Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/7394/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 07.04.2020. Зареєстровано: 08.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2020.
Дата набрання законної сили: 06.04.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		1/912
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про вжиття заходів забезпечення адміністративного  позову 
		 06 квітня 2020 року                              м. Київ                              № 640/7394/20 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" про забезпечення позову в адміністративній справі №640/7394/20 за позовом
		товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»
		до           Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації
		про           визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (надалі - позивач), адреса: 65007, Одеська область, місто Одеса, вулиця Мала Арнаутська, будинок 66 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (надалі - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 22, у якій позивач просить суд: 
		- визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №117 від 17.03.2020 «Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» та видачу відповідних ліцензій на конкурсних або тендерних засадах»;
		- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації видати товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні комунікації» ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України на підставі рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №48 та №49 від 07.02.2020, після здійснення ТОВ «Інтертелеком» їх оплати у повному обсязі.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду містаз Києва від 02.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2020 відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» про забезпечення позову у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування такої заяви та доказів на підтвердження наведених в заяві обставин. 
		06.04.2020 товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» подано заяву про забезпечення позову шляхом 
		- зупинення дії рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №117 від 17.03.2020 «Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» та видачу відповідних ліцензій та конкурсних або тендерних засадах»;
		- зупинення дії пункту 3 рішення НКРЗІ №49 від 07.02.2020 «Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації». 
		Заява про забезпечення позову обґрунтована обставинами, викладеними нижче та  ознаками очевидної протиправності оскаржуваного рішення №117 від 17.03.2020, оскільки позивачем виконані усі умови для отримання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, а також тим, що невидача ліцензій на підставі рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №48 та №49 від 07.02.2020, та анулювання попередніх ліцензій пунктом 3 рішення НКРЗІ №49 від 07.02.2020 порушує не тільки права позивача, але й права абонентів позивача, оскільки призведе до повного зупинення відповідної господарської діяльності позивача.
		Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
		У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
		При цьому, частиною 6 цієї ж статті передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
		У відповідності до частини 1 статті 32 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» суб`єкт господарювання, який має намір здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, що передбачає використання радіочастотного ресурсу України, особисто, через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, із заявою про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України за встановленою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, формою.
		Частиною 1 статті 39 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» у разі необхідності отримання додаткової смуги радіочастот для подальшого розвитку підприємницької діяльності в тій радіотехнології, яка застосовується користувачем, він звертається до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, із заявою на отримання ліцензії на додаткову смугу радіочастот. Форма заяви встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
		Так, зі змісту позовної заяви та з матеріалів справи вбачається, що предмет та підстави позову не стосуються припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, оскільки позивачем оскаржується рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №117 від 17.03.2020, яким скасовано пункти деяких інших рішень комісії в частині, що стосується видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України на підставі документів, які подані позивачем не в порядку проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендеру чи іншої публічної конкурсної процедури.
		Таким чином, заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» про забезпечення позову підлягає розгляду по суті.
		Так, відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
		За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
		Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
		Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації «Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України» від 14.01.2020 №5 вирішено видати товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (30109015, м. Одеса), за заявою № 4623/5 (вхідний НКРЗІ № 30820 від 26.12.2019), ліцензію на користування радіочастотним ресурсом для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800 (Висновок № 2-4876 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 28.12.2019), строком на 5 років; ліцензію на користування радіочастотним ресурсом для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800 (Висновок № 2-4887 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 11.01.2020), строком на 5 років; ліцензію на користування радіочастотним ресурсом для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800 (Висновок № 2-4877 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 28.12.2019), строком на 5 років та продовжено термін дії ліцензії № 8015 від 29.04.2015 на користування радіочастотним ресурсом для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800, з 29.04.2020 по 28.04.2025 (пункти 1.3, 1.4, 1.5, 2.2. рішення).
		Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації «Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України (розгляд заяв ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «лайфселл», ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»)» №48 від 07.02.2020 вирішено переоформити ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, у тому числі, ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» у зв`язку зі зменшенням смуги радіочастот та зменшенням кількості регіонів та визнати недійсними ліцензії, що переоформлюються: за заявою № 4628/2 (вхідний НКРЗІ № 30826 від 26.12.2019), ліцензію № 8217 від 10.12.2015 для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800, терміном дії по 09.12.2020 (пункт 1.1.26 рішення), ліцензію на користування радіочастотним ресурсом на міжнародний рухомий (мобільний) зв`язок ІМТ (Висновок № 2-4882 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 06.02.2020), строком на 9 років (пункт 2.9 рішення).
		При цьому, відповідно до пунктів 1, 2 рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації «Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» №49 від 07.02.2020 визначено можливим дострокове впровадження нової радіотехнології «Міжнародний рухомий (мобільний) зв`язок IMT» товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» за заявою № 4626/6 (вхідний НКРЗІ № 30818 від 26.12.2019) та надано цьому товариству згоду на дострокову зміну радіотехнології «CDMA-800» на радіотехнологію «Міжнародний рухомий (мобільний) зв`язок IMT» у смугах радіочастот 827,855…837,925; 840,455…842,000/872,855…879,145 МГц, а також видано за заявою № 4626/6 (вх. НКРЗІ від 26.12.2019 № 30818) ліцензію на користування радіочастотним ресурсом України для дострокового впровадження нової радіотехнології «Міжнародний рухомий (мобільний) зв`язок IMT» з ініціативи ліцензіата    (Висновок № 2-4881 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 06.02.2020), строком на 9 років.
		У відповідності до пункту 3 рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації «Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» №49 від 07 лютого 2020 року анульовано ліцензії на користування радіочастотним ресурсом:  № 7653 від 27.03.2014, № 7654 від 27.03.2014, № 7655 від 27.03.2014, № 7657 від 27.03.2014, № 7658 від 27.03.2014, № 7659 від 27.03.2014, № 7660 від 27.03.2014, № 7661 від 27.03.2014, № 7662 від 27.03.2014, № 7663 від 27.03.2014, № 7664 від 27.03.2014, № 7665 від 27.03.2014, № 7666 від 27.03.2014, № 7667 від 27.03.2014, № 7668 від 27.03.2014, № 7669 від 27.03.2014, № 7670 від 27.03.2014, № 7671 від 27.03.2014, № 7672 від 27.03.2014, № 7673 від 27.03.2014, № 7674 від 27.03.2014, № 7675 від 27.03.2014, № 7676 від 27.03.2014,    № 7677 від 27.03.2014, № 7678 від 27.03.2014, № 7949 від 24.02.2015 (продовжена рішенням НКРЗІ № 356 від 12.07.2016), № 8015 від 29.04.2015, № 8029 від 20.05.2015 (продовжена рішенням НКРЗІ № 356 від 12.07.2016), № 9942 від 13.08.2019, № 9967 від 09.09.2019, № 10046 від 17.12.2019, № 10047 від 17.12.2019, № 10048 від 17.12.2019, які видані товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (30109015, м. Одеса) для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800, за заявою ліцензіата про дострокове впровадження нової радіотехнології № 4626/6 (вхідний НКРЗІ № 30818 від 26.12.2019) з 01.04.2020.
		Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, повинна видати ліцензію на користування радіочастотним ресурсом України не пізніше ніж через три робочі дні від дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.
		Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що якщо заявник протягом 30 календарних днів від дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення щодо видачі йому ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України не надав документа, що підтверджує внесення плати за її видачу, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, скасовує рішення про видачу ліцензії або приймає рішення про визнання такої ліцензії недійсною.
		Так, рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації «Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» та видачу відповідних ліцензій на конкурсних або тендерних засадах» від 17 березня 2020 року №117  скасовано пункти 1.3, 1.4, 1.5 рішення НКРЗІ від 14 січня 2020 року № 5 «Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України»; пункт 2.2 рішення НКРЗІ від 14 січня 2020 року № 5   «Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України»; пункт 2.9 рішення НКРЗІ від 7 лютого 2020 року № 48   «Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України (розгляд заяв ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «лайфселл»,  ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»)»; пункт 2 рішення НКРЗІ від 7 лютого 2020 року № 49   «Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології   ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» у зв`язку з ненаданням товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» документів, що підтверджують внесення плати за видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України. Строк набрання чинності цього рішення зазначено 01.04.2020.
		Як вказує позивач, ним своєчасно здійснено оплату за видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, проте, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації вказані обставини не прийняті уваги, як і не прийняті до уваги форс-мажорні обставини, зокрема, встановлення на всій території України карантину. Позивачем надано до матеріалів справи сертифікат Київської торгово-промислової палати №3000-20-0115 про форс мажорні обставини від 31.03.2020 року вих. №1703-4/150.
		Наведені в заяві про забезпечення позову від 06.04.2020 обставини та надані до матеріалів справи докази, в сукупності дозволють суду дійти висновку, що позивач, як суб`єкт господарювання, який надає послуги рухомого (мобільного) зв`язку на території України, позбавлений можливості на теперішній час здійснювати надання таких послуг самостійно без використання мережі інших операторів (роумінг-партнерів), що, в свою чергу, може призвести до збільшення витрат на послуги зв`язку для абонентів або взагалі виключити можливість надання таких послуг саме позивачем, тобто призведене до зупинення відповідної господарської діяльності позивача в цьому напрямку, що свідчить про обґрунтованість виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач.
		Суд вважає за необхідне також зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
		У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1   статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
		У рішенні від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
		Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		У межах визначеної нормативної регламентації спірних правовідносин суд приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії зупинення дії зупинення дії рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №117 від 17.03.2020 «Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» та видачу відповідних ліцензій та конкурсних або тендерних засадах» та зупинення дії пункту 3 рішення НКРЗІ №49 від 07.02.2020 «Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» - до набрання законної сили рішенням у даній справі, забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та є співмірним з негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цього заходу забезпечення позову, як для самого позивача, так і для його абонентів, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності збалансованості інтересів сторін та наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
		При цьому, суд звертає увагу, що на стадії вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, судом не надається правова оцінка оскаржуваному рішенню №117 від 17.03.2020, а також не встановлюється факт своєчасної оплати позивачем за видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, оскільки ці обставини є предметом даного спору та не можуть бути покладені в основу ухвали про забезпечення позову. При цьому, вжиття такого заходу, як зупинення дії оскаржуваного рішення та пункту 3 рішення №49 від 07.02.2020, направлено виключно на забезпечення збалансованості інтересів сторін у межах розгляду адміністративної справи.
		Згідно з приписами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
		Частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. 
		Відтак, судом встановлено, що заява відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, є обґрунтованою та розглянута в установленому чинним законодавством порядку.   
		На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		У Х В А Л И В:
		1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
		2. Зупинити дію рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації «Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» та видачу відповідних ліцензій та конкурсних або тендерних засадах» №117 від 17 березня 2020 року - до набрання законної сили рішення суду у даній справі.
		3. Зупинити дію пункту 3 рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації «Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» №49 від 07 лютого 2020 року - до набрання законної сили рішенням у даній справі.
		4.     Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
		5.    Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали є товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (65007, Одеська область, місто Одеса, вулиця Мала Арнаутська, будинок 66, код ЄДРПОУ 30109015), боржником: Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22, код ЄДРПОУ 37994258).
		5. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 06 квітня 2025 року.
		Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		 
		Суддя                                                                                                               Н.В. Клочкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...