Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/5360/13-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 24.04.2020. Зареєстровано: 26.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2020.
Дата набрання законної сили: 14.04.2020
Номер судового провадження: 22-ц/803/2103/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/2103/20 Справа № 175/5360/13-ц   Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 квітня 2020 року        Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
		головуючого  Куценко Т.Р., 
		суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
		за участю секретаря  Синенка Є.А., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу 
		за апеляційною скаргою 
		        ОСОБА_1 , 
		на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2019 року по справі за скаргою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Чечелівський відділ Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, - 
		ВСТАНОВИЛА: 
		 
		В квітні 2019 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, в якій вона просила суд визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур Анастасії Сергіївни про відкриття виконавчого провадження №58788709 від 05 квітня 2019 року. 
		Скарга обґрунтована тим, що  ОСОБА_1 не проживає, не перебуває та не працює на території Чечелівського району м.Дніпра та не має там майна, тому відкриття виконавчого провадження виконавчою службою до якої територіально належить зазначений район є таким, що суперечить нормам закону. Також посилається на те, що у виконавчому листі зазначено адресу стягувача, яка також не відноситься до Чечелівського районую Крім того, зазначає, що у виконавчому проваджені відсутній платіжний документ про сплату стягувачем авансового внеску за виконання рішення. Посилаючись на дані обставини просить задовольнити скаргу. 
		Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2019 року відмовлено в задоволені скарги.
		Не погоджуючись зі вказаною ухвалою  ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що дане судове рішення є незаконним, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при ухваленні рішення судом першої інстанції не були враховані обставини та норми закону на які остання посилався у своїй скарзі.
		Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 05 квітня 2019 року старшим державним виконавцем Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур А.С. було відкрито виконавче провадження №58788709 з приводу виконання виконавчого листа виданого 02 липня 2018 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у справі №175/5360/13-ц про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: «Зобов`язати ОСОБА_1 заздалегідь (за тиждень) повідомляти ОСОБА_2 про додаткові можливості або перешкоди в спілкуванні з сином (виїзд відповідачки з міста, відпустка з сином за межами постійного мешкання та інше). Зокрема під час відсутності ОСОБА_1 за місцем постійного мешкання, ОСОБА_2 має пріоритетне право на спілкування з сином, включаючи нічний час, на території квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 чи іншим місцем мешкання батька до повернення матері у місто» /а.с.68-69/. 
		Посилаючись на ухвалу Верховного Суду від 07 вересня 2018 року, якою було відкрито касаційне провадження у справі №175/5360/13-ц та зупинено дію рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною скаргою про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №58788709 від 05 квітня 2019 року.
		Так, судом встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року по цивільній справі №175/5360/13-ц (провадження №61-37709св18), рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року у частині, яка не скасована судом апеляційної інстанції, та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року залишено без змін; поновлено виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року у частині, яка не скасована судом апеляційної інстанції, та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року.
		Таким чином, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області №175/5360/13-ц від 14 листопада 2017 року у частині, яка не скасована судом апеляційної інстанції, та постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року набрали законної сили, судом касаційної інстанції не скасовано, виданий 02 липня 2018 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області виконавчий лист не визнаний таким, що не підлягає виконанню, ухвала Верховного Суду щодо зупинення виконання вищевказаних судових рішень відсутня, тобто вищевказані рішення є такими, що є обов`язковим до виконання. 
		Разом з цим, у вказаному виконавчому листі спосіб виконання рішення суду, а саме спілкування ОСОБА_2 з сином на території квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
		Судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2019 року відмовлено у задоволенні уточненої заяви ОСОБА_3 представника ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні, а саме виправлення місця проживання сторони виконавчого провадження. Дана ухвала залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2020 року.
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. 
		Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
		Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).
		Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державним виконавцем вчинено дії відповідно та на підставі Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року у частині, яка не скасована судом апеляційної інстанції та постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року залишено без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року по цивільній справі №175/5360/13-ц (провадження №61-37709св18) і набрали законної сили, виконавчий лист є таким, що підлягає виконанню, а скарга ОСОБА_1 по суті є її небажанням виконувати рішення суду та уникнути примусового виконання задоволення вимог ОСОБА_2 . 
		Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку що суд першої інстанції належним чином перевірив фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відмову в задоволені скарги.
		З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності судового рішення не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для його скасування, оскільки скарга не містить обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду. 
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачає.
		 
		керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1   залишити без задоволення.
		Ухвалу Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від23жовтня 2019року  залишити без змін.    
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
		 
		Головуючий:                            Т.Р. Куценко 
		 
		Судді:                                Е.Л. Демченко                                 
		                                   М.О. Макаров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...