Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/10854/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2020. Зареєстровано: 27.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2020.
Дата набрання законної сили: 27.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/52109/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №826/10854/17
		адміністративне провадження №К/9901/52109/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
		суддів: Радишевської О.Р.,  Уханенка С.А., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №  826/10854/17
		за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Виконуючого обов`язки Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України Косолапової Олени Андріївни про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі
		за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року, постановлене у складі колегії судді: головуючого Смолія І.В., суддів: Каракашьяна  С.К., Чудак О.М.,
		та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018  року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Шелест С.Б., суддів: Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М.
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		І. Суть спору
		1. 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі -  відповідач-1), Виконуючого обов`язки Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України Косолапової Олени Андріївни (далі - Косолапова О.А., відповідач-2), в якому просила:
		1.1 визнати протиправними дії Міністерства юстиції України, виконуючого обов`язки Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України Косолапової О.А. щодо винесення наказу Міністерства юстиції України від 27 липня 2017 року №2986/к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »;
		1.2 визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27 липня 2017 року №2986/К «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »;
		1.3 поновити ОСОБА_1 на посаді державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України; 
		1.4 стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з часу звільнення по дату поновлення.
		2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесено наказ від 27.07.2017 №2986/к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », оскільки накладення такого стягнення відбулось с порушенням законодавства України.
		3. Представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив про правомірність винесеного наказу та безпідставність вимог позивача.
		 
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4. ОСОБА_1 з 30 листопада 2015 року призначена на посаду державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.
		5. 23 березня 2017 року до Міністерства юстиції України надійшов лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від  21  березня 2017 року №14/5/2-1061нт «Щодо організації перевірки» стосовно правомірності зняття ОСОБА_1 арешту у виконавчому провадженні №  49902346 з рахунку № НОМЕР_1 ПАТ «Жашківський маслозавод», відкритого у ПАТ «Банк Восток».
		6. На виконання доручення директора Департаменту ДВС МЮУ Поліщука Д.В. від 30 березня 2017 року, заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Ярушевською І.І. 04 квітня 2017 року, за результатами перевірки законності дотримання державним виконавцем вимог чинного законодавства при здійсненні виконавчих дій по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 24 червня 2015 року № 910/18143/14 про стягнення з ПАТ «Жашківський маслозавод» солідарно з ПП «Екстра Грейд» на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в розмірі 293  841  115 грн 33 коп, винесено постанову від 04 квітня 2017 року.
		6.1. Цією постановою дії державного виконавця ОСОБА_1 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог статей 52, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, в частині безпідставного винесення постанови про арешт коштів боржника, порушення строків винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника, а також невжиття заходів щодо опису та арешту майна, належного боржникові протягом місяця з моменту отримання інформації щодо майна боржника, що виявлено під час перевірки виконавчого провадження № 49902346.  
		7. У зв`язку з цим, директором Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Поліщуком Д.В. на ім`я в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України було направлено подання від 19 квітня 2017 року про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
		8. Відповідно до вказаного подання наказом Міністерства юстиції України від 03 травня 2017 року №1617/к «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 » дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Мінюсту наказано відкрити дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 , з 05 травня 2017 року відсторонено від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
		9. У зв`язку з кадровими змінами та відсутністю кворуму у складі дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Мін`юсту, наказом Міністерства юстиції України від 16 травня 2017 року №1787/к дисциплінарне провадження було зупинене.
		10. Після завершення формування складу Комісії дисциплінарне провадження було поновлене наказом Міністерства юстиції України від 16 червня 2017 року №2361/к.
		11. В ході службового розслідування    установлено та відображено у висновку, що на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1, у період з 16 грудня 2015 року по 27 вересня 2016 року перебувало виконавче провадження №49702346 про стягнення з ПАТ «Жашківський маслозавод» солідарно з ПП «Екстра Грейд» на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в розмірі 293 841  115 грн 33 коп.
		11.1. 21 грудня 2015 року державним виконавцем ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №49702346 про стягнення ПАТ «Жашківський маслозавод» солідарно з ПП «Екстра Грейд» на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в розмірі 293 841  115 грн 33 коп.
		11.2. Державним виконавцем 22 січня 2016 року винесено постанови про стягнення з боржників в солідарному порядку виконавчого збору у розмірі 293 841  115 грн 33 коп і про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржників.
		11.3. У матеріалах виконавчого провадження знаходиться інформація ДФС України від 23 грудня 2015 року про відкриті рахунки ПАТ «Жашківський маслозавод» та ПП «Екстра Грейд» у банківських установах.
		11.4. Державним виконавцем ОСОБА_1 25 січня 2016 року винесено постанови про арешт коштів боржників - ПАТ «Жашківський маслозавод» та ПП «Екстра Грейд». Копії постанов направлено до банківських установ та сторонам виконавчого провадження. Однак арешт на кошти ПАТ «Жашківський маслозавод» та ПП «Екстра Грейд» накладено лише через місяць після одержання інформації з органів фіскальної служби, що є порушення вимог частини 4 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року №606-XIV (чинний на момент здійснення виконавчих дій, далі - Закон №606-XIV).
		11.5. До відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява представника ПАТ «Жашківський маслозавод» Лози Д. І. від 22 лютого 2016 року про зняття арешту з коштів ПАТ «Жашківський маслозавод», що містяться на рахунку НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Банк Восток», а також рахунках відкритих в ПАТ КБ «Хрещатик», Черкаському обласному управлінні ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Перший український міжнародний банк». До заяви додано довідку ПАТ «Банк «Восток» (підписану т.в.о. начальника відділення № 18 ПАТ «Банк Восток» Донус О.В.) від 19 лютого 2016 року про те, що ПАТ «Жашківський маслозавод» має відкритий рахунок № НОМЕР_1 у банку, який використовується для соціальних виплат (зарплати) та ін.
		11.6. Державним виконавцем ОСОБА_1 26 лютого 2016 року винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Восток», накладений постановою про арешт коштів боржника від 25 січня 2016 року. Підставою для винесення державним виконавцем зазначеної постанови є вищевказана довідка ПАТ «Банк «Восток» від 19 лютого 2016 року та приписи статті 60 Закону № 606-ХІV щодо обов`язку державного виконавця зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.
		11.7. Законом № 606-ХІV не передбачено обов`язку державного виконавця зняти арешт з рахунку боржника, який використовується для соціальних виплат (зарплати) та інших виплат, у зв`язку з чим, дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 по винесенню постанови про зняття арешту з коштів боржника від 26 лютого 2016 року №49702346 вчинені з порушенням вимог статті 60 Закону № 606-ХІV, оскільки вказаним  Законом  не заборонено звертати стягнення на кошти, що містяться на рахунках для виплати соціальних виплат (зарплати) та інших виплат.
		11.8. Окрім того, у матеріалах виконавчого провадження знаходиться інформація Держсільгоспінспекції України від 01 лютого 2016 року та управління Держпраці у Черкаській області від 19 січня 2016 року про наявність в ПАТ «Жашківський маслозавод» сільгосптехніки та іншого зареєстрованого майна. У порушення частини другої статті 57 Закону  № 606-ХІV державним виконавцем не вжито заходів щодо опису й арешту вказаного майна боржника після отримання інформації про місцезнаходження майна.
		11.9. Обставиною, що обтяжує відповідальність позивача у висновку зазначено тяжкі наслідки, які призвели до невиконання впродовж тривалого часу наказу господарського суду та ненадходження до державного бюджету виконавчого збору.
		12. За результатами проведеного службового розслідування, Комісією складено висновки від 17 липня 2017 року якими установлено, що ОСОБА_1 своїми діями та бездіяльністю порушила вимоги абзацу 7 частини другої статті 57 Закону №606-XIV, у зв`язку з невжиттям заходів щодо опису й арешту виявленого майна боржника протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна; статті 58 Закону №606-XIV щодо невжиття заходів щодо визначення вартості майна боржника; статті 62 Закону №606-XIV щодо невжиття заходів про передачу майна на реалізацію; статті 60 Закону №606-XIV щодо безпідставного зняття арешту з коштів боржника.
		12.1. У зв`язку з зазначеним, висновками Комісії було рекомендовано застосувати до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державного службовця та направити заяву про вчинення злочину і копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.
		13. Позивач скористалась наданим їй частиною восьмою статті   71 Закону №889-VIII  правом та надала письмові пояснення.
		14. Наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 17 року №2986/к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » було звільнено ОСОБА_1 з посади державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 31 липня 2017 року за порушення Присяги державного службовця, пункту  1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». Підстава: пункт 1 частини другої статті 65, частини пятої статті 66, частини першої статті 77 Закону України «Про державну службу», подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України від 17 липня 2017 року, доручення в.о. Державного секретаря Міністерства від 24 липня 2017 року №82/3.0/48-27 та телеграма адресована ОСОБА_1 від 24 липня 2017 року №7689/14/42-17, акт від 26 липня 2017 року, пояснення ОСОБА_1 .
		15. Позивач ознайомлена з наказом про звільнення 02 серпня 2017 року, що підтверджується її особистим підписом у наказі.
		 
		ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення 
		16. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року адміністративний позов задоволено:
		16.1 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27 липня 2017 року №2986/К «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »; 
		16.2 поновлено ОСОБА_1 на посаді державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України; стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 липня 2017 року по 30 січня 2018 року в сумі 43367 грн 55 коп.
		17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено строк притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, установлений частиною третьою статті 65 Закону України «Про державну службу», з огляду на те, що відповідачам стало відомо про вчинення Позивачем дій, починаючи з 27 вересня 2016 року, тобто з дня коли виконавче провадження № 49902346 було передано іншому державному виконавцю, позаяк оспорюваний наказ прийнятий 27 липня 2017 року, тобто з пропуском шестимісячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. При цьому, суд не надавав правової оцінки підставам звільнення Позивача за порушення Присяги відповідно до пункту 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».
		18. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2018  року у справі №826/10854/17 змінено в мотивувальній частині щодо підстав задоволення вимог про визнання протиправним та скасування наказу.
		18.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27 липня 2017 року №2986/К «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » з підстав наведених у постанові апеляційного суду.
		18.2. У решті задоволених вимог рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року у справі №826/10854/17 залишено без змін.
		19. Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що передача цілого ряду виконавчих проваджень, серед яких в/п № 49902346, іншому державному виконавцю за дорученням відділу примусового виконання рішень від 27 вересня 2016 року не є доказом того, що керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку державним виконавцем, у провадженні якого перебувало таке виконавче провадження.
		19.1. Також суд апеляційної інстанції зазначив свої мотиви задоволення позову, а саме: досліджуючи встановлені розслідуванням порушення позивачем вимог Закону № 606-ХІV при здійснені виконавчих дій у виконавчому провадженні №49702346 в контексті наявності у них ознак, які можна кваліфікувати як порушення Присяги, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що у діях Позивача відсутні порушення, які б свідчили, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, оскільки матеріали справи не містять доказів такого.
		19.2. Додатково суд апеляційної інстанції зауважив, що інших доказів, на підтвердження скоєння Позивачем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання державним службовцем своїх обов`язків, Відповідачами не надано.
		 
		ІV Касаційне оскарження
		20. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, представник Міністерства юстиції України подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 30 травня 2018  року.
		21. У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права та процесуального права. Так заявник касаційної скарги наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції дійшовши висновку, що встановлені дисциплінарною комісією порушення вчиненні позивачем не є порушенням присяги державного службовця чим втрутився, на думку заявника касаційної скарги, в дискреційне повноваження суб`єкта призначення - державного секретаря Міністерства юстиції України, оскільки суд мав право перевірити лише чи відповідають дії відповідача чинному законодавству України.
		21.1. Також заявник касаційної скарги зазначає, що про порушення позивачем присяги державного службовця, а саме скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам,  підриває довіру до нього як до носія влади, свідчить порушення позивачем, при виконанні посадових обов`язків, норм статей 57, 58, 50 та 62 Закону № 606-ХІV, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді тривалого невиконання наказу Господарського суду міста Києва в справі № 910/18143/14 та ненадходження до державного бюджету виконавчого збору в розмірі 29  384  111 грн 53 коп.
		21.2. Додатково заявник касаційної скарги зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку, що відповідачами порушено строк притягнення позивача до відповідальності, оскільки передача цілого ряду виконавчих проваджень, серед яких в/п № 49902346, іншому державному виконавцю за дорученням відділу примусового виконання рішень від 27 вересня 2016 року не є доказом того, що керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку державним виконавцем, у провадженні якого перебувало таке виконавче провадження.
		21.3. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення судів першої та  апеляційної інстанції та прийняти нову постанову по відмову в задоволенні позову.
		22. 04 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., відкрито касаційне провадження. Витребувано справу №  826/10854/17 із Окружного адміністративного суду міста Києва.
		23. Також до Верховного Суду надійшов відзив представника позивача на касаційну скаргу, в якій представник позивача спростовуючи її доводи просить залишити рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
		24. 06 вересня 2018 року справа №  826/10854/17 надійшла до Верховного Суду.
		25. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від  12 червня 2019 року № 709/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
		26. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н.В., суддів Радишевську О.Р., Уханенка С.А.
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
		27. Приписами частини другої  статті 19 Конституції України  встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		28. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		29. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		30.  01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №  889-VIII "Про державну службу" (далі -  Закон № 889-VIII), відповідно до частини першої статті 64 якого за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим  Законом  та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		31.  У силу вимог частини першої статті 65  Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим  Законом  та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		32.  Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:  
		1) порушення Присяги державного службовця;  
		2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;  
		3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;  
		4)  дії, що шкодять авторитету державної служби;  
		5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;  
		6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;  
		7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;  
		8)  невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 
		9)  використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;  
		10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;  
		11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;  
		12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;  
		13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;  
		14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
		33.  Відповідно до частини першої статті 66  Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:  
		1) зауваження;  
		2) догана;  
		3) попередження про неповну службову відповідність;  
		4) звільнення з посади державної служби.
		34. За правилами частини четвертої статті 66  Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65  цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65  цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
		35. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65  цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65  цього Закону  (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).
		36.  Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".
		 
		VІ Позиція Верховного Суду 
		37. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
		38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на позивача наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 17 року №2986/к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця, пункту 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (порушення Присяги державного службовця).
		39. У частині першій статті 36 Закону № 889-VIII наведено текст присяги державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".
		40.  З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.  
		41.  Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.
		42.  Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від  11  березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.
		43. Таким чином під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		44.  Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.  
		45.  Також порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
		46.  За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.  
		47.  Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
		48.  Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.  
		49.  При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
		50.  Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		51.  Верховний Суд України у своїх постановах неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.  
		52.  Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.  
		53.  Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.  
		54. Однак вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.  
		55.  Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.  
		56.  Матеріалами справи підтверджено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що нею 26 лютого 2016 року винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Восток», накладений постановою про арешт коштів боржника від 25 січня 2016 року, втім, Законом № 606-ХІV не передбачено обов`язку державного виконавця знімати арешт з рахунку боржника, який використовується для соціальних виплат (зарплати) та інших виплат. Також в порушення частини другої статті 57 Закону № 606-ХІV державним виконавцем не вжито заходів щодо опису й арешту виявленого майна боржника після отримання інформації про місцезнаходження майна, а саме: інформація Держсільгоспінспекції України від 01 лютого 2016 року та управління Держпраці у Черкаській області від 19 січня 2016 року про наявність в ПАТ «Жашківський маслозавод» сільгосптехніки та іншого зареєстрованого майна. Факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, на думку Міністерства юстиції України, полягає у порушенні нею Присяги державного службовця.
		57. Із аналізу матеріалів службового розслідування та встановлених в ньому порушень вчинених позивачем Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції та наголошує на тому, що відповідач не обґрунтував необхідності кваліфікації відповідних діянь як порушення Присяги державного службовця, тоді як відповідно до усталеної судової практики звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
		58. Навіть за умови наявності факту неналежного виконання з боку позивача посадових обов`язків, що ставиться йому в провину, такі діяння підлягають кваліфікації за пунктом 5 частини першої статті 65 Закону № 889-VIII.
		59. Отже, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість і безпідставність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України, а відтак і про його протиправність та наявність підстав для скасування із поновленням позивача на посаді.
		60. Період вимушеного прогулу позивача та сума, присуджена судом першої інстанції у якості середнього заробітку за час такого прогулу, не є предметом касаційного оскарження.
		61. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, запереченнях проти позову, апеляційній скарзі, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
		62. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		63. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
		 
		2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року у частині, що не змінена судом апеляційної інстанції, та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року в справі №  826/10854/17 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач:                                                                      Н.В.  Шевцова
		          
		Судді:                                                                                          О.Р. Радишевська
		 
		                                                                                          С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...