Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 190/106/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2020.
Дата набрання законної сили: 15.04.2020
Номер судового провадження: 61-41455ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова  
		Іменем України
		15 квітня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 190/106/18
		провадження № 61-41455св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Лихівська селищна рада П`ятихатського району Дніпропетровської області,
		третя особа - приватний нотаріус П`ятихатського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шкуренко Віта Вікторівна,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року у складі судді Митошопа В. М. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., 
		Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У січні 2018 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус П`ятихатського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шкуренко В. В., про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
		Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок на АДРЕСА_1 . 
		За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів все своє майно, яке належало йому на праві приватної власності, в тому числі і на будинок, ОСОБА_1 .
		Оскільки у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вживають заходів щодо охорони спадкового майна та видають свідоцтва про право на спадщину (пункти 1, 6 частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат»), то позивач звернувся до Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області з відповідною заявою.
		У подальшому ОСОБА_2 отримав довідку вказаного вище органу місцевого самоврядування про останнє місце проживання та реєстрації спадкодавця та витяг зі спадкового реєстру про реєстрацію заповіту.
		Крім того, позивач 04 січня 2018 року звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте у видачі вказаного свідоцтва було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Вважав, що строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, тому має право на його поновлення, оскільки інших спадкоємців немає та, на його думку, він вчиняв всі необхідні дії для прийняття спадщини.
		На підставі викладеного ОСОБА_1 просив встановити йому додатковий строк протягом трьох місяців з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подачі ним заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області 
		від 01 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач своєчасно із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 до нотаріальної контори не звернувся, жодних належних та допустимих доказів щодо наявності поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в установлений законодавством строк не надав, тому заявлені позовні вимоги про визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини є необґрунтованими.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 
		2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що безпідставними є посилання позивача як на підставу для поновлення строку для прийняття спадщини на пояснення його дружини, яка вказувала, що після смерті батька позивачеві слід звертатися за прийняттям спадщини до місцевих органів самоврядування.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі  ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову частково, а саме: встановити йому додатковий строк для подачі ним заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що позивач дізнався від дружини про можливість звернення із заявою про прийняття спадщини до селищної ради безкоштовно, тому і звернувся до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою у межах визначеного законом строку.
		Після вказаного звернення відповідач повідомив позивача про відсутність у сільській раді уповноваженої особи, яка займається спадковими справами, та видав ОСОБА_1 довідку про останнє місце проживання спадкодавця та рекомендував звернутися за свідоцтвом про право на спадщину через півроку.
		Вказував, що після звернення до відповідача (через місяць з дня відкриття спадщини), останній зобов`язаний був повідомити позивача про необхідність звернення до нотаріальної контори з метою прийняття спадщини за заповітом, проте таких дій не вчинив, внаслідок чого порушені права останнього.
		Отже, пропуск строку на прийняття спадщини пов`язаний з об`єктивними, непереборними труднощами, тому його необхідно поновити.
		Доводи інших учасників справи
		Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
		24 вересня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду                      від 27 березня 2020 року справу призначено до розгляду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
		За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 03 липня 1998 року, відповідно до якого заповів належний йому на праві власності жилий будинок з господарчими будівлями на АДРЕСА_2 і все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом буде мати право, своєму сину ОСОБА_1 .
		Вказаний заповіт був посвідчений Лихівською селищною радою П`ятихатського району Дніпропетровської області.
		Відповідно до копії витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі 
		від 09 серпня 2007 року до спадкового реєстру внесений реєстраційний запис заповіту ОСОБА_2 . Згідно з вказаним витягом місцем зберігання заповіту є Лихівська селищна рада П`ятихатського району Дніпропетровської області.
		Відповідно до довідки Виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований на АДРЕСА_1 один.
		Також Виконавчим комітетом Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області 21 липня 2017 року було надано довідку про те, що за життя ОСОБА_2 склав заповіт від 03 липня 1998 року за реєстровим № 61.
		ОСОБА_1 04 січня 2018 року звернувся до нотаріуса із заявою про видачу спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
		Постановою приватного нотаріуса П`ятихатського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шкуренко В. В. від 04 січня 2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 оскільки ним ( ОСОБА_1 ) пропущено строк для прийняття спадщини.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
		Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
		За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті 
		особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
		Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); видають свідоцтва про право на спадщину.
		Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.
		Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачеві, оскільки останній після смерті свого батька, будучи його єдиним спадкоємцем за заповітом, пропустив 20 днів строку для прийняття спадщини.
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував, що він у визначений законом шестимісячний строк звернувся до Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області із заявою з метою прийняття спадщини та повідомив відповідача про відкриття спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		На підтвердження вказаних обставин, позивач долучив до матеріалів справи довідки Виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року, видані позивачеві для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в яких зазначено дату смерті та місце проживання спадкодавця. 
		Вважаючи, що такими діями позивач повідомив компетентні органи про вступ у спадщину за заповітом, останній посилався на витяг з мережі «Інтернет» про те, що заяву про прийняття спадщини в сільській місцевості можна подавати до органу місцевого самоврядування.
		Посилаючись на вказані обставини позивач просив задовольнити позовну заяву.
		Разом з тим, відповідач заявою від 11 червня 2018 року, поданою до суду, заперечував проти задоволення позову без обґрунтування своєї позиції та просив розглянути справу без його участі.
		Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. 
		Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
		Згідно з пунктом 1.2 розділу IV Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 (далі - Порядок № 3306/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини посадова особа органу місцевого самоврядування з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідності вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
		Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, посадова особа органу місцевого самоврядування роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 розділу IV Порядку № 3306/5).
		Отже, на посадову особу органу місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
		Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
		Як вбачається із заповіту від 03 липня 1998 року ОСОБА_2 заповів належний йому на праві власності жилий будинок з господарчими будівлями на АДРЕСА_2 і все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом буде мати право, своєму сину ОСОБА_1 .
		У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття  спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
		Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
		З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах 
		від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження 
		№ 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі 
		№ 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19).
		Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
		Враховуючи обставини справи, незначний проміжок пропуску строку, наявність заповіту на користь позивача як єдиного спадкоємця, недобросовісну поведінку відповідача, а також наведені позивачем причини, які є об`єктивними та істотними труднощами, Верховний Суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України дійшов висновку, що наявні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		Отже, фактичні обставини у справі встановлено, проте суди не правильно застосували норми матеріального права, тому Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду та прийняття нової постанови про задоволення позову частково.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Ураховуючи те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог частково, встановивши йому додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці з моменту набранням судовим рішенням законної сили. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області 
		від 01 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову.
		Позов ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус П`ятихатського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шкуренко Віта Вікторівна, про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.
		Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з моменту набранням судовим рішенням законної сили.
		В  задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                     В. С. Висоцька
		Судді                                                                                                 А. І. Грушицький 
		І. В. Литвиненко
		В. В. Сердюк
		І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...