Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/16610/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 06.04.2020. Зареєстровано: 07.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2020.
Дата набрання законної сили: 21.05.2021
Результат оскарження 23.02.2022 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: скасовано вирок суду першої інстанції з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/947/461/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160480003266

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 520/16610/18
		Провадження № 1-кп/947/461/20
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03.04.2020 року колегія суддів Київський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		потерпілої ОСОБА_12 ,
		представника потерпілої ОСОБА_13 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160480003266 від 23.08.2018 року відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лієпая Латвії, громадянина України, з середньою-технічною (спеціальною) освітою, одруженого, працюючого за наймом, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,    
		обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
		ВСТАНОВИЛА: 
		 
		Так, обвинувачений ОСОБА_14 22.08.2018 року близько 21 години 20 хвилин, знаходячись на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 , під час раптово виниклої словесної сварки з потерпілим ОСОБА_15 щодо неналежного паркування ОСОБА_14 автомобіля «Peugeot3008»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 на вказанійтериторії, не маючи наміру заподіяти останньому смерті, виявляючи необережність у виді злочинної недбалості, оскільки не передбачав наслідку у вигляді смерті потерпілого, хоча повинен і міг передбачити, ОСОБА_14 не маючі наміру на заподіяння смерті потерпілому, дістав ніж з автомобіля «Peugeot 3008» з метою припинення ударів які йому наносилися потерпілим. ОСОБА_14 почав хаотично відмахуватися ножем, внаслідок чого ОСОБА_15 були нанесені тілесні ушкодження.
		Внаслідок необережних дій, обвинувачений ОСОБА_14 спричинив потерпілому ОСОБА_15 згідно висновків експерта № 1275-2784/2018 від 05.10.2018 року та №94 від 05.08.2019 року тілесні ушкодження у вигляді однієї сліпої проникаючої у плевральну порожнину колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва, поміж середньоключичною та передньою пахвовою лініями, в проекції 3-го міжреберного проміжку з ушкодженням м`яких тканин, пристінкової плеври, перикарду та серця, яка згідно висновку експертизи відноситься до тяжкого ступеня тілесних ушкоджень, як така, що є небезпечною для життя в момент заподіяння, тобто знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_15 , а також тілесні ушкодження у вигляді однією сліпої непроникаючої колото-різаної рани на боковій поверхні грудної клітки зліва, в проекції 4-го ребра, поміж середньою та задньою пахвовими лініями, однієї різаної рани, яка розташована в проекції 5-8-го ребер, по пригрудинній лінії, однієї різаної рани на передньо-боковій поверхні грудної клітки зліва, по передній поверхні грудної клітки зліва, по передній пахвовій лінії, в проекції 2-3-го ребер, однієї різаної рани на передній поверхні лівого плеча у середній третині,які згідновисновку експертизивідносяться долегкого ступенятілесних ушкоджень.ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22.25 годині в КУ Одеська «Міська клінічна лікарня №1». 
		Вищевказаними діями, які виразились у вбивстві, вчиненому через необережність, ОСОБА_14 , вчинив кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 119 КК України. 
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_14 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України умисне вбивство не визнав та пояснив, що він не хотів причинити смерть потерпілому, що дана подія відбулась через його необережність, за наступними обставинами: 22.08.2018 року в цей день після робочого часу, близько 21.00 години він знаходився за адресою проживання своєї матері, де готувався до сну, та коли він вже спав, почув звук сигналізації його автомобіля, шум був таким, начебто машину били. Машина стояла під каштаном і коли почув, як декілька разів спрацювала сигналізація, то подумав, що на машину падають каштани. Потом він почув, як в суміжне приміщення зайшла мати, та з кимось почала сваритися через жалюзі. Коли він встав то побачив, що двоє чоловіків б`ють машину і сваряться з мамою. Він їх не знав, мати сказала, що вони живуть напроти. Він з ними почав також спілкуватися через жалюзі, попросив зупинитись, проте вони вивернули двірники його машини наверх. До нього були претензії, що він поставив машину не на те місце. Він намагався викликати поліцію, виклик не проходив двічі. Взявши ключі від сигналізації вийшов на вулицю, було вже темно світили ліхтарі на стовпах, події відбувались під каштаном біля машин, пройшов повз них, вони продовжували ображати, давали йому копняка, удари йому наносили руками і ногами в голову та по ногах. Він пультом відчинив двері машини, після чого його почали забивати ззаду і запихувати у машину, у нього в машині під рукою був складний ніж, яким він користується на рибалці. Двоє чоловіків його били, в стороні стояли ще четверо. Він розуміючи, що отримує удари в область голови та не з може припинити дії нападників, взяв ніж у руку та почав ним відмахуватися від чоловіків, які йому наносили йому удари с заду в область голови. Другий нападник штовхав першого на нього. Повернувся до нападників та побачив, що у ОСОБА_15 кров, він злякався та побіг додому, викликав поліції та швидку. Вийшов з телефоном на вулицю, повторно зателефонував у швидку, коли приїхала поліція він був на дворі. Один чоловік лежав, інший стояв поряд із ним. Він дочекався поліцію, дав покази та його одразу відвезли до райвідділу. На момент огляду в райвідділу та СІЗО в нього були виявлені гематоми та синяки на голові. 
		Настання смерті потерпілого ОСОБА_15 він не хотів, умислу на вбивство не мав, щиро розкаюється в своїх діях, просив перекваліфікувати їх наст. 119 КК України- вбивство з необережності, та не позбавляти його волі.
		Вивчивши обставини кримінального провадження та оцінивши кожен наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про доведеність подій та винуватості ОСОБА_14 у вчиненні описаного вище кримінального правопорушення, визнаного судом доведеним.
		Ст. 7 КПК Українизакріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Відповідно до вимогст. 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно ч. ч. 1, 2, 5ст.9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Як випливає із ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.
		Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченніст.62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".
		Стаття 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачає, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права".
		У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 06.12.1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
		Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії № 10590/83 від 6 грудня 1988 р. та § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" (Capeau v. Belgium) № 4291/98 від 13 січня 2005 року.
		Згідно з положеннями ст.17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Судовий вирок, який проголошується ім`ям держави, має бути законним, обґрунтованим і справедливим.
		У правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається звинувачувальний ухил, по суті якого кожен, хто з`явився перед судом, має бути визнаний винуватим.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя»визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
		В судовому засіданні була допитана потерпіла ОСОБА_12 , яка пояснила, що очевидцем подій вона не була. Про смерть сина дізналась вже в лікарні. Цивільний позов підтримує в повному обсязі та просила суд призначити сувору міру покарання обвинуваченому.
		В судовому засіданні безпосередньо був допитаний свідок ОСОБА_16 , який пояснив, що після роботи з сином ОСОБА_17 (загиблим) під`їхали додому. Їх парко місце було зайняте, тому стали позаду, але визначеного місця для парковки автомобілів у мешканців будинку не було взагалі, сусідка почала казати, що це не їх місце, щоб вони перепаркувались. Син вдарив ногою по колесу автівки, виглянув з вікна чоловік почав кричати нецензурною лайкою, син сказав, щоб той виходив на вулицю для розмови. Чоловік вийшов, син та обвинувачений посварились. Між обвинувачений та ОСОБА_17 сталось сутичка, з початку обвинувачений вдарив сина, потім син вдарив обвинуваченого, після чого син попросив викликати швидку, покликати друзів та тримався за грудну клітку, все відбувалось дуже швидко. Прибігли його друзі, ОСОБА_18 тримав сина та сказав, що викликав поліцію. Події відбувалися на вул. Космонавтів, біля під`їзду, приблизно о 21.00 годині. Бачив, що обвинувачений наносив удари загиблому у грудну клітку та спину, ніяких предметів не бачив у обвинуваченого в руках. Скоріш за все перший удар був у грудну клітку. Він стояв приблизно у 5-ти метрах від сина та обвинуваченого. 
		В судовому засіданні безпосередньо був допитаний свідок ОСОБА_19 , який пояснив, що на момент події мешкав на вул. Космонавтів та ввечері з другом були вдома, чекали ОСОБА_20 . Вийшли на вулицю, курили. Коли під`їхав ОСОБА_21 то сказав, що припаркується та підійде до них. Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_21 почав прохати, щоб ми викликали швидку. Вони підійшли, ОСОБА_21 був у напівзігнутому стані. ОСОБА_16 сказав, що обвинувачений перший вдарив загиблого та погрожував ОСОБА_16 у момент події у палісаднику була сусідка, яка поливала квіти. Події відбувалися 22.08.2018 року. Вони перебували на відстані 20-и метрів може більше від місця події та не звертали уваги на шум, тільки почули коли загиблий прохав викликати швидку. Коли він почав йти до Жені обвинувачений заходив у під`їзд, коли обвинувачений вийшов через 5 хвилин приїхала швидка. Швидку викликав ОСОБА_22 , поліцію  не відомо хто. Ніж побачив вже коли він був на капоті автівки, до цього ножа у будь кого не бачили. 
		В судовому засіданні безпосередньо був допитаний свідок ОСОБА_22 , який пояснив, що 22.08.2018 року прийшов до ОСОБА_19 в гості, вийшли покурити на вулицю. Приїхав ОСОБА_21 , сказав, що припаркується та прийде до них. Через короткий проміжок часу ОСОБА_21 крикнув, щоб викликали швидку. Почули, що обвинувачений з потерпілим, спілкувались. Здалося, що обвинувачений кричав на ОСОБА_20 . Не чув, щоб обвинувачений погрожував загиблому. Викликав швидку, більше пояснити про події не може.
		В судовому засіданні безпосередньо був допитаний свідок ОСОБА_23 , яка пояснила, що ввечері у день подій почула, що її сусід ОСОБА_24 з кимось голосно розмовляє. Вона визирнула у вікно та побачила, що загиблий та обвинувачений спілкуються біля автівки. Поруч стояла мати обвинуваченого та батько ОСОБА_25 . Потім почалася бійка, хто саме перший вдарив та ніяких предметів, вона не бачила, загиблий зігнувся, почав відходити та звати на допомогу. Вона стояла на балконі, попереду стояла автівка, а обвинувачений та загиблий стояли за автівкою та голосно розмовляли, тому бачила їх від плечей та вище. З лівої сторони стояв обвинувачений, а загиблий  праворуч. Хто почав бійку не зрозуміла, ОСОБА_21 почав відразу зжиматись, відходити, та кликати друзів. Обвинувачений ОСОБА_24 не наносив удари загиблому в спину.
		В судовому засіданні безпосередньо був допитаний свідок ОСОБА_26 , яка пояснила, що 22.08.2018 року приблизно о 21.00 годині спрацювала сигналізація на автівці сина. Виглянувши із балкону, побачила, що хлопці б`ють по колесам, і капоту автівки та намагаються зняти двірники. На запитання для чого вони це роблять відповіли, що це їхнє місце на парковці, син почув, що вона кричить з балкону хлопцям та вийшов також. Вони сину почали казати, що це не його парковочне місце, а їхнє та почали обзивати ОСОБА_27 (сина). Загиблий почав кричати, щоб син вийшов на вулицю. Коли він вийшов на вулицю вона пішла за ним, хлопці почали його штовхати та бити, коли син підійшов до дверей автівки вони почали його заштовхувати у автівку та чимось зажимати. Через деякий час 2 хлопці відійшли, а один залишився на місці події. Після сварки вони з сином повернулись до квартири та син розповів, що з автівки дістав перочинний ніж та почав захищатись, і випадково поранив хлопця. Відразу після чого викликали швидку допомогу та вийшли на вулицю. У сина не було видимих побоїв. На місці події був загиблий та його батько. Транспортні засоби ставили у нашому дворі там, де було вільне місце. На транспортному засобі були якісь пошкодження. раніше сварок на ґрунті паркування не було. Ніж син дістав з дверей автівки зі сторони водія, під час сутички вона знаходилась біля під`їзду на відстані 10 метрів, та бачила осіб приблизно по груди. В автівці сина скло не тоноване, на наступний день після події жінка сина забрала автівку та не відомо чи оглядали автівку працівники поліції. 
		Крім того, колегію суддів у судовому засіданні були дослідженні наступні документи, а саме:
		-витяг з ЄРДР №12018160480003266 від 23.08.2018 року;
		-повідомлення оператору «102» від 22.08.2018 року о 21:24 годині з якого вбачається, що в АДРЕСА_3 була бійка, сусід поранив сусіда, предметом схожим на ніж. Повідомила ОСОБА_28 ;
		-повідомлення оператору «102» від 22.08.2018 року о 21:38 годині з якого вбачається, що до ГКБ№1 доставлений ОСОБА_15 з діагнозом множині колото різані рани, зі слів порізав сусід. Повідомив лікар ОСОБА_29 ;
		-протокол огляду місця події від 22.08.2018 року з ілюстративною таблицею, згідно якого була оглянута прибудинкова територія будинку АДРЕСА_3 . Вказана земельна ділянка безпосередньо прилягає до парадної №5 вказаного будинку. На відстані приблизно двадцяти метрів від входу до вказаної парадної стоїть припаркований автомобіль білого кольору марки «Peugeot 3008», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Біля вказаного транспортного засобу виявлено особу чоловічої статі, який представився як ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лієпая, Латвія, та який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який пояснив, що приблизно о 21.17 годин 22.08.2018 року він почувши сигнал від транспортного засобу та побачив як два його сусіди наносили ногами удари по його машині. Вийшов на вулицю підійшов до своєї машини молода людина кричала, після цього нанесла удари в ліве вухо та голову, у зв`язку з виниклою обставиною дістав розкладного ножа та відмахнувся від своїх сусідів, потім ще раз. В ході поверхневого огляду транспортного засобу на лівих дверях виявлені м`ятна бурого кольору, на асфальтному покритті пляма червоно-бурого кольору, розкладний ніж марки «SOGA» виявлені також плями червоно-бурого кольору. Під час огляду зібрані матеріали для подальшого дослідження; 
		-постанова про визнання та залучення речових доказів від 23.08.2018 року складний ніж «SOGA Tomcat 3,0» з рукояткою чорного кольору, мобільний телефон DTNO IMEI-1 НОМЕР_2 , IMEI-2 НОМЕР_3 , з сім карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_4 ; мобільний телефон LeEko IMEI-1 НОМЕР_5 , IMEI-2 НОМЕР_6 , з сім карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_7 ; чоловіча футболка чорного кольору зі смугами сірого кольору із написом «Nike», чоловічі шорти синього кольору із брендовим написом «Nike» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області;
		-квитанція про отримання на зберігання речових доказів вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 000288;
		-довідка КУ «МКЛ №1» від 22.08.2018 року о 22:55 годині констатована смерть ОСОБА_15 ;
		-довідка КУ «МКЛ №1» від 22.08.2018 року ОСОБА_15 госпіталізований в ОРИТ ГКБ №1; 
		-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.08.2018 року, згідно якого було затримано обвинуваченого ОСОБА_14 ;
		-протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння №000515 від 23.08.2018 року, згідно якого еталон в сечі не виявлено, обвинувачений ОСОБА_14 був тверезим; 
		-ухвала Київського районного суду м. Одеси від 23.08.2018 року;
		-ухвала Київського районного суду м. Одеси від 27.08.2018 року про накладення арешту на вилучено майно ОСОБА_14 ; 
		- висновок експерта № 1275-2784/2018 від 05.10.2018 року та акт судово  медичного дослідження №2784 від 21.09.2018 року, згідно яких при дослідженні трупа ОСОБА_15 виявлені наступні ушкодження: «одна сліпа проникаюча у плевральну порожнину колото  різана рана передньої поверхні грудної клітки зліва, поміж середньо  ключичною та передньою пахвовою лініями, в проекції 3- го міжреберного проміжку (рана №1) з ушкодженням м`яких тканин, пристінкової плеври, перикарду та серця. Дане ушкодження є колото  різаним, що підтверджується наступними морфологічними ознаками: перевищення глибини рани над довжиною, характер кінців і країв рани (краї рівні, добре зіставні при зближенні, синякові, здирані у вигляді вузької смужки, один кінець звужений, інший М- подібний), веретеноподібна форма рани. Рановий канал направлений незначно зліва направо, зверху вниз та спереду назад. Зазначене ушкодження за критерієм небезпеки для життя, згідно з п.2.1.2 Правил судово  медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. 
		Одна сліпа непроникаюча колото  різана рана на боковій поверхні грудної клітки зліва, в проекції 4- го ребра, поміж середньою та задньою пахвовими лініями рана №3. Дане ушкодження є колото  різаним, що підтверджується наступними морфологічними ознаками: перевищення глибини рани над довжиною, характер кінців і країв рани (краї рівні, добре зіставні при зближенні, один кінець загострений, інший П - подібний), веретеноподібна форма рани. Рановий канал направлений декілька зліва направо, незначно спереду назад та практично вертикально вверх. Вказане ушкодження могло бути утворене плоским колючо-ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо… - одна різана рана, що розташована в проекції 5-8 - го ребра, по пригрудинній лінії (рана №2) - одна різана рана на передньо - боковій поверхні грудної клітки зліва, по передній пахвовій лінії, в проекції 2-3 ребер рана №4; одна різана рана на передній поверхні лівого передпліччя, у верхній третині рана №5; одна різана рана на передній поверхні лівого плеча у середній третині рана № 6. Дані ушкодження є різаними, що підтверджується наступними морфологічними ознаками: перевищення довжини рани над глибиною, характер кінців і країв рани (краї рівні, без видимого осаднення, кінці ран загострені), веретеноподібна та дугоподібна форма ран». Дані ушкодження, як в сукупності так і кожне окремо, при звичайному своєму перебігу призводять до короткочасного розладу здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більш ніж три тижні (21 день); таким чином згідно з п.2.3.3. Правил судово  медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по відношенні до живих осіб, мають ознаки легких тілесних ушкоджень які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Можливість спричинення даних тілесних ушкоджень самим потерпілим  вкрай малоймовірна. Смерть ОСОБА_15 полягає у прямому причинному зв`язку з наявним у нього проникаючим колото  різаним пораненням грудної клітки (рана №1) з ушкодженням м`яких тканин, міжреберних м`язів, пристінкової плеври, навоколосердцевої сумки та серця. Безпосередньо причиною смерті ОСОБА_15 з`явилася гостра крововтрата. Згідно наданої медичної карти стаціонарного хворого біологічна смерть ОСОБА_15 констатована ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22:55 годині. За даними медико  криміналістичного дослідження: колото  різана рана №1 могла бути утворена плоским колючо  ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириною зануреної частини клинка не більше 3,1 см.
		З урахуванням схожих морфологічних ознак ран №2-6 (краї рівні, добре зіставні при зближенні, наявність гострокутних кінців) можна прийти до висновку, що ці рани могли бути спричиненні лезом плоского колюче-ріжучого предмету. Морфологічні ознаки ран: без ознак запалення, грануляції чи загоєння, з ознаками кровотечі, а також дані судово  гістологічного дослідження (м`які тканини з ділянок) ран  з початковими реактивними змінами  свідчить про те, що вони заподіяні прижиттєве, до настання смерті, протягом часу, що обчислюється кількома десятками хвилин. З урахуванням схожої морфологічної картини (давності) ушкоджень, визначити послідовність спричинення їх не представляється можливим. При судово  токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_15 етиловий спирт не виявлений. Взаєморозташування ОСОБА_15 та «нападника» в момент заподіяння тілесних ушкоджень могло бути різним і в процесі заподіяння тілесних ушкоджень могло неодноразово змінюватися, тому відповісти на дане питання виходячи с наявних судово  медичних даних  не представляється можливим. З урахуванням масивності наявного проникаючого колото  різаного ушкодження передньої поверхні грудної клітки зліва (рана №1)  не виключено, що ОСОБА_15 після заподіяння йому зазначеного тілесного ушкодження був здатний робити самостійні дії, такі як «рухатися, кричати та ін.» до моменту втрати свідомості чи настання смерті. Кров трупа ОСОБА_15 , 1990 р.н. відноситься до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти А та анти В за ізосерологічною системою АВ0. Визначення ознак тілесних ушкоджень, характерних для «самооборони», виходить за межі компетенції судово  медичного експерта, оскільки в судово  медичній експертизі відсутні критерії ознак самооборони;
		-висновок експерта № 1934/74-Д від 03.10.2018 року, згідно якого на основі даних судово-медичного дослідження гр. ОСОБА_14 тілесних ушкоджень не виявлено;
		-висновок експерта №461 від 12.10.2018 року, згідно якої судово-медичною експертизою на рукоятці складного ножа, вилученого на місці події за адресою: буд. АДРЕСА_3 , знайдено 9 ядровмісних клітин;
		-висновок експерта №755 від 16.10.2018 року з якого вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_15 відносить до групи О з ізогемаглютинінами анти - А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров ОСОБА_14 відноситься до групи А з ізоглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. При дослідженні його слини виявлено антигени А і Н реакцією абсорбції  елюції. У змиві на марлевому тампоні з асфальтованої поверхні (о`бєкт №1) змиві на марлевому тампоні з лівої задньої двері а\м «Peugeot 3008», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (об`єкт 2) на складному ножі (об`єкти №3-5) вилучених з місця події за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 11, знайдено: в об`єктах №1-4 кров людини, в об`єкті №5 (на руків`ї ножа) - сліди потових виділень. При дослідженні на групову приналежність в об`єктах №1-4 виявлений тільки антиген Н, що не дає можливості категорично висловитися про групову належність крові, але, враховуючи, що антиген Н, як основний,властивий групі крові О з ізогемаглютинінами анти  А і анти В за системою АВО, не виключається можливість її походження від потерпілого ОСОБА_15 . В об`єкті №5 виявлено антигени А і Н, властиві особі (особам)  носію вищевказаних групових властивостей, незалежно від категорії видільництва, у тому числі підозрюваному ОСОБА_14 . 
		На футбольці (об`єкти №6-7) на шортах (об`єкти №9) вилучених у ОСОБА_14 під час затримання, знайдено кров людини, при дослідженні якої на групову приналежність виявлений антиген Н, що не дає можливості категорично висловитися про групову належність крові, але, враховуючи, що антиген Н, як основний, властивий групі крові О з ізогемаглютинінами анти-А і анті-В за системою АВО, неможливо виключити походження крові від потерпілого ОСОБА_15 об`єкті №6 також при неодноразових дослідженнях виявлений антиген А, але зважаючи на неусувний вплив предмето-носія на ізогемаглютинуючу сироватку анти-А, категорично висловитися про його присутність не представляється можливим;
		-висновок судовопсихіатричних експертів №361 від 18.09.2018 року згідно якого обвинувачений ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав, ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв, тому за своїм психічним станом був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки в теперішній час не страждає. Здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, за своїм психічним станом може приймати участь у слідчих діях та стати перед судом. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує;
		-протокол проведенняслідчого експериментувід 12.10.2018року здоданим лазернимоптичним дискоміз відеозаписомслідчого експериментуза участюобвинуваченого ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_3 від 12.10.2018року,який задопомогою статистіввідтворив події22.08.2018року,а саме:вказаного дняперебував уквартирі,почув,що матиз кимосьсвариться черезвікно,встав підійшовдо вікна,побачив двохлюдей,які билипо йогоавтомобілю.Розпочав зними розмову,щоб вонизупинились,вони незупинялись,сказали,щоб виходивна вулицю.Вдягнувся вийшовна вулицю,щоб з`ясувати,що сталося,відкрив дверімашини,в цейчас зазначеніособи почалинаносити ударипо головів різнічастини,давати копняківтощо.В водійськідверці поміжтряпок,лежав йогорозкладний рибацькийніж,тому яквін єпостійним рибакомз дитинства,від ударівприсів,щоб захиститисяпочав махатиножем,щоб налякатинападників,але вонипродовжували наноситиудари.Ударів ножемні комуне наносив,лише відмахувався,на вулицібуло темно,потім відбігна світлота побачив,що ніжв руцібув вкрові.Одразу побігдодому викликатиполіцію,потім повернувся.Конфліктувати ззазначеними особамивзагалі нехтів,тому якз початкурозмовляв черезвікно вкімнаті івже черезнеадекватну поведінкузазначених осібта нецензурнівислови насвою адресувийшов навулицю; 
		-акт судово-медичного-гістологічного дослідження трупа №2287/2784 від 23.08.2018 виявлено ушкодження м`яких тканин з проекції рани №1 та з проекції рани №5 з крововиливами інфільтруючого характеру; ушкодження перикарда, серця  у вигляді дефектів щілиноподібної форми з крововиливами в краях  з початковими реактивними змінами. Порушення реологічних властивостей крові (еритроцитарні стази та сладжі, дисоціація крові у просвітах деяких судин). Паренхіматозна дистрофія, нерівномірне венозне кровонаповнення в надісланих тканинах внутрішніх органів. Вогнища набряку, емфіземи, ділянки дистелектаза, діапедезні крововиливи в легенях. Диссемінований жировий гепатоз. Периваскулярний склероз, дистрофія кардіоміоцинів в міокарді.
		-акт судово-медичного дослідження (обстеження) №946/2784 від 23.08.2018 року, згідно якого кров ОСОБА_15 відноситься до групи О(І) з ізогемоглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО.
		-акт судово-медичного дослідження (обстеження) №4200/2784від 23.08.2018 року, згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_15 в крові етиловий спирт не виявлений.
		-акт судово-медичного дослідження (обстеження) №417 від 23.08.2018 року з доданими фототаблицями, згідно якого на клапті шкіри грудної клітки розташовується одна рана, яка складається з двох частин, які переходять одна в іншу та являються частинами однієї рани. 
		-акт судово-медичного дослідження (обстеження) №1841/64-Д від 11.09.2018 року, згідно якого при судово-медичному дослідженні гр. ОСОБА_14 тілесних ушкоджень не виявлено.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 93 КПК України -збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. 
		Сторона захисту,потерпілий,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,здійснює збираннядоказів шляхомвитребування таотримання відорганів державноївлади,органів місцевогосамоврядування,підприємств,установ,організацій,службових тафізичних осібречей,копій документів,відомостей,висновків експертів,висновків ревізій,актів перевірок;ініціювання проведенняслідчих (розшукових)дій,негласних слідчих(розшукових)дій таінших процесуальнихдій,а такожшляхом здійсненняінших дій,які здатнізабезпечити поданнясуду належнихі допустимихдоказів.
		В судовому засіданні за клопотання захисника ОСОБА_30 у відповідності до п. 11 ст. 290 КПК України дослідженні наступні докази:
		-лист ГУНП в Одеській області № 5/1-14аз від 25.02.2019 року;
		-лист відокремленого підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КУ «ООЦЕМДіМК» №95 від 25.02.2019 року;
		-лист Філії Державної Установи «Центр охорони здоров`я держаної кримінально-виконавчої служби України» в Одеській області з додатком на 4 аркушах: копії медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_14 , медична довідка на ім`я ОСОБА_14 , акт № 85 від 27.08.2018 року, дані документи містять наступну інформацію: « ОСОБА_14 , 1972 р.н., заповненої 27.08.2018 року, без номера ОУВП №21, відомо: «27.08.2018 г. При поступлении с ИВС обнаружены телесные повреждения. Гематома в области головы слева, внизу уха, размером 7-8 см.» Медична довідка. 27.08.2018 г. ОСОБА_14 , 1973 г.р. при поступлении обнаружены телесные повреждения. Диагноз: гематома в области головы слева под левым ухом размером 7х8 см. Фельдшер ОСОБА_31 , Мы, ниже подписавшиеся составили настоящий акт о том, что с ИВС г. Одесса прибыл ОСОБА_14 , 1973 г.р. с телесными повреждениями: гематома в области головы слева под левым ухом размером 7х8 см. Дежурный фельдшер ОСОБА_31 , ДПНШ п/п-к в\с ОСОБА_32 . Начальник конвоя ОСОБА_33 »
		Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
		В ході судового розгляду ухвалою суду за погодженням всіх учасників судового провадження, для усунення протиріч, була призначена комісійна судово  медична експертиза та експертами надано висновок комісійної судово-медичної експерти №94 від 05.08.2019 року за фактом смерті ОСОБА_15 , 1990 року народження, з якого вбачається, що судова  медична експертна комісія, приходить до наступних підсумків:
		При судово - медичному дослідженні трупа ОСОБА_15 виявлені наступні ушкодження: «одна сліпа проникаюча у плевральну порожнину колото  різана рана передньої поверхні грудної клітки зліва, поміж середньо  ключичною та передньою пахвовою лініями, в проекції 3- го міжреберного проміжку (рана №1) з ушкодженням м`яких тканин, пристінкової плеври, перикарду та серця. Дане ушкодження є колото  різаним, що підтверджується наступними морфологічними ознаками: перевищення глибини рани над довжиною, характер кінців і країв рани (краї рівні, добре зіставні при зближенні, синякові, здирані у вигляді вузької смужки, один кінець звужений, інший М- подібний), веретеноподібна форма рани. Рановий канал направлений незначно зліва направо, зверху вниз та спереду назад… одна сліпа непроникаюча колото  різана рана на боковій поверхні грудної клітки зліва, в проекції 4- го ребра, поміж середньою та задньою пахвовими лініями рана №3. Дане ушкодження є колото  різаним, що підтверджується наступними морфологічними ознаками: перевищення глибини рани над довжиною, характер кінців і країв рани (краї рівні, добре зіставні при зближенні, один кінець загострений, інший П - подібний), веретеноподібна форма рани. Рановий канал направлений декілька зліва направо, незначно спереду назад та практично вертикально вверх. Вказане ушкодження могло бути утворене плоским колючо-ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо …- одна різана рана, що розташована в проекції 5-8 - го ребра, по пригрудинній лінії…. - одна різана рана на передньо - боковій поверхні грудної клітки зліва, по передній пахвовій лінії, в проекції 2-3 ребер рана №4; одна різана рана на передній поверхні лівого передпліччя, у верхній третині рана №5; одна різана рана на передній поверхні лівого плеча у середній третині рана № 6. Дані ушкодження є різаними, що підтверджується наступними морфологічними ознаками: перевищення довжини рани над глибиною, характер кінців і країв рани (краї рівні, без видимого осаднення, кінці ран загострені), веретеноподібна та дугоподібна форма ран».
		Що стосується колото  різаних ран, то напрямок травматичних впливів колюче  ріжучим предметом відповідають напрямку ранових каналів, що описані вище. «Безпосередній механізм» заподіяння ушкоджень потерпілому стосовно утворення колото  різаних ран відповідає дії колюче  ріжучого предмету на тіло, різаних ран  дії ріжучого предмету (леза ножа).
		При відповіді на запитання враховані наступні обставини. З журналу судового засідання від 12.12.2018 р. у залі судових засідань №3 Київського районного суду м. Одеси виходить:
		«Обвинувачений ОСОБА_14 : я дам покази …. Я взяв ключі від сигналізації та пішов, я пройшов повз них, вони продовжували мене ображати, давали мені «піджопники». Я пультом відчинив двері машини. Мене почали забивати ззаду і запихувати в машину, у мене під рукою був складний ніж, яким я користуюсь на рибалці. Я злякався, не розумів, що трапилось. Я повернувся та побачив, що двоє чоловіків мене б`ють, я хотів їх налякати, але була ніч і це сталось. Я злякався побіг додому і побачив кров, викликав поліцію і швидку. Вийшов з телефоном на вулицю, повторно зателефонував у «швидку». Один чоловік лежав. Інший стояв поряд з ними. Я дочекався поліцію, дав покази. Мене одразу відвезли до райвідділу».
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 12 жовтня 2018 року слідчим СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_34 за участю підозрюваного ОСОБА_14 , 1973 р.н. захисника ОСОБА_30 та статистів, відомо: «….Я подошел к машине, пультом открыл дверь, развернулся, и тут сзади начали наносить удары. Руками, ногами, я вот так присел, меня вот так вот сюда загнали ну и меня я так понял вот с этой стороны загнали…. Начали наносить удары, я подсел, потом поднял руку вот, развернулся, вот впоследствии у меня тут все было набито и вот єта часть тоже, вот. Вот так вот я стоял и отбивался, потом развернулся и увидел что это они. Ну опять они меня начали забивать и забивать, ну а у меня под рукой ножик. Вот, я вот прикрываясь его отсюда достал уже и пытался их как то отогнать, потому что они меня лупили, я вот ударялся об машину о дверь … было темно…. Начал их пугать ножом, он не такой длинный, ну а там короткий нож. Начал их пугать и в какой то момент, они отошли назад. Вот они были здесь и как то отошли назад. Все я вижу уже ничего не происходит. И я побежал сюда, ну быстрым шагом. И где то уже в этом месте, ну уже было больше света от лампы, я увидел, что держу нож в руке, на котором кровь и на руке кровь От них я побежал вызвать полицию. И вот здесь когда забегал, я увидел, что в руках нож и что что то случилось. И забежал в дом и вызвал скорую, потом полицию.
		Слідчий: Скажите, вы помните сколько было ударов…. Удары наносились ножом?
		Підозрюваний: Я не ударял ножом, я махал ножом, пытался их напугать, никого не бил, я не мастер там какого то боя ножевого, а во вторых темно было, физически даже если бы я и был каким то специалистом, и видел бы куда бить, потому что за машиной біло темно, и плюс єти деревья, там было темно. Я пытался их напугать, ну потому что бьют меня агресивно настроенные люди…»
		Таким чином як вбачається з показів підозрюваного ОСОБА_14 , він «махав ножем» у напрямку потерпілого, тобто, за таких обставин, якщо покази підозрюваного відповідають дійсності, по-перше, слід очікувати нанесення «хаотичних», а не цілеспрямованих ударів потерпілому. По  друге, такі травматичні впливи повинні бути спрямовані переважно у передню (або бокову) поверхню тіла потерпілого, і відповідні тілесні ушкодження повинні очікуватися переважно на передній (боковій) поверхні тіла. Оскільки мова йде про нанесення «хаотичних» травматичних впливів, то відповідні ушкодження повинні бути із різною локалізацією, мати різний характер, та бути переважно неважкими. Якщо проаналізувати характер, локалізацію та інші параметри тілесних ушкоджень у постраждалого, то вони характеризуються наступним. На тілі потерпілого виявлено 6 ран від дії гострого предмета, рани різного характеру (з них 2 є колото-різаними, а 4- різаними). З колото  різаних ран лише одна є проникаючою, інші рани є неважкими, і мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що звичайно ( у живих осіб ) спричиняють короткочасний розлад здоров`я. Напрямок ранових каналів обох колото  різаних ран не співпадають один з одним. Рани розташовані у різних анатомічних ділянках тулубу та лівій верхній кінцівки.
		Виходячи з вищевикладеного, з експертної точки зору, характер ран у потерпілого співпадають з такими, які можуть очікуватися при нанесенні «хаотичних» травматичних впливів.
		Таким чином, обставини та механізм нанесення тілесних ушкоджень, продемонстровані під час проведення слідчого експерименту від 12.10.2018 року за участю обвинуваченого ОСОБА_14 відповідають взаєморозташуванню підозрюваного та потерпілого в момент спричинення тілесних ушкоджень, механізму утворення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_15 , розташуванню ушкоджень. 
		Тобто обставини вчиненого кримінального правопорушення, викладені в свідченнях обвинуваченого ОСОБА_14 надані останнім в судовому засіданні, з експертної точки зору, відповідають дійсності.
		Механізм спричинення ушкоджень ОСОБА_15 детально викладений вище. Що стосується ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_14 , то у нього описана «гематома в области головы слева, внизу уха, раз мером 7-8 см». Така гематома утворилася внаслідок неодноразової дії тупих предметів, можливо за механізмом, на який вказує підозрюваний (при ударах).
		Колото  різані рани спричинені дією колюче  ріжучого предмета, яким міг бути й клинок ножа, який має лезо та обушок. Різані рани спричинені дією ріжучого предмета (можливо леза ножа).
		Ушкодження як на потерпілому, так і на підозрюваному не є характерними для само спричинення.
		Точно вирішити питання, в якій руці перебував ніж у обвинуваченого ОСОБА_14 при нанесенні тілесних пошкоджень потерпілому ОСОБА_15 , експертним шляхом не є можливим; разом з тим, не можна виключити, що ніж перебував у правій руці підозрюваного, як він на це вказує.
		Зазначені вище дані визнаються допустимими доказами, оскільки комісійна судово-медичнаекспертиза №94від 05.08.2019року проведена особами, які можуть бути згідно із ст. 69 КПК Україниекспертами у кримінальному провадження, експерти були залучені з дотриманням вимог ст.ст.242-244 КПК України, висновки експертів відповідають вимогам ст.ст. 101-102 КПК України.
		Також, з метою усунення недоліків та протиріч в судовому засіданні були допитані судово  медичні експерти які проводили дослідження.
		У судовому засіданні експерт ОСОБА_35 пояснив, що висновки експертів №94 від 05.08.2019, він підтверджує у повному обсязі. Він був одним з членів комісії. У пункті 3 вказано, що в різній порядності, хаотичні та різного характеру були нанесені удари. Сторінка 14 зібрана з описової частки дослідження трупа, це копійований текст з попередньої експертизи. Веретоподібна рана в формі веретена, вірогідніше всього така рана була здійснення при зміні положення тіла в наслідок згибу чи повороту руки. З якою силою було нанесено пошкодження не підлягає висновку суд мед експертизи. Були пошкоджені м`які тканини, тому тяжко зрозуміти силу удару. В результаті розмаху та згибу тіла можливо що знаряддя проникло між 3 та 4 ребром. Колото-різана рана яка спричинила смерть можливо була нанесена в наслідок відмахування. Експертна комісія не засновувалась тільки на показах свідків та обставинах. Рана №1 це єдина рана яка принесла смерть, інші рани були поверхневі. Вся комісія прийшла до єдиної думку . У потерпілого не було пошкоджень костей, згідно наданої на експертизу документації. Труп їхнім бюро не обстежувався, вони досліджували документацію. Також згідно наданої їм документації у журналі СІЗО було вказано, що ОСОБА_24 потрапив туди з гематомою, кровопідтьоком, пошкодження було. Рана №1 була веретеноподібна, надріз був скоріш за все створений при витягуванні леза з тіла, якщо даний поріз був створений прокрутом в тілі, він би виглядав як дуго образний. Шилоподібну рану можливо було отримати в результаті відмахування, яка наявна у загиблого ОСОБА_15 .
		У судовому засіданні експерт ОСОБА_36 пояснила, що вона приймала участь як доповідач у судово-медичні експертизі по факту смерті ОСОБА_37 . Висновки комісійної експертизи №94 вона підтверджує. Рани розташовані хаотично та тілі, якщо удари були би направлені, то локалізація таких ударів була би щільна. Рани хаотичні у зв`язку з тим, що рани різної глибини, різне направлення, широка поверхня пошкоджень, веретеноподібна рана є з краями які розходяться, це характерно колото-різаної рани, дана рана не могла утворитись, як щоб ніж провернули. Рана №1 були пошкоджені м`які тканини, для того щоб пошкодити м`які тканини, залежить від сили людини та положення тіл сторін. Слідчий експеримент не лягає в основу проведення експертизи, крім нього використовувалися висновки судово-медичних експертів ті інші документи надані їм. Обставини викладені в допиті обвинуваченого про механізм та локалізацію пошкоджень з досудового слідства та судового збігаються з експертної точки зору.
		Прокурор в судовому засіданні відмовився від допиту свідка ОСОБА_38 по кримінальному провадження інші учасники кримінального провадження погодились з прокурором.
		Представником потерпілої ОСОБА_13 в ході судового розгляду долучена копія висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 108-К від 28.11.2019 року, який був проведений на підставі клопотання адвоката ОСОБА_13 від 08.11.2019 року у Миколаївському обласному бюро судово-медичної експертизи.
		Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1статті 94КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		Недотримання принципу безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15статті 7КПК України). Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту частини другої статті23та статті86КПК України, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом.
		Колегія суддів не бере до уваги долучений до клопотання представником потерпілої ОСОБА_13 про призначення повторної комісійної судово  медичної експертизи по справі, копію висновку експерта №108-К від 28.11.2019 року наданий експертами Миколаївського обласного бюро, оскільки зазначене дослідження було проведено, відповідно до супровідного листа Миколаївського ОБСМЕ за наступними документами, які були надані адвокатом ОСОБА_13 : копії протоколу допиту свідка ОСОБА_22 від 14.09.2018; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 23.08.2018; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 13.09.2018; акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 2784 від 21.09.2018; акту судово-медичного дослідження (обстеження)№ 946/2784 від 27.08.2018; акту судово-медичного дослідження (обстеження)№ 4200/2784 від 31.08.2018; акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 417 від 30.08.2018; висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 94від 05.08.2019, які не засвідченні належним чином, дані обставини свідчать, що експертам не були надані в повному обсязі матеріали кримінального провадження. 
		Судом в умовах повної змагальності процесу досліджені в повному обсязі всі докази, надані як обвинуваченням, потерпілої, захистом в скоєнні злочину ОСОБА_39 в ході судового розгляду не встановлено і можливість збирання доказів вичерпані, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них доповнень та інших доказів.
		Згідно ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. 
		Відповідно до ч. 1ст.8Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
		Відповідно дост.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» сидизастосовують Європейськуконвенцію зправ людинита основоположнихсвобод тапрактику Європейськогосуду зправ людинияк джерелоправа.У своїхрішеннях «Ірландіяпроти СполученогоКоролівства» від18.01.1978року,«Коробов протиУкраїни» від21.10.2011року Європейськийсуд зправ людининаголошує,що приоцінці доказівсуд,як правило,застосовує критерійдоведення «позарозумнім сумнівом»,така доведеністьможе випливатиіз співіснуваннядостатньо переконливих,чітких іузгоджених міжсобою висновків. 
		Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Органами досудового слідства діїобвинуваченого ОСОБА_14 кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, за наступних обставин.
		Так, 22.08.2018 року приблизно о 21.20 годині, між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які знаходилися на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 , виникла сварка щодо неналежного паркування ОСОБА_14 автомобіля «Peugeot 3008», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на вказаній території, внаслідок чого виникають незручності у мешканців даного будинку.
		Під часвказаної сварки, ОСОБА_15 зробив зауваження ОСОБА_14 ,який втой часпід`їхав добудинку тавкотре припаркувававтомобіль уненалежному місці,яке несподобалося таобурило останнього.В цеймомент,у ОСОБА_14 виник умисел,направлений наумисне позбавленняжиття ОСОБА_15 усвідомлюючи,що йогопротиправні діїпризведуть досмерті потерпілогота бажаючинастання такихсуспільно небезпечнихнаслідків,останній діставніж завтомобіля марки «Peugeot 3008», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та діючи умисно з достатньою силою завдав 6 ударів ножем в область грудної клітини ОСОБА_15 , усвідомлюючи при цьому, що в проекції даної частини тіла знаходяться життєво важливі органи і їх пошкодження призведе до смерті останнього.
		Вказаними діями ОСОБА_14 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді однієї сліпої проникаючої у плевральну порожнину колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва, поміж середньоключичною та передньою пахвовою лініями, в проекції 3-го міжреберного проміжку з ушкодженням м`яких тканин, пристінкової плеври, перикарду та серця, однією сліпої непроникаючої колото-різаної рани на боковій поверхні грудної клітки зліва, в проекції 4-го ребра, поміж середньою та задньою пахвовими лініями, однієї різаної рани, яка розташована в проекції 5-8-го ребер, по пригрудинній лінії, однієї різаної рани на передньо-боковій поверхні грудної клітки зліва, по передній поверхні грудної клітки зліва, по передній пахвовій лінії, в проекції 2-3-го ребер, однієї різаної рани на передній поверхні лівого плеча у середній третині внаслідок чого ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22.25 годині в КУ Одеська «Міська клінічна лікарня №1», а ОСОБА_14 покинув місце скоєння кримінального правопорушення. 
		Прокурором в судовому засіданні обвинувачення відносно ОСОБА_14 за кваліфікацією ст. 115 ч. 1 КК України підтримано, змін обвинувачення, відповідно до ст.ст.338, 341 КПК України, до суду не надходила.
		Також, прокурором в судовому засіданні формально були тільки перелічені наявні письмові докази, але аналізу кожного доказу, на підтвердження позиції обвинувачення щодо кваліфікації дій ОСОБА_14 саме за ч.1ст.115 КК України, прокурором не зроблено.
		Ретельно аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, пояснення свідків, експертів, враховуючи зібрані у справі докази, та встановлені обставини, не дають суду підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство.
		Стаття 7 КПК Українизакріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Відповідно до вимог ст. 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Статті22,23 КПК Українипрямо вказують, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість - створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя»визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
		Згідно з вимогст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а тому суд не може припускати обставини здійснення інкримінованих ОСОБА_14 дій в частині наявності умислу на скоєння вбивства ОСОБА_15 .
		Так, відповідно до кримінального законодавства спричинити смерть потерпілому можна лише шляхом завдання йому тілесних ушкоджень.
		Тілесні ушкодження, внаслідок яких виникає такий патологічний стан як смерть поділяють на три групи:
		1) всі умисні тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть, якщо винний передбачав і свідомо бажав чи погоджувався з її настанням, утворюють умисне вбивство (ст.115-118 КК України);
		2) умисні тілесні ушкодження, внаслідок яких сталася смерть, якщо умисел винного був спрямований саме на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а щодо смерті умислу не було, утворюють склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України;
		3) всі інші види тілесних ушкоджень (тяжкі необережні, середньої тяжкості умисні і необережні, легкі умисні, внаслідок яких сталася смерть) утворюють вбивство через необережність (ст.119 КК України).
		Згідно постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи »суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Так, суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, характеризується наявністю прямого або непрямого умислу. Відповідно до ст.ст.24, 115 КК Українидля обвинувачення в умисному вбивстві необхідно встановити, що винна особа, вчиняючи протиправні дії, передбачала настання смерті потерпілого і внаслідок цих дій бажала чи свідомо припускала настання такого наслідку. 
		В обвинувальному акті зазначено, проте не доведено в суді, що ОСОБА_14 мав умисел на позбавлення життя ОСОБА_15 і саме з цією метою він взяв з автомобіля ніж та діючи умисно з достатньою силою завдав 6 ударів ножем в область грудної клітини ОСОБА_15 , як і не доведено, що ОСОБА_14 усвідомлював що в проекції даної частини тіла знаходяться життєво важливі органи і їх пошкодження призведе до смерті останнього.
		Так відповідно до висновку експерта №1275-2784/2018 та акту судово - медичного дослідження №2784 від 21.09.2018 року, дві рани є колото  різаними, а 4 різаними. З колото-різаних ран, лише одна рана є проникаючого і має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, а саме: одна сліпа проникаюча у плевральну порожнину колото  різана рана передньої поверхні грудної клітки зліва, поміж середньооключичною та передньою пахвовою лініями, в проекції 3  го міжреберного проміжку. (рана №1) з ушкодженням м`яких тканин пристінкої плеври, перикарду та серця. Рани 2,3,4,5,6 є не важкими, і мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		В ході судового розгляду, так і в ході всього досудового слідства, ОСОБА_14 давав чіткі та послідовні покази про те, що умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_15 він не мав, було темно і це сталося випадково, під час того коли його били та штовхали біля автомобілю, і він щоб налякати нападників дістав з автомобіля ніж, яким почав не дивлячись хаотично розмахувати перед нападниками. Мотиву та підстав вбивати потерпілого ОСОБА_15 він не мав, та не бажав цього робити.
		Також, щодо відсутності у обвинуваченого ОСОБА_14 умислу на вбивство потерпілого, об`єктивно підтверджуються висновком комісійної судово - медичної експертизи №94 від 05.08.2019 року, з якої вбачається, що експерти прийшли до висновку, що з експертної точки зору, характер ран у потерпілого співпадають з такими, які можуть очікуватися при нанесенні «хаотичних» травматичних впливів, а не цілеспрямованих ударів потерпілому. Обставини вчиненого кримінального правопорушення викладені в свідченнях обвинуваченого ОСОБА_14 , надані останнім в судовому засіданні, з експертної точки зору, відповідають дійсності. 
		Крім того, з показів свідка ОСОБА_19 вбачається, що він та його товариш, стояли від обвинуваченого та потерпілого у (безпосередні близькості) на відстані 20 метрів. Зазначене підтверджує покази обвинуваченого ОСОБА_14 в частині, що він бачив ще людей які стояли на відстані та сприйняв їх як погрозу своєму життю, та злякавшись в подальшому нападу з їх сторони він відкрив автомобіль та взяв ножа яким відмахувався від потерпілого.
		Наявність у ОСОБА_14 тілесних пошкоджень у вигляді гематоми в області голови зліва під лівим вухом, підтверджує покази обвинуваченого щодо того, що йому наносилися удари і він боявся за своє життя. 
		Разом з тим, проаналізувавши у сукупності вимоги закону, вивчивши встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що наведені мотиви стороною обвинувачення є неспроможними з огляду на поведінку ОСОБА_14 після вчинення злочину та суб`єктивне ставлення винуватого до наслідків своїх дій, які свідчили про те, що він, хоча й наніс удари ножем, проте відносно наслідку у виді смерті діяв з необережності.
		Так, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_14 , після нанесення удару ОСОБА_15 , намагався викликати медичних працівників, отже усвідомив свою вину та намагався запобігти тяжким наслідкам, вживши всіх заходів щодо надання потерпілому медичної допомоги, що свідчить про відсутність умислу на вбивство.
		Тобто в судовому засіданні стороною обвинувачення не представлено, а судом не здобуто переконливих доказів, які б свідчили про наявність у обвинуваченого ОСОБА_14 умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_15 . Крім того, всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитись на користь обвинуваченого.
		Також, мотивуючи своє рішення про відсутність у ОСОБА_14 прямого умислу на протиправне заподіяння смерті, суд бере до уваги його поведінку, яка передувала злочину, а саме, що він не був ініціатором конфлікту, який виник між ним та потерпілим, а також очевидно віктимну поведінку потерпілого ОСОБА_15 , який фактично спровокував конфлікт, наслідком якого стало заподіяння йому тяжкого тілесного ушкодження.
		Тому доводи (прокурора) досудового слідства, що ОСОБА_14 вчинивумисне вбивство, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони нічим не підтверджені.
		Вказані дії, ОСОБА_14 повністю охоплюються диспозицією ч.1 ст.119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність,були помилково кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1ст.115 КК України, як умисне вбивство.
		Пунктом 26 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» передбачено, що у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність і кваліфікувати відповідно заст.119 КК України.
		Не можна, зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії, залежно від змісту суб`єктивної сторони злочину, можуть кваліфікуватись як убивство через необережність чи як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Згідно з ч.4ст. 37 КК України, якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але моглаусвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за спричинення шкоди черезнеобережність.
		Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
		За ч. 3ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		В ході судового розгляду прокурором не ставилося питання про зміну правової кваліфікації обвинувачення, а тому суд вважає з метою ухвалення законного та справедливого рішення вийти за межі висунутого обвинувачення, змінивши правову кваліфікацію, так як обвинувачений вчинив кримінально каране діяння, яке за ступенем тяжкості є менш тяжким злочином, проте за яке повинен нести відповідальність.
		Отже, судом в судовому засіданні не встановлено, а обвинуваченням не доведено наявність в діях ОСОБА_14 жодних мотивів, які б слугували підставою виникнення у обвинуваченого ОСОБА_14 умислу спрямованого на вбивство потерпілого ОСОБА_15 . 
		Даючи юридичну оцінку встановленим обставинам, колегія суддів доходить висновку, що з огляду на спрямованість умислу обвинуваченого, ним було вчинено необережний злочин, - вбивство, вчинене через необережність відносно ОСОБА_15 і дії обвинуваченого ОСОБА_14 відносно потерпілого ОСОБА_15 слід перекваліфікувати з ч. 1ст.115 КК Українина ч. 1 ст. 119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.
		Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_40 винен у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України за що підлягає покаранню. Судом дії ОСОБА_40 кваліфікуються за ч.1ст.119 КК Українияк вбивство, вчинене через необережність.
		Відповідно допостанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від24.10.2003року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_14 покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обставин, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_14 судом встановлено щире каяття, та те що обвинувачений намагався допомогти потерпілому шляхом виклику швидкої допомоги.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_14 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.  
		Враховуючи сукупність вищезазначених обставин, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_14 , який відповідно до висновку судово-психіатричних експертів №361 від 18.09.2018 року є осудним,тобтоособою, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії і керувати ними  ст. 19 ч.1 КК України, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання, одружений, має на утриманні малолітню доньку, та батьків похилого віку, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває, публічно вибачився перед потерпілою, відсутність обставин які отягчають покарання, та враховуючі що життя є найвищою соціальною цінністю, колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_14 слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.119 КК України, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Призначаючи ОСОБА_14 зазначене вище покарання, колегія суддів виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК Україницілей покарання.
		Також колегія суддів зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 р. ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		Відповідно до постанови колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 квітня 2018 року № 757/15167/15-к зробила висновок, що загальні засади призначення покарання (ст.. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначати покарання або звільняти від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи не застосування ст.. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначені покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, прийде до висновку про можливість виправлення засудженого лише в умовах ізоляції.
		Потерпілою ОСОБА_12 заявлено позов до обвинуваченого про відшкодування на її користь матеріальної шкоди в розмірі 60 225,80 гривень та моральної шкоди в розмірі 5 000 000 гривень завданих злочином, обґрунтовуючи його витратами на лікування та поховання ОСОБА_15 , спричиненням моральної травми та появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін.
		Згідно ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно дост. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
		Пунктом 1 ст.129КПК України визначено, що суд ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Потерпілою ОСОБА_12 було здійснено витрати у зв`язку із лікуванням та похованням ОСОБА_15 , що підтверджується фіскальним чеком та квитанціями, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, тому цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 в частині компенсації завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_12 суму в розмірі 60 225 (шістдесят тисяч двісті двадцять п`ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок. 
		Відповідно до п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Визначаючи розмір заподіяної потерпілим моральної шкоди, суд вважає наявним причинно-наслідковий зв`язок між скоєними обвинуваченими злочинами і перенесеними потерпілими фізичними та моральними стражданнями.
		Судом встановлено, що заподіяння обвинуваченим ОСОБА_14 потерпілій ОСОБА_12 матеріальних збитків та моральних шкоди, призвело до фізичного болю та моральних страждань останньої, її психологічних переживань, що порушило нормальні життєві зв`язки.
		При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_12 суд приймає до уваги тривалість фізичних та душевних страждань, вимушені зміни у життєвих стосунках, фізичний біль та страждання, які вона перенесла внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_14 витрат часу та коштів на лікування та на поховання. Враховуючи глибину та тривалість душевних страждань, які потерпіла перенесла, вимоги розумності та справедливості, суд визначає розмір грошового відшкодування в сумі 250 000 гривень та на підставіст.129 КПК України,ст.1167 ЦК Українистягує з обвинуваченого ОСОБА_14 на користь потерпілої ОСОБА_12 .
		Питання про долю речових доказів колегія суддів вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 369, 370, 371, 373-376, 392,393,395КПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 119 КК України, і призначити йому покарання у вигляді3 (трьох) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_14  у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_14 рахувати з часу фактичного затримання з 23.08.2018 року.
		В строк відбування призначеного покарання зарахувати період перебування ОСОБА_14 під вартою з 23.08.2018 р. по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5 ст. 72 КК України),
		Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 майнову шкоду в сумі 60 225 (шістдесят тисяч двісті двадцять п`ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок. 
		Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 моральну шкоду в сумі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривен. 
		Речові докази: складний ніж «SOGA Tomcat 3,0» з рукояткою чорного кольору - знищити.
		Речові докази: мобільний телефон DTNO IMEI-1 НОМЕР_2 , IMEI-2 НОМЕР_3 , з сім карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_4 ; мобільний телефон LeEko IMEI-1 НОМЕР_5 , IMEI-2 НОМЕР_6 , з сім карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_7 ; та чоловічу футболку, повернути за належністю ОСОБА_14 .
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. 
		Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		Головуючий                                            ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_3 
		 
		ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...