Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/639/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2020. Зареєстровано: 27.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2020.
Дата набрання законної сили: 27.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/6763/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 квітня 2020 року 
		Київ
		справа № 812/639/18
		адміністративне провадження №К/9901/6763/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
		суддів: Кашпур О.В.,  Радишевської О.Р., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 812/639/18
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними дій, стягнення військового збору та середнього грошового забезпечення за весь час затримки,
		за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області
		на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Смішливої Т.В.,
		та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Шишова О.О., суддів:   Сіваченка  І.В., Сухарьока М.Г.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		І. Суть спору
		1.  11 березня 2018 року  ОСОБА_1  (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області, відповідач), в якому просив:
		1.1 стягнути з ГУНП в Луганській області на користь позивача середньоденне грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 12 липня 2017 року по 26 січня 2018 року на загальну суму 48561 грн 48 коп;  
		1.2 визнати неправомірними дії ГУНП в Луганській області щодо стягнення з ОСОБА_1 військового збору в сумі 420 грн 76 коп при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги в сумі 28050 грн 75 коп при звільнені зі служби;  
		1.3 стягнути з ГУНП в Луганській області незаконно стягнений з позивача військовий збір у сумі 420 грн 76 коп при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в сумі 28050 грн 75 коп.
		2. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 02 серпня 2014 року по 09  серпня 2014 року, 13 грудня 2014 року по 07 листопада 2015 року та з 07  листопада 2015 року по 12 липня 2017 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань. Відповідно до наказу від 11 липня 2017 року № 486 о/с виданого ГУНП в Луганській області слідчого, слідчого відділення Біловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням), з 12 липня 2017 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчислені, 15 років, 11 місяців 08 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 21 добу. Однак в порушення вимог пункту 10 "Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції", затвердженого наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235, у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати відповідач не вказав в наказі від 11 липня 2017 року № 486 о/с інформацію щодо необхідності виплати одноразову допомогу та стаж служби в поліції для її виплати. Не отримавши після звільнення одноразової грошової допомоги, позивач звернувся зі скаргою на дії відповідача до Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.  
		2.1. 26 січня 2018 року позивачу нараховано одноразову грошову допомогу в сумі 28050 грн 75 коп, але, на думку позивача, незаконно утримано з неї військовий збір в сумі 420 грн 76 коп та виплачено 27629 грн 99 коп. При цьому відповідач не надав позивачу довідку щодо нарахувань та виплати одноразової грошової допомоги. На запит ОСОБА_1 щодо повернення утриманого військового збору відповідач надав відповідь про неможливість повернення суми відрахованого військового збору з вихідної допомоги у зв`язку з відсутністю підстав застосування вказаної пільги з оподаткування.  
		2.2. Позивач уважає, що дії та бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги в день звільнення позивача в подальшому стягнення з цієї виплати військового збору та ненадання відповіді на неодноразові запити щодо нарахування та виплати середньоденного грошового забезпечення за весь час затримки її виплати є протиправними, суперечать чинному законодавству України.
		3. Представник відповідача позов не визнав, вказав, що наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання» (далі - Порядок № 260). 
		3.1. Пунктом 23 Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер та премій установлених на день звільнення.
		3.2. Відповідач уважає, що одноразова грошова допомога при звільнені, яка передбачена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992  року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, надстрокової служби та військової служби за контрактом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі Постанова № 393), не входить до складу грошового забезпечення, а одноразова грошова допомога при звільненні, яка передбачена пунктом 10 Постанови № 393, нараховується та сплачується відповідно до умов, встановлених Порядком № 260. Крім того відповідач зазначає, що пунктом 7 Порядку № 260 передбачено, грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення, тобто одноразова грошова допомога була виплачена позивачу в січні 2018 року при надходженні відокремленого додаткового фінансування на виплату одноразової грошової допомоги. 
		3.3. Щодо стягнення військового збору у сумі 420 грн 76 коп, відповідач зазначив, що відповідно до норм Податкового кодексу України, тимчасово на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення в тому числі і працівників правоохоронних органів, на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції. Позивач вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО з 12 липня 2017 року, у зв`язку з чим втратив пільги з оподаткування військовим збором. 
		3.4. Відповідач вважає, що на час призначення та сплати одноразової грошової допомоги при звільненні, пільги щодо оподаткуванням військовим збором доходів позивача були відсутні. 
		 
		ІІ.     Установлені судами фактичні обставини справи
		4.   ОСОБА_1 з 05 серпня 2001 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07 листопада 2015 року по 12 липня 2017 року продовжив службу в Національній поліції України в Луганській області.  
		5. Згідно з довідкою від 15 грудня 2017 року № А-111173 в період з 02 серпня 2014  року по 09 серпня 2014 року, з 13 грудня 2014 року по 07 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 12 липня 2017 року позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.  
		6. 12 липня 2017 року капітан поліції ОСОБА_1 , слідчий слідчого відділення Біловодського відділу поліції вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, про що видано наказ від  28  липня 2017 року № 213 дск.
		7. Наказом ГУНП в Луганській області від 11 липня 2017 року № 486 о/с звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 слідчого, слідчого відділення Біловодського відділу поліції ГУНП в Луганській області за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), з 12 липня 2017 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 15 років 11 місяців 08 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 21 добу.
		8. Наказом ГУНП в Луганській області від 29 вересня 2017 року № 691 о/с ОСОБА_1 відповідно до наказу МВС України від 23 листопада 2016 року №  1235 «Про затвердження Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції» у зв`язку зі звільненням прийнято рішення про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції. Стаж роботи в поліції для виплати складає 15 років 11 місяців 08 днів.  
		9. Відповідно до листа ГУНП в Луганській області від 28 березня 2018 року №  158/111/22-2018 ОСОБА_1 звільнений зі служби 12 липня 2017 року, остаточний розрахунок проведений 27 липня 2017 року після надходження фінансування за 12 діб липня 2017 року та одноразової грошової винагороди за участь в АТО за червень-липень 2017 року. 
		10. Одноразова грошова винагорода при звільненні сплачена у січні 2018 року при надходженні відокремленого додаткового фінансування на виплату одноразової грошової винагороди при звільнені. Нараховано ОСОБА_1 у сумі 28050 грн 64 коп та відповідно чинного законодавства утримано та нараховано податки та збори, у тому числі військовий збір у розмірі 1,5% у сумі 420 грн 76 коп.
		11. Факт перерахування ОСОБА_1 вихідної допомоги у сумі 27629 грн 83 коп підтверджено платіжним дорученням від 24 січня 2018 року № 20 з відміткою казначейської служби про перерахування (оплату) на рахунок позивача 26 січня 2018 року. 
		 
		ІІІ. Рішення судів у  цій справі та мотиви їх ухвалення.
		12.  Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018  року, позов задоволено частково. 
		12.1. Стягнуто з ГУНП в Луганській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 липня 2017 року по 25 січня 2018 року в сумі 56387 грн 31 коп. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.  
		13. Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог пункту 10 "Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016 року № 1235, у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.  
		Вказані вимоги відповідач не виконав при прийнятті рішення про звільнення позивача зі служби з 12 липня 2017 року, що стало підставою для видання наказу від 29 вересня 2017 року № 691 о/с про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції.
		14. Також суд першої інстанції зазначив, що виплачуючи ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з поліції у січні 2018 року відповідач як податковий агент зобов`язаний був утримати з нарахованої суми військовий збір у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо стягнення військового збору в розмірі 420 грн 76 коп із суми одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби суд першої інстанції відмовив.
		15. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду 31 липня 2018 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року в частині стягнення з ГУНП в Луганській області військового збору в сумі 420 грн 76 коп скасовано.
		15.1. Визнано неправомірними дії ГУНП в Луганській області, щодо стягнення з ОСОБА_1 , військового збору в сумі 420 грн 76 коп при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги в сумі 28050 грн 75 коп при звільнені зі служби.  
		15.2. Стягнуто з ГУНП в Луганській області на користь ОСОБА_1 військовий збір в сумі 420 грн 76 коп при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені ОСОБА_1 зі служби в сумі 28050 грн 75 коп.
		16. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у проведенні АТО до моменту його звільнення. Одноразова грошова допомога незважаючи на те, що була виплачена у 25 січня 2018 року (тобто коли він вже був звільнений) виплачувалась йому як співробітнику поліції, крім того одноразова грошова допомога повинна була йому сплачена під час розрахунку.
		 
		ІV.     Касаційне оскарження
		17. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог ГУНП в Луганській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 11 березня 2019  року.
		18. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що судами першої та  апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так відповідач наголошує на тому, що по-перше одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складової грошового забезпечення, а по-друге  одноразова грошова допомога при звільненні нараховується та сплачується саме Національною поліцією України, а не Головним управлінням Національної поліції, втретє одноразова грошова допомога при звільненні сплачується за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті на утримання Національної поліції України.
		18.1. Додатково заявник касаційної скарги зауважує, що одноразова грошова винагорода при звільненні сплачена позивачу у січні 2018 року при надходженні відокремленого додаткового фінансування на виплату одноразової грошової винагороди при звільнені, а отже не з вини ГУНП в Луганській області.
		18.2. Також заявник касаційної скарги посилається на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 25 липня 2018 року в справі № 820/1134/17, в якій суд дійшов висновку, що виплата одноразової грошової допомоги повинна бути здійснена саме Національною поліцією України, як роботодавцем, а не Головним управлінням Національної поліції України, а отже позовні вимоги повинні бути заявлені саме до Національної поліції України. 
		18.3. Щодо позовних вимог стосовно визнання неправомірними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області, щодо стягнення з ОСОБА_1 , військового збору в сумі 420 грн 76 коп при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги в сумі 28050 грн 75 коп при звільнені зі служби заявник касаційної скарги вважає, що відповідно до витягу із наказу першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 28 липня 2017 року № 213 дск, позивач вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО з 12 липня 2017 року, у зв`язку із чим позивач втратив пільги з оподаткування військовим збором у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь а антитерористичній операції, з метою застосування пільг з оподаткування військовим збором».
		18.4. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій частині задоволення позовних вимог та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		19. 03 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу №  812/639/18 із Луганського окружного адміністративного суду.
		20. 10 квітня 2019 року справа №  812/639/18 надійшла до Верховного Суду.
		21. 07 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від  07 червня 2019 року № 658/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
		22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя - Шевцова Н.В., судді - Кашпур О.В., Радишевська О.Р.
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		23. Відповідно до частини другої  статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		 
		Щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені.
		24. Частинами першою та другою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
		25. Відповідно до абзацу 4 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Порядок № 393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби,  особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
		26. Пунктом 106 розділу 9.9 Методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ від 30 червня 2005 року №501 «Про скасування окремих наказів МВС України з питань грошового забезпечення та заробітної плати» (далі Методичні рекомендації) встановлено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, у встановлених випадках виплачується грошова допомога у відповідному відсотку місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому в розрахунок включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії тощо) у розмірах, що були їм встановлені наказами керівників органу на день звільнення зі служби.
		27.  За правилами, встановленими частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
		28. Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		Щодо позовних вимог стосовно визнання неправомірними дії ГУНП в Луганській області щодо стягнення з позивача військового збору при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби.
		29. Відповідно до абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України військовий збір встановлений тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
		30. Згідно з підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.
		31. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1161 "Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором" (далі - Постанова КМУ № 1161) установлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції.
		 
		VІ Позиція Верховного Суду 
		32. Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
		Щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені.
		33.  Виплата поліцейським, які звільняються зі служби за станом здоров`я, одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена  статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію",  статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пунктом 10 Постанови № 393.
		34.  Проте оскільки зазначені нормативно-правові акти, які визначають порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським, не містять норм, які б регулювали питання строку розрахунку при звільненні та відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, то необхідно виходити з приписів трудового законодавства щодо оплати праці.
		35.  Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в  статті 116 КЗпП України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений  законом  строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
		36.  Вказана правова позиція узгоджується з позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 17 лютого 2015 року (справа № 21-8а15), та Верховним Судом від 19 червня 2019 року (справа №820/3313/17), 05 грудня 2019  року  (справа №806/409/17) і Верховний Суд не вбачає підстав відступати від неї.
		37.  Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач обмежений строком для проведення повного розрахунку з позивачем, оскільки зважаючи на відсутність між сторонами спору щодо належної позивачу суми одноразової грошової допомоги при звільненні та враховуючи приписи статті 116 КЗпП України, такий розрахунок мав бути проведений в день звільнення позивача зі служби або не пізніше наступного дня після пред`явлення ним вимоги про розрахунок у разі, якщо позивач в день звільнення не працював.
		38.  Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звільнений зі служби в Національній поліції України 12 липня 2017 року (наказ ГУНП в Луганській області від 11 липня 2017 року № 486 о/с), одноразова грошова допомога при звільненні позивачу була нарахована у вересні 2017 року, що підтверджено наказом ГУНП в Луганській області від 29 вересня 2017 року № 691 о/с та виплачена останнім згідно з платіжним дорученням від 24 січня 2018 року № 20.
		39.  Також суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку в частині розрахунку та стягнення із ГУНП в Луганській області на користь позивача компенсації за затримку розрахунку при звільнені за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 липня 2017 року по 25 січня 2018 року в сумі 56387,31 грн.
		Щодо позовних вимог стосовно визнання неправомірними дії ГУНП в Луганській області щодо стягнення з позивача військового збору при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби.
		40. Норми підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.
		41. Підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції (Постанова КМУ № 1161).
		42. 12 липня 2017 року капітан поліції ОСОБА_1 , слідчий слідчого відділення Біловодського відділу поліції вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, про що видано наказ від 28 липня 2017 року № 213 дск.
		Наказом ГУНП в Луганській області від 11 липня 2017 року № 486 о/с звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 слідчого, слідчого відділення Біловодського відділу поліції ГУНП в Луганській області за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), з 12 липня 2017 року.
		43. Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що позивач вибув із зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення одночасно при звільненні зі служби в Національній поліції України.
		44. Також судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що відповідач повинен був здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні саме при здійснення остаточного розрахунку при звільненні.
		45. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у проведенні АТО до моменту його звільнення. Одноразова грошова допомога незважаючи на те, що була виплачена у 25 січня 2018 року (тобто коли він вже був звільнений) виплачувалась йому як співробітнику поліції, крім того одноразова грошова допомога повинна була йому сплачена під час остаточного розрахунку при звільненні.
		46. Таким чином Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про неправомірність дії ГУНП в Луганській області, щодо стягнення з ОСОБА_1 , військового збору при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби.
		47.  При цьому Верховний Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача у касаційній скарзі, стосовно посилання на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 25 липня 2018 року в справі № 820/1134/17, оскільки в справі № 820/1134/17 судом досліджувалося питання виплати одноразової грошової допомоги після звільнення поліцейського, що не є аналогічним обставинам встановленим судами у цій справі, оскільки у даній справі предметом розгляду є питання несвоєчасної виплати поліцейському одноразової грошової допомоги при звільненні.
		48. Оцінюючи інші доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, запереченнях проти позову, апеляційних скаргах, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
		49. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		50. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області залишити без задоволення.
		 
		2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року в справі № 812/735/18 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач:                                                                      Н.В.  Шевцова
		          
		Судді:                                                                                          О.В. Кашпур
		 
		                                                                                          О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...