Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/9685/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2020.
Дата набрання законної сили: 06.04.2020
Номер судового провадження: 61-46714ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		06 квітня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 243/9685/17
		провадження № 61-46714св18
		Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:
		Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від  27 вересня 2018 року у складі судді Никифоряк Л. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1.    Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, здійснення утримання податків із заробітної плати та інших обов`язкових платежів. 
		Позовні вимоги мотивовано тим, що до 22 березня 2017 року ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах із АТ «ДТЕК Донецькобленерго», працюючи на посаді провідного спеціаліста відділу з організації бухгалтерського обліку Дирекції з фінансів у м. Горлівка Донецької області.
		22 березня 2017 року ОСОБА_1 була звільнена за угодою сторін, проте у порушення норм трудового права АТ «ДТЕК Донецькобленерго» не виплатило їй заборгованість по заробітній платі за період із 01 березня 
		2017 року до 22 березня 2017 року, компенсацію за невикористану відпустку, а також не видало трудову книжку. 
		У зв`язку з тим, що її письмові вимоги щодо проведення розрахунку при звільнені, надання їй копії наказу про звільнення, довідки про заборгованість по заробітній платі та іншим компенсаційним виплатам, а також вимоги щодо пересилання їй трудової книжки на зазначену нею адресу, відповідачем були проігноровані, просила суд стягнути з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість по заробітній платі за період із 01 березня 2017 року до 22 березня 2017 року у розмірі 6 292,05 грн, з якої зобов`язати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» утримати податки і обов`язкові платежі, стягнути компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 10 501,30 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 62 662,09 грн, 
		а також стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу 
		у розмірі 550,00 грн.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  відмовлено. 
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, а також із неможливості надання довідки про заборгованість АТ «ДТЕК Донецькобленерго» перед позивачем по заробітній платі, а також відомостей про роботу позивача у товаристві, із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати, оскільки вони знаходяться на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
		Ураховуючи, що позивачем не доведена наявність заборгованості відповідача перед нею по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по день її звільнення, а період простою входить до вказаного періоду, суд вважав відсутніми підстави для стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованості по заробітній платі за період, який вказує позивач у своєму позові.
		Посилаючись на висновок Торгово-промислової палати України 
		№ 2370/2/21-10.2 від 24 липня 2017 року «Щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)», суд першої інстанції вважав, що втрата контролю і доступу АТ «ДТЕК Донецькобленерго» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться, зокрема, на території міста Горлівка Донецької області внаслідок терористичної загрози та загрози територіальній цілісності України, на подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році, яка триває на теперішній час, знівелювала можливість відповідача виконати зобов`язання перед його працівниками щодо видачі належно оформлених трудових книжок.
		Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03 вересня 
		2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
		Надано позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснено, що в разі несплати судового збору у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали суду (з моменту розміщення інформації про постановлення цієї ухвали на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу цієї ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень) апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга не відповідає вимогам частин третьої, четвертої статті 356 ЦПК України, а саме: не сплачено судовий збір та не додано довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику.
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виходячи із положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки позивачі від сплати судового збору не звільняються.  Оскільки недоліки апеляційної скарги усунуті лише частково, проте судовий збір не сплачено, апеляційна скарга підлягає поверненню. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		01 листопада 2018 року ОСОБА_1  звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Донецької області  від 27 вересня 2018 року , в якій просить скасувати це судове рішення, яке перешкоджає провадженню в справі, та зобов`язати апеляційний суд розглянути її апеляційну скаргу в повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України «Про судовий збір».
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
		У листопаді 2018 року справа № 243/9685/17 надійшла до Верховного Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у прийнятті апеляційної  скарги та дійшов помилкового висновку про необхідність сплати судового збору позивачем.
		Апеляційним судом неправильно застосовано положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки (частина п`ята статті 235 КЗпП України) є заробітною платою (винагородою), яка виплачується працівнику за період, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати. Ця виплата входить до основного фонду оплати праці. Таким чином, вимоги апеляційного суду про сплату судового збору не ґрунтуються на законі.
		Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
		У грудні 2018 року АТ «ДТЕК Донецькобленерго» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , який підписаний представником ОСОБА_3 , у якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін. При цьому посилається на безпідставність доводів касаційної скарги та законність ухвали Апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, здійснення утримання податків з заробітної плати та інших обов`язкових платежів. 
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  відмовлено. 
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 06 серпня 2018 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03 вересня 
		2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, для сплати судового збору та надання довіреності або іншого документу, що посвідчує повноваження представника.
		Копія ухвали апеляційного суду направлена позивачу та представнику позивача та отримана останніми 11 вересня 2018 року.
		07 вересня 2018 року до апеляційного суду представником позивача надано письмові пояснення, до якого заявник додав документ, що посвідчує повноваження представника. Також заявник наводив мотиви з приводу того, що висновки апеляційного суду про необхідність сплати судового збору з вимог про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки не ґрунтуються на законі.
		Станом на 27 вересня 2018 року відомостей про сплату судового збору 
		від позивача не надходило.
		Оскарженою ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником 
		ОСОБА_2 , на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 
		АТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, здійснення утримання податків з заробітної плати та інших обов`язкових платежів, повернуто заявнику.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України  підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, наведені у відзиві, Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Судовий збір не повинен обмежувати право заявника на доступ до правосуддя, його розмір має бути розумним. Разом із цим, судовий збір виконує роль обмежувального заходу, який попереджає подання необґрунтованих й безпідставних позовів та перенавантаження судів.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
		Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
		Зміни у визначені порядку оплати судового збору відбулись внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року. Цим Законом звужено перелік суб`єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
		З 01 вересня 2015 року зменшено кількість платників, що звільняються від сплати судового збору.
		У розрахунках прогнозованого обсягу надходжень від сплати судового збору з урахуванням змін, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» 
		від 22 травня 2015 року № 484-VIIІ, прийнято до уваги, що такі зміни матимуть вплив на суттєве зменшення кількості необґрунтованих звернень до судів у зв`язку із відміною пільг та підвищення рівня відповідальності платників судового збору.
		Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 01 вересня 2015 року, визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
		Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових правовідносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях справ: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
		Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових правовідносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці», а також розроблена відповідно до нього Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (далі - Інструкція).
		Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.
		Середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки (частина п`ята статті 235 КЗпП України) не є ані основною, ані додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною або компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто не входить до структури заробітної плати.
		Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження 12-301гс18).
		Враховуючи викладене, апеляційний суд при постановленні оскарженої позивачем ухвали від 27 вересня 2018 року дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 185 ЦПК України, для визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року щодо відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, здійснення утримання податків із заробітної плати та інших обов`язкових платежів, у зв`язку із несплатою судового збору (розмір якого не є надмірним) за подання апеляційної скарги.
		Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 185 ЦПК України.
		Із урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України.
		Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, а направлені виключно на переоцінку доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		На підставі вказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу 
		апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                             В. М. Сімоненко
		 
		С. Ю. Мартєв
		 
		Є. В. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...