Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/272/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2020. Зареєстровано: 08.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2020.
Дата набрання законної сили: 28.07.2020
Результат оскарження 28.07.2020 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 квітня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/272/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генічеської державної районної адміністрації   про визнання незаконним та скасування наказу від 18.12.2019 р. № 220 ос про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Генічеської РДА (далі відповідач) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Від сторін надійшли заяви про слухання справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що з 02.09.2019          року призначена на посаду заступника керівника апарату - начальника відділу діловодства та організаційної роботи апарату районної державної адміністрації шляхом переведення згідно зі ст. 32 КЗпП України. 31.12.2019          року звільнена з посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату державних службовців згідно з п.1 частини першої ст. 87 Закону України «Про державну службу», п. 1 частини першої ст. 40 КЗпП України. Підстава Наказ № 220 ос від 18.12.2019 року. Генічеською РДА не було дотримано законодавчо встановленої процедури звільнення в зв`язку із скороченням чисельності працівників,          а саме: не було запропоновано всі наявні вакантні посади, не здійснено належну порівняльну оцінку кваліфікації позивача, а отже не дотримано вимог трудового законодавства щодо запобігання незаконному звільненню та не дотримано принципів сприяння у збереженні роботи. Тому підлягає поновленню на посаді, а оскаржуваний наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Генічеською РДА подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що у період з 17.09.2018 р. по 31.12.2020 р. ОСОБА_1 займала певні посади державної служби в апараті Генічеської РДА. ОСОБА_1 стверджує, що вакантні посади для переведення їй не запропоновано, але це твердження має суб`єктивний характер та не відповідає дійсності, тому що позивачка до видання наказу про її звільнення очолювала комісію для вирішення переважного права залишення на роботі працівників апарату районної державної адміністрації та разом із членами комісії здійснювала аналіз рівня кваліфікації, продуктивності праці, наявності певних пільг, досвіду та стажу роботи, тощо. У період з 25.10.2019 року по 31.12.2019 у РДА було проведено конкурс на зайняття вакантних посад у райдержадміністрації, але позивачка не надавала заяв про переведення чи участь у конкурсі, що є мовчазною згодою з умовами скорочення та звільнення з посади. Позивачка не надала суду доказів подання відповідних заяв до Генічеської РДА про бажання зайняти вільну посаду, а відповідач виконав свій обов`язок щодо пропонування всіх інших вакантних посад, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Судом встановлені такі обставини по справі.
		У період з 2014 р. по 31.12.2020 р. ОСОБА_1 займала певні посади державної служби в апараті Генічеської РДА, а з 02.09.2019 року, на підставі Наказу № 152 від 29.08.2019 р. призначена на посаду заступника керівника апарату - начальника відділу діловодства та організаційної роботи апарату районної державної адміністрації шляхом переведення і посади заступника керівника апарату-начальника відділу діловодства апарату районної державної адміністрації згідно зі ст. 32 КЗпП України.  
		25.10.2019 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з 01.01.2020 року. 
		31.12.2019 року ОСОБА_1 звільнена з посади заступника керівника апарату начальника відділу діловодства та організаційної роботи апарату районної державної адміністрації у зв`язку зі скороченням чисельності та штату державних службовців згідно з п.1 частини першої ст. 87 Закону України «Про державну службу», п. 1 частини першої ст. 40 КЗпП України. Підстава Наказ № 220 ос від 18.12.2019 року, який є предметом оскарження у цій справі.
		Крім того, судом встановлено, що до звільнення позивачки, але вже після попередження про наступне звільнення, на підставі розпорядження голови Генічеської РДА № 368 від 27.09.2019 року «Про упорядкування структури апарату районної державної адміністрації» з 01.01.2020          року виведено зі штатного розпису посаду заступника керівника апарату - начальника відділу діловодства та організаційної роботи апарату районної державної адміністрації та введено в штат з 01.01.2020          року посаду начальника загального відділу апарату районної державної адміністрації, а п. 6, 7 введено посаду спеціаліста та провідного спеціаліста загального відділу апарату.
		Відповідно до додатків № 1 та № 2 до вказаного розпорядження в структурі Генічеської РДА створено загальний відділ, чисельністю 3 працівники.
		Розпорядженням голови Генічеської РДА № 477 від 25.11.2019 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.09.2019 року № 368 «Про упорядкування структури районної державної адміністрації» п. 5.6.7 викладені у новій редакції якими введено з 01.01.2020 року до штатного розпису посади начальника загального відділу апарату, провідного спеціаліста загального відділі апарату, головного спеціаліста загального відділу апарату Генічеської районної державної адміністрації.
		Таким чином судом встановлено, що після прийняття рішення про упорядкування структури апарату Генічеської РДА та попередження позивачки про звільнення, в структуру та штатний розпис РДА були введенні інші посади відповідно до розпорядження № 477.
		Проаналізувавши позиції сторін та приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
		Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої. ефективної, орієнтованої па громадян державної служби, визначає Закон України від 10.12.2015 № 889-VIІІ « Про державну службу» (далі Закон № 889-VIІІ).
		Статтею 43 цього закону передбачено, що підставами для зміни істотних умов державної служби є, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органів.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 83 Закону № 889-VIІІ державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону ).
		В свою чергу, статтею 87 визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скороченні чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коди відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
		Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.
		Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державної службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
		Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, пової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.
		З огляду на зміст частини третьої статті 87 Закону № 889-VIІІ суд зазначає, що процедура, порядок вивільнення державних службовців у випадку реорганізації, скорочення штатів, ліквідації держоргану здійснюється за правилами визначеним Кодексом законів про працю України.
		Частиною другою ст 40 КЗпІІ України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається. якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		За правилами статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. 
		Власник вважається таким, що належно виконав вимоги статті 49-2 КЗпП України, якщо він запропонував працівнику наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
		Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
		Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 по справі №6-1723цс17.
		Позивач зазначає, що жодних посад державної служби відповідачами йому не запропоновано, а відтак, звільнення відбулось з порушенням вимог статті 49-2 КЗпП України і було незаконним.
		Відповідно до відзиву, Генічеська РДА не спростовує факту, що жодна з посад які були введені до штатного розпису установи не була запропонована відповідачці, але вважає, що оскільки позивачка в силу виконання своїх функціональних обов`язків була обізнана про їх наявність та не подала заяву про бажання  бути переведеною на ці посади то це є мовчазна згода про відмову від зайняття цих посад.
		Суд повністю відхиляє такі заперечення відповідача, оскільки вони не ґрунтуються на жодній нормі права та є такими, що не підлягають спростуванню в силу їх нікчемності та хибному розумінні та тлумаченні відповідачем вищенаведених норм Закону № 889-VIІІ та КЗпП України, щодо порядку звільнення держслужбовців та відповідних гарантій при їх вивільнені.
		Суд зазначає, що фактично відповідач визнав та підтвердив невиконання приписів законодавства по працевлаштуванню позивачки, що свідчить про протиправність наказу про звільнення ОСОБА_1 .
		Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		Порядок обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок № 100).
		Пунктом 5 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Згідно відповіді па адвокатський запит, Генічеська РДА підтверджує, що  середньомісячний заробіток ОСОБА_1 складає 9130 гри. 62 коп.
		Позивачка звільнена з 31.12.2019 року. З 01.11.2019 року по 31.12.2019 року - 42 робочих дні. Щоденний заробіток становить 434,79 грн. (18261,24 грн. : 42 дн.). З 01.01.2020 року по 06.04.2020 року - 66 робочих днів. Таким чином, сума коштів, що підлягає стягненню за вимушений прогул на день прийняття рішення суду по справі  становить - 28696,20 грн. (434,79 х 66).
		Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові виграти складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати па професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Позивачкою заявлені вимоги про стягнення судових витрат за правничу допомогу в сумі 7882,50 грн та судового збору в сумі 840,80 грн, а всього - 8723,30 грн.
		На підтвердження зазначених витрат позивачкою надано договір про правову допомогу з адвокатом, розрахунок-опис робіт та витрат, а також квитанція до прибуткового касового ордеру, відповідно до якого ОСОБА_1 сплатила адвокату 4723,00 грн.
		Враховуючи, що справа розглянута в порядку письмового провадження, є незначної складності, не потребує значної кількості часу на визначення правової позиції, оскільки порушення прав позивачки є очевидними, правова позиція з цього питання є тривалий час сформованою, а також враховуючи, що усна консультація є частиною робіт що входять у складання позовної заяви, суд вважає, що вимоги про стягнення 7882,50 грн. є надмірними та підлягають зменшенню до 4 500 грн.
		Сплачений позивачкою судовий збір підлягає стягненню з відповідача на її користь.
		Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про  присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		вирішив:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Генічеської районної державної адміністрації від 18.12.2019 № 220 ос про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника апарату - начальника відділу діловодства та організаційної роботи апарату Генічеської районної державної адміністрації.
		Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) па посаді заступника керівника апарату - начальника відділу діловодства та організаційної роботи апарату Генічеської районної державної адміністрації з 01.01.2020 року.
		Стягнути з Генічеської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04060045, місцезнаходження: 75500, Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Центральна, 5) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2020 року по 06.04.2020 року включно - 28 696,20 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот дев`яносто шість грн. 20 коп.) з відрахуванням обов`язкових платежів та зборів.
		Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника керівника апарату - начальника відділу діловодства та організаційної роботи апарату Генічеської районної державної адміністрації та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах суми за один місяць в розмірі 9130,62 грн (дев`ять тисяч сто тридцять грн. 62 коп.) звернути до негайного виконання.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Генічеської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень). 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.   
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                           В.Ф. Попов 
		 
		кат.  106030000

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...