Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/1890/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2020. Зареєстровано: 28.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2020.
Дата набрання законної сили: 19.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/537/29/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170110000214

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/29/2020 
		Справа № 537/1890/19 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   27.04.2020 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 ,потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , захисників обвинуваченої ОСОБА_6  адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , при секретарі ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальне провадження № 120191701100000214 по обвинуваченню 
		ОСОБА_6 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Лозуватка Онуфріївського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, офіційно не працюючої, має на утриманні малолітню доньку 2015 року народження, тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		28.01.2019року близько22год.00хв. на території садової ділянки АДРЕСА_2 , між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, після якої ОСОБА_11 покинув зазначену ділянку та пішов в напрямку м. Кременчука.
		Близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_6 , з метою з`ясування подальших стосунків, пішла вслід за ОСОБА_11 , та наздогнала останнього неподалік будинку по АДРЕСА_3 , де між ними повторно виникла сварка. В ході сварки ОСОБА_11 пригрозив ОСОБА_6 , що повідомить до органів поліції про протиправні дії останньої по відношенню до потерпілого, внаслідок чого її позбавлять батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_12 , 2015 року народження, після чого у ОСОБА_6 виник прямий умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , який в цей час стояв обличчям до ОСОБА_6 .
		Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_6 , підняла із землі дерев`яну палицю видовженої форми, яка лежала поряд, та тримаючи останню в правій руці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті та бажаючи їх настання, нанесла один удар в праву тім`яну ділянку та один удар в ліву скроневу ділянку голови ОСОБА_11 , внаслідок чого останній нахилився обличчям до низу, а ОСОБА_13 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, нанесла ще два удари дерев`яною палицею в потиличну ділянку голови потерпілого, внаслідок чого останній впав на землю. 
		Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_11 згідно висновку судово-медичної експертизи №101/1 від 03.04.2019 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми з крововиливами в речовину головного мозку в лобних та правій скроневій долях; крововиливів під м`яку мозкову оболонку в лобних та скроневих долях обох півкуль головного мозку, по всій поверхні мозочку; крововиливів під тверду мозкову оболонку лівої півкулі головного мозку; лінійного перелому потиличної кістки; рани в потиличній ділянці; рани в правій тім`яній ділянці; синця в лівій скроневій ділянці; садна лівої вушної раковини, - які по ступеню тяжкості, стосовно живої особи, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпечних для життя, і в даному випадку призвели до смерті потерпілого.
		В подальшому ОСОБА_6 , разом із співмешканцем ОСОБА_14 , вивезли ОСОБА_11 на автомобілі «АЗЛК 2141» номерний знак НОМЕР_1 до перехрестя вулиць Ярмаркова та Флотська м. Кременчука, де покинули потерпілого на узбіччі дороги, прикидавши снігом, та після чого останній від отриманих тілесних ушкоджень помер. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, переломів кісток черепа, ран на голові, які ускладнились набряком головного мозку.
		Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні свою причетність до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення передбаченого частинами 1 статті 115КК України не визнала, повністю заперечуючи свою причетність як до вчинення інкримінованного їй злочину так і до визначених у обвинувальному акті дій після заподіяння смерті потерпілому, прохала суд ухвалити по справі виправдувальний вирок    , з приводу подій що є предметом данного судового розгляду пояснила наступне: 28.01.2019 вдень між ОСОБА_14 та потерпілим ОСОБА_11 виникла сварка з приводу того, що потерпілий начебто вкрав грошові кошти у їх малолітньої доньки- ОСОБА_15 . Дізнавшись про це близько 20-21 години 28.01.2019 ОСОБА_14 , перебуваючи в будинку на території садової ділянки АДРЕСА_2 , почав виштовхувати потерпілого з будинку, як зазначає обвинувачена, перебуваючи вже на порозі будинку, вона бачила як ОСОБА_14 наносив потерпілому тілесні ушкодження, від яких той упав. Надалі ОСОБА_14 поклав речі потерпілого до автомобіля, заштовхав до салону автомобіля ОСОБА_11 , та поїхав разом з останнім в невідомому напрямку. Повернувшись додому 29.01.2019 ближче до ранку, повідомив, що відвіз ОСОБА_11 на ЖД вокзал, придбав квиток до сестри потерпілого додому, та залишив його там. Про події, які відбувалися вночі між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , їй нічого не відомо, ніяких дій направлених на приховування слідів злочину вона не вчиняла, визнавальні свідчення на стадії досудового розгляду надавала під психологічним примусом працівників поліції, які погрожувала останній завданням шкоди її дитині та розлученням останньої з матір`ю. 
		Потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що загиблий є її рідним братом, якій будучи інвалідом дитинства у 2016 -2017 роках виїхав до місця Кременчук, останній фактично існував на свою пенсію та ще мав додатковий заробіток, допомагаючи за проханням різних осіб їм по господарству, останній час він мешкав разом із обвинуваченою, з якою потерпіла познайомилася ще у 2017 році коли остання разом із ОСОБА_14 приїхали до потерпілої да документами ОСОБА_11 . Потерпіла зазначила, що останній раз брат зателефонував до неї орієнтовно 20-24 січня 2019 року та повідомив, що буде йти в поліцію та подавати заяву, оскільки його ображають ОСОБА_6 та ОСОБА_16 ; останній скаржився на неправомірні дії обвинуваченої яка забрала в нього документи, погано відноситься до нього, періодично застосовуючи фізичне насильство і за підсумками розмови зазначив, що остання тримає його за раба. 
		Свідок ОСОБА_14 повідомив суду, що проживав із ОСОБА_6 тривалий період часу однією сім`єю як чоловік та дружина, мають спільну доньку 2015 року народження. Спочатку проживали по АДРЕСА_3 , а потім переїхали до садового товариства ОЗОН-1, АДРЕСА_4 , у вказаному будинку проживали з липня 2018 року. Весною 2018 року, ще коли вони мешкали в квартирі, ОСОБА_6 привела до них до дому ОСОБА_11 , якій до цього часу мешкав у їх знайомої на прізвище ОСОБА_17 , та поставила до відома що вони будуть мешкати разом. В судовому засіданні свідок зазначав, що він був проти сумісного проживання із потерпілим, проте до його думки обвинувачена не прислухалася, будучи особою агресивною вона неодноразово застосовувала насильство відносно різних осіб, будь то або сусіди або знайомі, підтвердивши що неодноразово був свідком того як обвинувачена наносила ОСОБА_11 тілесні ушкодження. З приводу обставин, що є предметом даного судового розгляду повідомив, що 28.01.2019 вдень разом із ОСОБА_18 та ОСОБА_19 їздили до банку та пенсійного фонду, після чого поїхали додому. Орієнтовно близько 20-21 години свідок пиляв дрова, після чого зайшов до будинку та близько 22 години заснув на матраці. Згодом його розбудила ОСОБА_6 та повідомила, що потрібно їхати. Свідок завів автомобіль, та поїхав на автомобілі разом із ОСОБА_6 в напрямку м. Кременчука, при цьому ОСОБА_6 була одягнена в зелене пальто (плащ). ОСОБА_6 при цьому повідомила, що побила ОСОБА_11 . При під`їзді до центральної дороги, на узбіччі, в снігу помітив потерпілого, в одягові, обличчям донизу. Коли вони підійшли до потерпілого. останній ще дихав. ОСОБА_14 підвів потерпілого під руки, та посадив на заднє сидіння автомобіля. після чого поїхали в напрямку центра міста Кременчук. По дорозі в центр міста, їх зупинили працівники поліції, та ОСОБА_6 наказала свідку вийти до останніх. Потерпілий в цей час уже лежав на задній сидушці. При зустрічі працівники поліції повідомили, що на автомобілі не освітлюється задній номерний знак, що свідок виправив на місці, після чого його відпустили та він поїхав далі. Згодом у автомобілі закінчилося пальне, та ОСОБА_20 ходив з каністрою до найближчої заправки, що зайняло близько 20 хвилин, після чого вони разом поїхали далі. Коли свідок прийшов з бензином, ОСОБА_6 , повідомила, що ОСОБА_11 вже помер. Він виїхав на автомобілі на вулицю Флотську м. Кременчука, де винесли тіло потерпілого за руки та ноги в сугорб снігу, після чого поїхали до дому. Свідок не був очевидцем нанесення потерпілому тілесних ушкоджень в ту ніч. В подальшому на садовому товаристві ОСОБА_21 затирала сліди крові на задньому сидінні автомобіля. Після даних подій ОСОБА_14 до поліції не повідомив про скоєне, оскільки боявся розправи з боку обвинуваченої, оскільки остання, під час їх сумісного проживання, неодноразово застосовувала відносно нього насильств. 
		Свідок ОСОБА_22 повідомила, суду що вона є працівником поліції і в ніч з 28 на 29 січня 2019 року вона перебувала на нічній зміні, разом із своїм напарником ОСОБА_23 . Як зазначила свідок, під час несення служби неподалік Полтавського проспекту в місті Кременчуці вони звернули увагу на автомобіль білого кольору, на якому не працювала підсвітка задніх номерних знаків. Після того як на їх вимогу, автомобіль зупинився, з нього вийшов сивий чоловік, який в розмові з поліціянтами поводився спокійно, надавши для огляду документи на право користування транспортним засобом, після того як останній усунув причину зупинки, він поїхав. Свідок в судовому засіданні зазначила, що вона пам`ятає що разом із чоловіком на передньому пасажирському сидінні також перебувала і жінка повної статури, яка під час розмови ОСОБА_24 з працівниками поліції вийшла з автомобіля та пересіла назад.
		Свідок ОСОБА_25 повідомила, що обвинувачена та свідок ОСОБА_14 є їх з чоловіком сусідами в садовому товаристві «ОЗОН-1», останні почали проживати за зазначеним місцем з літа 2018 року разом із маленькою донечкою та потерпілим ОСОБА_11 як зазначила свідок. особисто в неї із ОСОБА_6 конфліктів не було, однак їй відомо про сварку між обвинуваченою та її знайомою ОСОБА_26 під час якої ОСОБА_6 нанесла останній тілесні ушкодження садовою сапою.
		Допитаний всудовому засіданнісвідок ОСОБА_27 , надав суду аналогічні покази з приводу обставин справи.
		Свідок ОСОБА_28 повідомив суду, що потерпілий ОСОБА_11 є його рідним дядьком, якій останній час проживав у тітки ОСОБА_29 ( ОСОБА_17 ). Останній раз він бачив потерпілого влітку 2018 року, коли приїздив у гості до ОСОБА_30 , однак згодом дізнався від неї, що потерпілий переїхав у інше місце, до жінки на ім`я ОСОБА_31 .
		Свідок ОСОБА_32 підтвердила в судовому засіданні факт знайомства як з потерпілим так і з обвинуваченою, зазначивши що перебуває з останньою в неприязних стосунках, пов`язаних із неправомірною поведінкою обвинуваченої по відношенню до інших, в тому числі і до ОСОБА_11 . Свідок зазначила, що потерпілий приходив до неї та скаржився на обвинувачену, зазначав що вона неодноразово застосовувала відносно нього фізичну силу, насильно примушувала його жебракувати. 
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_33 повідомив, що смерть потерпілого настала від комплексу черепно-мозкової травми, спричиненої наступними тілесними ушкодженнями: 1) рани в потиличній ділянці; 2) рана в правій тім`яній ділянці; 3) синець в лівій скроневій ділянці та садно на лівій вушній раковині; 4) синець на лівому скаті носа з садном на його тлі утворились від однократної ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхн; зазначені тілесніушкодження утворилисявід діїтвердого предметуз обмеженою.контактуючою поверхнеюне менше5разів. В судовому засіданні експерт припустив, що тілесні ушкодження на потиличній ділянці могли утворитися від дії одного того ж предмету, якщо ним була, наприклад груба необроблена палиця із сучками. В даних умовах, на думку експерта, не виключено, що після втрати свідомості потерпілий міг прийти до свідомості, зазначивши, що між отриманням тілесних ушкоджень та смертю потерпілого, міг пройти проміжок часу від десятків хвилин до декількох годин. В судовому засіданні експерт виключив можливість настання смерті потерпілого від травми отриманої в результаті необережного падіння останнього та удару головою об випуклі частини транспортного засобу, мотивуючи це даними які він отримав внаслідок проведення судово медичних експертиз трупа ОСОБА_34 . 
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України за обставин викладених у вироку, наряду з наведеними вище показами потерпілої свідків,експерта, також підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених та належно оцінених судом, а саме:
		матеріалами Журналу єдиного обліку №1580 від 04.02.2019, згідно якого на телефон 102 надійшло повідомлення про те, що 04.02.2019 о 08 год. 44 хв. по вул. Флотська м. Кременчука, в районі Силікатного заводу, на снігу виявлено тіло невідомого чоловіка, на вигляд 45-50 років, з тілесними ушкодженнями на обличчі, на носі (пошкоджена переносиця (а.с 141 т.1.)
		протоколом огляду місця події від 04.02.2019. за наслідками проведення якого встановлено, що, неподалік залізничного переїзду, на правому узбіччі у напрямку від вулиці Ярмаркова до вулиці Флотська в місці Кременчуці Полтавської області, на відстані 1,5 м., в заметі снігу виявлено труп ОСОБА_11 , в положенні лежачи на спині, в одязі. В ході огляду слідчим зафіксовано наявні на трупі тілесні ушкодження (в тому числі лінійні рани на потиличної частини голови), положення тіла потерпілого (в положенні на спині, головою до залізничного переїзду, обличчя догори, верхні кінцівки зігнуті в ліктьових суглобах кисті рук приведені до живота), пошкодження одягу. Після огляду труп ОСОБА_11 направлено до моргу Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ. (а.с. 142-152 т.1)
		протоколом огляду місця події від 07.02.2019 за участі свідка ОСОБА_14 , під час якого останній вказав на місце неподалік будинку по АДРЕСА_3 , де він вперше виявив потерпілого після нанесення останньому тілесних ушкоджень обвинуваченою (на узбіччі, ближче до бетонного бордюру біля будинку, на проміжку між бетонною опорою з позначкою №23 та воротами будинку за вказаною адресою) (а.с. 153-157 т.1);
		протоколом огляду місця події від 05.02.2019 за наслідками якого визначено що огляд проведено в приміщенні Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ, під час огляду слідчим виявлено та вилучено одяг потерпілого ОСОБА_11 , який був одягнений на тілі потерпілого(161-164 т.1);
		протоколом огляду місця події від 08.02.2019 під час проведення якої свідок ОСОБА_14 добровільно видав одяг, в якому перебував під час перевезення трупу ОСОБА_11 від вул. Композитора Михайла Колачевського, 5, м. Кременчука, до місця виявлення, а саме: сорочку чорного кольору з коротким рукавом, светр темно-синього кольору, куртку-дубльонку, чоботи резинові чорного кольору 44 розміру (171-175 т.1);
		протоколом обшуку автомобіля АЗЛК-2141 номерний знак НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено: спинку заднього сидіння зі слідами речовини бурого кольору; задню праву дверну карту зі слідами речовини бурого кольору; картонний стаканчик зі слідами речовини бурого кольору; хустку зеленого кольору з коричневим орнаментом зі слідами речовини бурого кольору; футболку коричневу «Russel» зі слідами речовини бурого кольору; чоловічі ботинки коричневого кольору 40 розміру; автомобіль АЗЛК-2141 номерний знак НОМЕР_1 з ключами запалення (181-191 т.1)
		протоколом обшуку території садової ділянки АДРЕСА_2 за наслідками проведення якого виявлено та вилучено: файл з документами потерпілого ОСОБА_11 в тому числі оригіналів паспорту та пенсійного посвідчення останнього; пальто зеленого кольору зі слідами РБК; рушник темно-синього кольору зі слідами РБК; резинові чоботи зеленого кольору; дві сокири із деревними ручками; палиця з нашаруванням речовини бурого кольору; автомобільне сидіння зі слідами РБК (186-192 т.1);
		протоколом огляду місця події від 04.02.2019 за наслідками якого слідчим оглянуто CD-R диск із записом телефонної розмови між ОСОБА_6 та дільничним інспектором поліції; за змістом відтвореної в судовому засіданні телефонної розмови вбачається що після повідомлення дільничним про факт звернення ОСОБА_11 до поліції із заявою про те що ОСОБА_6 незаконно утримує належні потерпілому документи, остання почала лаятися на ОСОБА_11 , при цьому висловлюючи погрози на адресу останнього, за змістом яких вбачається, що коли він повернеться до місця мешкання, то його можуть вбити (а.с. 195-199 т.1) 
		протоколом огляду місця події від 11.04.2019 відповідно до змісту якого вбачається, що в ході огляду слідчим CD-R диску було встановлено що на останньому міститься відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження ТОВ «Нібулон» філія «Кременчуцька», на якому відображається запис з камери відеоспостереження прилеглої ділянки автомобільної дороги вул. Флотська навпроти площадки біля службового заїзду на територію ТОВ СП «Нібулон» філія «Кременчуцька» по вул. Флотська, 2, м. Кременчук та територія біля цього заїзду; даними відео було зафіксовано, як по дорозі проїздить автомобіль, за контурами схожий на автомобіль ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , що підтверджує покази свідка та підозрюваної щодо маршруту руху після погрузки потерпілого (тіла потерпілого) до автомобіля та вивезення останнього на вулицю Флотську м. Кременчука. 
		протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками віл 15 лютого 2019 року за участю потерпілої ОСОБА_5 за наслідками проведення якої остання впізнала на фото № 2 ОСОБА_14 , впевнено взавши на нього як на особу яка влітку 2018 року приїжджав разом із її братом ОСОБА_11 та жінкою на імя ОСОБА_31 до будинку де мешкала потерпіла( а.с. 231-232 т.1);
		протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 07 лютого 2019 року за участю свідка ОСОБА_23 за наслідками проведення якої останній впізнав на фото № 4 ОСОБА_14 , як водія транспортного засобу якій він зупинив під час несення служби 29.01.2019 року за адреосою: Полтавська область місто Кременчук проспект Полтавській (а.с. 232-2323т.1);
		протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_14 від 07.02.2019, під час якого останній на місці показав відомі йому обставини, детально зазначивши про поведінку ОСОБА_6 , місце де він побачив потерпілого після нанесення йому обвинуваченою тілесних ушкоджень, спосіб та маршрут транспортування останнього в належному йому транспортному засобі, підстави та місця вимушених зупинок. Під час судового розгляду було відтворено відеозапис проведення слідчого експерименту, який є додатком до протоколу (а.а. 207-215 т.1);
		протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваної ОСОБА_6 від 14.02.2019 за змістом якої вбачається що проведення зазначеної слідчої дії було побудовано як інтерв`ю, під час якого ОСОБА_6 вину у смерті потерпілого визнала, та повідомила слідчому обставини нанесення потерпілому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень та подальшого транспортування останнього.Під час судового розгляду було відтворено відеозапис проведення слідчого експерименту, який є додатком до протоколу (а.а. 216-230т.1);
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що покази надані обвинуваченою та свідком ОСОБА_14 під час проведення з ними слідчого експерименту є ідентичними майже щодо усіх обставин інкримінованого ОСОБА_6 злочину. Як було встановлено судом, ОСОБА_6 надала суду покази, відповідно до яких місце розташування потерпілого після отримання тілесних ушкоджень, спосіб та маршрут транспортування останнього в належному свідку ОСОБА_14 транспортному засобі, підстави та місця їх вимушених зупинок , в повній мірі відповідали як показам свідка ОСОБА_14 , так і іншим матеріалам кримінального провадження.
		відповідно до висновку судово-медичної експертизи №101/1 від 03.04.2019, при дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма з крововиливами в речовину головного мазку в лобних та правій скроневій долях; крововиливом під м`яку мозкову оболонку в лобних та скроневих долях обох півкуль головного мозку, по всій поверхні мозочку; крововиливом під тверду мозкову оболонку лівої півкулі головного мазку; лінійними переломами потиличної кістки; ранами в потиличній ділянці; раною в правій тім`яній ділянці; синцем в лівій скроневій ділянці; садном лівої вушної раковини; синцем з садном в ділянці носу зліва, яка по ступеню тяжкості, стосовно живої особи, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя і в даному випадку призвела до смерті; рана верхньої губи зліва, з крововиливом під слизову оболонку; множинні дрібні садна на обличчі; лінійні садна на лівій боковій поверхні шиї, які по ступеню тяжкості, стосовно живої особи, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я; характер, параметри, морфологічні особливості та кількість виявлених тілесних ушкоджень, дані медико-криміналістичного дослідження дають підставу зробити висновок, що рани в потиличній ділянці утворились від двократної ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею та тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею видовженої форми, яким могла бути, наприклад, палка; рана в правій тім`яній ділянці утворилась від однократної ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею видовженої форми, яким могла бути, наприклад, палка;синець в лівій скроневій ділянці та садно на лівій вушній раковині утворились від однократної ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею; синець на лівому скаті носа з садном на його тлі утворились від однократної ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею;рана на верхній губі зліва з крововиливом під слизову оболонку верхньої губи утворилась від однократної ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею; дрібні садна на обличчі утворились від неоднократної травмуючої дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею по механізму удару-тертя; лінійні садна на лівій боковій поверхні шиї утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяли під кутом до даної анатомічної ділянки по механізму тертя-ковзання.Всі виявлені тілесні ушкодження були спричинені в один проміжок часу, незадовго до настання смерті потерпілого. Об`єктивних судово-медичних ознак про послідовність нанесення тілесних ушкоджень не мається. Характер виявлених тілесних ушкоджень, а також медико- криміналістичне дослідження ран дають підстави вважати, що виявлені тілесні ушкодження не характері для утворення внаслідок ударів кулаками, ногами у взутті, металевим предметом (прутом).Смерть ОСОБА_11 настала в наслідок черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, переломами кісток черепа, ранами на голові, яка ускладнилась набряком головного мозку. Враховуючи місце виявлення трупа, погодні умови, ступінь розвитку трупних явищ, слід вважати, що смерть ОСОБА_11 могла настати за 5-7 діб до моменту дослідження трупа в морзі. За своїми морфологічними ознаками черепно-мозкова травма ОСОБА_11 відноситься до тяжкої, яка характеризується довготривалою втратою свідомості після травми (від кількох годин до кількох тижнів), при цьому порушення свідомості може супроводжуватись мовною та руховою реакцією. Під час порушення свідомості здійснення потерпілими будь-яких активних дій неможливе. ОСОБА_11 в момент спричинення йому тілесних ушкоджень міг знаходитись як у вертикальному, або близькому до нього, так і в горизонтальному, або близькому до нього положенні, при цьому обличчя, права тім`яна, ліва скронева та потилична ділянки були доступні для нанесення ударів.Всі виявлені тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_11 не характерні для їх утворення в наслідок падіння на площині (з висоти власного зросту), як з наданим тілу прискоренням, так і без такого, з подальшим ударом об тверду поверхню. 
		Коллегія суддів,не приймаєдо увагитвердження сторонизахисту щодоможливого настаннясмерті відтравми якупотерпілий отримаввнаслідок ударуголовою об випуклі частини транспортного засобу, оскільки зазначені вище обставини були перевірені під час судового розгляду шляхом дослідженя висновків криміналістичних експертиз та допитом судово медичного експерта якій категорично виключив можливість такого механізму отримання потерпілим тілесних ушкоджень, посилаючись при цьому на свої висновки які виключають металізацію досліджених ним ушкоджень на трупі ОСОБА_11 .
		Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №101/4 від 22.04.2019, при судово-медичній експертизі на лівій боковій поверхні шиї трупа ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді лінійних саден, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяли під кутом до даної анатомічної ділянки. Інших будь-яких тілесних ушкоджень на шиї, переломів хрящів гортані та під`язикової кістки, які могли б утворитись внаслідок здавлення шиї тупими предметами, а також асфіктичних ознак на тілі трупа ОСОБА_11 не виявлено.
		Враховуючи характер клінічного перебігу черепно-мозкової травми, виявленої при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 , не виключена можливість, що місце виявлення трупа ОСОБА_11 може бути місцем настання його смерті.
		 
		Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №101/2 від 05.04.2019, на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , та даних протоколу проведення слідчого експерименту від 14.02.2019 за участю підозрюваної ОСОБА_6 , покази підозрюваної ОСОБА_6 в частині механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 не протирічать об`єктивним судово-медичним даним, при цьому не відповідають по кількості нанесених ударів в потиличну ділянку. Механізм утворення тілесних ушкоджень у вигляді синця на обличчі в показах ОСОБА_6 не вказаний.
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №213 від 06.03.2019, кров трупа ОСОБА_11 належить до А (2) групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Кров ОСОБА_6 належить до 0 (1) групи, якій властиві антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В.Кров ОСОБА_14 належить до 0 (1) групи, якій властиві антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В.
		Згідно висновку судово-цитологічної експертизи №66 від 15.03.2019, при судово-медичній експертизі мікрочастин з долоні правої руки ОСОБА_11 (об.1) виявлена кров людини, знайдені без`ядерні епітеліальні клітини. Статеву належність крові установити не вдалось в зв`язку з деструктивними змінами клітинних елементів крові та з відсутністю клітин, придатних для цитологічного дослідження. При серологічному дослідженні слідів крові в (об.1) виявлений антиген Аізосерологічної системи АВО, який може походити від особи (осіб), крові якої (яких) він властивий, в тому числі і ОСОБА_11 . Походження крові від ОСОБА_6 та ОСОБА_14 виключається. При дослідженні мікрочастин з долоні лівої руки ОСОБА_11 (об.2) крові не виявлено, знайдені без`ядерні епітеліальні клітини, непридатні для цитологічного дослідження.    
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №216 від 19.03.2019, на спортивній кофті чорного кольору та светрі помаранчевого кольору ОСОБА_11 , наданих на дослідження, знайдена кров людини де виявлені антиген А і Н. Ця кров може походити від ОСОБА_11 . Походження цієї крові від одного із ОСОБА_14 , ОСОБА_6 виключається, виявлення антигена Н можливе лише за рахунок домішки їх крові.
		Згідно висновкусудово-імунологічноїекспертизи №214від 19.03.2019, на пальто чорного кольору ОСОБА_11 , наданому на дослідження, знайдена кров людини де виявлені антигени А і Н. Ця кров може походити від ОСОБА_11 . Походження цієї крові від одного із гр-н ОСОБА_14 , ОСОБА_6 виключається, виявлення антигена Н можливе лише за рахунок домішки їх крові.
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №215 від 20.03.2019, на светрі (слідчим указаному як фуфайка) та спортивних штанах ОСОБА_11 наданих на дослідження, знайдена кров людини, де виявлені антигени А і Н. Ця кров може походити від ОСОБА_11 . Походження цієї крові лише від однієї ОСОБА_6 виключається, виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішки її крові. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_14 виключається, виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішки його крові. 
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №297 від 20.03.2019, на светрі темно-синього кольору та светрі рожевого кольору, які представлені на дослідження, знайдена кров людини де виявлені антигени А і Н. Всі ці сліди крові можуть походити від потерпілого ОСОБА_11 . Походження крові в цих слідах лише від ОСОБА_6 , ОСОБА_14 виключається. Виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішки їх крові.
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №254 від 13.03.2019, на лівому ботинку, що вилучений під час обшуку автомобіля та наданий на дослідження, в об. №8 знайдена кров людини, де виявлений антиген Н. Ця кров може походити від ОСОБА_6 , ОСОБА_14 . На правому ботинку, що вилучений під час обшуку автомобіля та наданий на дослідження, кров не знайдена. На парі ботинок коричневого кольору та парі шкарпеток ОСОБА_11 , що надані на дослідження, кров не знайдена.
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №203 від 13.03.2019, на задній правій дверній карті, вилученій під час огляду автомобіля, що надана на дослідження, знайдена кров людини, де виявлені антигени А та Н. Ця кров може походити від ОСОБА_11 . Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_14 виключається. Виявлення антигену Н можливо лише за рахунок домішки його крові. Походження цієї крові лише від однієї ОСОБА_6 виключається. Виявлення антигену Н можливо лише за рахунок домішки її крові.
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №202 від 20.03.2019, на картонному стаканчику та хустці, вилучених при обшуку автомобіля АЗЛК 2141 д.н.з. НОМЕР_1 та наданих на дослідження, знайдена кров людини, де виявлені антигени А і Н. Ця кров може походити від ОСОБА_11 . Походження цієї крові лише від однієї гр. ОСОБА_6 виключається, виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішки її крові. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_14 виключається, виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішки його крові.
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №221 від 21.03.2019, на спинці сидіння автомобіля, вилученій з автомобіля АЗЛК-2141, що надана на дослідження, в об. №1 знайдена кров людини, де виявлені антигени А та Н. Ця кров може походити від ОСОБА_11 . Походження цієї крові лише від однієї ОСОБА_6 виключається, виявлення антигену Н можливо лише за рахунок домішки її крові. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_14 виключається, виявлення антигену Н можливо лише за рахунок домішки його крові. 
		На спинці сидіння автомобіля вилученій з автомобіля АЗЛК-2141, що надана на дослідження, в об. №3 знайдена кров людини, яка змішана з кров`ю птиці. Групову належність крові в об. №3 встановити не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю методичних рекомендацій для розділення суміші, білків різних біологічних видів (в даному випадку білків крові людини, птиці).
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №217 від 19.03.2019, на жіночому пальто зеленого кольору (об. №1-11) та джинсових штанях світло-синього кольору (об. №12-17), які представлені на дослідження, знайдена кров людини. В об. №3-5,7,9-14,16-17 виявлені антигени А і Н. Кров в цих слідах може походити від ОСОБА_11 . Походження крові в цих слідах від лише одного із ОСОБА_6 , ОСОБА_14 виключається. Виявлення антигену Н можливо лише за рахунок домішки їх крові. В об. №1-2,6,8,15 виявлений антиген Н. Кров в цих слідах може походити і від ОСОБА_6 , і від ОСОБА_14 .
		Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що в судовому засіданні обвинувачена підтвердила що зазначене вище пальто належить саме їй, однак пояснити яким чином на ньому з`явилася кров потерпілого не змогла, одночасно зазначивши, що цій доказ міг бути сфальсифікований працівниками поліції. Однак на думку суду, вказаний факт свідчить про перебування обвинуваченої на місці вчинення злочину, та про неспроможність її показів щодо непричетності до вчинення останнього
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №220 від 13.03.2019, на сидінні автомобіля, вилученому під час огляду автомобіля, що надане на дослідження, знайдена кров людини, де виявлені антигени А та Н. Ця кров може походи ти від ОСОБА_11 . Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_14 виключається. Виявлення антигену Н можливо лише за рахунок домішки його крові. Походження цієї крові лише від однієї ОСОБА_6 виключається. Виявлення антигену Н можливо лише за рахунок домішки її крові.Забита рана №1, на клаптику шкіри і пошкодження №3 на каптурі пальто, могли утворитися від ударної дії обухом сокири №1 або іншого предмету, який має обмежену контактуючу поверхню. Утворення забитих ран №1 та №2 і пошкоджень на каптурі пальто, від дії сокири №2 і дерев`яної палиці виключає. 
		Згідно висновку судово-цитологічної експертизи №67 від 15.03.2019, при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_11 (об.1,2) крові не виявлено, знайдені епітеліальні клітини. Статеву належність клітин установити не вдалось у зв`язку з недостатньою кількістю клітин придатних для цитологічного дослідження в (об.1) та деструктивними змінами їх ядер (об.1,2). Розташування в препаратах (об.1) клітин групами та пластами може свідчити про травматичний характер їх походження. Реакцією змішаної аглютинації, на клітинах в піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин ОСОБА_11 (об.1) виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО, який може походити від особи (осіб), в крові якої (яких) він властивий, в тому числі і від ОСОБА_11 . Походження знайдених клітин від ОСОБА_6 та ОСОБА_14 виключається. 
		Згідно висновку судово-медико-криміналістичної експертизи №67-МК від 16.04.2019, на клаптику шкіри з потиличної ділянки голови ОСОБА_11 , виявлено дві забиті рани:забита рана №1, утворилася від дії твердого тупого предмета, який має обмежену контактуючу поверхню; забита рана №2, утворилася від дії твердого тупого предмета, який має обмежену, подовжену, контактуючу поверхню. На пальто: виявлена група пошкоджень №1, по передній і задній поверхні, у вигляді ділянок потертості тканини з накладеннями сірих ґрунтово-піщаних мас, яка утворилася внаслідок тертя; а каптурі, по задній поверхні, пошкодження №2 утворилося від ударної дії твердого тупого предмета, який має обмежену, подовжену, нерівну контактуючу поверхню, а пошкодження №3 утворилося від ударної дії твердого тупого предмета, який має обмежену контактуючу поверхню
		Суд дійшов висновку, що вищезазначені письмові докази є належним та допустимими, оскільки вони складені та проведені уповноваженими особами відповідно до вимог діючого КПК України, підписані усіма учасниками слідчої дії, узгоджуються між собою так і з іншими матеріалами кримінального провадження, відповідають показанням свідків по справі та є такими, що в своїй сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення за викладених судом обставин.
		Колегія суддів, ставиться критично до показів обвинуваченої які були надані останньою в своє виправдання в залі судового засідання як під час усього судового розгляду так і під час судових дебатів та знаходить їх такими, що спростовуються сукупністю інших узгоджених між собою доказів і розглядає останні як спосіб захисту та спробу уникнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, виходячи з наступного. 
		Так обвинувачена зазначала, про те, що під час проведення по зазначеному вище кримінальному провадженню досудового розслідування до неї з боку працівників поліції застосовувалися незаконні методи досудового розслідування у вигляді фізичного та морального впливу з метою отримання зізнавальних свідчень, посилаючись при цьому як на доказ на підтвердження зазначеної вище обставини, на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 62019170000000771 від 1 серпня 2019 року за частиною 2 статті 365 КК України (а.с. 41,42 т.3)
		Однак, надані стороною захисту докази на підтвердження зазначеної вище обставини, не є в розумінні вимог чинного кримінально-процесуального законодавства обставиною, що доводить та підтверджує застосування до обвинуваченої незаконних методів досудового розслідування у вигляді нанесення тілесних ушкоджень та залякувань останньої, з тих підстав що по-перше: на час винесення вироку по цій справі, не доведена в законному порядку причетність працівників поліції до вчинення зазначених обвинуваченою неправомірних дій; по-друге: усі слідчі дії, що були проведені по даному кримінальному провадженню за участю обвинуваченої проводились за обов`язковою участю захисника, призначеного центром надання безоплатної правової допомоги, тобто з дотриманням визначеного КПК України правом на захист обвинуваченого і по-третє - за наслідками перегляду в судовому засіданні відеофайлів на яких зафіксовано проведення слідчої дії від 14 лютого 2019 року, а саме слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_6 вбачається, що зазначена вище слідча дія була побудована по типу звичайного інтерв`ю, під час якого обвинувачена самостійно і впевнено, без стороннього втручання викладає інформацію про деталі та обставини події, за власною ініціативою вносить додаткові деталі та уточнення; будь яких тілесних ушкоджень на обличчі або інших візуально доступних для огляду частин тіла обвинуваченої не вбачається, скарг щодо застосування до неї фізичного впливу з боку осіб, що брали участь у проведенні слідчої дії, ОСОБА_6 не висловлювала.
		Окрім того, колегія суддів, також звертає увагу на той факт, що зі скаргами на неправомірні дії працівників поліції під час проведення досудового слідства ОСОБА_6 не зверталася, а відомості до ЄРДР на які остання посилається як на підставу своїх вимог, були внесенні за зверненням колегії суддів, саме з метою перевірки зазначених останньою фактів.
		Колегія суддів, під час проведення судового слідства по даному кримінальному провадженню, не встановила обставин, які б давали підстави вирішити, що свідок ОСОБА_14 обмовив ОСОБА_6 , оскільки як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів вони тривалий період часу, більше десяти років, мешкали однією сім`єю як чоловік та дружина, від шлюбу мали спільну дитину доньку ОСОБА_35 , 2015 року народження. В своїх показаннях свідок наводив фактичні обставини, які свідчили на користь ОСОБА_6  повідомив, що обвинувачена піклувалася про загиблого, допомагала останньому у відновленні його документів.
		Показання ОСОБА_14 під час слідчого експерименту та в судових засіданнях були послідовними, а повідомлені ним фактичні обставини не протирічать висновкам судово-медичних експертиз трупу ОСОБА_36 та дослідженим в судовому засіданн іншим доказам в частині місця знаходження потерпілого після сварки із ОСОБА_6 , погрузки в автомобіль та маршруту транспортування останнього, місця та спосіб поховання останнього. 
		Відсутність ОСОБА_14 під час сварки обвинуваченої з ОСОБА_11 яка відбулася ввечері 28 січня 2019 року, об`єктивно пояснює, чому він не зміг детально розповісти про механізм нанесення загиблому тілесних ушкоджень і як наслідок підтверджує висновок судово медичної експертизи № 101/3 від 5 квітня 2019 року відповідно до якого в показах свідка ОСОБА_14 механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 не вказаний. 
		Як вбачається із хронології судового розгляду даного кримінального провадження, про причетність свідка ОСОБА_14 до смерті потерпілого ОСОБА_11 , ОСОБА_6 повідомила суд лише після його смерті, а про свою необізнаність щодо обставин загибелі та поховання потерпілого - лише наприкінці судового розгляду під час надання пояснень з приводу інкримінованого їй злочину. 
		Крім того, колегія суддів, звертає увагу на той факт, що під час допиту свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні, обвинувачена та її захисник приймали активну участь в допиті останнього, однак питань про те яким чином свідок наносив потерпілому тілесні ушкодження або чому обмовив її у вбивсті, від ОСОБА_6 та сторони захимсту не надходило.
		Колегія суддів також вважає, що наряду з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, непричетність свідка до заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень від яких настала смерть останнього, також підтверджується змістом переглянутого в судовому засіданні слідчого експерименту за участю останнього відповідно до якого вбачається, що під час проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_37 у формі вільної розповіді викладає інформацію про деталі і обставини події, самостійно доповнюючи та додатково деталізуючи свої покази. Як вбачається зі змісту переглянутих відеофайлів, питання які учасники слідчої дії задають ОСОБА_14 мають відкритий та уточнюючий характер і загалом стосуються перевірки окремих фактів чи конкретизації дій ОСОБА_6 як особи, що за показами свідка, вчинила вбивство ОСОБА_11 . 
		Крім того, колегія суддів, вважає доведеним в судовому засіданні зазначений стороною обвинувачення мотив, вчинення ОСОБА_6 інкримінованого їй злочину, а саме висловлену потерпілим на адресу обвинуваченої погрозу щодо можливого кримінального переслідування останньої внаслідок її неправомірних дій по відношенню до ОСОБА_11 які виразилися у незаконному позбавленні останнього права користування належними йому документами та платіжною банківською карткою, незаконно утримуючи останні в своєму володінні. 
		Так, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт знаходження документів потерпілого саме у обвинуваченої що вбачається за наслідками дослідження судом протоколу обшуку домоволодіння де мешкала ОСОБА_6 від 7 лютого 2019 року за наслідками проведення якого, працівниками поліції було знайдено та вилучено належні потерпілому документи, а саме оригінал пенсійного посвідчення, ID-паспорт на ім`я ОСОБА_11 , картку для виплат Приватбанк тощо.
		Зазначений стороною обвинувачення факт вчинення ОСОБА_6 неправомірних дій по відношенню до ОСОБА_11 у вигляді відмови останньої повернути потерпілому належні йому документи, наряду із показами допитаних в судовому засіданні свідків, також підтверджується записом телефонної розмови яка відбулась між дільничним відділку поліції ОСОБА_38 та обвинуваченою ОСОБА_6 напередодні подій що є предметом даного судового розгляду, а саме 25 січня 2019 року зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_6 допускає грубі та образливі висловлювання на адресу потерпілого, при цьому остання також погрожувала розправою із ОСОБА_11 , якщо він не повернеться до свого місця проживання, на той час садовничого товариства Озон.
		Зазначений вище доказ, на думку колегії суддів, також додатково підтверджує той факт, що причиною умисного вбивства ОСОБА_36 стало повідомлення останнього про його звернення до правоохоронних органів, що як вбачається з наведеної вище телефонної розмови, відповідало дійсності та в майбутньому могло привести до проведення працівниками поліції перевірки наведених ним фактів та можливого притягення ОСОБА_6 до відповідальності. 
		Згідно ч.3ст. 323 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відповідно до статей 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Докази повинні бути належними, тобто такими, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. 
		Також докази повинні бути допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.    Відповідно дост. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		При оцінюванні на предмет допустимості як доказу протоколу обшуку автомобіля АЗЛК 2141 реєстраційний номер НОМЕР_2 проведений 7 лютого 2019 року , колегія суддів приймає до уваги той факт, що за своїм змістом, зазначений вище процесуальний документ, містить повну інформацію щодо проведення слідчої дії, а твердження сторони захисту щодо визнання його недопустим з підстав відсутності при проведенні зазначеної слідчої дії ОСОБА_6 та її захисника не приймає до уваги з тих підстав, що діючий КПК передбачає проведення обшуку в присутності володільця або користувача даного транспортного засобу, яким і був ОСОБА_14 .
		Разом з цим, колегія суддів, з підстав недопустимості не приймає дані, що містяться в протоколах негласних слідчих розшукових дій, а саме аудіо, відео контролю особи відповідно до статті 260 КПК України, оскільки ненадання стороною обвинувачення ухвали слідчого судді про надання дозволу на вчинення зазначених вище дій, позбавляє колегію судів, з`ясувати коли саме була винесена ухвала слідчого суді та у якому кримінальному провадженні, відносно якої особи проводилася негласна слідча дія, початок, тривалість і мета проведення останньої, і як наслідок переконатися, що працівники правоохоронних органів діяли в межах наданих їм повноважень та у строк, встановлений в ухвалі слідчого судді.
		Окрім того, колегія суддів не приймає зазначений вище доказ і з підстав порушення органами досудового слідства в даному випадку принципу безпосередності визначеного статтею 95 КПК України і як наслідок, визнає недопустимим доказом, наданий в судовому засіданні на вимогу сторони захисту - протокол про результати аудіо та відеоконтролю за особою від 8 лютого 2019 року в даному випадку ОСОБА_14 , з тих підстав, що в основу визнання винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину колегією суддів, покладено особисті покази свідка надані останнім під час розгляду справи в суді.
		Разом з тим, колегія суддів також погоджується з думкою сторони захисту щодо недопустимості як доказу на підтвердження причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, надані стороною обвинувачення висновки судово психологічних експертиз № 30 від 04.07.2019 року та № 31 від 08.07.2019 року, оскільки останньою було порушено визначений статтею 290 КПК України порядок надання останніх, а саме зазначені вище докази було відкрито сторонам під час судового розгляду даного кримінального провадження в суді (а.с. 83-105 т. 4)
		Однак суд не погоджується із ствердженням сторони захисту щодо визнання недопустимим як доказ протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_6 від 14.02.2019 року з посиланням на той факт, що остання заперечує свою вину та зазначає що надавала свідчення під примусом неправомірних дій працівників поліції з наступних підстав.
		Зазначена стороною захисту підстава для визнання слідчої дії неналежним доказом є обраною обвинуваченою та її захисником лінією захисту останньої, і в даному випадку визначене Конституцією України право обвинуваченої не може слугувати підставою для визнання наданого стороною обвинувачення доказу недопустимим, а посилання сторони захисту в даному випадку на практику Європейського Суду з прав людини щодо застосування визначеного останнім принципу плодів отруєного дерева в конкретному кримінальному провадженні є недоречним. 
		При оцінюванні на предмет допустимості як доказу наданий стороною обвинувачення висновок за результатами дослідження з використанням поліграфа від 8 лютого 2019 року (а.с. 237-244 т.1), суд погоджується із думкою сторони захисту щодо недопустимості останнього, оскільки в розумінні вимог кримінально-процесуального законодавства, що регламентують ознаки належності та допустимості доказів, певні обставини у кримінальному провадженні на які посилаються сторони як на підставу доведеності або спростування причетності особи до вчинення інкримінаного їй злочину, підтверджуються виключно висновками судових експертиз, а ні в якому разі висновками спеціалістів, як в даному випадку. 
		Разом з цим, незважаючи на неприйняття судом частини даних, в якості доказів з мотивів їх недопустимості, приймаючи до уваги покази свідків, дані наведених вище процесуальних документів та на підставі сукупності доказів, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про неможливість формування стороною обвинувачення штучних доказів та однобічність досудового розслідування. 
		Аналізуючи та оцінивши досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження та докази в їх сукупності, колегія суддів приймаючи до уваги мотив, спосіб вчинення злочину, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, кількість ударів нанесених обвинуваченою потерпілому, механізм спричинення цих тілесних ушкоджень, цілеспрямованість нанесення останніх, поведінку ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення у вигляді приховування слідів злочину, ненадання допомоги потерпілому та неповідомлення правоохоронних органів про смерть ОСОБА_11 , приходить до висновку що умисні дії обвинуваченої були направлені саме на позбавлення життя потерпілого, а тому вважає вірною кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_6 за частиною 1 статті 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_39 .
		Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, суди визначаючи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігло вчиненню нею нових злочинів. 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій колегія суддів не знаходить.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій, колегія суддів, визнає вчинення злочину по відношенню до особи з інвалідністю.
		Обираючи міру покарання, колегія суддів, відповідно до вимог статті 65 КК України приймає до уваги тяжкість скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України класифікується як особо тяжкий злочин, особу обвинуваченої яка раніше не судима, на час вчинення кримінального правопорушення не працювала, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має на утриманні малолітньої дитини.
		За викладених вище обставин, приймаючи до уваги ступень тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченої ОСОБА_6 відсутність пом`якшуючих і наявність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи думку потерпілої та відношення обвинуваченої до вчиненого, колегія суддів, вважає, що для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових злочинів, їй повинно бути призначено необхідне та достатнє покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції що передбачає покарання за частиною 1 статті 115 КК України.
		Колегія суддів, прийшла до переконання, що дана міра покарання відносно обвинуваченої є необхідною і достатньою для виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченої та думку учасників процесу.
		Питання про долю речових доказів та скасування арешту накладеного на зазначене майно, підлягає вирішенню відповідно до вимог статей 100, 174 КПК України. 
		Оскільки колегія суддів, прийшла до висновку щодо призначення обвинуваченій міри покарання у виді позбавлення волі, то з метою виконання призначеного покарання, суд вважає за необхідне залишити відносно обвинуваченої до набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. 
		Керуючись статтями 369, 370 КПК України, колегія суддів,-
		 
		УХВАЛИЛА: 
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватою у пред`явленому обвинувачені за частиною 1 статті 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців.
		Початок строку відбування покарання рахувати з 27 квітня 2020 року.
		Речові докази - ботинки шкіряні коричневого кольору, шкарпетки бордового кольору, чорна кофта, помаранчевий світер, темно синій светр, рожтевий светер, фуфайка фіолетова, спортивні штани, пальто з капюшоном,оригінал пенсійного посвідчення ОСОБА_40 серії НОМЕР_3 , оригінал паспорту ОСОБА_11 № НОМЕР_4 виданий 19.11.2018 та копії інших документів на ім`я ОСОБА_11 , пластикову банківську картку банку Приватбанк НОМЕР_5 - повернути потерпілий ОСОБА_41 ; сорочку чорного кольору, светер синього кольору куртка-дубльонка, чоботі резинові 44 розміру, належні ОСОБА_14 - знищити в зв`язку зі смертю останнього; хустку зеленого кольору з коричневим орнаментом, пальто зеленого кольору, джинсові штани світло синього кольору, рушник синього кольору, резинові сапоги зеленого кольору з малюнком у вигляді квітів, два металеві топори, штани чорного кольору - повернути обвинуваченій ОСОБА_6 ; нігтові зрізи ОСОБА_11 , мікрочастинки з долонь правої та лівої руки ОСОБА_11 , залишки ниток стерильної марлі із нанесеною витяжкою за експертизами № 66, 64,65, дерев`яну палицю, картонний стаканчик зі слідами речовини бурого кольору - знищити, оптичній носій інформації диск СD-R з аудізаписом розмови між ОСОБА_42 та ОСОБА_6 , оптичний носій інформації на якому знаходиться інформація про спілкування в період часу з 01.07.2018 по 04.02.2019 між ОСОБА_6 , ОСОБА_14 за допомогою мобільного зв`язку, оптичній носій інформації диск із відеозаписом на якому зафіксовано рух у нічній час автомобіля АЗЛК 2141 по вул. Флотська в місті Кременчуці Полтавської області- залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Накладені ухвалами слідчого судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 7.02.2019 , 12.02.2019, 11.02.2019 арешт на зазначені вище речові докази  скасувати.
		Обрану ОСОБА_6 міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню - тримання під вартою. 
		Зарахувати ОСОБА_6 в термін відбування покарання строк перебування обвинуваченої під вартою, а саме з 12 лютого 2019 року по 26 квітня 2020 року включно.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченій в той же строк з дня отримання ним копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуюча суддя:                         ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді:                                 ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...