Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/841/20 : не визначено.
Надіслано судом: 09.04.2020. Зареєстровано: 09.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2020.
Дата набрання законної сили: 08.04.2020
Номер судового провадження: //911/841/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		У Х В А Л А
		 
		"08" квітня 2020 р. Справа № 911/841/20 
		Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В., розглянувши 
		заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будівництво та Фундамент», 
		м. Київ 
		прозабезпечення позову
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будівництво та Фундамент», 
		 м. Київ
		до Приватного підприємства «Спецвисотбуд 2006», Київська область, Бориспільський район, с. Мала Олександрівка
		про стягнення 1906927,12 грн.
		 
		 
		встановив:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будівництво та Фундамент» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача  Приватного підприємства «Спецвисотбуд 2006» про стягнення 1906927,12 грн., з яких: 928940,00 грн. основного боргу, 163319,81 грн. інфляційних втрат, 68913,00 грн. 3% річних, 745754,31 грн. пені. 
		Поряд з зазначеним, позивачем також подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться на рахунках останнього, за виключенням арешту на заробітну плату, податки та інші обов`язкові платежі, а також на поточних, депозитних, валютних рахунках та будь-яких інших рахунках, відкритих відповідачем в ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та інших банках, за виключенням арешту на заробітну плату, податки та інші обов`язкові платежі; заборони вчиняти дії пов`язані з витрачанням, зняттям грошових коштів з будь-яких рахунків, за виключенням арешту на заробітну плату, податки та інші обов`язкові платежі; заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним та приватним нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, що здійснюють дії з проведення державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реорганізації та ліквідації Приватного підприємства «Спецвисотбуд 2006».
		В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що з наданих ним документів вбачається, що у відповідача є фінансові труднощі та невиконані фінансові зобов`язання, в зв`язку з чим внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову може бути ускладнено, або стане неможливим. На переконання позивача, обраний ним спосіб забезпечення позову є обґрунтованим та співмірним із заявленими позовними вимогами та може забезпечити ефективний захист прав та законних інтересів позивача.
		Частиною першою статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Згідно частинами першою та другою ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		За умовами частини першої ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
		Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
		При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. 
		Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії та/ або вжиття інших заходів до забезпечення позову.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання (заяви) про забезпечення позову.
		Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 15.08.2018 р. у справі № 907/835/17.
		Разом з тим, як було зазначено, позивач, як на підставу необхідності вжиття заходів до забезпечення позову посилається на те, що з наданих ним документів вбачається наявність у відповідача фінансових труднощів та невиконаних зобов`язань. Проаналізувавши надані позивачем документи, судом встановлено, що такі документи подано саме на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тобто  наявності заборгованості.
		Таким чином, заявником не враховано, що при вирішенні питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки, як вже зазначалось, питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, що у майбутньому, у разі задоволення позовних вимог, може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду і, в свою чергу, порушить права позивача. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Таким чином, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. 
		В кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. (даної позиції притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 21.01.2019 р. у справі № 902/483/18).
		Таким чином, посилання позивача на обставини, що зумовили його звернутись до суду з позовом, а саме: наявність у відповідача невиконаних фінансових зобов`язань, що свідчить про його фінансові труднощі, як на підставу необхідності вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованим, в свою чергу, підставою ж, в даному випадку, для забезпечення позову є саме підтверджена доказами наявність фактичних обставин, що полягають у вчиненні, після пред`явлення відповідної вимоги або даного позову відповідачем заходів спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, що в подальшому може призвести до утруднення або невиконання рішення у разі задоволення позову, зокрема таких, що мають наслідок зменшення грошових коштів на рахунках відповідача та вибуття із власності будь-якого майна. Однак доказів наявності таких обставин позивачем надано не було. 
		Слід також зазначити, що позивач просить суд, крім накладення арешту на кошти відповідача та заборони останньому здійснювати дії, які мали б наслідок зменшення коштів на його рахунках, заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним та приватним нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, що здійснюють дії з проведення державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реорганізації та ліквідації Приватного підприємства «Спецвисотбуд 2006». Поряд з цим, позивач жодним чином не обґрунтовує необхідність вжиття такого заходу для забезпечення позову, зокрема не посилається на обставини, що можуть свідчити про реорганізацію або ліквідацію відповідача в подальшому, доказів наявності відповідних обставин також не надає.
		Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Частиною третьою статті 74 ГПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Приписами частини першої статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З огляду на все вищенаведене, проаналізувавши аргументацію викладену в заяві про забезпечення позову, врахувавши не доведення позивачем наявності обставин, що свідчать про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду або ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, у разі задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вказана заява про забезпечення позову з зазначених в ній мотивів є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ухвалив:
		1.В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будівництво та Фундамент» від 30.03.2020 р. б/н (вх. № 64/20 від 06.04.2020 р.) про забезпечення позову відмовити.
		 
		Дана ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Дата підписання 08.04.2020 р.
		 
		 
		Суддя А.В. Лопатін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...