Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/871/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2020.
Дата набрання законної сили: 25.03.2020
Номер судового провадження: 61-38046ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                     
		Іменем України
		 
		25 березня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 140/871/16-ц
		провадження № 61-38046св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів:  Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		 
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідач - Рубанська сільська рада Немирівського району Вінницької області, 
		особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року у складі колегії суддів: Медяного В. М., Матківської М. В., Марчук В. С.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У квітні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду               з позовом до Рубанської сільської ради Немирівського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		Позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивована тим, що               ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній чоловік і батько - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина.
		У встановлений законом термін вони не звернулись до нотаріальної контори та не подали письмову заяву про прийняття спадщини, оскільки вважали, що вони як спадкоємці першої черги мають право на оформлення спадщини будь-коли, про існування терміну подачі заяви про прийняття спадщини їм не було відомо.
		 
		З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 11 травня 2016 року у складі судді Алєксєєнка В. М. позов ОСОБА_1 та             ОСОБА_2 задоволено.
		Визначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяв про прийняття спадщини до нотаріальних органів терміном до 11 липня 2016 року, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 .
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позов відповідає вимогам закону, визнаний відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
		У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов, пред`явлений позивачами до неналежного відповідача - Рубанської сільської ради, а суд апеляційної інстанції не наділений повноваженням щодо залучення належних відповідачів до участі у справі, якими у справі про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини мають бути спадкоємці, що прийняли спадщину.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У червні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що судовим рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_3 , оскільки останній не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 .
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У жовтні 2018 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційної інстанції без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2018 року касаційну скаргу       ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Вінницької області                      від 28 березня 2018 року залишено без руху для надання доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та зазначення в касаційній скарзі всіх осіб, які беруть участь у справі.
		 
		Заявником у встановлений судом строк зазначені недоліки касаційної скарги усунуто.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року поновлено                   ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина.
		 
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 .
		 
		У встановлений законом термін позивачі не звернулись до нотаріальної контори та не подали письмових заяв про прийняття спадщини.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
		 
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		 
		За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		 
		Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
		 
		Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України                            у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.
		 
		З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
		 
		Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
		 
		При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).
		 
		Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
		 
		Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16 та постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17.
		 
		За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що обставини, на які посилалися позивачі як на підставу для визначення їм додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме їх юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, не є поважною причинами пропуску вказаного строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили їм вчасно здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини та не є об`єктивними перешкодами для здійснення такої дії.
		 
		Перевіряючи доводи касаційної скарги про те, що судовим рішенням суду першої інстанції не порушено права та обов`язки ОСОБА_3 , оскільки останній не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , колегія суддів виходить із такого.
		 
		У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня              2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
		 
		Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
		 
		Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня      2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).
		 
		У справі, що переглядається, апеляційним судом установлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який постійно проживав та був зареєстрований у с. Рубань Немирівського району Вінницької області, спадкоємцями за законом є: особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 (батько спадкодавця), ОСОБА_5 (мати спадкодавця), позивач ОСОБА_1 (дружина спадкодавця) та діти спадкодавця:                  позивач ОСОБА_2 і ОСОБА_6 .
		 
		Також апеляційним судом установлено, що на підставі рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 01 серпня 2017 року, яким ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визначений додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ці особи 26 вересня            2017 року подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті їхнього сина ОСОБА_4 .
		 
		Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги пред`явлені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до неналежного відповідача - Рубанської сільської ради.
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  Д. Д. Луспеник    Судді:   І. А. Воробйова     Б. І. Гулько     Р. А. Лідовець     Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...