Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 428/3278/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Поширювання неправдивих чуток.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2020. Зареєстровано: 24.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2020.
Дата набрання законної сили: 28.04.2020
Номер судового провадження: 3/428/901/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 428/3278/20 
		Провадження №3/428/901/2020
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 квітня 2020 року                     м. Сєвєродонецьк
		 
		Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Червонопартизанськ Луганської області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Краснодонським РВ УМВС 16.01.1996 року, пенсіонерки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка протягом року не притягувалася до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП,
		 
		                      В С Т А Н О В И В:
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 132959 від 12 квітня 2020 року о 08 годині 48 хвилин встановлено ОСОБА_1 , яка з акаунту " ОСОБА_2 "у соціальній мережі "Facebook" поширила неправдиві чутки, що можуть вчинити паніку серед населення або порушення громадського порядку, пов"язані з протиепідемічними заходами в Україні у зв"язку із розповсюдженням коронавірусу, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.173-1 КУпАП.
		У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному адміністративному правопорушенні визнала, щиро розкаялася, запевнила суд, що зробила для себе належні висновки.
		Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
		Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку,зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		У відповідності до вимогст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи зобов"язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст.10КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно дост. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно до вимогст. 251 КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також іншими документами.
		З цього слідує, що протоколи про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актами обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
		Стаття 173-1 КУпАП передбачає відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
		Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у поширенні неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Неправдивими чутками є вістка, повідомлення про кого, що-небуть, які суперечать (не відповідають) дійсності (правді, істині). Предметом таких чуток (повідомлень) можуть бути факти, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
		При цьому громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
		Термін «паніка» визначається як психічний стан людей несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.
		Отже, обов`язковим елементом об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП є наслідки у виді гіпотетичної можливості викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
		Тому, саме по собі поширення неправдивих чуток, яке не викликало і не могло викликати паніки чи призвести до порушення громадського порядку не становитиме порушення ст.173-1 КУпАП.
		Обвинувачення повинно бути конкретним і не порушувати прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист, оскільки захищатися від не конкретного звинувачення не можливо.
		Разом з тим, із дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 132959 від 16 квітня 2020 року вбачається, що 12 квітня 2020 року о 08 годині 48 хвилин встановлено ОСОБА_1 , яка з акаунту " ОСОБА_2 "у соціальній мережі "Facebook" поширила неправдиві чутки, що можуть вчинити паніку серед населення або порушення громадського порядку, пов"язані з протиепідемічними заходами в Україні у зв"язку із розповсюдженням коронавірусу, при цьому не зазначено конкретно яка саме інформація є неправдивими чутками та яким чином дана інформація могла спричинити наслідки у виді паніки серед населення чи порушення громадського порядку.
		При цьому, у протоколі не розкрито суті адміністративного правопорушення. Так, в протоколі вказується на недостовірність поширеної інформації, однак при цьому не наводяться критерії, за якими така інформація визнана недостовірною (наприклад, за критерієм невідповідності такої інформації офіційним джерелам), не проведено такого аналізу. Відповідно не вказується, на яких підставах ототожнені поняття недостовірна інформація та неправдиві чутки. Також в протоколі не уточнюються яким чином можуть проявлятися негативні наслідки поширення такої інформації. 
		Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») вказує на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, оскільки деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п. 79).
		Право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
		Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПрозпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Склад правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
		Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції Українидотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, оскільки обов"язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
		Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
		Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
		Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
		Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
		В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
		Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
		Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд не вбачає, що така повідомлена ОСОБА_1 інформація, викликала паніку серед населення, чи якимось чином порушила громадський порядок, що в свою чергу говорить про відсутність такої обов`язкової складової адміністративного правопорушення як об`єктивна сторона, а отже в діях притягуваної до відповідальності особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
		Будь-які інші докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173-1 КУпАПу матеріалах справи відсутні.
		Так, основними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Таким чином, за вказаних обставин, суд не має права, з власної ініціативи, у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи.
		За таких обставин, у діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.173-1 КУпАП, отже і склад адміністративного правопорушення в цілому.
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що належні докази наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП відсутні, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неї, відповідно до положень ст.247 КУпАП, необхідно закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173-1, 247, 251, 255, 256, 268, 277 КУпАП, суддя, -
		                       П О С Т А Н О В И В:
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		   Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської
		області.
		 
		Суддя                               Н. В. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...