Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/19770/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2020. Зареєстровано: 11.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2020.
Дата набрання законної сили: 10.04.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		УХВАЛА
		10 квітня 2020 року          Справа №804/19770/14                                                  
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши клопотання позивача про поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на посаді, - 
		ВСТАНОВИВ:
		01 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 29.10.2014 року №2161-о та поновлення на роботі.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи у складі колегії суддів: головуючого судді Степаненко В.В., суддів Верби І.О., Сидоренка Д.В.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 року зупинено провадження у справі до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства за зверненням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади», 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», а саме до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України.
		Ухвалою суду від 21.05.2018 року адміністративну справу №804/19770/14 прийнято до провадження судді Юхно І.В.
		На підставі розпорядження від 03.12.2018 року №3041д згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018 року адміністративну справу №804/19770/14 перерозподілено судді Тулянцевій І.В.
		У зв`язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII та положень ч. 1 п. 10 Розділу VII Перехідних положень до вказаного Закону, на підставі Розпорядження керівника апарату суду визначено склад суду - головуючий суддя Тулянцева І.В.
		Ухвалою суду від 10.12.2018 адміністративну справу №804/19770/14 прийнято до провадження судді Тулянцевої І.В., ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та зобов`язано учасників справи повідомити про усунення обставин, що стали підставою для зупинення.
		27 грудня 2018 року від Державної фіскальної служби України надійшла заява-заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		03 квітня 2020 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в обґрунтування якого вказано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.10.2019 у справі «Полях та інші проти України» (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/19, 23231/18 та 47749/18), яка стосувалась звільнення державних службовців відповідно до Закону України «Про очищення влади», зокрема, встановив порушення статті 6 Європейської конвенції з прав людини (на справедливий суд) у зв`язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні, що право на справедливий суд протягом розумного строку було порушено, оскільки судові процедури щодо їх звільнення вже тривають більше чотирьох з половиною років і досі не завершені, тощо. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає необхідним поновити провадження у даній справі.
		При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.
		03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за №2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року.
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Отже, з дня набрання чинності нової редакції КАС України, тобто з 15.12.2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.
		Питання поновлення провадження у справі врегульовано статтею 237 КАС України, згідно з якою провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
		20 листопада 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини 1, пунктів 2, 13 частини 2, частини 3 статті 3 Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII Закону України «Про очищення влади».
		25 грудня 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини 3 статті 4 Закону України «Про очищення влади» положенням статті 38, частини 2 статті 61, частини 1 статті 62 Конституції України.
		Також, 20 січня 2015 року 47 народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII Закону України «Про очищення влади».
		Ухвалою від 01.04.2015 року Перша колегія Конституційного Суду України об`єднала провадження за вищевказаними конституційними поданнями в одне конституційне провадження.
		При цьому, станом на 10.04.2020 відсутня офіційна інформація щодо розгляду Конституційним Судом України вищезазначеної справи, об`єднаної в одне конституційне провадження.
		Суд зауважує, що провадження у даній справі було зупинено 15.04.2015 до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства за зверненням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади», 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», а саме до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України.
		Однак, рішення з цього приводу Конституційним Судом України до цього часу не прийнято.
		Відповідно до частин першої, другої статті 152 Конституції України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали про зупинення провадження у справі) закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
		Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
		За вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 1997 року № 8-зп/1997).
		У зазначені конституційні положення були внесено зміни Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016.
		З урахуванням цих змін, за приписами частин першої, другої статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
		Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Отже, за чинного правового регулювання закони, інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність у визначений Конституційним Судом України день, але не раніше дня ухвалення ним рішення.
		Виключенням із цього правила може бути надання нормі права ретроактивної дії у випадках пом`якшення або скасування юридичної відповідальності фізичної особи (стаття 58 Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).
		З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що у разі прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади» за наслідками розгляду конституційного подання та конституційної скарги останні втратять чинність лише з моменту ухвалення відповідного рішення, тобто, на майбутнє.
		Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 03.10.2018 у справі №824/260/16-а.
		У свою чергу, 17.10.2019 Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) прийнято рішення у справі «Полях та інші проти України» (заяви №№ 58812/15, 53217/16, 56099/16, 23231/18 та 47749/18), яка стосувалась звільнення п`яти державних службовців згідно із Законом про очищення (люстрацію) влади 2014 року.
		За наслідками розгляду справи «Полях та інші проти України» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення, в тому числі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Зокрема, розглядаючи справу перших трьох заявників як скаргу на тривалість внутрішнього судового розгляду, який тривав понад чотири з половиною роки на одному рівні юрисдикції, включаючи провадження в Конституційному Суді про конституційність Закону про люстрацію, ЄСПЛ констатував, що специфіку судочинства в Конституційному Суді потрібно враховувати при розгляді питання тривалості провадження у справах заявників, однак цей фактор не надає повне пояснення затримки судового розгляду в таких справах.
		Як зазначив ЄСПЛ, Верховний Суд попросив терміново розглянути питання про конституційність Закону про люстрацію, a Уряд не показав, що інші нагальні справи Конституційного Суду мають перевагу. 3 липня 2017 року на рівні Конституційного Суду не відбулося ні жодних суттєвих подій, поза межами обговорень, ні переконливих пояснень того, чому встановлені законом строки розгляду зазначеного питання були перевищені.
		3 огляду на вказане, ЄСПЛ дійшов висновку, що тривалість провадження у справах перших трьох заявників не може вважатися розумною, і відхилив заперечення Уряду щодо невичерпання засобів судового захисту. Він також постановив, що було порушено право трьох заявників на судовий розгляд у розумні строки.
		Зважаючи, що спірні правовідносини у справі №804/19770/104 виникли у 2015 році, а отже розгляд Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ не створює об`єктивної неможливості для розгляду по суті справи, а отже суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача та необхідності поновлення провадження у справі.
		Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
		Частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Пунктом 1 частини 6 статті 12 КАС України визначено, що справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
		Згідно з приміткою до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б».
		Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, до посад державної служби категорії «Б» відносяться посади, зокрема, керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів.
		Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 обіймав посаду заступника начальника управління - начальника відділу планування та моніторингу слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, а тому його посада відноситься до посад державної служби категорії «Б» та, відповідно, у значенні Закону України «Про запобігання корупції» він входить до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
		За змістом частини 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи;6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		У відповідності до частини 6 статті 260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
		Згідно з частиною 1 статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
		Враховуючи, що позивач входить до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у значенні Закону України «Про запобігання корупції», предмет спору, характер спірних правовідносин, обсяг доказів та предмет доказування, суд з метою повного та всебічного встановлення обставин справи вважає за необхідне призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
		Керуючись статтями 12, 160, 161, 171, 237, 257, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання позивача про поновлення провадження в адміністративній справі - задовольнити.
		Поновити провадження в адміністративній справі №804/19770/14 за позовом  ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на посаді.
		Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
		Призначити підготовче засідання на 18 травня 2020 року о 15:30 год., яке відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (адреса: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, буд. 5, зала № 2).
		Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
		Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                        І.В. Тулянцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...