Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/7605/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2020.
Дата набрання законної сили: 22.04.2020
Номер судового провадження: 51-1901впс20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019160240002385

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		Іменем України
		22 квітня 2020 року
		м. Київ
		Провадження № 51  1901 впс 20
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		розглянув клопотання захисника ОСОБА_4 про направлення матеріалів клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві,  ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019160240002385, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
		встановив: 
		До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшлоклопотання захисника ОСОБА_4 про направлення матеріалів клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві,  ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, із Заводського районного суду м. Миколаєва до Приморського районного суду м. Одеси.
		Клопотання мотивовано тим, що досудове розслідування у вказаному провадженні здійснюється Другим слідчим відділом СУ ТУ ДБР, розташованим у м. Миколаєві. Однак, як вбачається із протоколів огляду від 8.10.2019 року та пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.09.2019 року, цей відділ розташований за адресою: м.Одеса, вул. Мечникова, буд. 59, та належить, відповідно, до територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси, а тому, на думку захисника, матеріали провадження необхідно передати на розгляд до цього суду.
		Учасники провадження вчасно повідомлені про день і час розгляду клопотання, в судове засідання не з`явились. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду не надійшло. 
		Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені у клопотанні, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .
		Згідно з пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIIIніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
		За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції Українитаст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
		Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених уКПК України(див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
		Відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
		З огляду на абз. 1 ч. 3 ст. 34 цього Кодексу, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
		З наявних у суді касаційної інстанції матеріалів вбачається, щов провадженні слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_7 перебувало клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		Територіальне управління Державного бюро розслідувань розташоване у місті Миколаєві, в межах територіальної юрисдикції Заводського районного суду міста Миколаєва та поширює свою діяльність на Кіровоградську, Миколаївську, Одеську області. 
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
		Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
		Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб  слідчих цих органів досудового розслідування,  а відповідні державні установи  слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
		Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
		Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. 
		Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
		Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
		Окрім того, слід зазначити, що 17 квітня 2020 року, слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_7 було відмовлено у задоволенні клопотання та обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Враховуючи викладене, підстави для направлення матеріалів клопотання до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів, відсутні.
		Керуючисьст. 34 КПК України,суд
		постановив:
		Клопотання захисника ОСОБА_4 про направлення матеріалів клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019160240002385, із Заводського районного суду м. Миколаєва до Приморського районного суду м. Одеси, залишити без задоволення.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...