Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/3285/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2020. Зареєстровано: 12.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2020.
Дата набрання законної сили: 21.09.2020
Результат оскарження 21.09.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/140/3303/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 квітня 2020 року   ЛуцькСправа № 140/3285/20 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Головне управління ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 22 січня 2020 року №032350007513 про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до довідки Волинського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року №0940/71/2019.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 07 листопада 2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Листом від 29 січня 2020 року №3763/02-39 Головне управління ПФУ у Волинській області повідомило про прийняте рішення від 22 січня 2020 року №032350007513, яким за результатами розгляду заяви і доданих до неї документів відмовило йому у призначенні щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із перебуванням на момент звернення із заявою на посаді судді Конституційного Суду України.
		ОСОБА_1 із рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Як зазначив позивач, 31 жовтня 2019 року рішенням Вищої ради правосуддя №2857/0/15-19 він звільнений з посади судді Волинського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та наказом голови Волинського апеляційного суду від 01 листопада 2019 року №09.7/11 відрахований зі штату працівників цього суду з 04 листопада 2019 року відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а з 05 листопада 2019 року на підставі розпорядження Голови Конституційного Суду України №77/1/2019-к/тр набув повноважень судді Конституційного Суду України. На думку позивача, він має право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до положень статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і перебування його на посаді судді Конституційного Суду України не може бути перешкодою для реалізації цього права, позаяк щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку, та лише припинення відставки судді за рішенням Вищої ради правосуддя у разі повторного призначення особи на посаду судді в одному із судів у системі судоустрою згідно зі статтею 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може мати наслідком припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховано у зв`язку з відставкою. Позивач зауважив, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції та не входить до системи судоустрою України, яку складають місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд; для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди. Його статус судді у відставці не припинений у встановленому законом порядку і донині. Зазначені обставини відповідач не врахував та безпідставно прийняв рішення про відмову у призначенні йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 
		З наведених підстав просив позов задовольнити.
		Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України). Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив. 
		У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.30-33). В обґрунтування цієї позиції вказав, що Головне управління ПФУ у Волинській області, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 07 листопада 2019 року разом із доданими до неї документами, відмовило  позивачу у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та повідомило заявника про прийняте рішення листом від 29 січня 2020 року. Відповідач зазначив, що суддя, який вийшов у відставку, має право на щомісячне довічне грошове утримання за умов, які визначені статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Статтею 145 зазначеного Закону обумовлено, що повторне призначення судді на посаду припиняє відставку. Відповідач вважає, що позивач хоч і був звільнений з посади судді у відставку, проте на момент звернення із заявою перебував на посаді судді Конституційного Суду України. Умови відставки та норми щодо права на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України визначені статтями 21 та 27 Закону України «Про Конституційний Суд України». Враховуючи те, що на момент звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання позивач перебував на посаді судді Конституційного Суду України, то підстави для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України на підставі поданої заяви від 07 листопада 2019 року відсутні.
		Відповідач вважає позов безпідставним та в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.
		Частиною другою статті 263 КАС України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 262 КАС України у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, розгляд справи по суті розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
		Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені сторонами у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
		Позивач ОСОБА_1 з 19 квітня 1990 року по 21 квітня 2003 року працював суддею, головою Луцького районного суду Волинської області; з 22 квітня 2003 року по 29 грудня 2018 - суддею, першим заступником голови, головою Апеляційного суду Волинської області; з 30 грудня 2018 року по 04 листопада 2019 року - суддею, головою Волинського апеляційного суду, про що свідчать відомості трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.73-90).
		Рішенням Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2019 року №2857/0/15-19 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Волинського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, а наказом Волинського апеляційного суду від 01 листопада 2019 року №09.7/11 його відраховано зі штату працівників суду з 04 листопада 2019 року у зв`язку з поданням заяви про відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (а.с.46-47).
		Згідно з розпорядженням Голови Конституційного Суду України від 31 жовтня 2019 року №72/1/2019-к/тр ОСОБА_1 набув статусу судді Конституційного Суду України з 31 жовтня 2019 року на підставі рішення XVII позачергового з`їзду суддів України від 30 жовтня 2019 року, а згідно з розпорядженням Голови Конституційного Суду України від 05 листопада 2019 року №77/1/2019-к/тр набув повноважень судді Конституційного Суду України з 05 листопада 2019 року (а.с.19-20).
		07 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Волинській області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.34). Листом від 29 січня 2019 року №3763/02-39 Головне управління ПФУ у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про прийняте рішення від 22 січня 2019 року №032350007513, яким відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання, оскільки на момент звернення за його призначенням позивач перебуває на посаді судді Конституційного Суду України, що встановлено за записами трудової книжки. Тут же зазначається, що норми щодо права на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначені статтею 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» (а.с.11).
		Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням за результатами розгляду заяви від 07 листопада 2019 року, позивач звернувся до суду із даним позовом для захисту порушеного права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, передбаченого Законом України «Про судоустрій і статус суддів». 
		Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке. 
		Правосуддя в Україні здійснюється на засадах, закріплених у розділі VIII Конституції України.
		Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до статті 1 якого судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. 
		За змістом статті 17, частини першої статті 18 Закону №1402-VIII судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до приписів статті 116 Закону №1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади. 
		Частиною першою статтею 142 Закону №1402-VIII встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
		Водночас, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VIII).
		При цьому, як вказано у частині п`ятій названої статті, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Відповідно до пункту 1 частини першої, частини четвертої статті 145 Закону №1402-VIII відставка судді припиняється в разі повторного призначення його на посаду. Рішення про припинення відставки судді приймається Вищою радою правосуддя.
		Припинення відставки судді є підставою для припинення виплати йому щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховано у зв`язку з відставкою (частина третя статті 145 Закону).
		Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що організація судової влади, система судоустрою та статус суддів, а також підстави для відставки судді та її припинення визначені Законом №1402-VIII; припинення відставки судді в разі повторного призначення його на посаду можливо лише у разі призначення особи на посаду судді в одному із судів, що складають систему судоустрою України.
		У системі судоустрою України відсутній Конституційний Суд України, засади функціонування якого визначені у розділі XII Конституції України.
		Порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, статус суддів Конституційного Суду України визначає Закон України від 13 липня 2017 року №2136-VIII «Про Конституційний Суд України» (далі - Закон №2136-VIII). Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України (стаття 1 Закону №2136-VIII).
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі №П/800/120/14 вказувала, що Конституційний Суд України не розглядає конкретні юридичні справи у спорах між певними суб`єктами права, а може визнавати неконституційними нормативні акти (тобто діяти як негативний законодавець) та здійснювати обов`язкові для застосування тлумачення Основного Закону і за чинною на той час редакцією Конституції України тлумачення законів (тобто діяти як позитивний законодавець). Ці обставини суттєво відрізняють Конституційний Суд України від судів загальної юрисдикції, оскільки зазначене вище свідчить про те, що цей орган є більшою мірою політичним, ніж судовим. Те, що Конституційний Суд України не є судом у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, випливає також із рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фішер проти Австрії» та «Цумтобель проти Австрії».
		Підставами для звільнення судді Конституційного Суду з посади є, зокрема,  подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу (частина перша статті 21 Закону №2136-VIII).
		Норми Закону №2136-VIII також містять положення, якими визначено право на  отримання суддею Конституційного Суду у відставці щомісячного довічного грошового утримання або пенсії. Відповідно до частин першої, третьої статті 27 Закону №2136-VIII суддя Конституційного Суду у відставці отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується у розмірі 50 відсотків винагороди судді Конституційного Суду. Щомісячне довічне грошове утримання судді Конституційного Суду у відставці виплачується безвідносно до заробітку (прибутку), що його суддя одержав після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання судді Конституційного Суду у відставці виплачують органи Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891, надалі - Порядок, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року №5-1).
		Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додаються: копія рішення Вищої ради правосуддя (копія рішення Конституційного Суду України) про звільнення судді з посади; наказ про звільнення судді з посади; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637; довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді Конституційного Суду України) для обчислення щомісячного довічного утримання; розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4); документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи, що засвідчують особливий статус особи: посвідчення ветерана війни (для встановлення підвищень згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»); посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для встановлення додаткової пенсії згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»); посвідчення жертви нацистських переслідувань (для встановлення підвищення згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань»); документи, що підтверджують наявність особливих заслуг перед Батьківщиною, передбачених статтею 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
		Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають щомісячне довічне утримання, здійснюється за правилами, встановленими у розділі ІV Порядку. Так при прийманні документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання: оформлює заяву про призначення щомісячного довічного утримання; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення наданих документів. Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку. Орган, що призначає щомісячне довічне утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про призначення щомісячного довічного утримання із зазначенням його розміру або про відмову в призначенні щомісячного довічного утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункти 1, 3, 4 розділу ІV Порядку).
		Перевіривши доводи сторін у межах спірних правовідносин письмовими доказами, суд дійшов переконання про помилковість доводів відповідача про відсутність підстав для призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 07 листопада 2019 року.
		На думку суду, відповідач безпідставно дійшов висновку про відсутність у позивача права на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці через те, що на час звернення із заявою останній перебуває на посаді судді Конституційного Суду України. У свою чергу, ОСОБА_1 із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання як судді Конституційного Суду України відповідно до статті 27 Закону №2136-VIII не звертався; заява була подана для реалізації права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 142 Закону №1402-VIII.
		Матеріли справи свідчать, що разом із заявою ОСОБА_1 подав необхідні документи за переліком, визначеним у пункті 1 розділу ІІІ Порядку, у тому числі довідку про суддівську винагороду, видану Волинським апеляційним судом 04 листопада 2019 року за №0940/71/2019 (а.с.48). При цьому позивач, звертаючись із такою заявою, пов`язує право на щомісячне довічне грошове утримання із своїм статусом судді у відставці, набутим у зв`язку із звільненням із посади судді Волинського апеляційного суду (а.с.34-91). Згідно з розрахунком від 04 листопада 2019 року №0940/72/2019 загальний стаж ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 35 років 28 днів (а.с.14).
		На час подання заяви стосовно ОСОБА_1 відсутнє рішення Вищої ради правосуддя про припинення йому відставки з підстав, визначених статтею 145 Закону №1402-VIII, зокрема, у зв`язку із його повторним призначенням на посаду судді загальної юрисдикції.
		У свою чергу, Закон №1402-VIII не містить імперативної умови про припинення відставки судді у зв`язку із набуттям суддею у відставці повноважень судді Конституційного Суду України. Відставка судді та відставка судді Конституційного Суду України є самостійними підставами для отримання довічного грошового утримання, що слідує зі змісту статті 142 Закону №1402-VIII та статті 27 Закону №2136-VIII. 
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
		Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінюючи в сукупності надані сторонами у справі письмові докази, суд вважає помилковими доводи відповідача, який заперечує проти позову; прийняте рішення про відмову у призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суперечить нормам чинного законодавства, є необґрунтованим (прийняте без врахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття), а тому не відповідає критеріям правомірності рішень (дій) суб`єкта владних повноважень.  
		Відтак, з урахуванням повноважень суду, визначених частиною другою статті 245 КАС України, позов належить задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22 січня 2020 року №032350007513, яким позивачу відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 07 листопада 2019 року, та зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки Волинського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року №0940/71/2019 та виплатити його.
		При вирішенні спору суд враховує положення пункту 2 розділу І Порядку, відповідно до якого щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади. У разі звернення пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади щомісячне довічне утримання призначається з дня звернення за його призначенням.
		Оскільки ОСОБА_1 як суддя Волинського апеляційного суду звільнений у відставку з відрахуванням зі штату цього суду згідно з наказом від 01 листопада 2019 року №09.7/11 з 04 листопада 2019 року, із відповідною заявою до органу Пенсійного фонду він звернувся 07 листопада 2019 року, то за правилами, установленими пунктом 2 розділу І Порядку, щомісячне довічне грошове утримання йому має бути призначене з 05 листопада 2019 року.
		Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. 
		Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Позивач при зверненні до суду з даним позовом за взаємопов`язаними немайновими вимогами сплатив судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 10 березня 2020 року №1008760446, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.7, 26).
		Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у повному обсязі, тобто, 840,80 грн.
		Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22 В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 22 січня 2020 року №032350007513 про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою від 07 листопада 2019 року.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області  призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до довідки Волинського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року №0940/71/2019 та здійснити його виплату з 05 листопада 2019 року.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.). 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
		 
		Суддя                                                                                             Ж.В. Каленюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...