:
		- наукові, технічні, економічні та інші вимоги до продукції, яка є предметом договору й виконується на паперовому носії з одночасним наданням замовникові копії зазначеної науково-технічної продукції на електронному носії, викладені в технічному завданні (завданні на проектування), яке є невід`ємною частиною цього договору. Приймання та оцінка науково-технічної продукції здійснюється згідно з вимогами технічного завдання (завдання на проектування) (пункти 1.3, 1.6 договору);
		- строк здачі робіт згідно з календарним планом робіт (пункт 1.4 договору);
		- ціна договору (вартість робіт) становить 350 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 58  333,33 грн (пункт 1.5 договору);
		- згідно з пунктами 2.1 і 2.2 договору за створену і прийняту продукцію замовник згідно з цим договором перераховує виконавцеві кошти у сумі 350  000,00 грн. Оплата здійснюється в такому порядку: протягом 5 банківських днів з дня укладення договору замовник перераховує виконавцеві авансовий платіж, остаточний розрахунок з урахуванням авансових платежів за виконані роботи за договором замовник проводить протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання останнього акта здавання-прийняття науково-технічної продукції;     
		- замовник протягом 7 календарних днів з дня отримання акта здачі-приймання науково-технічної продукції повинен надати виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову у прийнятті робіт. У разі якщо замовник у строк, визначений у пункті 3.4 цього договору, не вчинить дій, спрямованих на прийняття науково-технічної продукції, роботи вважаються зданими та прийнятими належним чином і мають бути оплачені у встановленому договором порядку (пункти 3.4., 3.5 договору).
		4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "БК "Укрбудінвест" перерахувало ТОВ "Зорг Біогаз Україна" (платіжне доручення від 04.08.2016               № 390) авансовий платіж у сумі 200 000,00 грн згідно з договором.
		У липні 2018 року ТОВ "БК "Укрбудінвест" звернулося до ТОВ "Зорг Біогаз Україна" (лист від 23.07.2018 вих. № 23/07-1) із вимогою про повернення упродовж 10 банківських днів сплачених згідно з платіжним дорученням  від 04.08.2016 № 390 коштів у сумі 200  000,00 грн, оскільки з моменту укладення договору і до часу звернення з відповідним листом виконавець не надав календарного плану робіт, а також не виконав жодного етапу робіт, що призвело до подальшої недоцільності виконання робіт за договором. 
		4.4. Як свідчать матеріали справи, предметом позову у ній є вимога ТОВ "БК "Укрбудінвест" про стягнення з ТОВ "Зорг Біогаз Україна" 200  000,00 грн авансового платежу за договором із посиланням на положення частини 2 статті 220 Господарського кодексу України, частини 2 статті 846 і частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України у зв`язку із  неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, що призвело до недоцільності подальшого виконання робіт, про що відповідачеві повідомлено у листі від 23.07.2018 № 23/07-1 із вимогою повернути сплачений авансовий платіж, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.
		5. Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду          
		5.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мамалуя О. О. - головуючого, Кролевець О. А., Студенця В .І. від 27.12.2019  справу № 910/2051/19 разом із касаційною скаргою ТОВ "Зорг Біогаз Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступлення від висловленого у постановах Верховного Суду  від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17,  від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17 правового висновку щодо застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з приводу повернення попередньої оплати за договором підряду у зв`язку із відмовою замовника від договору. 
		Так, передаючи справу разом із касаційною скаргою на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів дійшла висновку, що у статті 849 Цивільного кодексу України не передбачено права замовника на повернення попередньої оплати за договором, отже замовник, який на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України розірвав договір, має право вимагати від виконавця відшкодування збитків.
		6. Позиція Верховного Суду 
		6.1. Згідно з частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.
		Відповідно до статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		6.2. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
		Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
		6.3. Спірні правовідносини у цій справі виникли із укладеного між сторонами договору на створення (передачу) науково-технічної продукції.
		За змістом частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. 
		Отже, між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними договору.
		6.4. Звертаючись із позовом до суду, ТОВ "БК "Укрбудінвест" просило стягнути з ТОВ "Зорг Біогаз Україна" 200  000,00 грн авансового платежу за договором із посиланням на положення частини 2 статті 220 Господарського кодексу України, частини 2 статті 846 і частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, що призвело до недоцільності подальшого виконання робіт.
		6.5. У статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.     
		Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
		Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
		6.6. У статті 849 Цивільного кодексу України, на яку позивач послався, обґрунтовуючи підстави позову, передбачено права замовника під час виконання роботи.
		Так, згідно з частиною 1 зазначеної норми замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. 
		Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України (яку визначено підставою позову) якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. 
		Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).
		За змістом частини 4 статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
		Отже, у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі  (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору      (частина 4).
		Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 Цивільного кодексу України є різними.
		Законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може буде виправдена безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 цієї норми (постанова Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18).
		6.7. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, зважаючи на положення частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, дійшли висновку, що оскільки замовникові згідно із законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене, а відповідач належними доказами не довів факту виконання договірних зобов`язань, у позивача є правові підстави для відмови від договору та вимоги про повернення відповідачем суми авансу - 200  000,00 грн.
		Суди дійшли висновку, що лист ТОВ "БК "Укрбудінвест" (замовника) від 23.07.2018 вих. № 23/07-1, згідно з яким у зв`язку із ненаданням підрядником календарного плану робіт, а також невиконанням жодного етапу робіт замовник повідомив про подальшу недоцільність виконання робіт за договором і просив повернути сплачений аванс, є відмовою замовника від договору.
		Ураховуючи відсутність доказів належного виконання відповідачем договірних зобов`язань з надання (виготовлення) науково-технічної продукції, а отже і використання підрядником суми авансового платежу на виконання умов договору, припиненого згідно зі статтею 849 Цивільного кодексу України, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення суми авансового платежу відповідно до статей 849 і 1212 Цивільного кодексу України у їх сукупності.
		6.8. Проте суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що у положеннях частин 2 і 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій і, як уже зазначалося, законність відмови замовника від договору підряду згідно з частиною 2 цієї статті у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі її частини 4 цієї норми.
		Так, суди попередніх інстанцій не установили обставин щодо підстав відмови               ТОВ "БК "Укрбудінвест" (замовника) від договору підряду, а саме здійснення її в порядку  частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України або частини 4 зазначеної норми.
		6.9. Водночас ТОВ "БК "Укрбудінвест" позовні вимоги заявило саме на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. 
		Згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Зазначена норма кореспондує положенням статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		Разом з цим, відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, норми якої суди застосували у сукупності з положеннями статті 849 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. 
		Положення глави 83 Цивільного кодексу України, предметом регулювання якої є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій набуто майно,  згодом відпала.
		У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
		Отже, правова природа, підстави виникнення і доведення наявності підстав для стягнення збитків або повернення безпідставно набутого майна є відмінними і такими, що врегульовані різними нормами матеріального права.
		6.10. Для правильного вирішення спору у справі, яка розглядається, за вимогами ТОВ "БК "Укрбудінвест" про стягнення з ТОВ "Зорг Біогаз Україна" 200  000,00 грн авансового платежу за договором, заявлених позивачем саме на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, необхідно з`ясувати обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України не є безумовним і пов`язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим).
		Суди мають надати належну оцінку листу ТОВ "БК "Укрбудінвест" від 23.07.2018 № 23/07-1 та з`ясувати, чи є зазначений лист відмовою замовника від договору підряду, здійсненою ним у порядку частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, положення якої визначено як підставу позову, з урахуванням умов договору, а отже і правову природу заявленої до стягнення суми (збитки чи безпідставно збережене майно).
		Водночас суди, установивши, що календарного плану робіт сторони не погодили, строків виконання робіт за договором не узгодили, не встановили обставин наявності чи відсутності у замовника (позивача) права на відмову від договору, а отже і на припинення цього договору на підставі листа ТОВ "БК "Укрбудінвест" від 23.07.2018 № 23/07-1.
		Крім того, згідно з пунктом 3.2 договору у випадку мотивованої відмови замовника від завершення робіт за договором сторони складають двосторонній акт із наведенням переліку виконаних робіт та зазначенням їх вартості, яку має бути сплачено в 15-денний строк після підписання акта. 
		Відповідно до пункту 3.6 договору якщо під час виконання робіт виникне питання про подальшу недоцільність їх ведення, або очікуються негативні наслідки подальшого їх виконання, за ініціативою замовника складається акт призупинення робіт, який надається замовникові для затвердження та оплати.
		Проте зазначені умови договору суди залишили поза увагою, відповідних обставин не з`ясовували, як і не з`ясували питання про дотримання замовником умов договору (пункт 5.1) щодо надання вихідних даних для початку робіт, отже і наявності правових підстав у замовника для відмови від договору та стягнення збитків відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, в порядку якої заявлено позовні вимоги.
		За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
		Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		6.11. Ураховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними і такими, що зроблені без дослідження всіх зібраних у справі доказів, тому судові рішення необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		6.12. За таких обставин об`єднана палата Верховного Суду не виявила підстав для відступлення від висновку Верховного Суду, наведеного у постановах                                   від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17 і від 15.02.2019 у справі                              № 910/21154/17, ураховуючи направлення справи на новий розгляд для з`ясування всіх обставин справи з метою правильного вирішення спору у справі № 910/2051/19, зважаючи на предмет і підстави позову.
		7. Висновки Верховного Суду
		7.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		7.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		Під час нового розгляду суду необхідно урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.    
		7.3. За наведених обставин рішення і постанову необхідно скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		7.4. Подане ТОВ "Зорг Біогаз Україна" клопотання про зупинення дії виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій справі не може бути задоволено, оскільки за змістом положень процесуального законодавства механізм зупинення дії судового рішення передбачений для запобігання неможливості здійснення повороту виконання судового рішення після його перегляду у касаційній інстанції, проте таких обставин скаржник не навів, а оскаржуване судове рішення за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ "Зорг Біогаз Україна" скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		8. Розподіл судових витрат
		8.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорг Біогаз Україна" задовольнити частково.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 у справі                              № 910/2051/19 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                        Т. Б. Дроботова
		Судді:                                                                                                    І. В.  Булгакова 
		                                                                                                             О. М. Баранець
		                                                                                                    Л. Й. Катеринчук 
		                                                                                                    Б. Ю. Львов 
		                                                                                                     В. П. Селіваненко 
		                                                                                                 К. М. Пільков 
		                                                                                                 І. В. Ткач        
		                                                                                                  Н. Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...