Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № П/320/23/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо.
Надіслано для оприлюднення: 21.04.2020. Зареєстровано: 21.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2020.
Дата набрання законної сили: 24.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 квітня 2020 року м. Київ № П/320/23/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу 
		 
		за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить:
		1) визнати неправомірними та скасувати дії відповідача щодо відмови позивачу у переведенні її пенсії за віком на інший вид пенсії - по втраті годувальника;
		2) зобов`язати відповідача здійснити переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
		В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що з 01 вересня 2014 року вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком. З 2015 року їй призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». У 2018 році вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та надала усі необхідні документи. Проте, у призначенні пенсії по втраті годувальника їй було відмовлено, оскільки в довідці посадовий оклад, надбавка за вислугу років мають бути за місяць, що передує місяцю звернення, тобто за заявою від 05 грудня 2018 року має бути довідка за листопад 2018 року. Вважає такі дії відповідача протиправними, та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року адміністративну справу №П/320/23/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
		За результатом автоматизованого розподілу справу №П/320/23/20 передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
		Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
		ГУ ПФУ в м. Києві, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, своїм правом не скористався та відзиву на позовну заяву не надав.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 з 01 вересня 2014 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».
		03 червня 2019 року та 10 червня 2019 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві із заявами про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру», оскільки її чоловік ОСОБА_2 працював в органах прокуратури з 08 липня 1987 року по 02 жовтня 1988 року та був відрахований зі складу працівників органів прокуратури у зв`язку зі смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 жовтня 1998 року.
		ГУ ПФУ в м. Києві листом від 02 липня 2019 року №143427/02/Ч-8369/1 повідомило позивачу про те, що за результатами розгляду заяви від 05 грудня 2018 року та наданої довідки про розміри виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії згідно Закону рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 10 квітня 2019 року позивачу було відмовлено, оскільки у зазначеній довідці посадовий оклад, надбавка за вислугу років має бути за місяць, що передує місяцю за зверненням (за заявою від 05 грудня 2018 року має бути довідка за листопад 2018 року). 
		Також, ГУ ПФУ в м. Києві листом від 29 серпня 2019 року №191882/03 повідомило позивача про те, що відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру», при обчисленні заробітної плати враховується посадовий оклад та надбавка за вислугу років за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії. Інші виплати враховуються за 60 календарних місяців перед зверненням за пенсією,в тому числі надбавка за класний чин та індексація (без коригування); виплати, які розраховані з посадового окладу чи посадового окладу та класного чину коригуються з урахуванням посадового окладу чи посадового окладу та класного чину.
		Згідно з пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Оскільки позивачем надана заява від 26 червня 2019 року, а довідка про складові заробітної плати від 05 серпня 2019 року, у переведенні на пенсію по втраті годувальника їй було відмовлено.
		Крім того, ГУ ПФУ в м. Києві листом від 28 жовтня 2019 року №23674/Ч-100 повідомило позивача про те, що у зв`язку з тим, що до заяви від 26 червня 2019 року нею не було додано довідку про складові заробітної плати, у переведенні на пенсію по втраті годувальника їй відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав. 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»
		Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зокрема, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
		За змістом частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно з частиною першою статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
		Статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, що були на його утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону. Члени сім`ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		За змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Відтак позивач, як дружина померлого годувальника, досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.
		Як вбачається з матеріалів справи, територіальним органом Пенсійного фонду України не заперечено право позивача на перехід з пенсії за віком на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.
		Єдиною підставою для відмови у переведенні з одного виду пенсії на інший Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві визначено відсутність довідки про складові заробітної плати померлого годувальника .
		Матеріалами справи встановлено, зокрема з довідки Генеральної прокуратури України від 21 травня 2018 року №11/1-281-18, що чоловік позивача ОСОБА_2 працював в органах прокуратури на прокурорських посадах з 08 липня 1987 року по 02 жовтня 1988 року, а саме:
		-з 08 липня 1987 року по 19 червня 1991 року  в органах прокуратури міста Києва;
		-з 19 червня 1991 року по 02 жовтня 1998 року  у прокуратурі УРСР, Генеральній прокуратурі України.
		Прокурорська вислуга ОСОБА_2 станом на 02 жовтня 1998 року складала 17 років 00 місяців 22 дні.
		02 травня 2018 року №18-45за Генеральною прокуратурою України надана довідка про складові заробітної плати ОСОБА_2 . 
		Разом з тим, згідно з пунктом 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі по тексту  Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
		Також надаються такі документи:
		1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);
		2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
		3) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності);
		4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
		5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
		6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
		7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
		8) документи про місце проживання (реєстрації);
		9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
		10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).
		Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
		До заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника сім`ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов`язана з проходженням військової служби.
		До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;
		11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
		12) акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (форма Н-1, наведена у додатку 4 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232) (для призначення членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, доплати до пенсії у зв`язку із втратою годувальника, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність);
		13) документи, що підтверджують особливі заслуги перед Україною (для встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»).
		При призначенні пенсії за особливі заслуги перед Україною у разі втрати годувальника надаються також документи, передбачені підпунктами 2-4, 6, 7, 9, 11 пункту 2.3 цього розділу (якщо вони відсутні у пенсійній справі особи, якій призначається пенсія, або пенсійній справі померлого годувальника).
		У разі смерті військовослужбовця, поліцейського, особи начальницького або рядового складу органів внутрішніх справ, особи начальницького або рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького або рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького або рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, особи начальницького або рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України надаються документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) при виконанні службових обов`язків під час проходження військової служби, служби в Національній поліції, служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України чи Державній кримінально-виконавчій службі України внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання цих обов`язків, і посмертного нагородження державними нагородами України або колишнього Союзу РСР, зазначеними у статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»;
		14) документи про визнання особи постраждалим учасником Революції Гідності.
		Підпунктами 2, 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії додаються такі документи:
		2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
		За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
		Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.
		Період перебування на інвалідності у зв`язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).
		Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01 січня 2010 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
		Період перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами у період з 01 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно підтверджується свідоцтвом про народження дитини, наказом про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, довідкою з реєстру застрахованих осіб. Період перебування у відпустці визначається як період, що відповідає тривалості такої відпустки, встановленій статтею 17 Закону України «Про відпустки», а для жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,- тривалості, передбаченій пунктом 10 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та передує даті надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		Якщо за відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінка не зверталась (у тому числі у разі смерті дитини до закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами або мертвонародження, про що додатково надається свідоцтво про смерть дитини), надається свідоцтво про народження дитини. У цьому випадку період перебування у відпустці визначається як період непрацездатності за відомостями реєстру застрахованих осіб, що не може перевищувати тривалості такої відпустки, встановленої статтею 17 Закону України «Про відпустки», а для жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,- тривалості, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Період перебування у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року підтверджується свідоцтвом про народження дитини та наказом про надання такої відпустки.
		У разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески згідно з додатком 2 до цього Порядку;
		3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
		За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
		У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
		За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.
		Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
		Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
		Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
		Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
		Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд зазначає, що наведені норми не містять у собі обов`язку особи, яка звертається за переведенням на інший вид пенсії  у зв`язку з втратою годувальника, надавати довідку про складові заробітної плати померлого годувальника за місяць, що передує місяцю звернення з відповідною заявою.
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до ГУ ПФУ в м. Києві з заявами про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у червні 2019 року, разом з якими нею була надана довідка Генеральної прокуратури України від 02 травня 2019 року №18-45зо, тобто за місяць, що передує місяцю звернення з відповідною заявою, проте відповідач все одно відмовив їй у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.
		Таким чином, дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» є протиправними, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
		Суд також зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Таким чином, враховуючи всі обставини встановлені під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Таким чином, ГУ ПФУ в м. Києві, відмовляючи позивачу у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
		За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
		Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257  263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
		3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Суддя Є.В. Аблов 
		 
		 
		 
		 
		 
		Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )
		Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно  Кудрявська, 16)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...