Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/5947/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження в порядку надання міжнародної правової допомоги.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2020. Зареєстровано: 16.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2020.
Дата набрання законної сили: 15.04.2020
Номер судового провадження: 1-м/521/55/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      521/5947/20 1-м/521/55/20
		15 квітня 2020 року                                м. Одеса
		   Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши заяву захисника адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В
		 
		Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою, в порядку ст. 206 КПК України про негайне звільнення особи з-під варти.
		Заява мотивована тим, що наразі в ДУ «Одеській слідчий ізолятор тримається громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 , очікуючи водночас вирішення питання щодо його екстрадиції до Російської Федерації (надалі - РФ) за обвинуваченням, передбаченим ст. 210 КК РФ.
		ОСОБА_4 має хронічні психічні захворювання, з урахуванням яких він ще у 24.05.2001 був визнаний неосудним та потребував примусового лікування.
		Є очевидним, що час, що минув з моменту визнання ОСОБА_4 неосудним внаслідок наявності психічних захворювань, не залишає шансів на позитивні висновки щодо можливого одужання ОСОБА_4 для цілей відбування будь-якого кримінального покарання у будь-яких установах закритого типу.
		Відтак станом на сьогодні наявні більш ніж переконливі підстави, що тримання ОСОБА_5 під вартою становить форму поводження, категорично забороненого ст. З Конвенції про захист прав людини (надалі - Конвенція), що потребує негайного втручання слідчого судді з метою захисту прав людини та негайного припинення поводження, яке підпадає під ознаки катування в силу перевищення мінімального рівня жорстокості за критеріями, встановленими практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ).
		Так само, екстрадиція ОСОБА_4 до РФ становитиме форму поводження, категорично забороненого ст. З Конвенції, що потребує негайного втручання слідчого судді з метою захисту прав людини.
		Посилаючись на вищевикладене, скаржник у своїй заяві просить взяти до уваги те, що заява подається з метою захисту та дотримання прав, передбачених ст.ст. 2,3,5,6,8,13 Конвенції про захист прав людини; застосувати при розгляді заяви постанови та рішення ЄСПЛ, викладені у мотивувальній частині; взяти до уваги, що у справі ОСОБА_4 наразі вже перевищено мінімальний рівень жорстокості при утриманні ОСОБА_4 під вартою; взяти до уваги, що у справі ОСОБА_4 наразі вже перевищено мінімальний рівень жорсткості при очікуванні ОСОБА_4 як особою, яка має хронічні психічні захворювання, екстрадиції до країни, де ОСОБА_4 має реальну небезпеку бути підданим фізичним катуванням; взяти до уваги, що у справі ОСОБА_4 наразі вже перевищено мінімальний рівень жорстокості при очікуванні ОСОБА_4 як особою, яка має хронічні психічні захворювання; вжити необхідних заходів з метою надання ефективного захисту ОСОБА_4 як вразливої особи; вжити заходів щодо унеможливлення екстрадиції ОСОБА_4 до будь-якої країни з підстав, викладених у мотивувальній частині; припинити нелюдське поводження, яке наразі застосовується до ОСОБА_4 у формі тримання його в умовах, які є катуванням за рівнем жорстокості; звільнити ОСОБА_4 відповідно до медичних показань з урахуванням медико-психіатричних особистостей зазначеної особи.
		Розглянувши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що у задоволенні скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
		Стаття 206 КПК України не передбачає обов`язкової участі захисника у судовому засіданні та для швидкого реагування на можливі порушення прав особи, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути заяву за відсутності адвоката ОСОБА_3 .
		Відповідно до ч.2 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.
		З огляду на те, що адвокат ОСОБА_3 у своїй заяві не ставить питання щодо того, що ОСОБА_4 позбавлений свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнений з-під варти після внесення застави, то слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання без виклику особи для швидкого реагування на можливі порушення прав особи.
		Щодо заявлених вимог, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
		У своїй заяві адвокат ОСОБА_3 , серед іншого, просить звільнити ОСОБА_4 відповідно до медичних показань з урахуванням медико-психіатричних особистостей особи.
		Частина 2 ст. 206 КПК України передбачає звільнення особи, яка позбавлена свободи, якщо така особа позбавлена свободи за відсутності судового рішення та як вже зазначено вище, заявник не ставить питання про те, що ОСОБА_4 позбавлений свободи за відсутності судового рішення.
		Щодо посилання заявника на те, що ОСОБА_4 страждає на психічні захворювання, то необхідно зазначити, що кримінальним процесуальним законом передбачений спеціальний порядок здійснення кримінального провадження щодо осіб, які страждають психічними хворобами, що передбачено главою 39 КПК України.
		Щодо прохання заявника вжити заходи щодо унеможливлення екстрадиції ОСОБА_4 до будь-якої країни, то необхідно зазначити, що вирішення вказаного питання ст. 206 КПК України не передбачено та вказане питання врегульоване главою 44 КПК України.
		Щодо прохання заявника взяти до уваги ст.ст. 2,3,5,6,8,13 Конвенції про захист прав людини та рішення ЄСПЛ, то необхідно зазначити, що слідчий суддя приймає до уваги ст.ст. 2,3,5,6,8,13 Конвенції про захист прав людини та рішення ЄСПЛ та, при цьому, вважає за необхідне зазначити, що застосовувати рішення ЄСПЛ можливо, у разі, якщо вказані рішення були проти інших країн та якщо національне законодавство України передбачає процесуальні механізми вирішення питань у кримінальному провадженні як і у країнах, проти яких приймались вказані рішення ЄСПЛ. 
		Щодо заяв захисника про те, що ОСОБА_4 піддається катуванню, перебуваючи в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», то вказані заяви захисник мотивує тим, що ОСОБА_4 страждає на психічну хворобу та саме його знаходження в умовах слідчого ізолятору є катуванням, при цьому заявник не вказує, що ОСОБА_4 піддається катуванню з якихось інших підстав, ніж його психічне захворювання. Як вже зазначено слідчим суддею вище, то вирішення вказаного питання врегульоване главою 39 КПК України.
		З викладеного вбачається, що кримінальний процесуальний закон передбачає процесуальні механізми для вирішення деяких питань з вирішенням яких звертається заявник.
		Але як вже було зазначено вище, вказані питання вирішуються шляхом певної диспозитивності, коли сторона захисту подає відповідні клопотання та в даному випадку, вказані питання не вирішуються в порядку, передбаченому ст. 206 КПК України.
		Таким чином вбачається, що КПК України дає можливість стороні захисту здійснювати ефективний захист та навіть з урахуванням рішень ЄСПЛ проти інших країн, вказані механізми повинні бути зазначені у національному законодавстві, та в даному випадку питання, які заявник ставить перед слідчим суддею регулюються главами 39 та 44 КПК України.
		Щодо інших вимог, зазначених у скарзі захисника, а саме: взяття до уваги, що у справі ОСОБА_4 наразі вже перевищено мінімальний рівень жорсткості при очікуванні ОСОБА_4 як особою, яка має хронічні психічні захворювання, екстрадиції до країни, де ОСОБА_4 має реальну небезпеку бути підданим фізичним катуванням; взяття до уваги, що у справі ОСОБА_4 наразі вже перевищено мінімальний рівень жорстокості при очікуванні ОСОБА_4 як особою, яка має хронічні психічні захворювання; вжиття необхідних заходів з метою надання ефективного захисту ОСОБА_4 як вразливої особи; припинення нелюдського поводження, яке наразі застосовується до ОСОБА_4 у формі тримання його в умовах, які є катуванням за рівнем жорстокості, то слідчий суддя вважає, що вони не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 206 КПК України та ґрунтуються лише на тому, що заявник вказує, що ОСОБА_4 хворіє на психічну хворобу.
		Таким чином, вказане в сукупності свідчить про те, що в задоволенні скарги необхідно відмовити, так як слідчий суддя під час розгляду скарги не знайшов підстав для виконання дій, передбачених ч.6 ст. 206 КПК України або ч.1 ст. 206 КПК України, а інші вимоги, вказані у скарзі, не відповідають ст. 206 КПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 206 КПК України, слідчий суддя
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні заяви захисника адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України  відмовити.
		   Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...