Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/1262/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2020. Зареєстровано: 23.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2020.
Дата набрання законної сили: 23.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/34657/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №812/1262/18
		адміністративне провадження №К/9901/19857/19, К/9901/23137/19, К/9901/26448/19,  К/9901/34657/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №812/1262/18
		за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), провадження в якій відкрито
		за касаційними скаргами  ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року (прийняте у складі головуючого судді Басова Н.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.), 
		Зигулі Катерини Володимирівни, як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Басова Н.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого  Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Сіваченка І.В.)
		ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року (прийняте у складі головуючого судді Басова Н.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Ястребової Л.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.),
		ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року (прийняте у складі головуючого судді Басова Н.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Компанієць І.Д., суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.) у с т а н о в и в :
		І. Суть спору:
		1. У травні 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області (далі -  відповідач) у якому просило суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівлі, споруд та приміщень за адресою: 92731, Луганська область, Старобільський район, с. Бондареве, вул. Центральна, буд. 75, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 03.04.2018 № 2.
		2. Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що у період з 02.04.2018 року по 03.04.2018 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 202, наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29.03.2018 №202 «Про здійснення позапланових перевірок», наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 02.04.2018 року №97-но «Про проведення позапланових перевірок», на підставі посвідчення на проведення перевірки від 02.04.2018 року №2, здійснено позапланову перевірку відповідача: Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області за адресою: 92731, Луганська область, Старобільський район, с.Бондареве, вул.Центральна, буд.75 з метою перевірки дотримання (виконання) законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки. 
		2.1. Позивач зазначає, що подальша експлуатація будівлі, споруд та приміщень Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівлі, споруд, приміщень Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області, його учнів, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо. Співробітники, учні та відвідувачі Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами Відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
		ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року позовні вимоги задоволені: застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівлі, споруд та приміщень за адресою: 92731, Луганська область, Старобільський район, с. Бондареве, вул. Центральна, буд. 75 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, встановлених в Акті перевірки від 03.04.2018 року № 2 (а.с. 118-122).
		4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року у справі № 812/1262/18 - залишено без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року - залишено без змін. Постанова набрала законної сили 27.11.2018 року.
		5. Ухвалою Верховного Суду від 8 січня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області на судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 812/1262/18 (а.с. 196-197). 
		6. Особи ОСОБА_1 ,  ОСОБА_6 , як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_5 , які не брали участь у справі  не погодились з рішенням суду першої інстанції, подали у різний проміжок часу апеляційні скарги, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		7. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а  рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року у справі № 812/1262/18  залишено без змін.
		7.1. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а  рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року у справі № 812/1262/18  залишено без змін.
		7.2. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року у справі № 812/1262/18  залишено без змін.
		7.3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_5 залишено без задоволення, а  рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року у справі № 812/1262/18  залишено без змін.
		8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на час розгляду спірних правовідносин встановлено те, що неусунуті відповідачем порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тобто наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.
		IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції 
		9.  ОСОБА_11 не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просив касаційну скаргу задовольнити та  скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду 06 серпня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		10. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ОСОБА_11 зазначає, що позов подано до неналежного відповідача, вважає, що належним є відповідач - Старобільська районна рада Луганської області. Також, посилався на недоцільність застосування до відповідача заходів реагування у вигляді заборони експлуатації будівлі, відсутності небезпеки від виявлених порушень та неправильне застосування судом першої інстанції норм п. 26 ч. 1 ст. 2, п. 12 ч.1 ст. 67, ч. 2 ст. 68, п. 33 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, зазначив про фактичну відсутність порушень, які були підставою для застосування судом заходів реагування. Суд апеляційної інстанції не розглянув доводи апеляційної скарги заявника, які були викладені в його апеляційній скарзі.
		10.1. Також, ОСОБА_11 наголошує, що вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
		10.2. Крім того, зазначає, Бондарівська ЗОШ не є особою, яка повинна відповідати за позовом, оскільки не є суб`єктом спірних матеріально-правових відносин та не має обов`язків, які з них випливають.
		10.3. ОСОБА_11 , звертає увагу, що Бондарівська  ЗОШ не є суб`єктом господарювання, не виконує роботи, не надає послуги вартісного характеру, що мають цінову визначеність та не підпадає під норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу цивільного захисту України.
		10.4. Окрім цього, ОСОБА_11 указує, що зупинення експлуатації будівлі, споруд та приміщень Бондарівська  ЗОШ перешкоджає доступ до освіти, як конституційної гарантії реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України.
		10.5. ОСОБА_11 звертає увагу на те, що кожне з порушень, які були зафіксовані в спірному акті перевірки, мали бути доведені позивачем перед судами першої та апеляційних інстанцій, а суди першої та апеляційної інстанцій мали перевірити наявність зазначених порушень належними та допустимими, достатніми та достовірними доказами у встановленому законом порядку. Тільки в такому випадку, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у разі правильного застосування норм матеріального та процесуального права було б законним, повним та об`єктивним.
		11. ОСОБА_6 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просила касаційну скаргу задовольнити та  скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду 06 серпня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		11.1. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ОСОБА_6 зазначає, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України. Суд першої інстанції не з`ясував, що в спірному акті перевірки позивача зазначено про попередні перевірки відповідача у 2017 році, а встановлені попередніми актами перевірки порушення відповідачем правил пожежної та техногенної безпеки є одними й тими обставинами та застосовані позивачем заходи реагування за розпорядчими документами позивача № 3 від 04.08.2017 року та № 9 від 18.11.2017 року, про які зазначено в спірному акті перевірки, не були виконані відповідачем. Вважає, що позивачу були відомі обставини, які покладені в обґрунтування позову з 17.08.2017 року.
		12. ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просила касаційну скаргу задовольнити та скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду 06 серпня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі або залишити адміністративний позов  без розгляду.
		12.1. Доводи касаційної скарги касаційної скарги ОСОБА_7 є аналогічними  доводам касаційної скарги ОСОБА_11 .
		13. ОСОБА_8 . в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_5 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подали касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просили касаційну скаргу задовольнити та  скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду 06 серпня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі або залишити адміністративний позов  без розгляду.
		13.1. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зазначають, що застосовані судом першої інстанції заходи реагування порушили права, свободи та інтереси малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не зможуть продовжувати навчання у школі, яка є найбільш доступним та наближеним до місця проживання закладом освіти.
		13.2.  Також, наголошують, що  суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення на підставі спірного акту перевірки відповідача, який не відповідає фактичним обставинам справи та містить вигадані порушення правил протипожежної та техногенної безпеки відповідачем.
		13.3. Крім того, скаржники наголошують, що виглядає на ігнорування та порушення судом апеляційної інстанції права учасників справи на доведення обставин справи, якими обґрунтовані вимоги апеляційної скарги, шляхом проведення відповідної пожежно-технічної експертизи та порушення судом апеляційної інстанції імперативної вимоги щодо призначення експертизи судом за умови наявності необхідних умов, передбачених частиною 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд апеляційної інстанції перебрав на себе повноваження та функції експерта, визначаючи перебіг значної кількості часу та актуальність питання відповідності наявних, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, порушень акту перевірки від 03.04.2018, що є предметом питання виключно для експерта відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу адміністративного судочинства України.
		13.4. Також, доводам ОСОБА_8 щодо неналежного відповідача судом апеляційної інстанції була дана неналежна юридична оцінка та застосована норма матеріального права, яке не має жодного стосунку до обґрунтованих законом доводів цього заявника апеляційної скарги, який полягав в тому, що саме спеціальним законом визначено, що відповідальними особами за дотримання правил пожежної та техногенної безпеки є керівник та власник юридичної особи, а не сама юридична особа, яка в даному випадку не може бути належним відповідачем в даній справі.
		14. Відзив на адресу Верховного Суду не надходив.
		ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
		15. Бондарівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області (ідентифікаційний код 26521587, місцезнаходження: 92731, Луганська область, Старобільський район, с. Бондареве, вул. Центральна, буд. 75) у встановленому законом порядку зареєстрована юридичною особою 30.12.2003 року, 16.09.2009 року, 13771200000000692, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 06.08.2018 року за № 1004290148, є навчальним закладом, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття базової загальної середньої освіти, створений рішенням Старобільської районної ради від 28.11.2001 року за № 18/1 та реорганізований рішенням Старобільської районної ради від 25.08.2016 року за № 11/9 (а.с. 115-117, 24-34, 54-62).
		16. Згідно Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 202, наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29.03.2018 року № 202 «Про здійснення позапланових перевірок», наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 02.04.2018 року № 97-но «Про проведення позапланових перевірок», у період з 02.04.2018 року по 03.04.2018 року на підставі посвідчення на проведення перевірки від 02.04.2018 року № 2, здійснено позапланову перевірку відповідача з метою перевірки дотримання (виконання) законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки (а.с. 11- 13).
		17. За наслідками перевірки позивачем складено акт від 03.04.2018 року № 2 (а.с. 14-19).
		18. Акт підписаний директором Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області без заперечень та зауважень (а.с 18).
		19. Актом перевірки виявлені наступні порушення в приміщенні та на території Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області:
		1. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (Розділ ІІІ п. 2.5 Правил пожежної безпеки України (далі - ППБУ)).
		2. Персонал не забезпечено відповідними засобами захисту органів дихання (п. 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ).
		3. Будинки, приміщення та споруди не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу та системою пожежної сигналізації, яку необхідно вивести на пульт центрального спостереження та укласти договір на постійне обслуговування з організацією, яка має ліцензію на проведення таких робіт (п.1.2 глави V ППБУ, додаток Б п.5.1. ДБН В.2.5-56:2014).
		4. Не проведено ідентифікацію котельні на визначеність потенційної небезпеки (наказ МНС України № 98 від 23.02.2006 року).
		5. Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки в порядку встановленому КМУ від 26.06.2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у НС» (п. 1.2. Розділу ІІ ППБУ).
		6. Допускається розміщення опалювальних котлів в прибудованому приміщенні до школи (п. 4.1. Розділу ІV ППБУ, п.6.54 ДБН В.2.5.-20-2001, п.3.2. Розділу ІІІ Правил безпеки систем газопостачання).
		7. Біля місця розташування пожежної водойми не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесеними на них: літерного індексу ПВ, цифрового значення запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми (п. 2.1.9 Розділу V ППБУ).
		8. Пожежне водоймище знаходиться в непрацездатному стані (п. 2.1. Розділу V ППБУ).
		20. Уважаючи, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`я людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування  (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)
		21. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		22. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		23. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		24. Згідно статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		25. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. 
		26. Абзац перший частини 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
		27. Частина 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		28. Частина 2 статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.
		29. Пункти 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України: об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
		30. Пункти 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України: цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
		31. Пункт 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України: до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
		32. Пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України: до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		33. Частини перша та друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлює, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
		33.1. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
		34. Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
		34.1. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
		35. Пункт 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки): ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
		36. Пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки: пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
		37. Пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки: посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».
		38. Підпункт 2.5 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки: У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
		39. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
		40. Підпункт 1.2 пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки: будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
		41. Пункти 6 та 7 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444 (далі - Порядок №444): навчання працюючого населення здійснюється безпосередньо на підприємстві, в установі та організації згідно з програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту.
		42. Програми підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях розробляються і затверджуються підприємствами, установами, організаціями на підставі програм та організаційно-методичних вказівок з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, що розробляються і затверджуються ДСНС, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.VI. Позиція Верховного Суду
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		43. Предметом судового контролю у цій справі є правомірність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: 92731, Луганська область, Старобільський район, с.Бондареве, вул.Центральна, буд.75, Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта.
		44. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що подальша робота об`єкта відповідача (на час звернення позивача до суду) з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи школи, безпеки школярів, вчителів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.
		45. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно Акта від 03.04.2018 року №2, складеного посадовими особами ДСНС України за результатами проведеної перевірки щодо додержання (виконання) суб`єктом господарювання вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області. У цьому акті зафіксовані порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.
		46. Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.
		47. Суд зауважує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
		48. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.
		49. Станом на момент розгляду справи, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про повне усунення порушень, встановлених актом перевірки.
		50. Стосовно доводів ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , що  кожне з порушень, які були зафіксовані в спірному акті перевірки, мали бути доведені позивачем перед судами першої та апеляційних інстанцій, а суди першої та апеляційної інстанцій мали перевірити наявність зазначених порушень належними та допустимими, достатніми та достовірними доказами у встановленому законом порядку колегія суддів зазначає наступне.
		51. Колегія суддів звертає увагу ОСОБА_11 . та ОСОБА_7 на те, що викладеним доводам вже було надано оцінку під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 812/1262/18. Постанова набрала законної сили 27.11.2018 року.
		52. Крім того, ухвалою Верховного Суду від 8 січня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області на судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 812/1262/18 (а.с. 196-197).
		53. Тобто, доводи стосовно факту наявності порушень, які були зафіксовані в акті перевірки була надана оцінка  судовим рішенням, яке є чинним. 
		54. Щодо посилань, що Бондарівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області не є суб`єктом господарювання, що виключає можливість застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення його діяльності, експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: 92731, Луганська область, Старобільський район, с.Бондареве, вул.Центральна, буд.75, Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта, колегія суддів вважає помилковими.
		55. Так, відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
		56. Головне управління, згідно з покладеними на нього завданнями на відповідній території, здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на ДСНС України Президентом України.
		57. З матеріалів справи, вбачається, що відповідач є комунальним закладом, який здійснює відповідні види економічної діяльності за КВЕД (загальна середня освіта), зареєстрований як окрема юридична особа та є самостійним суб`єктом господарювання.
		58. Крім того, згідно з положеннями Кодексу цивільного захисту України можливість застосування заходів реагування ставиться до об`єкта, який експлуатується з порушеннями норм пожежної і техногенної безпеки.
		59. Відтак, перекладення відповідачем обов`язку дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та несення відповідальності за порушення у цій сфері, на власника чи балансоутримувача майна, є безпідставним.
		60. Водночас, Суд звертає увагу, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.
		61. Доводи ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10  щодо недоцільності застосування до відповідача заходів реагування у вигляді заборони експлуатації будівлі, відсутності небезпеки від виявлених порушень, неправильного застосування судом першої інстанції норм п. 26 ч. 1 ст. 2, п. 12 ч.1 ст. 67, ч. 2 ст. 68, п. 33 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та про фактичну відсутність порушень, які були підставою для застосування судом заходів реагування - не знайшли підтвердження під час  розгляду.
		62. Отже, надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушенням, колегія суддів дійшла висновку про правильність висновків суду першої та апеляційної інстанції, що у сукупності неусунуті порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю учнів, викладачів, персоналу навчального закладу, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню в приміщеннях вказаного закладу та невідворотних негативних наслідків.
		63. Посилання скаржників на порушення права на освіту у разі застосування заходів реагування до приміщення школи колегія суддів вважає необґрунтованим оскільки, дане право є неспіврозмірним із правом на життя та здоров`я яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою яку створюють виявлені порушення.
		64. Крім того, частиною другою статті 53 Конституції України визначено, що  держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
		65. Відповідно до частини першої та другої статті 3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
		66. Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про загальну середню освіту» відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, - на осіб, які їх замінюють, або навчальні заклади, де вони виховуються.
		67. Тобто,  батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною загальної середньої освіти, в іншому навчальному закладі.
		68. Таким чином є неприйнятним посилання скаржників на порушення права дитини позивача на освіту в зв`язку із застосуванням заходів реагування судом першої інстанції.
		69. До подібних висновків дійшов Верховний Суд  у постановах 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18, від 27 червня 2019 року у справі №814/2356/17.
		70. З приводу посилань скаржників на те, що позивач пропустив тримісячний строк для звернення з адміністративним позовом до суду, колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.
		71. Так, приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		72. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		73. Матеріалами справи встановлено, що підставою звернення з цим адміністративним позовом до суду став акт позивача № 2 від 03.04.2018 року, яким виявлені порушення відповідачем законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
		74. З адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до суду позивач звернувся 27.04.2018 року, тобто в межах строку, встановленого абз. 2 частини другої статті 122 КАС України.
		75. Щодо тверджень скаржників на те, що позовні вимоги існували на час проведення попередніх перевірок позивачем та що підставою звернення до суду стали порушення, виявлені під час перевірки відповідача у 2017 році є неприйнятними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
		76. Актом перевірки № 2 від 03.04.2018 року зазначено про наявність двох попередніх перевірок відповідача у 2017 році, однак, акт 2018 року не стосується жодним чином тих порушень законодавства, які виявлені відповідачем під час попередніх перевірок школи.
		77. Стосовно посилання ОСОБА_4 на обов`язок суду провести пожежно-технічну експертизу, колегія суддів зазначає наступне.
		78. Частиною першою статті 102 КАС України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
		1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
		2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
		79. Отже, відповідно до частини другої статті 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
		80. Тобто, процесуальним законом чітко визначено правові підстави та умови для призначення судової експертизи.
		81. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що наявність підстав для призначення судової експертизи у даній справі не має, оскільки, спірним питання цієї справи є застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівлі, споруд та приміщень, до повного усунення недоліків, встановлених актом перевірки від 03.04.2018 року №2.
		82. Колегія суддів звертає увагу ОСОБА_4 на наявність в матеріалах справи необхідних доказів, на підтвердження необхідності застосування заходів реагування.
		83. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		84. Подібний підхід був застосований практикою Верховного Суду у рішеннях від 23 січня 2020 року, у справі № 814/1272/18, від 05 лютого 2020 року у справі 160/1739/19.
		85. Суд касаційної інстанції наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		86. Крім цього, Суд зазначає, що згідно частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		87. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для  задоволення позовних вимог.
		88. Ураховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.
		89. Доводи та аргументи відповідача зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою судів обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
		90. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що доводи заявників були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення судового рішення, та їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
		91. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року).
		92. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		93. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		94. З огляду на викладене, висновки суду першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для  скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		VII. Судові витрати
		95. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		96. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		п о с т а н о в и в :
		1. Касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_5 у цій справі залишити без задоволення.
		2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року та постанови  Першого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року, від 29 травня 2019 року, від 23 липня 2019 року, від 29 жовтня 2019 року,   у справі №812/1262/18  залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                          О.О. Шишов 
		 
		Судді                                                                                                    І.В. Дашутін
		 
		                                                                                                    М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...