Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/17436/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2020. Зареєстровано: 14.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2020.
Дата набрання законної сили: 10.03.2020
Номер судового провадження: 11-кп/813/332/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015160480003890

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/332/20
		Номер справи місцевого суду: 520/17436/15-к 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10.03.2020 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючої судді  ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю:
		секретарки судового засідання  ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 , 
		представників потерпілої: адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_10  адвоката ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 18.07.2018 у кримінальному провадженні №12015160480003890, внесеному до ЄРДР 02.08.2015, яким 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Республіці Татарстан, Тулячинського району, села В. Метескі, громадянина України, татарина, з вищою юридичною освітою, одруженого, раніше не судимого, працюючого адвокатом (посвідчення адвоката № 680 від 10.12.2002, видане ООКДКА), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою залишено без змін. 
		Початокстроку відбування ОСОБА_11 рахується з моменту затримання, а саме з 02.08.2015.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015), зараховано строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження ОСОБА_11 , а саме: з дня затримання 02.08.2015 до 21.06.2017, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а починаючи з 22 червня 2017 року попереднє ув`язнення зараховано у строк покарання до позбавлення волі день за день.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 до ОСОБА_11 задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 матеріальну шкоду в сумі 523805 (п`ятсот двадцять три тисячі вісімсот п`ять гривні) та моральну шкоду в сумі 3723000гривень (три мільйона сімсот двадцять три тисячі гривень). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Стягнуто накористь КУ «Міська клінічна лікарня №1» з обвинуваченого ОСОБА_11 витрати на перебування потерпілої ОСОБА_12 на стаціонарному лікуванні у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень).
		Вироком також вирішено питання щодо речових доказів у справі,-
		 
		встановив:
		Зміст обставин, встановлених судом першої інстанції.
		Вироком районногосуду  ОСОБА_11 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
		02.08.2015, приблизно о 08.00 та не пізніше 08.30 годин, обвинувачений ОСОБА_11 , перебуваючи в коридорі квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин, пов`язаних з розподілом майна, керуючись мотивом помсти за переїзд його дружини ОСОБА_13 від нього до іншого місця мешкання, бажаючи настання її смерті, з наявноїта належноїйому мисливськоїрушниці «Armsan»№ НОМЕР_1 , (дозвіл на зброю № НОМЕР_2 від 06.02.2013), з метою умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_14 , з близької дистанції здійснив три прицільні постріли в бік останньої, а саме: в область життєво важливих органів потерпілої  тулуба, чим спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: одного вогнепального шротового сліпого поранення передньої черевної стінки проникаючого в черевну порожнину із пораненням сліпої кишки, тонкого кишківника, відкритих вогнепальних переломів правих лонної та сідничної кісток, порушення цілісності тазового кільця та розтрощенням сечового міхура, семи вогнепальних шротових сліпих поранень ділянки правої сідниці, двох вогнепальних шротових наскрізних поранень ділянки правої сідниці, які проникають у порожнину прямої кишки, одного вогнепального шротового дотичного поранення м`яких тканин черевної стінки зліва, різаної рани правої кисті, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.
		Однак, обвинувачений ОСОБА_11 довести свій злочинний намір, спрямований на умисне вбивство його дружини - потерпілої ОСОБА_12 , не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як безпосередньо після отримання тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_15 у шоковому стані вийшла з приміщення квартири у приміщення 3 поверху 1 під`їзду вищевказаного будинку, в той час, як на виклик сигналізації квартири прибули співробітники служби охорони «Карабінер», які виявили потерпілу ОСОБА_16 у лежачому положенні на підлозі 3 поверху будинку, та наявними у неї ключами зачинили квартиру АДРЕСА_2 із зовні та викликали «швидку медичну допомогу», співробітниками якої потерпілу ОСОБА_16 госпіталізовано до Одеської міської клінічної лікарні № 1.
		Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_11 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15 ч. ст. 115 КК України за ознаками закінчений замах на умисне вбивство, тобто замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Вимоги апеляційної скарги.
		Не погодившись з вироком районного суду, захисник обвинуваченого подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржений вирок скасувати, провадження у справі закрити.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:
		- суд першої інстанції у вироку послався на докази, які в порушення вимог ч. 12 ст. 290 КПК України, містяться у невідкритих стороні захисту матеріалах;
		- повідомлення про підозру вручено з порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, так як ОСОБА_11 , який є адвокатом, повідомлено про підозру слідчим, а не прокурором, що, на думку захисника, виключає законність усього досудового розслідування, прийнятих стороною обвинувачення процесуальних рішень та зібраних доказів, а також свідчить про порушення прав обвинуваченого;
		- суд першої інстанції невмотивовано ігнорував докази сторони захисту, аргументи та заперечення проти доказів сторони обвинувачення;
		- усі докази зібрані стороною обвинувачення в порушення вимог КПК України;
		- крім цього, на думку захисника, суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання, яке за своєю суворістю не відповідає особі обвинуваченого та обставинам кримінального правопорушення.
		Також захисник обвинуваченого подав заяву про закриття кримінального провадження в зв`язку зі смертю обвинуваченого, просить оскаржений вирок скасувати, цивільний позов потерпілої та прокурора залишити без розгляду, процесуальні витрати стягнути за рахунок Державного бюджету України, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді на майно ОСОБА_11  скасувати.
		Позиції учасників судового провадження.
		До початку апеляційного розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_11  адвокат ОСОБА_7 зазначив, що, так як оскаржений вирок не набрав законної сили, тому просить кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 закрити, оскаржений вирок скасувати, цивільний позов потерпілої та прокурора залишити без розгляду, процесуальні витрати стягнути за рахунок Державного бюджету України, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді на майно ОСОБА_11  скасувати.
		Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника обвинуваченого, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги про закриття кримінального провадження в зв`язку зі смертю обвинуваченого, думку прокурора та представників потерпілої, які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника в частині закриття кримінального провадження в зв`язку із смертю обвинуваченого; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
		Мотиви апеляційного суду.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.284КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю у разі, якщо обвинувачений помер. Якщо вказана обставина виявляється під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття провадження.
		Згідно зі ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_11  адвокат ОСОБА_7 просить кримінальне провадження закрити, в зв`язку з тим, що обвинувачений помер, а вирок районного суду не набрав законної сили. 
		Відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_3 від 05.09.2019, ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 05.09.2019 складено відповідний актовий запис №9233.
		Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Смерть особи, яка вчинила злочин, робить провадження у кримінальній справі безпредметним. Зазначене обумовлене неможливістю реалізації мети і завдання кримінального провадження у зв`язку зі смертю засудженого.
		Втрачається й мета покарання, якою є не тільки кара, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що визначено в обвинувальному вироку суду першої інстанції. Тому зазначене рішення, відповідно до ст. 417 КПК України підлягає скасуванню.
		Пунктом 3 частини 1 статті 419 КПК України передбачено, що ухвала суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням серед іншого висновку суду апеляційної інстанції по розподілу процесуальних витрат.
		Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.
		Враховуючи вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку, що в зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_11 помер, тому вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.
		Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2015 у кримінальному провадженні №12015160480003890, внесеному до ЄРДР 02.08.2015, накладено арешт на майно ОСОБА_11 , який, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
		Статтею 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
		У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_11 помер, що робить провадження у кримінальній справі безпредметним, вирок районного суду, відповідно до вимог ст. ст. 284, 417 КПК України, підлягає скасуванню, провадження  закриттю, апеляційний суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 до ОСОБА_11 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а також цивільний позов прокуратури до ОСОБА_11 про стягнення коштів на користь КУ «Міська клінічна лікарня №1» необхідно залишити без розгляду.
		Враховуючи вищенаведене, а також те, що необхідності у провадженні реабілітації обвинуваченого ОСОБА_11 апеляційним судом не вбачається, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, вирок суду першої інстанції  скасувати, кримінальне провадження  закрити у зв`язку зі смертю обвинуваченого. 
		Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 376, 407, 417, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
		постановив:
		Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_11  адвоката ОСОБА_7  задовольнити частково.
		Вирок Київського районного суду м. Одеси від 18.07.2018 у кримінальному провадженні №12015160480003890, внесеному до ЄРДР 02.08.2015, відносно ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України  скасувати.
		Закрити кримінальне провадження №12015160480003890, внесене до ЄРДР 02.08.2015,відносно ОСОБА_11 за ч.2ст.15ч.1ст.115КК України на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із смертю обвинуваченого.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2015 у кримінальному провадженні №12015160480003890, внесеному до ЄРДР 02.08.2015, на майно ОСОБА_11  скасувати.
		Витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 до ОСОБА_11 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а також цивільний позов прокуратури до ОСОБА_11 про стягнення коштів на користь КУ «Міська клінічна лікарня №1» залишити без розгляду.
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду:
		 
		ОСОБА_2              ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...