Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/2329/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2020. Зареєстровано: 09.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2020.
Дата набрання законної сили: 08.04.2020
Номер судового провадження: 3/212/947/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 212/2329/20 
		3/212/947/20
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		08 квітня 2020 року м. Кривий Ріг 
		Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкін І.Б., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за ст.443 КУпАП, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює ТОВ «АЛЬФА МІТТАЛ СТІЛ», менеджер, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		В С Т А Н О В И В:
		До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.443 КУпАП. 
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 658008 від 28 березня 2020 року, ОСОБА_1 , 28.03.2020 року приблизно о 09 годині 50 хвилин в місті Кривий Ріг в Покровському районі по вул. Конституційна, 5 в закладі ТОВ «АЛЬФА МІТТАЛ СТІЛ» перебуваючи на робочому місці без засобів індивідуальної ( гігієни) захисту засобами, чим порушила п.п.3 п.2 Постанови КМУ від 11.03.2020року, своїми діями вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.443 КУпАП.
		Частиною 2 ст.7КУпАП закріплено, що провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Дослідивши надані матеріали у порядку, передбаченому ст. 278 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність повернення матеріалів справи на додаткове оформлення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
		Відповідно до ст.256 КУпАП упротоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
		За правилами статті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказце доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні даніце дані, які мають зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.
		Статтею 44-3 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання.
		Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.
		Згідно постанови КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19», на усій території України встановлюється карантинз 12 березня до 24 квітня 2020 року.
		Положеннями підпункту3пункту 2постанови КМУвід 11.03.2020року №211«Про запобіганняпоширенню натериторії Українигострої респіраторноїхвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» встановлено заборонуз 00год.01хв.17березня 2020р.до 3квітня 2020року роботусуб`єктів господарювання,яка передбачаєприймання відвідувачів,зокрема закладівгромадського харчування(ресторанів,кафе тощо),торговельно-розважальнихцентрів,інших закладіврозважальної діяльності,фітнес-центрів,закладів культури,торговельного іпобутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
		У відповідності до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, слід з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
		Однак до протоколу Серії АА № 658008 від 28.03.2020 року, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 443 КУпАП інспектором не додано пояснень свідків які б підтверджували, що остання перебувала на робочому місці без засобів індивідуального захисту. 
		Також до адміністративного протоколу не надано відеофіксування правопорушення, хоча в фабулі адміністративного протоколу вказано серію, номер бодікамери АЕ 00130; 00114 та в рапорті працівника поліції зазначено, що фіксування правопорушення здійснювалося на службову бодікамеру, що унеможливлює об`єктивний розгляд справи та ставить під сумнів зазначене в протоколі.
		На підтвердженнявини ОСОБА_1 у вчиненіадміністративного правопорушення,передбаченого ст.44 -3 КУпАП посадовою особою Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надано лише рапорт, який не може бути безперечним, належним та допустимим доказом по справі.
		Як зазначено в п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року № 11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог статті 256цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
		Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
		Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
		Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
		У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
		У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративна справа не може бути розглянута і підлягає поверненню органу, який направив матеріал, для з`ясування зазначених обставин.
		Таким чином, без усунення вказаних недоліків, розгляд справи про адміністративне правопорушення по суті неможливий, а отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 443 КУпАП, підлягають поверненню до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції для усунення недоліків.
		За змістомрішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року за № 2-рп/2015положення частини другоїстатті 294КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першоюстатті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 241 цього кодексу, про закриття справи. Тобто, постанова судді про повернення матеріалу для належного оформлення оскарженню не підлягає.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст..256, 278, 283-285 КУпАП, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП повернути до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, для усунення вищезазначених недоліків.
		Постанова оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		    Суддя:                 І. Б. Чайкін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...