Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/6619/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів підряду.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2020. Зареєстровано: 09.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2020.
Дата набрання законної сили: 07.04.2020
Номер судового провадження: 22-ц/812/218/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		07.04.20
		22-ц/812/218/20
		Провадження №22-ц/812/218/20 
		                         П О С Т А Н О В А 
		Іменем України
		   07 квітня 2020 року м. Миколаїв
		колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
		головуючого: Базовкіної Т.М.,
		суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,
		із секретарем судового засідання: Гавор В.Б.,
		за участі: позивача ОСОБА_1 , його представника  адвоката Дурова Р.Б., відповідача ОСОБА_2 , його представника  адвоката Коваля В.І., 
		розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №487/6619/18 за апеляційною скаргою  ОСОБА_1  на рішення, яке постановив Заводський районний суд м. Миколаєва під головуваннямсудді Щербини Сергія Вікторовича у приміщенні цього суду 15 листопада 2019 року, повний текст якого складений 26 листопада 2019 року, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Сервіс Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання робіт за договором підряду,   
		 
		у с т а н о в и л а :
		 
		У жовтні 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , зазначивши третіми особами, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі  ФОП ОСОБА_3 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Сервіс Україна» (далі  ТОВ «Лайт Сервіс Україна»), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання робіт за договором підряду.
		Позов мотивований тим, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець є володільцем Станції технічного обслуговування по АДРЕСА_1 в автогаражному кооперативі «Зоряний» з видом діяльності  установка газобалонного обладнання, монтаж газобалонного обладнання на всі види автомобілів та працює по договору спільної діяльності з ФОП ОСОБА_3 , який займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів, оптовою торгівлею деталями та приладдям для автотранспортних засобів, у тому числі - переобладнанням автомобілів для роботи на зрідженому газі, тощо. 02 серпня 2018 р. позивач придбав автомобіль ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_1 . 20 серпня 2018 р. він звернувся до ОСОБА_2 для встановлення на автомобілі газобалонної системи. 20 лютого 2008 р. ОСОБА_2 були виконані роботи щодо встановлення на його автомобілі газобалонної системи, на підтвердження чого видано акт приймання-передачі транспортного засобу, переобладнаного для роботи на зрідженому газі №630373 від 20 серпня 2018 р., завірений печаткою ФОП ОСОБА_3 , сертифікат відповідності ТОВ «Лайт Сервіс Україна», акт технічної експертизи №630373 від 20 серпня 2018 р. про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху, оформлений від імені ТОВ «Лайт Сервіс Україна», за підписом його представника. Позивачем було сплачено за виконані роботи 5500 грн. В подальшому в акті технічної експертизи були внесенні зміни в частині найменування підприємства, яке здійснило переобладнання транспортного засобу з ТОВ «Лайт Сервіс Україна» на ФОП ОСОБА_3 . Проте, того ж дня під час руху автомобіля ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_1 , по вул. Курортній в м. Миколаєві сталося підкапотне загорання автомобіля. За наслідками цієї події інспекторами Заводського РВ ГУ ДСНС було складено акт про пожежу, в якому причиною пожежі вказана розгерметизація паливної (газової) системи з виходом всього газу з балону через редуктор. 
		Посилаючись на викладене, а також на те, що відповідач у добровільному порядку відмовився відшкодувати завдані збитки, тоді як, на думку позивача, між ними було укладено договір підряду, а шкоду завдано через неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 вказану матеріальну шкоду у сумі 56000 грн. та понесені ним судові витрати. 
		   25 липня 2019 р. представник позивача надав до суду уточнену позовну заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив на підставі експертизи №132-19 від 10 липня 2019 р. з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті пожежі, стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки, спричинені неналежним виконанням договору підряду у розмірі 28807 грн. 75 коп., з яких: 22607 грн. 75 коп. - спричинені збитки в результаті пожежі; 5500 грн. - вартість та установка газобалонного обладнання, заправка бака газом  700 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору  704 грн. 80 коп., оплата експертизи щодо спричинення пожежі - 2500 грн., пожежно-технічна експертиза  10000 грн., правнича допомога  5000 грн.
		   Ухвалою суду від 18 вересня 2019 року задоволено клопотання представника позивача від 10 липня 2019 року та в якості співвідповідача до участі у справі притягнуто фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 .
		   У грудні 2018 р. ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним було встановлено обладнання на автомобіль ВАЗ-21063 державний номер НОМЕР_1 та проводились будь-які роботи. У 2008 р. ним було припинено підприємницьку діяльність. Крім того, при застосуванні такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність протиправної поведінки боржника, доведеність шкоди (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою та вини боржника, за відсутності хоча б однієї умови відповідальність не настає. Позивачем не доведено, що розгерметизація паливної системи сталася саме у зв`язку із неналежним проведенням монтажу газобалонного обладнання, можливо з вини самого позивача. Заявлена сума відшкодування не обґрунтована та не підтверджується матеріалами позову, на теперішній час вартість аналогічного автомобіля становить близько 25000 грн.
		В судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали, підтвердили викладені обставини, просили про задоволення позовних вимог, пояснювали, що загорання автомобіля, на їх думку, відбулося через неякісне проведення робіт з обладнання газової установки.
		В судовому засідання відповідач та його представник уточнені позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, ОСОБА_2 підтвердив факт установки ним газового обладнання на автомобіль позивача, але наполягав на тому, що обладнання встановлене якісне, його вини у загоранні автомобіля немає, вважає, що розгерметизація могла відбутися через неправильне використанням або пошкодженням приладу позивачем.
		Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 листопада 2019 р. у задоволенні позову відмовлено. 
		   Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами у справі наявні правовідносини, які за своєю правовою природою є договором підряду, який і є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених саме цим договором. Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що у справі відсутні належні докази того, що розгерметизація паливної (газової системи) автомобіля та виникнення його загорання виникли внаслідок неналежної якості проведених відповідачем робіт або неякісного обладнання, оскільки сторони відмовились від призначення експертизи з даного питання, а вирішення цього питання «поза розумним сумнівом» потребує використання спеціальних знань. Акт про пожежу від 21 серпня 2018 року, звіт про причину пожежі та висновок експерта №30/19 від 09 липня 2019 року не встановлюють винних осіб, що є необхідною умовою при покладенні відповідальності на ОСОБА_2 , оскільки надані суду докази не дають суду підстав для встановлення взаємозв`язку між неналежними діями відповідача ОСОБА_2 , у разі їх доведеності, та збитками, які зазнав позивач, оскільки згідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. При цьому, будь-яких вимог щодо відповідача ОСОБА_3 позивачем пред`явлено не було. Щодо відшкодування 5500 грн. вартості та установки газобалонного обладнання та 700 грн. - заправка бака газом, будь-яких належних і допустимих доказів суду не надано.
		        В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду є незаконним, ухваленим з порушенням матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також стягнути судові витрати на суму 19262 грн.
		       Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про ненадання доказів на підтвердження позовних вимог є необґрунтованим, судом не була надана оцінка наявним у справі доказам. Суд в порушення вимог частини 7 статті 81 ЦПК України з власної ініціативи збирав докази у справі  витребував у відповідача ОСОБА_2 документи щодо його спеціалізації та працевлаштування. Щодо наданих ОСОБА_2 доказів, то вони не завірені та не було надано їх оригінали, тому вони є недопустимими у зв`язку із порушенням порядку їх одержання. Суд помилково послався на положення частин 853 ЦК України, тому що позивач не міг виявити недоліки при прийнятті результатів договору підряду, тому спір виник вже після пожежі. Відповідач не надав доказів встановлення якісного обладнання в автомобіль позивача. Судом грубо порушені норми процесуального права: адвокат Коваль В.І. не надав повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_2 , але брав участь у розгляді справи.
		   Суд вдався до фальсифікації матеріалів справи  у справі була замінена довідка про неможливість проведення судового засідання через знаходження судді в іншому процесі від 16 січня 2019 року на заяву адвоката Коваля В.І. від 15 січня 2019 року про перенесення судового засідання та протокол судового засідання від 16 січня 2019 року. Також у справі з`явились інші документи, які були відсутні на день ознайомлення представника позивача зі справою  18 червня 2019 року. Всупереч вимог частин 5, 6 статті 247 ЦПК України представникові позивача не було видано копії технічного запису всього судового процесу, про що була подана заява 28 листопада 2019 року. Крім того подані зауваження на протоколи судового засідання на день подання апеляційної скарги судом не розглянуті. Також 12 листопада 2019 року відбулися судові дебати у справі, але згодом суддя відновив судовий розгляд, однак ухвала про такі дії у справі відсутня і технічний запис цього судового засідання представнику позивача не наданий, що унеможливлює встановлення причин та підстав для її винесення. У справі наявні ухвали, які не підписані суддею: від 01 листопада 2018 року, від 18 вересня 2019 року, від 15 листопада 2019 року. Все це свідчить про зацікавленість судді у прийнятті певного рішення. 
		   Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, його представника, відповідача ОСОБА_2 , його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
		Вимоги до судового рішення викладені у статтях 263, 264 ЦПК України.
		Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		   Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.
		   Як встановив суд першої інстанції і таке вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_1 (том 1, а.с. 5). 
		20 серпня 2018 року позивач замовив проведення переобладнання цього автомобілю для роботи на газовому моторному паливі.
		   Роботи з установки газобалонної системи в автомобілі позивача були безпосередньо виконані відповідачем ОСОБА_2 . 
		   За результатами виконаної роботи з переобладнання автомобілю позивача йому був виданий акт приймання-передачі транспортного засобу, переобладнаного для роботи на зрідженому нафтовому газі №630373 від 20 серпня 2018 року, згідно якого роботи з переобладнання автомобіля позивачі здійснені ФОП ОСОБА_3 , акт підписаний ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 (том 1, а.с. 7).
		Також 20серпня 2018року третьоюсобою -ТОВ «ЛайтСервіс Україна»складений акттехнічної експертизипро погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху №630373 відносно переобладнання належного позивачеві автомобіля (том 1, а.с. 10).
		Відповідно до свідоцтва №0024, виданого Головним сервісним центром МВС України з терміномдії до10квітня 2019року сферою діяльністю ФОП « ОСОБА_3 » є «автомобілі легкові, вантажні, автобуси та мікроавтобуси, переобладнані для роботи на зрідженому нафтовому газі (пропан-бутан)» (том 1, а.с. 11).
		   Як вбачається з копії трудового договору між працівником і фізичною особою № 4 від 25 грудня 2001 року (том 1, а.с. 207), з 25 грудня 2001 року ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , зобов`язаний виконувати установку газобалонного обладнання в автомобілях. 
		Згідно посвідчення № НОМЕР_2 , виданого ФОП «Усік», ОСОБА_2 пройшов повторне навчання і склав іспити за програмою безпечних методів та прийомів робіт у газовому господарстві, 05 жовтня 2011 року присвоєна кваліфікація  встановлення газобалонної апаратури на зрідженому та зтисненому газі; 07 липня 2009 року пройшов навчання в Учбовому центрі «Новатор» та показав необхідні знання безпечних методів та прийомів при монтажі та налагоджуванні газобалонних установок автомобілів та при виконанні слюсарно-збиральних робіт; має сертифікати від 2013 року і 2017 року про проходження навчання в області установки та налагодженні систем прямого уприскуванню Nevo sky direct та систем розподіленого уприскуванню Nevo.
		   Відповідно до пунктів 3, 13 «Порядку переобладнання транспортних засобів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №607 від 21 липня 2010 року, переобладнання транспортного засобу для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива проводиться суб`єктом господарювання, який має свідоцтво про безпеки дорожнього руху на відповідний вид переобладнання. Після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі - заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається акт технічної експертизи або сертифікат відповідності - для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, видах рідкого і газового палива.
		Таким чином, ФОП ОСОБА_3 є суб`єктом підприємницької діяльності, який на відповідній правовій підставі наділений правом виконувати роботи з переобладнання автомобілів для роботи на газовому моторному паливі. 
		Виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону України вiд12травня 1991№ 1023-XII «Про захист прав споживачів»).
		За такого правовідносини стосовно виконання робіт з переобладнання належного позивачу автомобілю склалися між ОСОБА_4 як замовником таких робіт та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 як виконавцем, а не між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , який є найманим працівником ФОП ОСОБА_3 . 
		   Статтею 865 ЦК України передбачено, що за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		   Договір побутового підряду є публічним договором.
		   До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
		   Згідно преамбули Закону України вiд12травня 1991№ 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі  Закон вiд 12 травня 1991 № 1023-XII) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		   Таким чином, між позивачем як замовником (споживачем) послуг та відповідачем ФОП ОСОБА_3 як виконавцем, який надає послуги з переобладнання автомобілів, був укладений договір побутового підряду, і ці правовідносини регулюються нормами ЦК України, Законом України вiд 12 травня 1991 № 1023-XII.
		   Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції (стаття 4 Закону вiд 12 травня 1991 № 1023-XII),
		   Згідно ізчастинами 1,5статті 6  Закону вiд 12 травня 1991 № 1023-XII (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
		   Виробник (виконавець) зобов`язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
		   Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 вважав, що внаслідок неякісного проведення роботи з переобладнання автомобіля сталася пожежа, що призвело до завдання шкоди його майну.
		Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		За такого позивач в суді по даній справі мав довести, а суд перевірити та встановити наявність заподіяної позивачу внаслідок неякісно проведених робіт з переобладнання автомобілю шкоди та її розмір. 
		В силу частини 1 статті 14 Закону вiд 12 травня 1991 № 1023-XII споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров`я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.
		Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) визначені статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Так, частиною 4 цієї статті передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
		   Зазначені вимоги можуть бути пред`явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.
		   Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
		   Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на наявність істотних недоліків у виконаній роботі з переобладнання автомобілю, оскільки їх наслідком стало неможливість використання автомобілю за призначенням.
		Виконавець ненесе відповідальностіза невиконання,прострочення виконанняабо іншененалежне виконаннязобов`язаннята недолікиу виконанихроботах абонаданих послугах,якщо доведе,що вонивиникли звини самогоспоживача чивнаслідок діїнепереборної сили. 
		Виконавець несевідповідальність зашкоду,завдану життю,здоров`юабо майнуспоживача,що виниклау зв`язкуз використаннямречей,матеріалів,обладнання,приладів,інструментів,пристосувань чиінших засобів,необхідних длявиконання нимробіт (наданняпослуг),незалежно відрівня йогонаукових ітехнічних знань,що даєзмогу виявитиїх властивості,згідно іззаконодавством  (частини 6, 10 статті 10 Закону вiд 12 травня 1991 № 1023-XII).
		Згідно із статтею 16 Закону вiд 12 травня 1991 № 1023-XII шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.
		   В силу частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Аналіз вказанихположень законусвідчить проте,що виконавецьробіт звільняєтьсявід відповідальностіза неналежневиконання зобов`язаннята недолікиу роботі якщодоведе,що вонивиникли звини самогоспоживача чивнаслідок діїнепереборної сили. 
		   Згідно акту про пожежу від 21 серпня 2018 року, складеного інспектором Заводського РВ ГУ ДСНС України в Миколаївській області, 21 серпня 2018 року в місті Миколаєві сталася пожежа об`єкта - автомобіля ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_1 . Місцем виникнення пожежі об`єкта - автомобіля ВА- НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_1 , є підкопотний простір автомобіля, ймовірною причиною пожежі є розгерметизація паливної (газової системи) автомобіля (том 1, а.с. 12).
		   Відповідно до звіту про причину пожежі, яка сталася 21 серпня 2018 року, складеного провідним інспектором Заводського РВ ГУ ДСНС України в Миколаївській області, встановлено, що версією виникнення пожежі в результаті розгерметизації паливної (газової) системи автомобіля слід прийняти, як ймовірну, але разом з тим, вона підлягає перевірці вході можливого проведення слідства, із залученням експерта відповідного фаху (том 1, а.с. 194).
		   За заявою ОСОБА_1 від 21 серпня 2018 року за фактом пошкодження автомобіля ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пожежі Заводським ВП ГУНП в Миколаївській області припинено перевірку у зв`язку з відсутністю складу кримінального чи адміністративного правопорушення, про що 21 серпня 2018 року складено довідку №11627/52-18 від 23 серпня 2018 року (том 1, а.с. 178).
		   Висновком експерта за результатами проведення пожежно-технічного експертного дослідження №30/19 від 09 липня 2019 року (том 1, а.с. 108-131) визначено, що осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння), яка сталася 21 серпня 2018 року в автомобілі який знаходився у моторному відсіку безпосередньо у місці знаходження джерела запалення  електричної іскри, що була наявною між однією з щіток, яка контактує з одним з контактних кілець індуктора генератора, встановленого на досліджуваному автомобілі, коли концентрація газу пропан-бутану, що виходив з місця розгерметизації гумового патрубка подачі газу, прокладеного від редуктора ГБО до впускного колектора двигуна внутрішнього згоряння, встановленого на цьому автомобілі у суміші з киснем повітря, була здатною до загорання. Причиною виникнення пожежі є загорання утвореною у моторному відсіку газоповітряної вибухової суміші газу пропан-бутану із киснем повітря внаслідок розгерметизації газової паливної системи автомобіля з подальшим загорянням газоповітряної суміші та поруч розташованих горючих матеріалів від іскри електричного походження. По мірі вигоряння пожежного навантаження у моторному відсіку, під дією температури, що утворилась там під час розвитку пожежі, пожежа поширювалась з правового боку в просторі моторного відсіку, внаслідок чого відбулось руйнування газових комунікацій, та надалі вогонь потрапив у середину солону крізь вентиляційні комунікації автомобілю.
		   Таким чином пожежа в автомобілі позивача виникла через загорання утвореної у моторному відсіку газоповітряної вибухової суміші газу пропан-бутану із киснем повітря внаслідок розгерметизації газової паливної системи автомобіля з подальшим загорянням газоповітряної суміші та поруч розташованих горючих матеріалів від іскри електричного походження.
		   Таке свідчитьпро те,що причиноюзагорання автомобілюпозивача буланеналежна робота газової паливної системи автомобіля, яку змонтував працівник ФОП ОСОБА_3 внаслідок її розгерметизації наступного дня після закінчення відповідних робіт.
		   Відповідачем ФОП ОСОБА_5 не надано доказів, що розгерметизації газової паливної системи автомобіля відбулася з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили, а тому саме на виконавця слід покласти обов`язок з відшкодування завданої майну позивача шкоди. За такого суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою, завданою пожежею, та виконаною з переобладнання автомобіля роботою. 
		   Згідно звіту №132-19 про незалежну оцінку майна з визначенням вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті пожежі власникові автомобіля ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , розмір завданих пожежею автомобіля збитків становить 22607,75 грн. (том 1, а.с. 134-160).
		З урахуванням викладеного саме на ФОП ОСОБА_5 слід покласти обов`язки з відшкодування позивачеві завданих збитків, до яких слід також включити 5500 грн., сплачених ним за виконання робіт з переобладнання автомобілю, оскільки розмір такої оплати послуг підтвердив у суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 .
		В той же час позовні вимоги про стягнення 700 грн., витрачених на придбання газу, будь-якими доказами не підтверджені, а тому задоволенню не підлягають. 
		Щодо позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 , то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки ця особа не є належним відповідачем у справі, виходячи з характеру спірних правовідносин , що відповідає вимогам частини 1 статті 1172 ЦК України, оскільки не він, а ФОП ОСОБА_3 відповідно до наведених вимог закону був виконавцем робіт, що призвели до пошкодження майна позивача. 
		З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з порушенням вимог матеріального та процесуального права і в силу пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, заявлених до ФОП ОСОБА_3 , та про відмову в позові до ОСОБА_2 .
		При цьому колегія суддів частково погоджується з аргументами апеляційної скарги і відхиляє доводи стосовно того, що надані відповідачем ОСОБА_2 документи про його спеціалізацію та працевлаштування є недопустимими, оскільки, незважаючи на недотримання відповідачем визначених частиною 3 статті 83 ЦПК України строків подання доказів (том 1 а.с. 203-209), як вбачається з протоколу судового засідання від 15 листопада 2019 року (том 1, а.с. 209), представник позивача Дуров Р.Б. проти їх залучення до справи не заперечував, їх справжність не оспорював. До того ж суду в силу положень частини 5, 8 статті 83 ЦПК України надано право вирішити питання про прийняття доказів, поданих поза визначені законом строки. 
		Щодо аргументів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону при розгляді справи, його зацікавленість та заангажованість, а саме, що суд вдався до фальсифікації матеріалів справи  у справі була замінена довідка про неможливість проведення судового засідання через знаходження судді в іншому процесі від 16 січня 2019 року на заяву адвоката Коваля В.І. від 15 січня 2019 року про перенесення судового засідання та протокол судового засідання від 16 січня 2019 року, наявність у справі нових документів, які були відсутні на день ознайомлення представника позивача зі справою 18 червня 2019 року, надання представникові позивача копії технічного запису всього судового процесу, зволікання суду з розглядом зауважень на протоколи судових засідань, відсутність технічного запису судового засідання, в якому було відновлено розгляд справи, наявність у справі ухвал, які не підписані суддею. 
		В силу положень пункту 4 частини 1, абзацу 2 частини 2, пункту 2 частин 3 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		Порушення нормпроцесуального праває обов`язковоюпідставою дляскасування судовогорішення судупершої інстанціїта ухваленнянового судовогорішення,в томучислі,якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою.
		Наведені аргументи апеляційної скарги не свідчать про те, що саме зазначені в апеляційній скарзі порушення судом норм процесуального права призвели до неправильного вирішення спору. Наявність сумнівів в неупередженості судді, який розглядав справу, та його зацікавленість у вирішенні спору могли бути підставою для подання заяви про відвід відповідно до вимог статей 36, 39 ЦПК України, та у разі його безпідставного незадоволення  підставою для скасування рішення суду. Між тим, позивач правом на відвід не скористався. За такого доводи апеляційної скарги про допущенні судом порушення вимог процесуального закону відхиляються колегією суддів. 
		Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки рішення суду першої інстанції скасовується та ухвалюється нове, наявні передбачені ст. 141 ЦПК України підстави для розподілу судових витрат. 
		Частинами 1-3 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать,зокрема,витрати  на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
		В силу частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		У даній справі позивачем понесені наступні судові витрати - сплачено судовий збір: за подання позовної заяви - 704 грн. 80 коп., за подання апеляційної скарги  1057 грн. 20 коп., за проведення оцінки майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті пожежі власникові автомобілю - 2500 грн., за проведення пожежно-технічної експертизи  10000 грн. (том 1, а.с. 19, 106, 107, 133, 253). Розмір таких судових витрат у загальному розмірі 14262 грн. підтверджений відповідними платіжними документами і з урахуванням положень частин 1, 2 статті 141 ЦПК України ці витрати підлягають компенсації за рахунок ФОП ОСОБА_3 пропорційно задоволених вимог, що становить 13 915 грн. 45 коп. (14262 грн. х 28107,75 грн. : 28807,75 грн.).
		Щодо стягнення з відповідача вартості правничої допомоги у розмірі 5000 грн., про що також просив ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення таких вимог.
		   За положеннями частин 1-4статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		З аналізу наведених положень закону колегія суддів дійшла висновку, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Звертаючись з позовною заявою до суду, ОСОБА_1 заявив про очікуваний розмір витрат на надання правничої допомоги  5000 грн.
		Згідно матеріалів справи правничу допомогу позивачеві надавали адвокат Зозуля О.М., на підтвердження чого були надані копія договору про надання правової допомоги від 04 жовтня 2018 року та ордер серія МК №116086 (том 1, а.с. 22, 23), та адвокат Дуров Р.Б. на підставі ордеру №1000371 від 10 червня 2019 року (том 1, а.с. 80). На підтвердження витрат на правничу допомогу адвокатом Дуровим Р.Б. 25 липня 2019 року видана довідка про те, що ОСОБА_6 сплатив йому 5000 грн. гонорару за надання правової допомоги, а саме: консультація з правових питань, складання та направлення адвокатських запитів, підготовка та складання клопотань та заяв у справі, організація проведення судових експертиз, участь у судових засіданнях (том 1, а.с. 99).
		Між тим, учасником даної справи є ОСОБА_1 , відносини останнього з ОСОБА_6 судом не встановлювались, підстави оплати ОСОБА_6 правової допомоги у справі відсутні.
		Крім того, договір про надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Дуровим Р.Б. в матеріалах справи відсутній, що не дозволяє встановити умови досягнутої з позивачем домовленості щодо розміру оплати правничої допомоги (гонорару адвоката), в том числі за кожним видом такої допомоги. Також позивачем не надано доказів здійснення витрат на оплату послуг адвокатів, а саме відповідних фінансових документів як то: видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату.
		За такого не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу.
		Керуючись ст. ст. 367-369, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів 
		 
		                          п о с т а н о в и л а:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 листопада 2019 року скасувати, постановити нове судове рішення.
		Позов  ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Сервіс Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання робіт за договором підряду, задовольнити частково.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_5 , 28107 грн. 75 коп. матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобілю, та 13915 грн. 45 коп. судових витрат.
		В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Сервіс Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання робіт за договором підряду відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
		 
		 
		 
		Головуючий Т.М. Базовкіна
		 
		 
		 
		Судді: Т.Б. Кушнірова
		 
		 
		Ж.М. Яворська
		 
		 
		 
		 
		 
		_______________________________________
		Повний текст постанови складений 08 квітня 2020 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...