Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/989/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі; від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2020. Зареєстровано: 23.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2020.
Дата набрання законної сили: 07.07.2020
Результат оскарження 07.07.2020 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: п/360/1009/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		22 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/989/20
		Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Луганського окружного адміністративного суду 06 березня 2020 року надійшла позовна заява адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - УВД ФССУ у Луганській області) з такими вимогами:
		1) визнати противоправною та скасувати постанову Сєвєродонецького міського відділення УВД ФССУ у Луганській області від 01.10.2019 № 1217/8527/8527.2/22 «Про призначення потерпілому щомісячної виплати»;
		2) зобов`язати УВД ФССУ у Луганській області призначити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати виходячи із середньої заробітної плати, яка визначена за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5, з відповідним коригуванням у відповідності до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266. 
		Ухвалою від 11 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 27-28).
		Представником позивача 16 березня 2020 року подано до суду уточнений адміністративний позов до Сєвєродонецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - відповідач, Сєвєродонецьке МВ УВД ФССУ у Луганській області) з такими позовними вимогами:
		1) визнати противоправною та скасувати постанову Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області від 01.10.2019 № 1217/8527/8527.2/22 «Про призначення потерпілому щомісячної виплати»;
		2) зобов`язати Сєвєродонецьке МВ УВД ФССУ у Луганській області призначити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати виходячи із середньої заробітної плати, яка визначена за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5, з відповідним коригуванням у відповідності до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією визначення ступеня втрати професійної працездатності від 10.07.2019 серія 12 ААА № 032542 позивачу встановлено 40 % втрати професійної працездатності сукупно з 10.07.2019 безстроково, у тому числі 25 % внаслідок нещасного випадку на виробництві від 07.05.2009, 10 % в наслідок нещасного випадку на виробництві від 22.03.2011, 5% в наслідок нещасного випадку на виробництві від 10.05.2007.
		Постановою відповідача від 01.10.2019 № 1217/8527/8527.2/22 позивачу призначено щомісячні страхові виплати. Середньомісячна заробітна плата визначена виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2007 грн.
		Згідно з листом від 21.11.2019 № 2792/02-1 позивача повідомлено, що у зв`язку з тим, що минуло більше трьох років з дня припинення страхових виплат, страхові виплати не відновлюються, а призначаються. В зв`язку з тим, що в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про заробітну плату позивача та враховуючи те, що підприємство, на якому сталися нещасні випадки на виробництві, на теперішній час знаходяться на непідконтрольній українською владою території, отримати відомості про заробітну плату не можливо, тому щомісячні страхові виплати розраховані виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Представник позивача зазначає, що нещасні випадки на виробництві трапилися на одному підприємстві - ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ДП «Ровенькиантрацит», що підтверджується відповідними актами про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 12.05.2007 № 22, від 11.05.2009 № 22, від 25.03.2011 № 12. Позивачу до 10.07.2019 також встановлювався ступень втрати професійної працездатності за цими самими нещасними випадками на виробництві.
		Довідкою МСЕК від 10.02.2014 серія 10 ААА № 226811 позивачу встановлено стійку втрата професійної працездатності на період з 01.03.2014 по 01.03.2015. Позивач отримував щомісячні страхові виплати до 01.03.2015, що підтверджується постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 01.08.2017 № 1211/8527/8527.2/18.
		З 01.03.2015 до 10.07.2019 позивач не проходив огляди МСЕК та не отримував щомісячні страхові виплати.
		З посиланням на положення статей 36, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», постанову Кабінету Міністрів України від 26.09.2001       № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням», якою затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, представник позивача зазначає, що оскільки позивач ушкоджував здоров`я на виробництві тричі, ним здійснено вибір періоду для обчислення середньої заробітної плати - перед настанням нещасного випадку 22 березня 2011 року, відповідно середня заробітна плата повинна обраховуватися за період з лютого 2011 року по березень 2010 року. При зверненні за призначенням страхових виплат позивачем відповідачу надані Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового  державного соціального страхування за формою ОК-5, які містять всі необхідні відомості для розрахунку середньої заробітної плати. Проте відповідачем такі відомості до уваги не прийнято, проведено розрахунок середньої заробітної плати виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не відповідає положенням чинного законодавства.
		Ухвалою від 23 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків позовної заяви та відкрито провадження у справі, визначено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (арк. спр. 37-38).
		Від УВД ФССУ у Луганській області 06 квітня 2020 року за вх. № 13470/2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому Управління заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 43-46).
		Згідно із страховою справою ОСОБА_1 позивач перебував на обліку у Сєвєродонецькому МВ УВД ФССУ у Луганській області як внутрішньо переміщена особа з 29.05.2017 та отримував щомісячні страхові виплати за період з 01.06.2014 до 28.02.2015.
		На підставі постанови Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області від 12.02.2018 № 1217/8527/8527.2/21 потерпілому ОСОБА_1 припинено з 01.03.2015 щомісячні страхові виплати у зв`язку із закінченням терміну дії довідки МСЕК та знято з обліку справу потерпілого.
		Позивач 12.08.2019 звернувся з черговою заявою до Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області для призначення страхових виплат у відповідності до Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27 (далі - Порядок № 27).
		Постановою Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області від 01.10.2019   № 1217/8527/8527.2/22 потерпілому ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову виплату в розмірі 802,80 грн виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні всі відомості, необхідні для розрахунку середнього заробітку, який позивач мав до ушкодження здоров`я, а саме: не зазначено кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, не зазначено заробітну плату, з якої сплачено єдиний соціальний внесок.
		Так, відповідно до пункту 2 розділу III Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (далі - Положення №10-1), індивідуальні відомості про працівника з реєстру застрахованих осіб надаються роботодавцям (тільки за період роботи застрахованої особи в такого страхувальника) та/або працівникам (за весь період страхового стажу) на паперових носіях за формою ОК-5 або ОК-7. Довідка за формою ОК-7 містить відомості про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини). Довідка ОК-5 формується за період з 2000 року та містить відомості про суми заробітку для нарахування пенсії і страховий стаж, тому вона використовується органами Пенсійного фонду для призначення (перерахунку) пенсії.
		Довідка за формою ОК-7 формується за період з 2011 року і містить відомості про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини) та страховий стаж.
		У відповіді, отриманої Сєвєродонецьким МВ УВД ФССУ у Луганській області на запит до ПФУ, відсутні відомості про заробітну плату ОСОБА_1 , з якої сплачується єдиний соціальний внесок, оскільки страхові випадки 10.05.2007, 07.05.2009, за якими встановлена стійка втрата професійної працездатності, сталися до 01.01.2011, а по страховому випадку 22.03.2011 в Держреєстрі наявні тільки відомості за січень та лютий 2011 року. 
		Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду, тому, січень та лютий 2011 року з розрахункового періоду виключено, оскільки за ці місяці наявні дні тимчасової непрацездатності (31 день у січні та 28 днів у лютому), що підтверджуються відповіддю по запиту до ПФУ по застрахованій особі позивача.
		Згідно з пунктом 2.4 Порядку № 27 у разі відсутності в Реєстрі вищезазначених відомостей щомісячні страхові виплати особам, які тимчасово переміщені, призначаються відповідно до вимог Закону № 1105, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на дату звернення. Після надходження необхідних документів сума страхових виплат підлягає перерахуванню.
		Таким чином відповідач вважає, що постанова Сєвєродонецького міського відділення УВД ФССУ у Луганській області від 01.10.2019 № 1217/8527/8527.2/22 «Про призначення потерпілому щомісячної виплати» прийнята із дотриманням вимог законодавства.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
		З копій паспорта громадянина України, картки платника податків, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 5-6).
		Позивач є потерпілим від нещасних випадків, що пов`язані з виробництвом, що підтверджено актами від 12.05.2007 № 22, від 11.05.2009 № 22, від 25.03.2011 № 12 (арк. спр. 7-8, 9-10, 11-12).
		Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної втрати працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 10.02.2014 серії 10 ААА № 226811 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 45 % з 01.03.2014 до 01.03.2015 (арк. спр. 14).
		Позивач звернувся до Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області із заявою від 29.05.2017 про виплату раніше призначеної страхової виплати за період, в якому не проведено платежі (арк. спр. 55).
		Постановою Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області від 01.08.2017   № 1211/8527/8527.2/17 призначено потерпілому ОСОБА_1 номер справи 8527, номер випадку 8527.2 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 7669,44 грн, визначено відкориговану виплату проводити з 01.03.2014 по 30.11.2014, підстава для проведення коригування: перерахунок на 01.03.2014, проведено донарахування щомісячних виплат за період з 01.03.2014 по 30.11.2014 по 561,52 грн щомісяця, (арк. спр. 56зв.).
		Дослідженням розрахунку перерахованої щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки з 01.03.2014 встановлено, що: відсоток стійкої втрати професійної працездатності становить 45 %; коефіцієнт, на який перераховується щомісячна страхова виплата - 1,079; середньомісячна заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати - 11689,68 грн; дата визначення середньомісячної заробітної плати - 21.02.2012; відкоригована середньомісячна заробітна плата станом на 01.03.2014 - 17043,21 грн; сума щомісячної страхової виплати, призначеної до 01.03.2014 - 7107,92 грн; пенсія по інвалідності станом на 01.03.2014 - 200,00 грн; розрахунок щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2014 - 7669,44 грн (арк. спр. 57).
		Постановою Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області від 01.08.2017   № 1211/8527/8527.2/18 продовжено ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 7669,44 грн, виплати провадити з 01.12.2014 по 28.02.2015 включно, проведено донарахування щомісячних виплат за грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року по 7669,44 грн щомісяця (арк. спр. 57зв.).
		Дослідженням розрахунку для продовження суми щомісячної страхової виплати у зв`язку з тимчасовим місцем проживання встановлено, що: дата нещасного випадку чи профзахворювання - 22.03.2011; дата, з якої буде продовжено щомісячну страхову виплату - 01.12.2014; відсоток втрати професійної працездатності - 45 %; середньомісячна заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати - 11689,68 грн; дата визначення середньомісячної заробітної плати - 21.02.2012; пенсія по інвалідності - 200,00 грн; розрахунок щомісячної страхової виплати - 7669,44 грн (арк. спр. 58).
		Згідно з постановою Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області від 02.11.2017 № 1217/8527/8527.2/20 потерпілому ОСОБА_1 продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі: за червень 2014 року - 7107,92 грн, за липень 2014 року - 7107,92 грн, за серпень 2014 року - 7107,92 грн, за вересень 2014 року - 7107,92 грн, за жовтень 2014 року - 7107,92 грн, за листопад 2014 року - 7107,92 грн (арк. спр. 60).
		Постановою Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області від 12.02.2018   № 1217/8527/8527.2/21 припинено позивачу щомісячну страхову виплату в розмірі 7669,44 грн у зв`язку із зняттям з обліку справи потерпілого, причина зняття: закінчення терміну дії довідки МСЕК (арк. спр. 60зв.).
		Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 10.07.2019 серії 12 ААА № 032542 ОСОБА_1 встановлено 40 % втрати професійної працездатності з 10.07.2019 безстроково, утому числі 25 % нещасний випадок 07.05.2009, 10 % нещасний випадок 22.03.2011, 5 % нещасний випадок 10.05.2007 (арк. спр. 13, 61).
		ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області із заявою від 12.08.2019 про призначення страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), що стався (отримане) за час роботи на ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ДП «Ровенькиантрацит», разом з якою надав копію паспорта, ідентифікаційного номера, акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності, трудової книжки (арк. спр. 63-67).
		Дослідженням розрахунку щомісячної страхової виплати встановлено, що: дата встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності - 10.07.2019; відсоток втрати професійної працездатності - 40 %; середньомісячна заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати - 2007,00 грн; дата визначення середньомісячної заробітної плати - 10.07.2019; максимальний розмір щомісячної страхової виплати, що не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент настання права на страхову виплату - 20070,00 грн; розрахунок щомісячної страхової виплати - 802,80 грн (арк. спр. 70).
		Постановою Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області від 01.10.2019   № 1217/8527/8527.2/22 призначено потерпілому ОСОБА_1 щомісячну грошову виплату в розмірі 802,80 грн, провадити виплати з 10.07.2019 безстроково (арк. спр. 70зв.).
		З заяв по суті справи судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо розміру щомісячної страхової виплати, встановленої відповідачем виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не із середньої заробітної плати, яку обрахованої із заробітної плати перед настанням нещасного випадку 22 березня 2011 року.
		У свою чергу право позивача на отримання щомісячної грошової виплати, відсоток втрати працездатності сторонами не оспорюється, тому не входять до предмету доказування у справі.
		Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти задоволення таких вимог, суд виходить з такого.
		Статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
		Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: «перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою» (параграф 30).
		Стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).
		Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
		Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).
		Статтею 173 Кодексу законів про працю України регламентовано, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
		Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.
		Розділом V Закону № 1105-XIV врегульовані питання загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
		Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
		Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
		Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 1105-XIV перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
		Частиною першою статті 42 Закону № 1105-XIV визначено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.
		Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
		Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 42 Закону № 1105-XIV).
		Під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески (частина десята статті 42 Закону № 1105-XIV).
		Відповідно до частини одинадцятої статті 42 Закону № 1105-XIV у разі повторного ушкодження здоров`я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров`я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров`я.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1105-XIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.
		Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів (частина перша статті 44 Закону № 1105-XIV).
		Пунктом 1 частини першої статті 47 Закону№ 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
		Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п`ята статті 47 Закону № 1105-XIV).
		Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці) визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок № 1266).
		Пунктом 3 Порядку № 1266 визначено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).
		Відповідно до пункту 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
		Згідно з пунктом 14 Порядку № 1266 у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, за формулою.
		Пунктом 31 Порядку № 1266 визначено, що середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		У разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком (пункт 33 Порядку           № 1266).
		Розділом ІІІ Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (далі - Порядок № 11), врегульовано призначення потерпілому одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати.
		Одноразова допомога та щомісячна страхова виплата потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
		Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку № 11 визначено перелік документів, які подаються для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати, зокрема довідки про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб (підпункт 9).
		Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду. До справи додаються відомості про заробітну плату (дохід) потерпілого з Державного реєстру застрахованих осіб.
		Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня встановлення МСЕК стійкої втрати потерпілим професійної працездатності внаслідок ушкодження здоров`я, то страхові виплати призначаються з дня звернення за їх призначенням відповідно до чинних нормативно-правових актів.
		Пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку № 11 врегульовано строки виплати одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати.
		Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена та нарахована (а також при призначенні щомісячної страхової виплати за рішенням суду, яке набрало законної сили), але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови управління (відділення) Фонду про призначення страхових виплат (підпункт 3.2.2 пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 11).
		Щомісячна страхова виплата проводиться протягом строку, на який встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності. Строк проведення щомісячних страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, установленого при наступному огляді МСЕК, незалежно від часу звернення потерпілого до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності і причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я (пункт 3.2.3 пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 11).
		Якщо строк повторного огляду МСЕК потерпілим пропущено і МСЕК підтвердила стійку втрату професійної працездатності, щомісячна страхова виплата відновлюється з дати, установленої МСЕК, але не більш як за три роки з дня припинення виплати щомісячної страхової виплати. При цьому розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування відповідно до частини другої статті 37 Закону. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (підпункт 3.2.4 пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 11).
		Підпунктом 3.4.1 пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку № 11 визначено, що щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.
		При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату.
		Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.
		На внутрішньо переміщених осіб, які мають право на страхові виплати та витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», поширюється Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від 12.12.2018 № 27 (далі - Порядок № 27).
		Згідно з пунктом 1.2 розділу І Порядку № 27 внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-XIV безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), з дотриманням вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365), та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - постанова КМУ № 637).
		Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку № 27 внутрішньо переміщені особи мають право на продовження раніше призначених страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду або його відділенні за фактичним місцем проживання (перебування).
		Для продовження раніше призначених страхових виплат внутрішньо переміщена особа подає такі документи:
		заяву;
		копію довідки про взяття на облік;
		рішення Комісії (у разі наявності на момент подачі документів);
		копію паспорта або документа, що посвідчує особу;
		копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
		Копії документів засвідчуються працівником управління (відділення) при пред`явленні оригіналів.
		Потерпілий на виробництві або особа, що має право на страхові виплати, надає справу про страхові виплати, на підставі якої йому (їй) були призначені страхові виплати (за наявності).
		У випадку відсутності у внутрішньо переміщеної особи оригіналу справи про страхові виплати, робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення за фактичним місцем проживання (перебування) одержує відомості з інформаційно-аналітичної системи Фонду про розмір щомісячних страхових виплат для продовження страхових виплат (пункт 3.2 розділу ІІІ Порядку № 27).
		Згідно з пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку № 27 у разі звернення внутрішньо переміщеної особи з повним переліком документів, зазначеним у пункті 3.1 цього розділу та наявності рішення Комісії, робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення не пізніше десяти робочих днів приймає рішення про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, яке оформлює постановою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати на строк, на який особа має право на страхові виплати згідно з законодавством.
		У разі закінчення права на отримання страхових виплат, за умови подання необхідних документів, що підтверджують право на продовження страхових виплат (продовження дії висновку МСЕК, довідки про продовження навчання, інших документів, що підтверджують право на продовження страхових виплат), робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення за фактичним місцем проживання (перебування) видає постанову про продовження щомісячної страхової виплати за фактичним місцем проживання (перебування) (пункт 3.5 розділу ІІІ Порядку № 27).
		Щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі продовжуються (відновлюються) на підставі рішення Комісії з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат (пункт 3.7 розділу ІІІ Порядку № 27).
		З системного аналізу вищевикладеного слідує, що потерпілий від нещасного випадку на виробництві, стійку втрату працездатності якого підтверджено довідкою МСЕК, має право звернутися до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за призначенням страхових виплат. 
		При цьому, потерпілий при первинному зверненні, серед іншого, у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб має надати робочому органу виконавчої дирекції Фонду довідку про заробітну плату (дохід) отримуваний перед нещасним випадком або перед звільненням з роботи з метою обчислення середньої заробітної плати, виходячи з якої та ступеня втрати професійної працездатності встановлюється сума щомісячної страхової виплати. Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду.
		Під час звернення потерпілого за продовженням (відновленням) виплати страхових виплат надання довідки про заробітну плату не вимагається.
		Крім того, особливістю продовження (відновлення) страхових виплат для внутрішньо переміщених осіб є можливість використання робочим органом виконавчої дирекції Фонду відомостей з інформаційно-аналітичної системи Фонду про розмір щомісячних страхових виплат для продовження страхових виплат.
		З вищеописаних письмових доказів слідує, що позивачу за місцем проживання було призначено страхові виплати на період стійкої втрати професійної працездатності з 01.03.2014 до 01.03.2015, підтвердженої довідкою МСЕК від 10.02.2014 серії ААА № 226811, виходячи з ступеня втрати професійної працездатності 45 % та середньої заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 11689,68 грн, відкоригованої відповідно до пункту 14 Порядку       № 1266.
		Внаслідок проведення антитерористичної операції припинено страхові виплати на тимчасово неконтрольованій території України.
		Після переміщення на контрольовану Українською владою територію позивач у травні 2017 року звернувся до Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області як внутрішньо переміщена особа за продовженням страхових виплат. 
		На підставі відомостей з інформаційно-аналітичної системи Фонду відповідачем на період з 01.12.2014 по 28.02.2015 продовжено позивачу страхові виплати, встановлені виходячи з ступеня втрати професійної працездатності 45 % та середньої заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 11689,68 грн, відкоригованої відповідно до пункту 14 Порядку       № 1266.
		Після закінчення підтвердженого довідкою МСЕК періоду стійкої втрати професійної працездатності позивачу припинено страхові виплати.
		Після повторного огляду та підтвердження довідкою МСЕК від 10.07.2019 серії 12 ААА № 032542 40 % стійкої втрати професійної працездатності з 10.07.2019 безстроково позивач звернувся до відповідача за отриманням страхових виплат.
		Відповідач, не оспорюючи право позивача на страхові виплати з 10 липня 2019 року, постановою від 01 жовтня 2019 року № 1217/8527/8527.2/22 призначив їх виплату. 
		Однак, всупереч вищевикладених положень чинного законодавства відповідач прийняв рішення не про продовження (відновлення) страхових виплат з дати, установленої МСЕК (10 липня 2019 року), а про їх призначення. При цьому, відповідач встановив потерпілому страхові виплати без врахування відомостей з інформаційно-аналітичної системи Фонду про середню заробітну плату ОСОБА_1 - 11689,68 грн, а виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2007,00 грн, що призвело до встановлення страхових виплат у значно меншому розмірі.
		Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення, відповідач посилається на положення абзацу 5 підпункту 15 пункту 3.1 Порядку № 11, згідно з якими, якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня встановлення МСЕК стійкої втрати потерпілим професійної працездатності внаслідок ушкодження здоров`я, то страхові виплати призначаються з дня звернення за їх призначенням.
		Однак суд відхиляє такі твердження відповідача як безпідставні, оскільки положення пункту 3.1 Порядку № 11 є незастосовними до спірних правовідносин, тому що справа про страхові виплати позивачу розглядається робочим органом виконавчої дирекції Фонду не вперше.
		Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою від 12 серпня 2019 року після повторного огляду МСЕК, що має наслідком відновлення страхових виплат, а не вперше, що має наслідком призначення страхових виплат. При цьому, пропуск потерпілим строку повторного огляду МСЕК більш ніж на 3 роки має наслідком відновлення страхових виплат з дати огляду МСЕК, а не з дати припинення їх виплат.
		Зважаючи на вищевикладене судом встановлено, що постанова від 01 жовтня 2019 року № 1217/8527/8527.2/22 прийнята відповідачем всупереч вимог чинного законодавства, тому є протиправною та підлягає скасуванню.
		Відповідно, позовна вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.
		Що стосується вимоги щодо зобов`язання Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області призначити позивачу щомісячні страхові виплати виходячи із середньої заробітної плати, яка визначена за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5, з відповідним коригуванням у відповідності до пункту 14 Порядку № 1266, суд зазначає таке. 
		Згідно з пунктом 1 розділу І Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (далі - Положення № 10-1), це Положення відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
		Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб (пункт 4 розділу І Положення № 10-1).
		Згідно з пунктом 5 розділу І Положення № 10-1 реєстр застрахованих осіб забезпечує:
		облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;
		накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;
		нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Відповідно до пункту 2 розділу IV Положення № 10-1 до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме:
		персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;
		відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства;
		відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства;
		відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
		відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
		відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;
		відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
		відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім`ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей;
		періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків;
		інформація щодо виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат;
		інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року     № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України);
		інформація про фізичних осіб, які сплачують / за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;
		відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи.
		Згідно з пунктом 6 розділу IV Положення № 10-1 відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих страхових внесків за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою страхувальника, та вносяться до Реєстру застрахованих осіб на підставі наказу керівника відповідного територіального органу у десятиденний строк після узгодження результатів перевірки.
		Відповідачем з`ясовано, що реєстр застрахованих осіб містить відомості про отриману позивачем заробітну плату, починаючи з 01 січня 2011 року. Відомості до 01 січня 2011 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні, що підтверджено сформованими головним спеціалістом відділу страхових виплат та матеріального забезпечення відомостями про отриману заробітню плату особи (форми ОК-7) (арк. спр. 68 зв).
		З огляду на положення пункту 11 Порядку № 1266 цих відомостей недостатньо для обчислення середньої заробітної плати.
		У свою чергу, інформація про заробітну плату позивача, наявна у формі ОК-5, не може бути використана відповідачем для обрахунку середньої заробітної плати, оскільки не містить відомостей про періоди, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, які відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 виключаються з розрахункового періоду.
		Однак, як вже вище вказано, позивач звернувся до відповідача за страховими виплатами як внутрішньо переміщена особа, тому відповідач розглядаючи справу про страхові виплати, керуючись положеннями Порядку № 27, мав використовувати відомості з інформаційно-аналітичної системи Фонду, у тому числі й про обраховану при первинному зверненні потерпілого суму середньомісячної заробітної плати - 11689,68 грн.
		Зважаючи на вищевикладене, керуючись положеннями частини другої статті 9 КАС України щодо можливості виходу суду за межі позовних вимог, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, обравши ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, шляхом зобов`язання відповідача відновити позивачу з 10 липня 2019 року щомісячну страхову виплату у розмірі, встановленому виходячи з середньомісячної заробітної плати для розрахунку страхових виплат в сумі 11689,68 грн, з її коригуванням відповідно до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001           № 1266.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
		Відповідно до частини другої статті 133 КАС України визначено якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 03 березня 2020 року № 28 (арк. спр. 4).
		Оскільки позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з коригуванням обраного способу захисту порушених прав позивача, зважаючи, що даний спір виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, відокремленим підрозділом якого є відповідач.
		Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сєвєродонецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 17, код за ЄДРПОУ ВП № 41457899) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Сєвєродонецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 01 жовтня 2019 року № 1217/8527/8527.2/22 «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати».
		Зобов`язати Сєвєродонецьке міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області відновити ОСОБА_1 з 10 липня 2019 року щомісячну страхову виплату у розмірі, встановленому виходячи з середньомісячної заробітної плати для розрахунку страхових виплат в сумі 11689,68 грн, з її коригуванням відповідно до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266.
		У задоволенні вимоги щодо зобов`язання Сєвєродонецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області призначити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати, виходячи із середньої заробітної плати, яка визначена за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування  згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місцезнаходження: 93411, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок, 30, код за ЄДРПОУ 41313100) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя                                                             К.О. Пляшкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...