Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/2473/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2020. Зареєстровано: 16.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2020.
Дата набрання законної сили: 06.05.2020
Результат оскарження 06.05.2020 Апеляційний суд Дніпропетровської області: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 3/212/1002/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 212/2473/20 
		3/212/1002/20
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 квітня 2020 року м. Кривий Ріг 
		Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., розглянувши матеріали, які надійшли з Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, працюючого театр «Шевченко» артист балету, раніше не судимого, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 
		за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , за ст. 44-3 КУпАП, -
		 
		встановив:
		З протоколупро адміністративнеправопорушення серіїАПР 18439979вбачається,що 08.04.2020року,о     11:00год., ОСОБА_1 знаходячись наприбережній зонірічки Саксаганьпоблизу моста129квартал повул.Кропивницького м.Кривого Рогупорушив ст.29ЗУ Про захист населення від інфекційних хвороб та постанову КМУ № 255 від 02.04.2020 р. п. 1 п. 2 підпункту 5 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої 
		коронавірусом SARS-CoV-2, за що передбачена адміністративна відповідальність заст.44-3 КУпАП.
		Відповідно до ст. 44-3 КУпАП, порушення правил щодо карантину людей, санітарно - гігієнічних, санітарно - протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗакономУкраїни"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не визнав та пояснив, що не перебував у вказаному місці як трактує Постанова КМУ та дільничний офіцер поліції (щодо відпочинку), а прямував стежкою повз водоймище разом зі своїм товарищем.
		Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.
		Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.
		Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п. 25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
		Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
		У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП,- у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Так, у протоколі серії АПР18 № 759014 від 08 квітня 2020 року зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, та в якості додатків зазначено: пояснення, рапорта та відеозапис, проте, безпосередньо в самому протоколі відсутні відомості про технічні характеристики відеозаписуючого пристрою, що є грубим порушенням. 
		Так,ст.44-3КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно - гігієнічних, санітарно - протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, проте, в протоколі не розкрита об`єктивна сторона суті адміністративного правопорушення (не конкретизовано, що саме вчинив, які дії та на протязі якого часу).
		Тобто в протоколі про адміністративне правопорушення вказане невірне посилання на конкретну норму закону щодо дотримання вимог в умовах карантину, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 44-3 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28.10.2003 у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23.09.1998 у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
		Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15.11.1996 у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).
		На національному рівні КСУ в своєму рішенні від 29.06.2010 у справі № 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5).
		Крім того, рапорта не мають таких обов`язкових реквізитів як резолюція.
		Резолюція - це напис на документі, зроблений керівником установи чи її підрозділу, посадовою особою, що містить вказівки щодо виконання документу.
		Як видно з долучених рапортів до матеріалів, по керівником не прийнято рішення, оскільки, усі вони містили прохальну чистину (мовою оригіналу) ... прошу вказівок по суті рапорту..., однак, вказівок від керівництва відділу поліції не надійшло, що свідчить про відсутність будь-яких порушень з боку ОСОБА_1 .
		   Крім того, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1496/27941 від 01.12.2015 р. у протоколі зазначається:
		«9. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема:
		у графі «місце складання протоколу» - населений пункт або географічна точка;
		у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень);
		у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)» - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень);
		у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
		у графі «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності);
		у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статтіКУпАП, за якою складено протокол);
		у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).»
		Вказані вимоги поліцейським порушено, так як відомості у протоколі не знаходять свого об`єктивного підтвердження відповідними доказами по справі, а саме відсутні відомості у матеріалах справи про притягнення/непритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
		Разом з тим, суддя зазначає, що рапорти працівників поліції, які додані до протоколу не можуть бути визнані доказом підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, оскільки вони не підтверджуються іншими доказами. Рапорт є внутрішнім документом та не може слугувати доказом по справі, оскільки механізм складання рапорту не врегульований законодавцем, складається у вільній формі, тому не відображає всіх необхідних відомостей для судового провадження, та в ньому відсутні джерела отримання інформації, у зв`язку із чим, не може бути доказом у розумінніст. 251 КУпАП. Крім цього, зазначені рапорти складені поліцейськими, а саме: який складав протокол про адміністративне правопорушення та які були при цьому присутні, що може свідчити про їх зацікавленість.
		Що стосується фото доданого до протоколу, то суддя не бере його до уваги, оскільки з вказаного фото не зрозуміло якого числа зроблено фото, яким технічним пристроєм, безпосередньо місце фотозйомки та хто саме зображений на фото.
		Аналізуючи норми матеріального права, які регулюють вказану сферу суспільних відносин, зауважу наступне:
		У своїй Постанові № 255 від 2 квітня 2020 року Кабінет Міністрів України обмежив наступні права людини та громадянина: право на свободу та особисту недоторканність (Стаття 29 Конституції України), право на свободу пересування (Стаття 33 Конституції України), право на свободу совісті (Стаття 35 Конституції України), право на мирні зібрання (Стаття 39 Конституції України).
		Кабінет Міністрів України є вищим виконавчим органом державно влади, який в силу статті 6 Конституції України може діяти лише у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. У Рішенні Конституційного Суду України від 18 листопада 2004 року№ 17-рп/2004 вказано, що «здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову означає, передусім, самостійне виконання кожним органом державної влади своїх функцій і повноважень. Це не виключає взаємодії органів державної влади, в тому числі надання необхідної інформації, участь у підготовці або розгляді певного питання тощо. Однак така взаємодія має здійснюватися з урахуванням вимог статей 6, 19 Конституції України».
		Національне законодавство України в цілому та водний кодекс України, зокрема, не містять нормативного закріплення поняття прибережних зон.
		Статтею 2ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
		Отже, відповідно достатті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністьподіїіскладуадміністративного правопорушення.
		З урахуванням системного аналізу вищевказаних норм, які знаходяться між собою у взаємозв`язку приходжу до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП в діях ОСОБА_1 та за таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 заст. 44-3 КУпАПслід закрити.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,8,9,62 Конституції України, ст. 44-3, ст.245, п. 1 ст.247, ст. ст.251,266,283,284 КУпАП, суд,-
		 
		постановив:
		Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 44-3 КУпАП.
		Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		 
		Суддя:                          О.  Н.  Борис

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...