Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/19886/16-Ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2020.
Дата набрання законної сили: 15.04.2020
Номер судового провадження: 61-12184ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		      
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		15 квітня 2020 року 
		м. Київ
		 
		справа № 753/19886/16-ц
		провадження № 61-12184св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Кузнєцова В. О., 
		 
		суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю., 
		 
		учасники справи:
		 
		позивач -    ОСОБА_1 ,
		відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Джерела»,
		третя особа - ОСОБА_2 , 
		 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги   ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року у складі судді Коренюк А. І. та постанову  Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2018 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Соколової В. В., Чобіток А. О., на додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2017 року у складі судді Коренюк А. І. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 27 березня 2018 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Білич І. М., Поліщук Н. В., 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Джерела» (далі - ОСББ «Джерела») про визнання рішення загальних зборів незаконним.
		 
		На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 13 грудня 2002 року                        по 24 квітня 2013 року вона була власником квартири АДРЕСА_1 . У грудні 2002 року у вказаному будинку було створено ОСББ «Джерела», членом якого вона не була. 15 квітня 2011 року  було проведено загальні збори ОСББ «Джерела», рішення яких оформлено протоколом. Вказаним рішенням встановлено тариф на обслуговування будинку та прибудинкової території, визначено розмір внесків та платежів, а також обрано членів правління.
		 
		Посилаючись на те, що загальні збори ОСББ «Джерела» були проведені                   15 квітня 2011 року за відсутності кворуму, що не відповідає вимогам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» та положень Статуту ОСББ «Джерела», ОСОБА_1 просила визнати рішення загальних зборів ОСББ «Джерела» від 15 квітня 2011 року незаконними з усіх питань порядку денного.
		 
		Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила визнати незаконним рішення членів правління ОСББ «Джерела» від 19 квітня 2011 року  в частині обрання головою правління ОСОБА_2 , протокол загальних зборів членів                    ОСББ «Джерела», оформлений у січні-травні 2014 року в частині обрання членом правління ОСОБА_2 , визнати недійсною довіреність, видану                                   27 травня 2014 року на ім`я ОСОБА_4 від імені голови правління                              ОСББ «Джерела» ОСОБА_2, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не є власником квартири/приміщення у будинку, де створено ОСББ «Джерела», а відтак рішення, якими ОСОБА_2 обрано членом правління та головою правління не відповідають вимогам закону, й відповідно остання не мала законних підстав для видання на ім`я ОСОБА_4 довіреності, на підставі якої було подано позов до неї, як представником ОСББ «Джерела». 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням  Дарницького районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення загальних зборів ОСББ «Джерела» від 15 квітня 2011 року відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, про застосування якого стороною відповідача заявлено відповідне клопотання, що в силу вимог частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
		 
		Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2017 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними рішення членів правління ОСББ «Джерела»                                  від 19 квітня 2011 року  в частині обрання головою правління ОСОБА_2 , протоколу загальних зборів членів  ОСББ «Джерела», оформлений у січні-травні 2014 року в частині обрання членом правління ОСОБА_2 та визнання недійсною довіреності, виданої 27 травня 2014 року на ім`я ОСОБА_4 від імені голови правління ОСББ «Джерела» ОСОБА_2
		 
		Додаткове рішення місцевого суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 , яка є співвласником квартири у будинку  АДРЕСА_1 , обрано головою правління ОСББ «Джерела» відповідно до вимог закону та Статуту   ОСББ «Джерела», й як голова правління остання була уповноважена видавати довіреність на представництво інтересів об`єднання. Крім того, відмовляючи у задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції застосував строк позовної давності, який пропущено позивачем при зверненні до суду.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 відхилено, рішення Дарницького районного суду від 11 квітня 2017 року залишено без змін.
		 
		Постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 відхилено, додаткове рішення Дарницького районного суду від 02 серпня 2017 року залишено без змін.
		 
		Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про  відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		27 лютого 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами  норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить  скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2018 року  і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно застосував строк позовної давності, не встановивши при цьому усі фактичні обставини справи, не врахувавши, що позивач довідалася про порушення своїх прав саме після 25 лютого 2016 року, що  свідчить про дотримання нею строку позовної давності. Крім того, судом першої інстанції прийнято до уваги заперечення на позов та клопотання відповідача та третьої особи, які подані із порушенням процесуальних строків, при цьому не розглянуто клопотання сторони позивача про витребування в ОСББ «Джерела» оскаржуваних рішень. Зазначене залишилося й поза увагою суду апеляційної інстанції, який взагалі не врахував доводів апеляційної скарги та клопотань позивача, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
		 
		У поданій 23 квітня 2018 року касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить скасувати додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва                від 02 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва                      від 27 березня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді уточнених позовних вимог, не було враховано, що обрання                   ОСОБА_2   головою правління відбулося із порушенням вимог закону, оскільки власник - член об`єднання має право обирати та бути обраним до складу статутних органів ОСББ, брати участь в управлінні ОСББ лише після набуття членства в ОСББ, натомість ні відповідачем, ні третьою особою не надано жодного належного доказу, що ОСОБА_2 набула членство  в ОСББ, а відтак висновки судів про те, що остання обрана головою правління законно, й відповідно мала повноваження на видання довіреності, є помилковими. Крім того, є неправомірним висновок суду першої інстанції про недотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з позовом про визнання незаконним рішення членів правління ОСББ «Джерела» від 19 квітня 2011 року, оскільки про існування такого рішення та вірогідність існування протоколу загальних зборів та засідання правління ОСББ у січні-травні 2014 року сторона позивача довідалася у січні 2017 року після надання зазначеного протоколу до суду представником ОСББ «Джерела» у цивільній справі                    № 753/20852/15 за позовом ОСББ «Джерела» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
		 
		Ухвалами Верховного Суду від 07 травня 2018 року за касаційними скаргами ОСОБА_1 відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		 
		Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року               № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		 
		Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		За таких обставин розгляд касаційних скарг ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
		 
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Установлено, що  26 грудня 2002 року у будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Джерела».
		 
		З грудня 2002 року по квітень 2013 року позивач ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 .
		15 квітня 2011 року загальними зборами ОСББ «Джерела» обрано членів правління об`єднання,  ревізійну комісію, затверджено звіти правління ОСББ та ревізійної комісії, а також кошторис ОСББ.
		 
		19 квітня 2011 року протоколом засідання правління ОСББ «Джерела» обрано головою об`єднання ОСОБА_2 .
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		ОСОБА_1 , звертаючись у листопаді 2016 року до суду з указаним просила визнати незаконними рішення загальних зборів ОСББ «Джерела» від 15 квітня 2011 року, рішення членів правління ОСББ «Джерела» від 19 квітня 2011 року в частині обрання головою правління ОСОБА_2 , протокол загальних зборів членів ОСББ «Джерела», оформлений у січні-травні 2014 року в частині обрання членом правління ОСОБА_2 , визнати недійсною довіреність, видану 27 травня 2014 року на ім`я ОСОБА_4 від імені голови правління ОСББ «Джерела» ОСОБА_2
		 
		Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, вирішуючи зазначений спір, виходили з того, що позивач пропустила строк, передбачений статтею 257 ЦК України, для звернення до суду за захистом свого порушеного права, що є відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України  підставою для відмови в  позові. 
		 
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		 
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		 
		При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		 
		Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
		 
		Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити                   у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
		 
		Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18.
		 
		Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону. 
		 
		За таких обставин ухвалені у справі судові рішення судів першої та інстанцій підлягають скасуванню відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги.
		 
		Оскільки до повноважень Верховного Суду не належить установлення фактичних обставин, надання оцінки чи переоцінки зібраних у справі доказів, що позбавляє Верховний Суд ухвалити власне рішення, ухвалені у справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції для повного, всебічного, об`єктивного дослідження та встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		В силу вищенаведених положень статті 400 ЦПК України у Верховного Суду відсутні процесуальні можливості з`ясувати дійсні обставини справи та оцінити докази, які не були досліджені судами попередніх інстанцій, що перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення. 
		 
		Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. 
		 
		Ураховуючи вищевикладене судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Керуючись статтями 400, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги ОСОБА_1  задовольнити частково.
		 
		Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року, додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва                                          від 02 серпня 2017 року, постанову Апеляційного суду міста Києва                                  від 18 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва                                       від 27 березня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції . 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий В. О. Кузнєцов  Судді:В. С. Жданова   В. М. Ігнатенко   В. А. Стрільчук   М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...