Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/1426/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2020. Зареєстровано: 22.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2020.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ
		 
		    21 квітня 2020 р.                          м. Чернівці                    Справа № 824/1426/19-а
		 
		          Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Номакс-Іст"  до  Буковинської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної податкової інспекції України у Чернівецькій області  про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У поданому до суду адміністративному позові товариство з обмеженою відповідальністю "Номакс-Іст" просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці ДФС у формі листа від 10.04.2018р. №988/8/24-70-19-16/01 "Щодо проведення перевірки сертифіката з перевезення товару ЕUR.1 від 30.03.2018р. № РL/МF/АN 0102041" у повному обсязі;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 14.05.2019р. №332 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Номакс-Іст" у повному обсязі;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 27.06.2019р. №0004011405 у повному обсязі;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 27.06.2019р. №0004021405 у повному обсязі.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі зовнішньоекономічного контракту від 10.10.2017р., укладеного з продавцем NOMAX Trading Sp.Z.o.o, здійснюючи ввезення товарів на митну територію України у звичайному митному режимі "імпорт" ТОВ "Номакс-Іст" здійснено митне оформлення товару. У вантажних митних деклараціях (ВМД ІМ-40 ДЕ) від 05.04.2018р. №UA408010/2018/001226 та 23.04.2018р. №UA408010/2018/001419 у графі 34 "Код країни походження" зазначено - "ЕU", а у графі 36 "Преференція" вказано - "410" (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС) та відповідно застосовано преференційну ставку ввізного мита - 0%. Водночас, позивач вказує, що у зв`язку з виникненням у митного органу сумнівів стосовно набуття преференційного статусу походження товару, зазначеного у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 від 30.03.2018р. №PL/MF/AN 0102041, його копію скеровано до ДФС України листом від 10.04.2018р. №988/8/24-70-19-16/01 для направлення на перевірку до уповноваженого органу Польщі. Надалі, на підставі наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області від 14.05.2019р. №332 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання ТОВ "Номакс-Іст" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів задекларованих за митними деклараціями від 05.04.2018р. №UA408010/2018/001226 та від 23.04.2018р. №UA408010/2018/001419.
		Позивач вважає протиправними рішення Чернівецької митниці ДФС у формі листа від 10.04.2018р. та наказ ГУ ДФС у Чернівецькій області від 14.05.2019р. №332 про проведення перевірки, оскільки, на його думку, у разі наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо достовірності даних, які можуть впливати на митну вартість, а відтак і на розмір митних платежів, митний орган під час здійснення митного оформлення товару зобов`язаний був скласти та скерувати до позивача письмову вимогу  у відповідності до ст.53 Митного кодексу України щодо надання пояснень, інформації чи документів, які підтверджують право на застосування преференції у вигляді пільгової ставки з повним звільненням від сплати мита. Якщо у митного органу виникли наведені вище сумніви, проте жодної вимоги не складалося та не направлялося, це свідчить, що у Чернівецької митниці ДФС відсутні "обґрунтовані сумніви". Крім того, форма сертифікату з перевезення товару EUR.1 взагалі не передбачає відображення у ньому коду товарної номенклатури згідно Міжнародної конвенції про гармонізовану систему опису та кодування товарів від 04.06.1983р., до якої Україна приєдналася згідно з Указом Президента від 17.05.2002р. №466/2002. Також, позивач вказує, що листом уповноваженого органу Польщі від 22.02.2019р. підтверджено автентичність сертифікату з перевезення товару ЕURO.1, а будь-яка інформація про недійсність чи фальшивість сертифікату від 30.03.2018р. №PL/МF/АN 0102041 - відсутня. Протиправність наказу податкового органу щодо проведення перевірки позивач пояснює тим, що указане рішення не містить фактичних підстав для призначення документальної позапланової перевірки, а також інформації щодо періоду, який охоплюється документальною перевіркою.
		Позивач зазначає, що на підставі акту перевірки від 06.06.2019р. №2382/24-13-14-05/41501992 податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р": №00040114056 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Мито та товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності" в загальному розмірі 45772грн. 43коп., в тому числі 36617грн. 94коп. за податковими зобов`язаннями, 9154грн. 49коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0004021405 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 9154грн. 39коп., в тому числі 7323грн. 59коп. за податковими зобов`язаннями та 1830грн. 80коп. за штрафними (фінансовими) санкціями. 
		Указані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, оскільки зазначає, що ТОВ "Номакс-Іст" як імпортер правомірно застосувало тарифну пільгу, преференцію за кодом "410" - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС" у вигляді цілковитого звільнення від сплати мита при митному оформленні товару на підставі пред`явлення до митного органу сертифіката з перевезення товару EUR.1.
		 
		Відповідач-1 - Буковинська митниця Держмитслужби у поданому до суду відзиві зазначає про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Вказує, що у зв`язку з виникненням сумнівів стосовно набуття преференційного статусу походження товару, зазначеному в сертифікаті з перевезення товару ЕUR.І від 30.03.2018 №PL/МF/АN 0102041, поданого ТОВ "Номакс-Іст" під час декларування товарів за митними деклараціями від 05.04.2018 №UА408010/2018/001226 та від 23.04.2018 №UА408010/2018/001419, Чернівецькою митницею ДФС 10.04.2018 за вих. №988/8/24-70-19-16/01 на адресу ДФС України направлений супровідний лист щодо перевірки сертифікату з перевезення товару відповідно та на підставі Порядку №1050 від 13.09.2010р. У зв`язку з цим, відповідач-1 зазначає, що супровідний лист митниці щодо перевірки сертифікату від 10.04.2018 за вих. №988/8/24-70-19-16/01, в розумінні КАС України не є кінцевим рішенням, індивідуальним актом, дією чи бездіяльністю, що прямо порушує права та законні інтереси позивача, оскільки, на думку відповідача-1, є листом - внутрішньою кореспонденцією, документом, який створений з метою розв`язання оперативних питань, що виникають в управлінській діяльності та інформує ДФС про направлення певних документів. Даний лист не несе для позивача жодних правових наслідків та не встановлює права та обов`язки для останнього.
		 
		Відповідач-2 - Головне управління Державної податкової служби в Чернівецькій області (далі - ГУДПС в Чернівецькій області), у поданому до суду відзиві зазначає про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на те, що під час проведення перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/МF/АN 0102041 від 30.03.2018р., уповноважений орган Республіки Польща у листі повідомив, що:
		-          преференційний статус та походження з Європейського Союзу (EU) товару вказаному у сертифікаті у позиції 1 підтверджено, разом з тим, у відповіді зауважено, що експортований товар класифіковано саме у товарній позиції 5903;
		-          щодо товарів вказаних у сертифікаті у позиціях 2 та 3, преференційний статус згідно з вимогами Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, не підтверджено, оскільки, під час проведення перевірки експортером не надані документи (докази) на підтвердження походження.
		У зв`язку з наведеним, відповідач-2 зазначає, що преференційний статус походження товару №1 за кодом 6307909800 згідно УКТЗЕД: "Текстильні матеріали, використовується як текстильна оболонка для ковбасних виробів, вид обробки коатинг, представляють собою розрізану за формою тканину, виготовлену з штапельних волокон віскози (100%), колір кремовий : Форма - ІВ, фаршеємність 0,8 кг - 36955 шт.; Форма - VII, фаршеємність 3,0кг - 36326шт.", заявленого ТОВ "Номакс-Іст" за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 05.04.2018р. №UA408010/2018/001226 не підтверджено, оскільки для надання вказаному товару статусу преференційного походження згідно з вимогами Додатку II Протоколу 1 застосовуються інші умови достатньої обробки і переробки, ніж для товару за кодом 5903, преференційний статус якого підтверджено уповноваженим органом Польщі. Відтак, до вказаного вище товару не можуть бути застосовані тарифні преференції зі сплати ввізного мита.
		Таким чином, відповідач-2 вказує, що за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації та документів, отриманих від спеціально уповноваженого органу Республіки Польща щодо товару №1 за кодом 6307909800 згідно УКТЗЕД, заявленого ТОВ "Номакс-Іст" за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226, групою з проведення перевірки у зв`язку із не підтвердженням преференційного статусу товару, встановлено неправомірність підстав для застосування до вказаного товару преференційного режиму оподаткування як до такого, що походить з країни-члена Європейського Союзу та підпадає під дію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. В свою чергу підтверджено поширення на товар режиму найбільшого сприяння (не преференційне походження).
		Щодо товару №2 за МД ІМ40 ДЕ від 05.04.2018 MUA408010/2018/001226 та товару №1 за ІМ40 ДЕ від 23.04.2018 MUA408010/2018/001419 відповідач-2 вказує, що наслідком ненадання експортером документів (що встановлено з відповіді уповноваженого органу Республіки Польща від 22.02.2019 №2401-IOAI.4331.140.2018.RS), які підтверджують статус походження розглядуваних товарів стало те, що товар №2: "Коробки з гофрованого картону: коробка тип FEFCO 201 розміри 590x390x390 мм - 300шт.", код 4819100000 згідно УКТЗЕД, заявлений за МД ІМ40 ДЕ від 05.04.2018 №UА408010/2018/001226 та товар №1: "Пакети вакуумні з плівки LDPE, для пакування харчових продуктів розмір 400/600/40 - 500шт.; розмір 400/750/40 - 400шт.", код 3923210000 згідно УКТЗЕД, заявлений за ІМ40 ДЕ від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419, ввезені за сертифікатом з перевезення форми EUR.1 від 30.03.2018 №PL/МF/АN 0102041 не набули статусу преференційного походження, що призвело до безпідставного застосування преференційного режиму оподаткування передбаченого для товарів, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС. 
		На підставі викладеного, відповідач-2 вказує, що за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації та документів отриманих від спеціально уповноваженого органу Республіки Польща щодо товару №2, код 4819100000          згідно УКТЗЕД, заявленого за МД ІМ40 ДЕ від 05.04.2018 №UА408010/2018/001226 та товару №1, код 3923210000 згідно УКТЗЕД, заявленого           за ІМ40 ДЕ від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419, групою з проведення перевірки встановлено: неправомірність підстав для застосування до вказаних товарів преференційного режиму оподаткування як до таких, що походять з країни-члена Європейського Союзу та підпадають під дію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; в свою чергу підтверджено поширення на товар режиму найбільшого сприяння (не преференційне походження).
		Відповідач-2 зазначає, що встановлені у ході проведення перевірки порушення призвели до заниження позивачем податкового зобов`язання на загальну суму 43941,53грн., в тому числі по сплаті ввізного мита на суму 36617,94 грн., по податку на додану вартість на суму 7323,59 грн. У зв`язку з цим, вважає, що дії та рішення податкового органу є правомірними.
		 
		Ухвалою суду від 13.12.2019р. відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		В судовому засіданні 17.01.2020р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, здійснено заміну відповідача-1 - Чернівецької митниці ДФС - на  процесуального правонаступника - Буковинську митницю Держмитслужби, а також відповідача-2 - Головне управління ДФС в Чернівецькій області на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС в Чернівецькій області (а.с.69-70).
		В підготовчому засіданні 21.02.2020р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		В судовому засіданні 13.03.2020р. представник позивача у вступному слові підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
		Представники відповідача-1 у вступному слові зазначили, що при перевірці сертифікату з перевезення товару ЕUR.І від 30.03.2018 №PL/МF/АN 0102041, поданого ТОВ "Номакс-Іст" під час декларування товарів за митними деклараціями митним органом дотримано всіх вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні позову.
		Представник відповідача-2 у вступному слові зазначив, що при винесенні оскаржуваних рішень дотримано всіх вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.
		 
		Судом оголошено перерву для підготовки сторін до судових дебатів та призначено судове засідання на 27.03.2020р.
		Представник позивача 20.03.2020р. подав до суду заяву про продовження розгляду справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
		Представники відповідача-1 та відповідача-2 26.03.2020р. подали заяви про розгляд справи без їхньої участі в порядку письмового провадження.
		Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Враховуючи указані положення КАС України, клопотання представників позивача та відповідача, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		 
		Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Номакс-Іст" (код ЄДРПОУ 41501992) є юридичною особою, яка зареєстрована 01.04.2017р., знаходиться на податковому обліку з 07.08.2017р., взято на облік як особу, яка здійснює операції з товарами в Чернівецькій митниці ДФС, є платником податку на додану вартість з 01.10.2017р. Основним видом діяльності є 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля (а.с.51 т.1).
		10.10.2017р. між продавцем NOMAX Trading Sp.z.o.o та позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт №1, предметом якого є поставка обладнання, запчастини, пакувальні матеріали, текстильні частини для виготовлення ковбасних оболонок та інший товар вказаний у додаткових угодах (а.с.117-120 т.1).
		29.03.2018р. сторонами було підписано Додаток № 7 до контракту №1 від 10.10.2017р., згідно з яким погоджено найменування, кількість та одиницю виміру товару (а.с.121 т.1).
		На підставі вище вказаного контракту та з урахуванням Додатку №7 позивачем здійснено ввезення товарів на митну територію України у звичайному митному режимі "імпорт" та здійснено митне оформлення товару: 
		-          ВМД ІМ-40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226: товар №1 "Текстильні матеріали, використовується як текстильна оболонка для ковбасних виробів, вид обробки коатинг, представляють собою розрізану за формою тканину, виготовлену з штапельних волокон віскози (100%), колір кремовий: Форма - ІВ, фаршеємність 0,8кг - 36955 шт.; Форма - VII, фаршеємність 3,0кг - 36326шт.", код 6307909800 згідно УКТЗЕД та товар №2 "Коробки з гофрованого картону: коробка тип FEFCO 201 розміри 590х390х390мм - 300шт.", код 4819100000 згідно УКТЗЕД (а.с.100-101 т.1);
		-          ВМД ІМ-40 ДЕ від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419: товар №1 "Пакети вакуумні з плівки LDPE, для пакування харчових продуктів розмір 400/600/40 - 500 шт.; розмір 400/750/40 - 400шт.", код 3923210000 згідно УКТЗЕД (а.с.99 т.1).
		У зазначених вище деклараціях у графі 34 "Код країни походження" позивачем зазначено - "ЕU", а у графі 36 "Преференція" вказано - "410" (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), у зв`язку з чим застосовано преференційну ставку ввізного мита - 0%.
		Під час декларування товарів за зазначеними вище митними деклараціями позивачем подано сертифікат з перевезення товару ЕUR.І від 30.03.2018 №PL/МF/АN 0102041 (а.с.102-105 т.1).
		Згідно листа Чернівецької митниці ДФС від 10.04.2018р. №988/8/24-70-19-16/01, адресованому ДФС України, у зв`язку з виникненням сумнівів стосовно набуття преференційного статусу походження товару, зазначеному в сертифікаті з перевезення товару ЕUR.І від 30.03.2018 №PL/МF/АN 0102041,  (код товарної номенклатури товару №1, зазначений в сертифікаті відрізняється від коду, задекларованому в МД№UA408010/2018/001226 від 05.04.2018 і при цьому змінюються правила походження до товару), прийнято рішення про направлення на перевірку до уповноваженого органу Польщі сертифікату ЕUR.І  №PL/МF/АN 0102041 від 30.03.2018р. (а.с.34-35 т.2).
		У відповідь на звернення Чернівецької митниці ДФС, листом від 25.03.2019р. №9856/7/99-99-19-04-02-17 в частині перевірки сертифіката з перевезення товару ЕUR.І від 30.03.2018 №PL/МF/АN 0102041 ДФС України направило відповідь уповноваженого органу Польщі від 22.02.2019р. №2401-ІОА1.4331.140.2018.RS. Крім того, у листі вказано, що у разі здійснення у попередній період митного оформлення товарів, преференційне походження яких не підтверджено із застосуванням тарифних преференцій зі сплати мита нам підставі сертифікатів з перевезення товару ЕUR.І, виданих експортом, зазначеним у графі 1 сертифіката, надіслати ці документи до Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання для перевірки (а.с.38 т.2).
		Листом від 29.03.2019р. №617/7/24-70-19-03-11/01, адресованому начальнику ГУ ДФС у Чернівецькій області, Чернівецька митниця ДФС надіслала отриману від уповноваженого  органу Польщі від 22.02.2019р. №2401-ІОА1.4331.140.2018.RS, згідно якої: 
		-          преференційний статус та походження товару №1 за кодом згідно УКТЗЕД 6307 не підтверджено. Відповідно до ст.33 Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якщо відповідь на запит про перевірку не містить достатньої інформації про визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що надали запит відмовляють у наданні права на преференцію;
		-  преференційний статус походження товарів №2 (МД №UA408010/2018/001226 від 05.04.2018) та №3 (МД №UA408010/2018/001419 від 23.04.2018р.) - не підтверджено (а.с.36-37 мт.2).
		У зазначеному вище листі Чернівецька митниця також зазначила, що указана інформація уповноваженого органу Польщі надсилається для розгляду питання щодо вжиття відповідних заходів. 
		Згідно наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області від 14.05.2019р. №332 призначено проведення документальної невиїзної перевірки з питань дотримання ТОВ "Номакс-Іст" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів задекларованих за митними деклараціями від 05.04.2018 № UA408010/2018/001226 та від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419 тривалістю 5 робочих днів з 27.05.2019р. (а.с.45 т.1).
		В подальшому підрозділом митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання товариством вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів задекларованих за митними деклараціями від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 та від 23.04.2018 №UА408010/2018/001419, за результатами якої складено Акт від 06.06.2019р. №2382/24-13-14- 05/41501992 (а.с.50-65 т.1).
		Згідно змісту Акту перевірки перевіркою встановлено, що ТОВ "Номакс-Іст" ввезено товар на митну територію України на підставі контракту з нерезидентом "NOMAX Trading Sp.z.o.a." (Польща) від 10.10.2017 №1.
		Під час перевірки встановлено, що на товари заявлені за митними деклараціями ІМ40ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 та ІМ40ДЕ від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419 ТОВ "Номакс-Іст" отримано тарифну преференцію «410» («товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит)) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони») у сумі 36532,68 грн.
		Для підтвердження преференційного походження товарів заявлених за митними деклараціями IM40ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 та ІМ40ДЕ від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419 ТОВ "Номакс-Іст" представлено сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 30.03.2018 №PL/MF/AN 0102041.
		У сертифікаті з перевезення товару EUR.1 від 30.03.2018 №PL/MF/AN 0102041, яким підтверджено преференційне походження імпортованих товарів, також зазначено класифікаційні коди товарів походження яких підтверджується, а саме:
		-          щодо товару №1 задекларованому ТОВ "Номакс-Іст" за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 за кодом 6307909800 згідно УКТЗЕД, у сертифікаті вказано код на рівні товарної категорії - 59039099 ( у сертифікаті товар позиція -1);
		-          щодо товару №2 задекларованому ТОВ "Номакс-Іст" за митною декларацією ІM40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 за кодом 4819100000 згідно УКТЗЕД, у сертифікаті вказано код на рівні товарної категорії - 48191000 (у сертифікаті товар позиція -2);
		-          щодо товару №1 задекларованому ТОВ "Номакс-Іст" за митною декларацією IM40 ДЕ від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419 за кодом 3923210000 згідно УКТЗЕД, у сертифікаті вказано код на рівні товарної категорії - 3923 1090 (у сертифікаті товар позиція -3).
		Крім сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 30.03.2018 №PL/MF/AN 0102041, TOB "Номакс-Іст" під час митного оформлення представлено інвойс від 29.03.2018 №FE/HЕX/19/0038/2018, де експортером «NOMAX Trading Sp.z.o.o.» (Польща) заявлена країна походження, а саме:
		-          щодо товару №1 задекларованому ТОВ «Номакс-Іст» за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 у інвойсі заявлено: «Origin of goods: Poland »;
		-          щодо товару №2 задекларованому TOB «Номакс-Іст» за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 у Інвойсі заявлено: «Origin of goods: Poland »;
		-          щодо товару №1 задекларованому TOB «Номакс-Іст» за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 23.04.2018 №UА408010/2018/001419 у інвойсі заявлено: «Origin of goods: Poland».
		Під час проведення перевірки ТОВ "Номакс-Іст" був пред`явлений оригінал інвойсу від 29.03.2018 №FE/HЕX/19/0038/2018, де експортером «NOMAX Trading Sp.z.o.o.» (Польща) заявлена країна походження.
		З метою підтвердження преференційного походження товарів заявлених ТОВ "Номакс-Іст" на підставі даних сертифікату з перевезення товару EUR.І від 30.03.2018 №PL/MF/AN 0102041, ДФС листом від 07.08.2018р. №14104/5/99-99-19-04-02-16 був направлений запит до уповноваженого органу Польщі. Листом від 22.02.2019 №2401-ІОАІ.4331.140.2018.RS уповноважений орган Республіки Польща повідомив ДФС про результати перевірки преференційного походження товарів, заявлених ТОВ "Номакс-Іст" відповідно до даних сертифіката з перевезення товару EUR.І від 30.03.2018 № PL/MF/AN 0102041.
		Згідно відповіді уповноваженого органу Польщі:
		-          сертифікат являється достовірним,
		-          преференційний статус та походження з Європейського Союзу (EU) товару вказаному у сертифікаті у позиції 1 підтверджено. Разом з тим, у відповіді зауважено, що експортований товар класифіковано саме у товарній позиції 5903;
		-          щодо товарів вказаних у сертифікаті у позиціях 2 та 3, преференційний статус згідно з вимогами Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, не підтверджено, оскільки під час проведення перевірки експортером не надані документи (докази) на підтвердження походження.
		У зв`язку з цим, перевіркою встановлено, що сертифікат з перевезення товару EUR. І від 30.03.2018          №PL/MF/AN 0102041 не може бути визнаний документом, який у відповідності до пункту 1 статті 16 Протоколу 1, засвідчує, що товар №1 за кодом 6307909800 згідно УКТЗЕД, заявлений ТОВ "Номакс-Іст" за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226, підпадає під дію Угоди. 
		Крім того, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації та документів отриманих від спеціально уповноваженого органу Республіки Польща щодо товару №2: «Коробки з гофрованого картону: коробка тип FEFCO 201 розміри 590x390x390 мм - 300 шт.», код 4819100000 згідно УКТЗЕД, заявленого за МД ІМ40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 та товару №1: «Пакети вакуумні з плівки LDPE, для пакування харчових продуктів розмір 400/600/40 - 500 шт.; розмір 400/750/40 - 400 шт.», код 3923210000 згідно УКТЗЕД, заявленого за ІМ40 ДЕ від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419, відповідно до частини 14 статті 354 Митного кодексу України групою з проведення перевірки:
		-          у зв`язку із не підтвердженням преференційного статусу товарів, встановлено неправомірність підстав для застосування до вказаних товарів преференційного режиму оподаткування як до таких, що походять з країни-члена Європейського Союзу та підпадають під дію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;
		-          підтверджено поширення на товар режиму найбільшого сприяння (не преференційне походження).
		Зважаючи на викладені вище висновки Акту, у ході перевірки встановлені наступні порушення ТОВ "Номакс-Іст":
		- пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014р. №1678-УІІ в частині відсутності підтвердження статусу походження товарів ввезених за сертифікатом з перевезення товару форми ЕUR.1 від 30.03.2018 №РL/МF/АN 0102041, як таких, що походять з певної країни в розумінні цього Протоколу та підпадають під дію цієї Угоди, частини 7 статті 36, частини 2 статті 48 та частини 1 статті 257 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на суму 36617,94грн.;
		- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 7323,59грн.
		За наслідком розгляду поданого товариством заперечення до Акту перевірки від 06.06.2019р., податковий орган визнав його необґрунтованим, а висновки, зазначені в Акті перевірки - такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с.70-74, 88-90 т.1). 
		На підставі висновків Акту перевірки від 06.06.2019р., враховуючи також розрахунок заниження податкового зобов`язання по товарах, задекларованих за МД№UA408010/2018/001226 від 05.04.2018 та МД№UA408010/2018/001419 від 23.04.2018, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення: від 27.06.2019р. №0004011405, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Мито та товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності" в загальному розмірі 45772грн. 43коп., в тому числі 36617грн. 94коп. за податковими зобов`язаннями, 9154грн. 49коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 27.06.2019р. №0004021405, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 9154грн. 39коп., в тому числі 7323грн. 59коп. за податковими зобов`язаннями та 1830грн. 80коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.48-49 т.1). 
		Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач подав до ДФС України скаргу від 12.07.2019р., яка рішенням ДФС від 13.09.2019р. №42193/6/99-9911-06-03-25 залишена без задоволення, в свою чергу прийняті ГУ ДФС в Чернівецькій області податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с.75-82 т.1). 
		У зв`язку з тим, що адміністративна процедура оскарження податкових повідомлень-рішень від 27.06.2019р. №0004021405 та №0004011405 завершилась, вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		 
		До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (надалі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
		Згідно з пунктом 41.3 статті 41 ПК України, повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначається законодавством України.
		Пунктом 54.4 статті 54 ПК України передбачено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
		Положеннями підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
		Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 54 Митного кодексу України (надалі - МК України), орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
		Положеннями пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 345 МК України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
		Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
		Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
		Аналіз наведених правових норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордом України було допущено порушення законодавства України, а також орган доходів і зборів має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов`язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір. При цьому підставою для проведення документальної невиїзної перевірки є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться.
		Відповідна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.08.2018 у справі №821/751/17.
		Згідно з наказом Держмитслужби від 13.09.2010р. №1050, яким затверджено Порядок  Звернення щодо проведення перевірки направляються  митними органами до Держмитслужби лише у таких випадках: якщо є достатні  підстави  для  сумнівів  стосовно  дійсності сертифікатів; якщо є достатні підстави для сумнівів у  вірогідності  даних,  наведених у сертифікатах; за дорученням  Держмитслужби,   для   проведення   вибіркової  перевірки.
		В силу п.3 зазначено вище Порядку звернення щодо проведення перевірки повинно містити:
		а) супровідний лист;
		б) інформацію про сертифікати, що направляються на перевірку, та зазначені в  них  товари,  складену  в  табличному  вигляді  за формою, наведеною у додатку до цього Порядку;
		в) ксерокопії сертифікатів, які підлягають перевірці;
		г) проект   запиту   до   відповідного  компетентного  органу іноземної держави.
		З матеріалів справи видно, що у зв`язку із наявністю сумнівів у Чернівецької митниці стосовно набуття преференційного статусу походження товару, зазначеному в сертифікаті з перевезення товару ЕUR.І від 30.03.2018 №PL/МF/АN 0102041, поданого ТОВ "Номакс-Іст" під час декларування товарів за митними деклараціями від 05.04.2018 №UА408010/2018/001226 та від 23.04.2018 №UА408010/2018/001419, Чернівецькою митницею ДФС направлено на адресу ДФС України супровідний лист від 10.04.2018 за вих.№988/8/24-70-19-16/01 щодо перевірки вказаного сертифікату. До вказаного листа додано інформацію про сертифікат, що направляються на перевірку за формою, наведеною у Порядку, проект запиту до відповідного компетентного органу іноземної держави, ксерокопії сертифікату від 30.03.2018 №PL/МF/АN 0102041 та інвойсу №FE/HEX/19/0038/2018 від 23.03.2018/
		Таким чином, дії відповідача-1 узгоджуються з наведеними вище вимогами, а відтак, суд  доходить висновку, що митний орган направляючи супровідний лист від 10.04.2018 за вих.№988/8/24-70-19-16/01 щодо перевірки вказаного сертифікату до ДФС України діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
		У зв`язку з чим, суд вважає необґрунтованими доводи позивача в тій частині, що митний орган, виходячи з приписів ст.43 та 53 Митного кодексу України, під час здійснення митного оформлення товару зобов`язаний був скласти та скерувати до декларанта письмову вимогу щодо надання пояснень, інформації чи документів, які підтверджують право імпортера на застосування преференції у вигляді пільгової ставки х повний звільненням від сплати мита. Однак, варто зазначити, що положення вказаних статей визначають, зокрема, дії митного органу при перевірці документів, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, а також країни походження товару, поряд із цим, у вказаних нормах йдеться не про обов`язок скласти письмову вимогу для надання декларантом додаткових документів, а про обов`язок декларанта за наявності такої необхідності надати на письмову вимогу митного органу додаткові документи.
		При цьому, положеннями пункту 5 статті 54 Митного кодексу України визначено, що  з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право, зокрема, звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
		Крім того, суд звертає увагу на те, що супровідний лист, який оскаржується позивачем не є актом індивідуальної дії, в розумінні КАС України, який передбачає для позивача які-небудь обов`язки чи створює певні правові наслідки. При цьому, зважаючи на наведені вище висновки, суд не вбачає протиправності в діях відповідача-1 в частині направлення супровідного листа до ДФС. За таких обставин, суд приходить до висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню.
		 
		Щодо наказу про проведення перевірки від 14.05.2019р. №332 суд зазначає наступне.
		Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Згідно з п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (п. 41.3 ст. 41 ПК України).
		Відповідно до ч. 7 ст. 336 МК України митний контроль здійснюється посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
		Положеннями ст. 345 МК України передбачено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
		Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (ч.1 ст.351 МК України).
		В силу ч.1 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності-резидентів України. Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.
		Документальна невиїзна перевірка згідно з ч.3 ст.351 МК України проводиться на підставі наказу митного органу.
		Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (ч.4 ст.351 МК України).
		Відповідно до ч.6 3 ст.351 МК України тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі митного органу та не може перевищувати строки, встановлені частиною восьмою статті 346 цього Кодексу для проведення документальних виїзних перевірок. Продовження строку проведення перевірки можливе на строк та з підстав, визначених частиною дев`ятою статті 346 цього Кодексу.
		Будь-яких інших вимог до оформлення наказу про проведення перевірки кодекс не містить.
		З матеріалів справи слідує, що оскаржуваний наказ №332 від 14.05.2019р. про проведення перевірки ТОВ "Номакс-Іст" прийнятий з підстав, передбачених ч.2 ст.351 МК України. Про проведення перевірки позивача повідомлено шляхом надсилання письмового повідомлення за №70 від 14.05.2019р. із зазначенням предмета та підстав перевірки, дати та місця її проведення.
		Поряд із цим, щодо посилань позивача на відсутність вказівки на конкретну підставу в оскаржуваному наказі, суд звертає у увагу на те, що положення статті 81 ПК України, регламентують порядок проведення перевірок платників податків з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України. Водночас, предметом перевірки, призначеної щодо позивача, є дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, в тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Така перевірка є однією з форм митного контролю, а відтак порядок її проведення визначається нормами Митного кодексу України, зокрема статтями 351, 352, 353, 354 цього Кодексу. При цьому, приписи ст.351 МК України не містять обов`язкової вимоги із зазначення у наказі на проведення документальної невиїзної перевірки повного формулювання ч.2 ст.351 МК України та вказівки на період діяльності платника податків, який охоплюється перевіркою. Крім того, суд також вважає недоцільними посилання позивача на Порядок оформлення результатів документальних перевірок, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015р. №727, оскільки, такий порядок встановлює вимоги до акту перевірки, які не можуть стосуватись наказу, що не є результатом перевірки, а є його правовою передумовою.   
		Зважаючи на викладене, суд вважає, що в цій частині позов необґрунтований та не підлягає задоволенню.
		 
		Щодо спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.
		Оскаржувані рішення прийняті на підставі висновку податкового органу щодо не підтвердження преференційного походження товару, зазначеному в сертифікаті з перевезення товару ЕUR.І від 30.03.2018 №PL/МF/АN 0102041, поданого ТОВ "Номакс-Іст" під час декларування товарів за митними деклараціями від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 та від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419.
		В силу статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).
		Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п.216.4 ст.216 ПК України).
		Крім того, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу(ст.190 ПК України).
		Датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п.187.8 ст.187 ПК України).
		Відповідно до ч.1 ст.271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		При цьому, одним із видів мита є ввізне мито (п.1 ч.2 ст.271 МК України), яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України. (ст.272 МК України).
		Пунктом 1 частини 1 статті 276 МК України визначено, що платниками мита є, зокрема, особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
		В силу ч.1 ст.279 МК України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема, для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.
		Обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема: у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України (ч.1ст.289 МК України).
		Відповідно до п.4 ч.1ст.281 МК України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
		Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України (п.5ст.280 МК України).
		У відповідності до ст.281 МК України передбачені тарифні пільги (тарифні преференції).
		Зокрема, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
		Поряд із цим, за змістом частин 2 та 3 ст.36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару 
		Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (ч.7 ст.36 МК України).
		При цьому, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.43 МК України).
		Перевірка документів, що підтверджують країну походження товару здійснюється на підставі ст.45 МК України.
		Судом встановлено, що при ввезенні товарів на митну територію України у звичайному митному режимі "імпорт" на підставі контракту від 10.10.2017р., позивач здійснив митне оформлення такого товару:
		-          ВМД ІМ-40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226: товар №1 "Текстильні матеріали, використовується як текстильна оболонка для ковбасних виробів, вид обробки коатинг, представляють собою розрізану за формою тканину, виготовлену з штапельних волокон віскози (100%), колір кремовий: Форма - ІВ, фаршеємність 0,8кг - 36955 шт.; Форма - VII, фаршеємність 3,0кг - 36326шт.", код 6307909800 згідно УКТЗЕД; товар №2 "Коробки з гофрованого картону: коробка тип FEFCO 201 розміри 590х390х390мм - 300шт.", код 4819100000 згідно УКТЗЕД (а.с.100-101);
		-          ВМД ІМ-40 ДЕ від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419: товар №1 "Пакети вакуумні з плівки LDPE, для пакування харчових продуктів розмір 400/600/40 - 500 шт.; розмір 400/750/40 - 400шт.", код 3923210000 згідно УКТЗЕД (а.с.99).
		У зазначених вище деклараціях у графі 34 "Код країни походження" позивачем зазначено - "ЕU", а у графі 36 "Преференція" вказано - "410" (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), у зв`язку з чим застосовано преференційну ставку ввізного мита - 0%.
		Під час декларування товарів за зазначеними вище митними деклараціями позивачем подано сертифікат з перевезення товару ЕUR.І від 30.03.2018 №PL/МF/АN 0102041.
		Проте, в ході перевірки, податковий орган дійшов висновку про неправомірність застосування позивачем тарифної преференції (за кодом «410» - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС) у вигляді цілковитого звільнення від сплати мита при митному оформленні товару на підставі пред`явлення до митного органу сертифіката з перевезення товару EUR.l. 
		Такий висновок, як свідчать матеріали справи, обґрунтований тим, що уповноваженим органом Польщі не підтверджено преференційний статус походження товарів, а саме: 
		- товару №1, згідно ВМД ІМ-40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 - у зв`язку з тим, що уповноваженим органом підтверджено європейське преференційне походження  вказаного товару за кодом 5903, згідно УКТЗЕД, однак, не підтверджено таке походження указаного товару за кодом 6307, за яким товар був заявлений під час митного оформлення;
		- товару №2, згідно ВМД ІМ-40 ДЕ від 05.04.2018 №UA408010/2018/001226 і товару товар №1, згідно ВМД ІМ-40 ДЕ від 23.04.2018 №UA408010/2018/001419 -  оскільки експортером не надано документальне підтвердження преференційного походження своїх товарів.
		Враховуючи вищевикладене, компетентним органом Польщі не підтверджено преференційне походження товарів, які зазначені у сертифікаті EUR.1.
		Однак суд не може погодитись із наведеними висновками контролюючого органу, виходячи з наступного.
		Законом України від 16 вересня 2014 року №1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі - Угода).
		Відповідно до пункту 1 статті 29 Угоди кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.
		Пунктами 1, 2 статті 26 Угоди передбачено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").
		Протокол 1 врегульовує питання щодо визначення концепції "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва.
		Статтею 16 "Загальні вимоги" Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" Угоди (надалі - Протокол 1) передбачено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
		(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу;
		(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.
		У відповідності до положень статті 17 Протоколу сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
		Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.
		Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
		Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.
		Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті  2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
		Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці  11 цього сертифіката.
		Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.
		Стаття 28 Протоколу 1 встановлює, що до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, "interalia" (переклад - також), в тому числі:
		(a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;
		(b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;
		(c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;
		(d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;
		(e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.
		Отже, як видно із наведених вище норм, у разі визнання товарів, такими, що походять з Європейського Союзу або України на них розповсюджується Угода про асоціацію та, відповідно, зменшується або скасовується ввізне мито, тобто застосовуються преференції.
		Статтею 33 "Перевірка підтверджень походження" Протоколу 1 визначено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він була поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.
		 
		З матеріалів справи слідує, що при оформленні товару згідно ВМД ІМ-40 ДЕ від 05.04.2018р. №UA408010/2018/001226 та 23.04.2018р. №UA408010/2018/001419, із застосуванням режиму вільної торгівлі з країнами ЄС, товариством надано сертифікат EUR.1 від 30.03.2018 №PL/MF/AN 0102041, який відповідає всім вимогам Протоколу 1 Угоди.
		Також, товариством надано документи, які безумовно підтверджують верифікацію отриманого товару, зокрема, інвойс №FE/HEX/19/0038/2018, декларації постачальника, рахунки-фактури, що містять інформацію щодо країни походження товару - «Польща», (а.с.131-146).
		Як вбачається з листа уповноваженого органу Польщі, отриманого на запит митного органу України, у ньому вказано, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 30.03.2018 №PL/MF/AN 0102041 є правильно оформленим та автентичним. Розглянутий документ був виданий Управлінням Митного та Податкового Контролю у м.Катовіце/Хожув і печатка (в графі 11) є також дійсною.
		Таким чином, сертифікат походження товару  EUR.1 був виданий митними органами Республіки Польща як країною членом Європейського Союзу, що узгоджується з положеннями Протоколу 1 Угоди про асоціацію з ЄС. Відтак є підтвердженням походження товарів, що ввезені позивачем з ЄС, що є підставою для застосування преференція «410» (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС) при митному оформленні товарів, які імпортуються до України.
		При цьому, варто зазначити, що виявлення розбіжностей між кодами класифікації згідно УКТЗЕД не можуть свідчити про не відповідність поданого позивачем сертифікату походження товару вимогам Протоколу 1, зазначена обставина не впливає на його правовий статус як документу, що підтверджує преференційне походження товару, оскільки він, як вже зазначено судом, відповідає критеріям сертифікату, передбаченим додатком ІІІ до Протоколу 1 та його дійсність не оспорюється.
		Більше того, додатком ІІІ до Протоколу 1, яким передбачено зразок сертифікату, не передбачено відображення в ньому інформації щодо коду класифікації товару.
		Крім того, суд звертає увагу на те, що статтею 30 Протоколу 1 визначено, що виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов`язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє ipso facto нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам.  Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку, не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.
		Оскільки наданий позивачем сертифікат містить повну та достовірну інформацію щодо задекларованого товару, будь-які розбіжності в документах про країну походження товару відсутні, суд вважає, що позивачем підтверджено країну походження задекларованого за митною декларацією товару у відповідності до вимог статей 43, 44, 257, 266, 335 Митного кодексу України.
		Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що висновки контролюючого органу, які викладені у акті перевірки від 06.06.2019р. №2382/24-13-14-05/41501992, не відповідають фактичним обставинам справи, відтак податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких висновків є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі. За таких обставин, позов в цій частині підлягає задоволенню.
		 
		Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		В ході судового розгляду справи відповідачем-2, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Разом з тим, судом визнані необґрунтованими доводи позивача в частині протиправності наказу на проведення щодо нього перевірки та листа митного органу щодо перевірки сертифікату з перевезення товару, та підстави для їх скасування. Відтак адміністративний позов, зважаючи на викладені вище висновки, підлягає задоволенню частково.
		 
		Згідно з ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921грн. (за вимоги майнового характеру) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області пропорційно до задоволених вимог.
		 
		Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
		Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		За приписами статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 
		Позивач на підтвердження понесення витрат на правову допомогу подано договір від 30.09.2019р., додаткову угоду №1 до договору від 30.09.2019р., рахунок на оплату згідно договору від 30.09.2019р. та платіжне доручення від 10.10.2019р. №777 на суму 55000грн.
		Разом з тим, указані вище докази в цілях розподілу таких витрат, перевірки їх співмірності та обґрунтованості не дають можливості визначити детальний опис послуг, наданих адвокатом в ході представництва позивача у даній справі із визначенням розміру кожної послуги. При цьому, суд звертає увагу, що додаткова угода №1 до договору від 30.09.2019р. включає до суми, яку позивач сплатив адвокатському бюро "Раков і партнери" послуги, які можуть бути надані вже після прийняття судом рішення у даній справі. 
		За таких обставин, на момент прийняття рішення у даній справі у суду відсутні в повному обсязі докази для вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу. 
		          Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 27.06.2019р. №0004011405 та №0004021405.
		3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
		4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Номакс-Іст" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.
		 
		Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне найменування учасників процесу:
		 
		Позивач -  Товариство з обмеженою відповідальністю "Номакс-Іст"  (вул.Руська, 248, м.Чернівці, 58023; код ЄДРПОУ 41501992)
		Відповідач-1 - Буковинська митниця Держмитслужби (вул.Руська, 248М, м.Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ 43332555) 
		Відповідач-2 - Головне управління Державної податкової інспекції України у Чернівецькій області (вул.Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 43143196)
		 
		Суддя                                                                                                        В.О. Кушнір

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...