Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/1430/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2020. Зареєстровано: 24.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2020.
Дата набрання законної сили: 17.09.2020
Результат оскарження 17.09.2020 Харківський апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 4-с/642/15/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		23.04.2020                                            
		Справа №642/1430/20
		   4-с/642/15/20
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 квітня 2020 Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого судді            Проценко Л.Г.
		за участю секретаря            Канаєвої К.М.,
		заявника                 ОСОБА_1 ,
		стягувача                 ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові скаргу ОСОБА_1 , яка є боржником у виконавчому провадженні, про скасування постанови державного виконавця та зняття арешту з карткового рахунку, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернулася до суду із даною скаргою, в якій просила:
		- скасувати постанову МВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові Східного МУМЮ державного виконавця Луценко А.О. про арешт коштів в частині накладення арешту на грошові кошти, що надійшли від Пенсійного фонду України, як пенсійні виплати ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 у банку «ПУМБ»;
		- зняти арешт з карткового рахунку № НОМЕР_1 у банку «ПУМБ», відкритий у відділенні №5 «ПУМБ» в м.Харкові;
		- новою постановою щомісячно стягувати, згідно закону 20% від суми пенсійних надходжень з карткового рахунку в Ощадбанку.
		В обгрунтування скарги зазначила, що у МВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові Східного МУМЮ перебуває виконавче провадження ВП №61197162 за виконавчим листом, виданим Ленінським районним судом м.Харкова №642/4478/17 про солідарне стягнення боргу у розмірі 6869,00 грн. із співвласників квартири АДРЕСА_1  ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь стягувача ОСОБА_2 . Заявниця 11 числа кожного місяця отримувала пенсійні надходження на свій картковий рахунок № НОМЕР_1 у банку «ПУМБ». Наприкінці лютого 2020р. з «гарячої лінії» банку вона дізналася, що на її кошти накладено арешт постановою державного виконавця. Копію такої постанови заявниця до цього часу не отримала, але їй відомо, що постанова винесена від 11.02.2020р. Пенсія є єдиним джерелом її доходів і загальний розмір відрахувань з пенсії не може перевищувати 20% її розміру, а тому арешт пенсійних виплат є неправомірним та позбавляє її отримувати кошти для існування.
		Разом зі скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на оскарження, в якій посилалася на те, що 28.02.2020 ІНФОРМАЦІЯ_1 з «гарячої лінії» банку дізналася про арешт коштів на рахунку, після чого 03.03.2020р. подала на ім`я начальника МВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові Східного МУМЮ письмове клопотання про зняття арешту з рахунку, де зазначила, що не заперечує проти щомісячного стягнення 20% з пенсії, а також записалася до державного виконавця Луценко А.О. на прийом на 10.03.2020р., і лише під час прийому дізналася, що скасувати арешт може лише через суд, куди звернулася із даною скаргою 13.03.2020р.
		Розглянувши дане клопотання, враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 постанови про арешт коштів, суд вважає, що нею не було пропущено десятиденний строк звернення до суду із даною скаргою.
		В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 скаргу підтримала та пояснила, що в 2013 році було винесено заочне рішення, за яким ОСОБА_2 отримав з неї 12718 грн. В подальшому це рішення було скасоване, і при повороті виконання рішення, з ОСОБА_2 почали стягуватися кошти на її користь. В подальшому, рішенням Ленінського райсуду в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено, а рішенням апеляційного суду частково задоволено позов ОСОБА_2 до співвласників квартири АДРЕСА_2 у розмірі 6800 грн. При виконавчому провадженні було накладено арешт на її банківський рахунок, на який надходили пенсійні кошти. Також на цей рахунок надходять і виплати ОСОБА_2 . На її звернення до державного виконавця щодо взаємозаліку з ОСОБА_2 , виконавець зазначила, що це є неможливим. Вона є пенсіонером, і на вказаній карті залишилося приблизно 4000 грн. пенсії. Вона згодна сплачувати 20% щомісячно з пенсії, для чого відкрила рахунок в «Ощадбанку» та вже сплатила 300 грн. ОСОБА_2 
		Стягувач ОСОБА_2 проти задоволення скарги заперечував, зазначив, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути борг єдиним платежем на всю суму. Усі подані нею до суду документи є сфальсифікованими. Тривалий час між ними тривають неприязні стосунки і ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду. Пенсія їй не потрібна, оскільки вона неофіційно працює, а її родичі працюють за кордоном та надають їй кошти.
		Також, 16.04.2020р. ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву, в якій зазначив, що повне зняття арештів з рахунків боржника унеможливить виконання рішення суду про стягнення заборгованості. Щодо пенсійного рахунку просив суд вчинити у відповідності до законодавства.
		Державний виконавець в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд скарги в його відсутність, в якому зазначив, що покладається на думку суду, а також надав копії матеріалів виконавчого провадження. 
		Суд,вислухавши заявниката стягувача,дослідивши докази,що булинадані сторонами, встановив такі обставини.
		Постановою державного виконавця МВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові Східного МУМЮ Луценко А.О. від 07.02.2020р. було відкрито виконавче провадження ВП №61197162 про солідарне стягнення боргу у розмірі 6869,00 грн. з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь стягувача ОСОБА_2 .
		Постановою державного виконавця МВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові Східного МУМЮ Луценко А.О. від 11.02.2020р. було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника, крім випадків соціального забезпечення, передбачених ст.55 Бюджетного кодексу України, що належать ОСОБА_1 
		ОСОБА_1 03.03.2020р. подала на ім`я начальника МВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові Східного МУМЮ письмове клопотання про негайне розблокування її картку у банку ПУМБ, де зазначила, що не заперечує проти щомісячного стягнення 20% з пенсії.
		10.03.2020р. ОСОБА_1 подала на ім`я начальника МВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові Східного МУМЮ письмове клопотання про негайне розблокування її картки у банку ПУМБ.
		ОСОБА_1 є онкологічно хворою та, згідно довідки КНП «Обласний центр онкології» їй рекомендоване хіміо-проміневе лікування.
		Також, ОСОБА_5 є пенсіонером за віком та інвалідом 3-ї групи безстроково.
		   Відповідно до ч.1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		   Відповідно до ч.1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення. 
		   Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		   Згідно доч.5ст.59Закону України«Про виконавчепровадження»,у всіхінших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
		   Частина 3 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження», встановлює, що про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
		   Розмір відрахувань із пенсії боржника, відповідно до ч.2 ст.70 Закону України«Про виконавчепровадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
		Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
		Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
		Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
		   За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року). 
		За таких обставин, накладення арешту на банківський рахунок боржника, на який надходять пенсійні виплати є неправомірним, оскільки для захисту прав стягувача є достатнім щомісячне відрахування з пенсії боржниці сум в межах 20% цього доходу.
		У випадку, якщо пенсійні виплати є єдиним доходом боржника, то накладення арешту на банківський рахунок, на якому перебувають такі кошти, носить ознаки катування. 
		   Разом із цим, аналізуючи подані заявницею документи, серед яких є виписка з особового рахунку ОСОБА_6 в банку ПУМБ, суд не може зробити беззаперечний висновок про наявність або відсутність в банку ПУМБ пенсійного рахунку ОСОБА_6 , оскільки виписка не містить пояснень, який із вказаних в ній рахунків має цільове призначення  отримання соціальних нарахувань. 
		   Суд відмовляє в задоволенні вимог про зобов`язання новою постановою щомісячно стягувати, згідно закону 20% від суми пенсійних надходжень з карткового рахунку в Ощадбанку, оскільки вирішення питання щодо розміру стягнення та відповідних рахунків, з яких проводиться стягнення належить до компетенції державного виконавця.
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 447-450 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 59, 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження», - 
		 
		У Х В А Л И В :
		Скаргу ОСОБА_1 , яка є боржником у виконавчому провадженні, про скасування постанови державного виконавця та зняття арешту з карткового рахунку  задовольнити частково.
		Постанову державноговиконавця МВДВСпо Холодногірськомута Новобаварськомурайонах ум.ХарковіСхідного МУМЮЛуценко А.О.від 11.02.2020р.про арештбанківських рахунків скасуватив частинінакладення арештуна банківськірахунки,на які  ОСОБА_1 надходять пенсійні нарахування.
		Зняти арешт з банківських рахунків, на які ОСОБА_1 надходять пенсійні нарахування.
		Контроль за виконанням даної ухвали покласти на державного виконавця МВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові Східного МУМЮ Луценко А.О. 
		В задоволенні іншої частини вимог  відмовити. 
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
		Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
		 
		   Повний текст ухвали виготовлено 23 квітня 2020р.    
		 
		 
		 
		Суддя                                    Л.Г. Проценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...