Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/1347/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Незаконне збагачення.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2020. Зареєстровано: 09.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2020.
Дата набрання законної сили: 10.04.2020
Номер судового провадження: 1-кп/991/11/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52015000000000017

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 752/1347/17
		Провадження1-кп/991/11/20
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 квітня 2020 року                                 м.Київ 
		 
		Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_4 
		прокурора                                 ОСОБА_5 
		обвинуваченого                         ОСОБА_6 
		захисників                             ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,             ОСОБА_9 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 грудня 2015 року за №52015000000000017, за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Києві, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		У провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться вказане кримінальне провадження.
		Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він, працюючи з 13.12.2014 по 17.08.2015 на посаді начальника управління нагляду за додержанням законів об`єднаними силами антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, а з 17.08.2015 на посаді військового прокурора сил антитерористичної операції, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, у період з 26.04.2015 по 31.12.2015 набув у власність грошові кошти у розмірі щонайменше 2866 306,00 грн, що значно перевищує його офіційні доходи та законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, які згодом передав ОСОБА_10 та у подальшому набув у спільну сумісну власність з нею активи в розмірі 2866 306,00 грн (нерухоме майно  квартиру площею 77,6 м2 та машиномісця), законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та вартість яких більше ніж в 2,3 рази перевищує їхній спільний офіційно нарахований дохід. Для приховання належності придбаних активів ОСОБА_6 державну реєстрацію права власності на активи (нерухоме майно) здійснено на ім`я ОСОБА_10 . 
		Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2ст.368-2КК України за ознаками вчинення набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		07.02.2020 до суду надійшло клопотання першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального Прокурора ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження. Клопотання обґрунтовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 26.02.2019 № 1-р/2019 визнана такою, що не відповідає Конституції України стаття 368-2 КК України, у зв`язку з чим прокурор просить закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 368-2 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, пославшись при цьому на положення ч. 3 ст. 314 КПК України.
		У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні.
		Обвинувачений та його захисники не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили також скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді.
		Суд, дослідивши клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, дійшов таких висновків. 
		Відповідно до п. 2 ч. 3ст.314КПКУкраїни у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другоюстатті 284 цього Кодексу.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
		Разом з тим, у даному випадку не відбулось скасування норми внаслідок прийняття законодавцем іншої норми закону. Стаття 368-2 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_6 , втратила чинність внаслідок визнання її неконституційною, однак ч.1 ст. 284 КПК України не містить підстави закриття кримінального провадження у зв`язку з визнанням Конституційним Судом України закону (норми закону), таким що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
		Разом з тим, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження (частина 6 статті 9 КПК України).
		Рішенням КонституційногоСуду від26.02.2019за №1-р/2019статтю 368-2КК Українивизнано такою,що невідповідає конституціїУкраїни (єнеконституційною). Cтаття 368-2 КК України, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
		Закони таінші актиза рішеннямКонституційного СудуУкраїни визнаютьсянеконституційними повністючи вокремій частині,якщо вонине відповідаютьКонституції Україниабо якщобула порушенавстановлена КонституцієюУкраїни процедураїх розгляду,ухвалення абонабрання нимичинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. (частини 1 та 2 статті 152 Конституції України, стаття 91 ЗУ «Про Конституційний Суд України»).
		Відповідно до ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
		Позиції Конституційного Суду України слід розглядати, як загальнообов`язкові правові висновки внаслідок тлумачення ним Конституції України та/або положень законів, інших нормативних актів у межах його компетенції, що мають загальний характер, усувають конституційно-правову невизначеність, слугують підставою для прийняття остаточного рішення, викладені у його акті, які діють на усій території України та є обов`язковими для виконання усіма суб`єктами права. 
		Як зазначив Конституційний Суд України в Рішенні від 14грудня 2000 № 15-рп/2000: «… додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.».
		Отже, підставою для втрати чинності законом у цілому або його окремими положеннями є, зокрема, визнання закону, його окремих положень такими, що втратили чинність, єдиним органом законодавчої влади - Верховною Радою України, або визнання їх такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні - Конституційним Судом України. Як у першому та і другому випадку наслідком є фактична втрата нормою чинності.
		Розуміння наслідків втрати чинності статтею 368-2 КК України, яку Конституційний Суд України визнав неконституційною, пов`язане з принципом дії в часі закону та інших нормативно-правових актів, що закладений у положеннях статті 58 Конституції України.
		У Рішеннівід 19квітня 2000 року № 6-рп/ 2000 Конституційний Суд України зазначив, що «згідно з частиною другою статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення», «кримінально-правова норма має зворотну дію в часі в тій її частині, в якій вона пом`якшує або скасовує відповідальність особи. Це стосується випадків, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо» (абзац третій пункту 2, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини).
		Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності (частина 1статті 5 КК України).
		Отже, з урахуванням таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права та законність, у зв`язку з тим, що статтю 368-2 КК України визнано такою, що не відповідає конституції України (є неконституційною), суд вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Як убачається із доданої до клопотання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.07.2016, у даному кримінальному провадженні накладено арешт на рухоме та нерухоме майне, а саме: автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2014 року випуску, д/н НОМЕР_1 (і.н.з. NEMEZ), номер кузова НОМЕР_2 ; автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 100, 2003 року випуску, д/н НОМЕР_3 (і.н.з. NEMEZ), номер шасі НОМЕР_4 ; нежитлове приміщення №1420 в будинку АДРЕСА_2 ; паркомісце № НОМЕР_5 та паркомісце № НОМЕР_6 в будинку АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; квартиру АДРЕСА_4 ; земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , державний акт серії ІІ-ХР №059264; квартиру АДРЕСА_6 ; банківські рахунки ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_7 ) в ПАТ «Райфайзен банк Аваль» (МФО 300335) під номерами НОМЕР_8 (980) та НОМЕР_9 (978), в ПАТ «Фінексбанк» (МФО 380311) під номерами 26251000000542 (978), НОМЕР_10 (980), НОМЕР_11 (980), НОМЕР_12 (978), НОМЕР_13 (980), НОМЕР_13 (978).
		Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України та відсутність передбачених ст. 961 КК України підстав для застосування спеціальної конфіскації, суд вважає за можливе скасувати вказаний арешт майна та банківських рахунків.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 284, 314-316, 372 КПК України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального Прокурора ОСОБА_11  задовольнити.
		Кримінальне провадження за обвинуваченням  ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України, - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.07.2016, на:
		-рухоме та нерухоме майне, а саме: автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2014 року випуску, д/н НОМЕР_1 (і.н.з. NEMEZ), номер кузова НОМЕР_2 ; автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 100, 2003 року випуску, д/н НОМЕР_3 (і.н.з. NEMEZ), номер шасі НОМЕР_4 ; нежитлове приміщення №1420 в будинку АДРЕСА_2 ; паркомісце № НОМЕР_5 та паркомісце № НОМЕР_6 в будинку АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; квартиру АДРЕСА_4 ; земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , державний акт серії ІІ-ХР №059264; квартиру АДРЕСА_6 ; 
		-банківські рахунки ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_7 ) в ПАТ «Райфайзен банк Аваль» (МФО 300335) під номерами НОМЕР_8 (980) та НОМЕР_9 (978); в ПАТ «Фінексбанк» (МФО 380311) під номерами 26251000000542 (978), НОМЕР_10 (980), НОМЕР_11 (980), НОМЕР_12 (978), НОМЕР_13 (980), НОМЕР_13 (978).
		Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
		 
		Головуючий суддя                         ОСОБА_1 
		 
		Судді -                                 ОСОБА_2 
		   
		                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...