Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/808/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2020. Зареєстровано: 08.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2020.
Дата набрання законної сили: 08.04.2020
Номер судового провадження: 850/2732/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		08 квітня 2020 року справа №360/808/20 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 360/808/20 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О., текст рішення складено у приміщенні суду за адресою: просп. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом  ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Луганської області (далі  відповідач), в якому просив:
		- поновити ОСОБА_1 на роботі в прокуратурі Луганської області на посаді начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Луганську область прокуратури Луганської області;
		- стягнути з прокуратури Луганської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.01.2020 до дня поновлення на роботі.
		Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року позовна заява ОСОБА_1 повернута заявникові та стягнуто з позивача штраф у розмірі 2102,00 грн. Штрафні санкції судом першої інстанції накладено на позивача у зв`язку із зловживанням ОСОБА_1 процесуальними правами, а саме: за подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (а.с. 4-5).
		Позивач, з вказаним рішенням суду не погодився в частині застосування до нього штрафних санкцій та подав апеляційну скаргу, в якій послався на незаконність, необґрунтованість судового рішення у вказаній частині та порушення норм процесуального права. Просив скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року в частині застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що право звернення до суду не визначено нормами КАС України як процесуальне право. Жодна норма КАС України не містить обмеження щодо права або обов`язку разового звернення до суду з одним і тим же позовом. Також зазначив, що не заперечує факту подання однакових позовів, однак вказані дії ним здійснено, щоб певні особи не розглядали його справу. Звертає увагу, що провадження у справі відносно позивача жодного разу не було відкрито, а тому накладаючи штраф, суддя констатував лише факти такого подання, не з`ясовуючи мету подання позову.
		Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що доводи викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та безпідставними, ухвала суду першої інстанції є законною та ухваленою з дотриманням норм процесуального права. Посилається на норми КАС України. Вважає, що до позивача обґрунтовано застосовано заходи процесуального примусу, оскільки позивачем протягом місяця подано 13 раз позови до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
		Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні. 
		Суд, заслухав суддю  доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Зі змісту позовної заяви по даній справі вбачається, що позивач з 07.12.2018 року працював на посаді начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Луганську область прокуратури Луганської області. Наказом прокурора Луганської області № 97к від 20.01.2020 року позивач звільнений з займаної посади у зв`язку з поданням заяви від 17.01.2020 про звільнення за власним бажанням (пункт 7 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Звільнення вважає незаконним та таким, що порушує його конституційні права. Основною причиною для прийняття цього вимушеного рішення була відмова позивача від виконання протиправних вказівок керівництва прокуратури Луганської області у кримінальних провадженнях, про що він зазначив у своєї заяві від 17.01.2020 року.
		Судом першої інстанції встановлено та не заперечується позивачем, що 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 вперше звернувся до суду першої інстанції з таким же позовом, а вже 11 лютого 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду подав заяву про відкликання позову (справа № 360/605/20).
		Після цього, 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 знову звернувся до суду з ідентичним позовом, а 19 лютого 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду подав заяву про відкликання позову (справа № 360/681/20).
		Крім того, 21 лютого 2020 року ОСОБА_1 знову звернувся до суду з ідентичним позовом, ухвалою суду від 21.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві (справа № 360/756/20).
		Відповідно до приписів пункту 9 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
		Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Пунктом 2 частини другої статті 45 КАС України регламентовано, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
		Судами встановлено та не заперечується позивачем що він неодноразово звертався до суду з тотожними позовами до відповідача. Разом, з тим вказані дії позивач обґрунтовує недовірою певним суддям щодо розгляду його позову. Тобто, позивачем вказані дії здійснювались задля бажаного розподілу позовної заяви відповідному судді якому довіряє позивач.
		Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним обґрунтуванням позивача, оскільки існують процесуальні механізми вирішення вказаного питання, а саме, у разі виникнення сумнівів щодо неупередженості або об`єктивності судді під час розгляду справи позивач має право заявити судді відвід. Зазначене врегульовано ст. 39 КАС України. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач є особою обізнаною в галузі права.
		Дослідивши встановлені обставини колегія суддів вважає, що позивачем вчинені дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
		Відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
		Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина перша статті 144 КАС України).
		Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу (частини друга, третя статті 144 КАС України).
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 145 КАС України заходами процесуального примусу є штраф.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
		Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що на позивача за зловживання процесуальними правами накладено штраф у розмірі 2102,00грн (одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), що є співрозмірним вчиненому порушенню позивачем.
		Таким чином, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про накладення на позивача заходів процесуального примусу, оскільки позивач зловживав процесуальними правами задля маніпуляцій автоматичним розподілом справ між суддями.
		За таких обставин, суд дійшов до висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги.
		Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 360/808/20 за позовом  ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу  залишити без задоволення.
		Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 360/808/20  залишити без змін.
		Повний текст постанови складений та підписаний 8 квітня 2020 року.
		Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України, але не менш ніж строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення короновірусної хвороби (COVID-19).
		 
		Суддя-доповідач:І.В. Геращенко 
		 
		Судді:Т.Г. Арабей
		 
		І.Д. Компанієць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...