Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/262/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2020. Зареєстровано: 15.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2020.
Дата набрання законної сили: 14.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/39601/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 квітня 2020 року 
		м. Київ
		справа №824/262/17-а
		касаційне провадження №К/9901/39601/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шипуліної Т.М.,
		суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
		розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.08.2017 (суддя Лелюк О.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 (головуючий суддя - Совгира Д.І.; судді: Курко О.П.,              Полотнянко Ю.П.) у справі № 824/262/17-а за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 118192,22 грн.
		Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 02.08.2017 адміністративний позов задовольнив повністю. 
		Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.11.2017 залишив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.08.2017 без змін. 
		Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 оскаржила їх у касаційному порядку. 
		В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.08.2017, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 та направити справу на новий розгляд. 
		В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме:  пункту 59.3 статті 59, статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
		Зокрема, зазначає, що не розписувалась у податкових-повідомленнях рішеннях, на підставі яких контролюючий орган заявляє вимогу про стягнення податкового боргу, й, відповідно, ці акти індивідуальної дії не отримувала, а тому не повинна сплачувати податковий борг.
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 118192,22 грн., яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 29.05.2015 № 6624-17, № 6610-17, № 6609-17, № 6611-17, № 6620-17, № 6613-17,              № 6612-17, № 6615-17, № 6593-17, № 6606-17, № 6594-17, № 6585-17, № 6604-17,              № 6596-17, № 6587-17, № 6600-17, № 6621-17, № 6597-17, № 6605-17, № 6618-17,              № 6603-17, № 6599-17, № 6625-17, № 6616-17, № 6588-17, № 6595-17, № 6590-17,                № 6622-17, № 6589-17, № 6607-17, № 6601-17, № 6623-17, № 6619-17, № 6591-17,               № 6592-17, № 6617-17, № 6614-17, № 6626-17, № 6598-17, № 6627-17, № 6628-17,                № 6584-17, № 6602-17, № 6586-17, № 6608-17.
		Вказані акти індивідуальної дії не оскаржено ОСОБА_1 в адміністративному або судовому порядку, при цьому в добровільному порядку суму податкового боргу в розмірі 118192,22 грн. нею не сплачено.
		За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
		Як з`ясовано судами, з розглядуваними податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_1 ознайомлена особисто, про що свідчить підпис платника податку на копіях корінців податкових повідомлень-рішень від 29.05.2015, оригінали яких, зокрема, оглянуто в судовому засіданні Чернівецького окружного адміністративного суду.
		Доводи ОСОБА_1 про здійснення працівниками органу доходів і зборів підроблення її підпису на зазначених актах індивідуальної дії суд не може визнати обґрунтованими, позаяк доказів звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення посадовими особами Державної податкової інспекції у                    м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України, відповідачем не подано. 
		Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. 
		Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою стягнення податкового боргу контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 30.09.2014 № 368-25 на суму 57139,44 грн., яка отримана ОСОБА_1 07.10.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
		У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
		За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. 
		Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). 
		Системний аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. 
		При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
		В такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає в контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.
		Отже, враховуючи вжиття органом доходів і зборів заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову та стягнення з ОСОБА_1 спірної суми податкової заборгованості. 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін. 
		Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.08.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі                            № 824/262/17-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Верховного Суду:                                                                         Т.М. Шипуліна
		 
		                                                                                                                Л.І. Бившева
		                                                                                                    
		                                                                                                                 В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...