Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/8426/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службова недбалість.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2020.
Дата набрання законної сили: 08.04.2020
Номер судового провадження: 51-4937км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015250040001843

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України
		 
		08 квітня 2020 року
		м. Київ
		справа № 712/8426/15-к
		провадження № 51-4937км19
		 
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого    ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора    ОСОБА_5 , 
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015250040001843, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		за касаційною скаргою представника цивільного відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 
		2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2019 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 
		ст. 367 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 
		з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на строк 2 роки.
		На підставі ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_8 звільнено від призначеного основного та додаткового покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК.
		Також вказаним вироком частково задоволено цивільний позов ОСОБА_9 до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції та Головного управління Державної казначейської служби України (далі  ГУ ДКСУ) у Черкаській області та стягнуто на її користь із держави Україна через ГУ ДКСУ у Черкаській області 322400 грн матеріальної шкоди та 20000 грн моральної шкоди.
		Крім того, вирішено долю речових доказів та витрат у провадженні.
		Згідно з вироком суду ОСОБА_8 засуджено за те, що він, перебуваючи на посаді старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, 20 липня 2010 року під час здійснення виконавчих дій із примусового виконання зведеного виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_9 на користь КС «Добробут» виконавчих листів №2-5591/09
		та №2-5593/09 виданих 25 лютого 2010 року Придніпровським районним судом м.Черкаси, та виконавчих листів №2-1416/10 та №2-1417/10, виданих 20 квітня
		та 06 травня 2010 року відповідно Соснівським районним судом м. Черкаси, не вніс
		до акта опису та арешту майна від 20 липня 2010 року відомості про наявність недобудованого будинку на земельній ділянці площею 0,13 га (кадастровий
		номер: 7124989000:02:002:0124), що розташований на АДРЕСА_2 .
		10 листопада 2010 року ОСОБА_8 під час здійснення виконавчих дій зпримусового виконання вказаного зведеного виконавчого провадження, отримавши заяву ОСОБА_9 та апеляційну скаргу з викликом в апеляційний суд
		у справі №2-1416/10, не виніс постанову про повернення виконавчого листа 
		№2-1416/10 до Соснівського районного суду м. Черкаси. 
		Крім того, 19 листопада 2010 року ОСОБА_8 , отримавши заяву ОСОБА_9 
		та ухвали з мокрими печатками про скасування заочних рішень Придніпровського районного суду м. Черкаси у справах №2-5591/09, №2-5593/09 та Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №2-1417/10, не виніс постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконавчих листів №2-5591/09, №2-5593/09, 
		№2-1417/10 і надалі не вжив заходів для попередження Спеціалізованої організації зорганізації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», що призвело до незаконного відчуження майна. 
		Унаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_8 06 грудня 2010 року були проведені прилюдні торги 
		з реалізації арештованого нерухомого майна, на яких незаконно реалізовано зазначену вище земельну ділянку без недобудованого будинку, чим спричинено матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 322400грн, що є тяжкими наслідками.
		Черкаський апеляційний суд ухвалою від 28 серпня 2019 року апеляційну скаргу представника ГУ ДКСУ у Черкаській області залишив без задоволення, 
		а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2019 року щодо ОСОБА_8  без змін.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ГУ ДКСУ у Черкаській області ОСОБА_7 не погоджується із судовими рішеннями в частині вирішення цивільного позову. На його думку, ГУ ДКСУ у Черкаській області є територіальним органом Державної казначейської служби України, який не уособлює собою державу Україна, а рахунки, відкриті виключно для забезпечення діяльності територіального органу, не уособлюють собою Державний бюджет України. Зазначає, що у територіального органу 
		як у відповідача за цивільним позовом відсутні повноваження щодо стягнення коштів 
		з Державного бюджету України. Натомість Державна казначейська служба України, 
		що має такі повноваження, не залучена як відповідач у провадженні. Вказує, що ГУ ДКСУ у Черкаській області жодних прав та законних інтересів позивача не порушувало, 
		а тому не може нести відповідальність за шкоду, спричинену іншим державним органом, і не може відповідати за державу Україна. Стягнення моральної 
		та матеріальної шкоди у разі задоволення позовних вимог здійснюється з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів на користь стягувача з відповідного рахунку, а не через ГУ ДКСУ у Черкаській області.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги, вважала її необґрунтованою.
		В надісланих письмових запереченнях потерпіла ОСОБА_9 постановлені щодо ОСОБА_8 судові рішення просила залишити без змін, наполягала на тому, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, просила відмовити в задоволенні касаційної скарги представника ГУ ДКСУ у Черкаській області.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга представника цивільного відповідача не підлягає задоволенню.
		Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої таапеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		02 жовтня 2019 року представник цивільного відповідача ГУ ДКСУ у Черкаській області ОСОБА_7 звернувся до суду з касаційною скаргою на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від28 серпня 2019 року.
		04 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду з метою формування єдиної правозастосовчої практики 
		у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його посадовою або службовою особою щодо визначення належного відповідача передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 242/4741/16-ц за позовом ОСОБА_10 до Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області про стягнення судових витрат та відшкодування моральної шкоди.
		Оскільки в касаційній скарзі представника цивільного відповідача ГУ ДКСУ у Черкаській області ОСОБА_7 порушено питання щодо визначення кола відповідачів за цивільним позовом ОСОБА_9 до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції та Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, суддею доповідачем до прийняття Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 242/4741/16-ц на період касаційного розгляду було зупинене виконання оскаржених судових рішень у цьому кримінальному провадженні в частині, що стосується цивільного позову.
		Так, згідно з приписами ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням
		або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної 
		чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли 
		у зв`язку з цивільним позовом, КПКне врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі  ЦПК) за умови, що вони 
		не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ст. 1174 Цивільного кодексу України (далі  ЦК) шкода, завдана фізичній або юридичні особі незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю посадової 
		або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Як визначено у ст. 23 та ч. 1 ст. 1167 ЦК, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, неправомірними рішеннями, діями 
		чи бездіяльністю.
		Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, зокрема, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили.
		Статтею 170 ЦК визначено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Тобто належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади, їх посадовими або службовими особами, є держава як учасник цивільних відносин. 
		Відповідно до висновку, викладеного в рішенні Великої Палати Верховного Суду 
		від 27 листопада 2019 року (справа № 242/4741/16-ц, провадження № 14-515цс19), належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
		Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України (справа №761/13921/15-ц), відповідно до якої у справах за позовами фізичних і юридичних осіб про відшкодування, зокрема, моральної шкоди, заподіяної рішеннями, діями (бездіяльністю) державних виконавців, відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства.
		На підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість доводів представника ГУ ДКСУ у Черкаській області.
		Таким чином, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_9 та ухваливши стягнути матеріальну і моральну шкоду з держави Україна через ГУ ДКСУ у Черкаській області, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального 
		та процесуального права, про що зазначено в касаційній скарзі.
		Перевіривши вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову, апеляційний суд надав належну оцінку доводам, викладеним в апеляційній скарзі представника цивільного відповідача, які є аналогічними доводами у його касаційній скарзі, та навівши належні підстави прийнятого рішення, обґрунтовано відмовив
		у її задоволенні. Ухвала апеляційного суду достатньо вмотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону і норм матеріального права, які би були безумовними підставами для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, судом касаційної інстанції не встановлено.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року щодо  ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача Головного управління Державної казначейської служби України 
		у Черкаській області ОСОБА_7  без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню 
		не підлягає.
		 
		Судді
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...