Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/527/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2020. Зареєстровано: 28.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2021
Результат оскарження 21.01.2021 Апеляційний суд Полтавської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/539/1/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016170240000830

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 539/527/18
		Провадження № 1-кп/539/1/2020
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 квітня 2020 року Лубенський міськрайонний суд
		 Полтавської області
		 
		в складі : головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		з участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		захисника ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого ОСОБА_11 ,
		потерпілого ОСОБА_12 ,
		представника потерпілого ОСОБА_13 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області кримінальне провадження №12016170240000830 про обвинувачення :
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бірки Великобагачанського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , гр-на України, освіта вища, одруженого, має неповнолітню дитину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , директора МПП «Віра», раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		01 травня 2016 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_11 , перебуваючи на території МПП «Віра», що в селі Засулля Лубенського району Полтавської області, направив мисливський карабін «ОП СКС» серійний номер « НОМЕР_1 » калібром 7,62 мм в ділянку правого стегна ОСОБА_12 , після чого, діючи умисно, здійснив із даного карабіну декілька пострілів, влучивши таким чином у праве стегно та перший палець правої ступні ОСОБА_12 , в результаті чого ОСОБА_11 спричинив ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді : вогнепального наскрізного поранення правого стегна, вогнепального кульового дотичного поранення першого пальця правої ступні, що утворилися не менш як від двох пострілів з вогнепальної зброї, набій якої був споряджений кулею, що мала велику швидкість та значну кінетичну енергію, які згідно висновку судово - медичної експертизи №165 від 04.08.2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнав та пояснив, що 01.05.2016 року це був день ОСОБА_15 та близько 12 год. до нього приїхали друзі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , кума ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Він накрив їм стіл, а сам пішов відпочивати. Того дня алкоголь ніхто не вживав. Близько 17 год. забігла до нього в кімнату відпочинку дружина, розбудила його та повідомила про бійку. Він одягнувся та, вийшовши з кімнати побачив ОСОБА_16 , який когось накрив собою і держав біля землі. Коли він підійшов ближче, то ОСОБА_20 відпустив того, кого тримав, він ( ОСОБА_21 ) його впізнав, то був ОСОБА_22 . ОСОБА_22 швидко підвівся і промовив, що всіх зараз буде убивати, сів на квадрацикл та поїхав. Потім йому повідомила дружина, що ОСОБА_22 на квадрациклі з двома дітьми приїхав зі сторони озера, вона до нього вийшла на вулицю з приміщення кафе, ОСОБА_22 запитав чи можна придбати морозиво, на що ОСОБА_23 йому відповіла, що кафе не працює і морозива в них немає. Поряд лежав старий собака, який загавкав і ОСОБА_22 ударив його, потім на вулицю вийшла вона та кума ОСОБА_19 , яких він заштовхнув всередину приміщення кафе та почав нецензурно висловлюватися, потім зірвав зі стіни лампу та кинув в сторону, де сиділа дитина, зірвав штору. Зі слів ОСОБА_16 , він підвівся із-за столу та почав випихати ОСОБА_22 з приміщення кафе. Коли вони вийшли на вулицю, то ОСОБА_22 вдарив ОСОБА_20 , від чого він впав, потім ОСОБА_20 схопив ОСОБА_22 і впав разом з ним на вулиці між столами і придавив ОСОБА_22 до землі, потім вийшов ОСОБА_11 і ОСОБА_20 відпустив ОСОБА_22 . ОСОБА_16 запропонував викликати поліцію, на що ОСОБА_11 відповів, що знає ОСОБА_22 і викликати поліцію не потрібно, вони все вирішать мирно. Фесенко крикнув слова погрози та поїхав. Також ОСОБА_11 пояснив, що коли він зайшов до кафе, там був безлад, посуд був побитий, штори обірвані, їжа лежала на підлозі, гості допомогли все прибрати і близько 18 год. роз`їхалися. Ніяких речей ОСОБА_22 біля приміщення кафе не було, так як там була витоптана трава і будь яку річ, яка б лежала на землі, було б видно. Того ж дня, приблизно о 20 год. він з дружиною зібралися додому та на автомобілі почали від`їжджати від кафе. В цей час на територію стоянки заїхало з боку автодороги 5 автомобілів, з них вийшло близько 15-20 чоловік, серед них були ОСОБА_22 і ОСОБА_24 . Потім він ( ОСОБА_11 ) зупинив своє авто, сказав дружині викликати поліцію, а сам вийшов з машини. Його почали оточувати люди, що приїхали, приблизно чоловік 10. ОСОБА_22 запитав про тих людей, що були в кафе в день, які наче його побили. Потім його ( ОСОБА_11 ) перший ударив ОСОБА_24 кулаком в щелепу, ОСОБА_22 в цей час знаходився за 7 м. , його дружина та охоронниця знаходилася за 7-8 метрів від нього. Другий удар хтось наніс в підборіддя ногою. Коли він ( ОСОБА_11 ) почав тікати в бік шиномонтажу, то за ним погналися ОСОБА_24 та ще 2 чоловіки, але ніхто його не наздогнав. В період часу, коли люди оточили його, його дружині та охоронниці ніхто не погрожував, тілесних ушкоджень їм не наносили. Потім він ( ОСОБА_11 ) вибіг з лісу та побіг додому до свого будинку. Відстань від місця події до його будинку приблизно 800 метрів, він здолав цей час приблизно за 7-10 хв. Прибігши додому, він взяв карабін щоб захиститися, так як його не потрібно було складати і він був заряджений 9 патронами та повернувся назад, оскільки переживав за долю дружини та охоронниці, які залишилися на стоянці. Він ( ОСОБА_11 ) дорогою додому та повертаючись на базу неодноразово телефонував дружині, яка трубку не піднімала та декілька разів телефонував охоронниці ОСОБА_25 , яка слухавку також не підняла, а потім зв`язок з охоронницею взагалі пропав. Потім він двічі телефонував на 102, питав що йому робити, чи їде вже наряд поліції, йому відповіли, що наряд вже виїхав. Поки він бігав додому за карабіном, то був відсутній на місці події десь приблизно 25 хвилин. На базі він ( ОСОБА_11 ) стояв 10-15 хв. та виглядав із-за паркану, дивився де знаходиться дружина та охоронниця, але нікого не побачив, лише помітив, що приїхав ОСОБА_26 на автомобілі Лексус. В цей час його ( ОСОБА_11 ) випадково помітив хтось невідомий, крикнувши іншим: «Он він!». Він ( ОСОБА_11 ), стоячи за парканом, крикнув, щоб до нього ніхто не підходив та зробив 2 попереджувальні постріли вгору. ОСОБА_22 та ще двоє людей почали бігти до нього та із 20 метрової відстані він встиг перед ними зробити 2 постріли в землю, десь на відстані 5-7 метрів від них. Перший добіг до нього ОСОБА_22 , схопив за зброю і почав викручувати карабін, тоді він ( ОСОБА_21 ) здійснив ще один постріл в плитку. В цей час двоє невідомих йому людей, що були з ОСОБА_22 , прибігли до нього та один з них його вдарив в обличчя кулаком. Потім ОСОБА_24 наставив йому ( ОСОБА_11 ) в голову автомат і він відпустив карабін, нагнувшись «нирнув» під автомат та побіг за ріг кафе, а ОСОБА_22 вдарив його карабіном у спину, однак з ніг не збив. Трохи пробігши, десь 25 метрів, він втратив свідомість та впав. Молодий хлопець, що наздоганяв, зв`язав йому ноги його ж сорочкою та почав тягти. В цей час підійшов до нього ( ОСОБА_11 ) ще один високий чоловік і сказав тому: «Пішли, з нього достатньо». Ті хлопці залишили його та пішли. Тоді він піднявся і побачив, як невідомі йому люди збирали гільзи від карабіна і всі поїхали з місця події. Його карабін після цих подій зник з місця події. Чи здійснював ще хтось постріли, крім нього ( ОСОБА_11 ), він не чув. Він особисто не бачив того, як ОСОБА_24 і ОСОБА_22 почали вибивати двері в кафе та вибивали вікно. Розв`язавшись, він підійшов до приміщення кафе, де вже стояла поліція, він надавав пояснення, повідомив, що зник його карабін, показавши дозвільні документи. Розповів поліції, що у людей, які приїжджали та його побили був автомат. Ніяких слідів вогнепального поранення на той час на території бази виявлено не було. Потім приїхала «швидка» та його відвезли до лікарні. Коли він вже відійшов від наркозу, в палаті була дружина, син, дочка та представники поліції. Йому повідомили, що ОСОБА_22 теж в лікарні, так як на щось «наштрикнувся» ногою. Працівники поліції запропонували вирішити все мирно та помиритися з ОСОБА_22 . Він ( ОСОБА_11 ) попросив дружину сходити до ОСОБА_22 , однак той відреагував неадекватно, нецензурно виражався в її сторону і вона повернулася. Після цього, зателефонував йому син ОСОБА_27 , і сказав, що ОСОБА_26 приїхав до лікарні і хоче поговорити. Його дружина пішла до нього, ОСОБА_26 запропонував віддати карабін за те, що заяву до поліції писати ніхто не буде. Наступного дня, приїхали працівники поліції і він вже тоді став давати свідчення. В лікарні він перебував близько 11 днів : в хірургії та очному відділенні. Із тих речових доказів 7 гільз, що оглянули, його гільзи не всі. У нього патрони були зелені, потерті, світлих не було, оглянуті світлі гільзи не його. Всього тієї ночі він здійснив 7 пострілів : 2 зробив вгору попереджувальні, 3 постріли зробив приблизно за 5 м. перед ОСОБА_22 та тими 2 людьми, що бігли до нього. Коли ОСОБА_22 ухопив його за зброю та вони почали борюкатися, він ще раз вистрелив в землю і останній раз в стовп. У ОСОБА_22 він не стріляв та не міг влучити, якби він влучив в нього з карабіна, то поранення від набою з карабіну було б більше, рана була б більшою на виході. На наступний день після події він попросив дружину, щоб вона з іншими працівниками на території бази пошукала карабін. Шукали карабін його дружина, ОСОБА_28 , охоронниця ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , однак нічого не знайшли. А через 5 днів йому повідомили, що ОСОБА_24 знайшов карабін на території бази, приніс та здав його в поліцію. Те, що карабін лежав на вулиці, де по показаннях його знайшов ОСОБА_24 , це не правда, оскільки пролежавши на вулиці кілька днів карабін мав бути покритий ржавчиною, однак її на карабіні не було, крім того на територію бази не поміченим пройти не можливо.
		Разом із тим, незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_11 своєї вини, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України за обставин, викладених у мотивувальній частині вироку, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_12 , який пояснив, що 01.05.2016 року він, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 із сім`ями відпочивали на озері «земснаряд», було свято «Великодня». Алкогольні напої він не вживав того дня. Близько 18-19 год він із своїм сином ОСОБА_33 , якому на той час було 5 років та сином ОСОБА_34 , якому на той час було 14 років, на квадроциклі поїхали до кафе «Корчма», що належить ОСОБА_11 . Під`їхавши до кафе, на них напали собаки, його син злякався, почав плакати, він ( ОСОБА_12 ) відігнав собак та пішов до приміщення кафе. В приміщенні знаходилася дружина ОСОБА_11 , кілька чоловіків та жінок, що дало підставу вважати, що кафе працює. Він попросив дружину ОСОБА_11 забрати собак від дітей, на що остання відреагувала не адекватно, почала кричати що собак забирати не буде і для чого вони взагалі приїхали, образливо назвала дітей та ОСОБА_12 , у них виникла сварка. Чоловіки, що знаходилися в кафе, почали заступатися за дружину ОСОБА_11 , один вийшовши з кафе, намагався розпочати з ним ( ОСОБА_12 ) бійку, на що він відповів, що в присутності дітей бійку влаштовувати не буде, хотів розвернутися та поїхати. Але, іззаду ще підбігли два чоловіки, хтось схопив його за шию, повалив на землю та наніс близько 10 ударів ногами. В очі попав пісок, тому хто наносив удари, точно сказати не може, він підвівся, забрав дітей, сів на квадроцикл та поїхав. На думку ОСОБА_12 , ті люди, що знаходилися в приміщенні кафе були в стані алкогольного сп`яніння, так як почали бійку фактично безпричинно та ще й в присутності дітей. Коли він повернувся, то виявив, що загубив бумажник, в якому були гроші та документи. Через деякий час, коли вже всі роз`їхалися, він попросив ОСОБА_24 та ОСОБА_26 поїхати назад до кафе та забрати його речі, так як він не знав чи були там ще ті люди, що його побили та чи не намагатимуться вони знову вчинити з ним бійку. Близько 20-21 год приїхавши на стоянку, яка знаходиться біля кафе, на автомобілі «Лексус», що належить ОСОБА_26 , який є інвалідом 1 групи, разом з ОСОБА_24 , він побачив, що на вулиці знаходився ОСОБА_21 та його дружина. ОСОБА_11 він знав раніше. На стоянці стояли автомобілі, знаходилися якісь люди. Він ( ОСОБА_22 ) підійшов до ОСОБА_21 та запитав, чи не знає він де його речі, чи ніхто з працівників не знаходив його бумажник, хто ті люди, що його побили. ОСОБА_21 на це зреагував неадекватно, почав кричати, що він нічого не бачив, віддавати нічого не буде, щоб вони негайно покинули територію його стоянки. Потім ОСОБА_21 побіг за вагон, який знаходився на території стоянки, в сторону лісу. Він з ОСОБА_24 підійшли до приміщення кафе та знайшли в піску поблизу приміщення кафе його бумажник та направилися до автомобіля ОСОБА_26 , щоб поїхати. Бумажник шукали приблизно 15-20 хв. ОСОБА_24 йшов попереду, а він ( ОСОБА_22 ) позаду, перевіряючи вміст бумажника. В цей час між парканом та кафе вийшов ОСОБА_21 зі зброєю, кричав погрози та почав стріляти в їх сторону. Він ( ОСОБА_22 ) знаходився від ОСОБА_21  на відстані до 10 м, ОСОБА_24  знаходився на більшій відстані, метрів 35-40 та вже доходив до машини. З лівої сторони від ОСОБА_22 стояв бензовоз, ховатися було нікуди, треба було діяти та зупинити ОСОБА_21 . Коли він ( ОСОБА_22 ) біг до дерева, де стояв ОСОБА_21 , останній влучив йому в палець, в ногу вище коліна приблизно з відстані 6 метрів. З метою самозахисту він зчепився з ОСОБА_21 , вони впали на землю, була боротьба. ОСОБА_12  тримався за зброю, яка в цей час була направлена вгору, намагався її відібрати, а ОСОБА_21 ще проводив постріли. Взагалі ОСОБА_21 провів близько 10 пострілів. В процесі боротьби, яка відбувалася на землі, де були бордюри, каміння, пісок, він забрав у ОСОБА_21 зброю. В процесі цієї боротьби він не виключає, що ОСОБА_21 міг отримати певні тілесні ушкодження. ОСОБА_21 підвівся та зник за кафе, він відійшов до зеленої зони та викинув зброю, при цьому його ніхто не бачив. ОСОБА_24  зібрав гільзи, щоб не зникли та повів його до автомобіля, так як він на ногу ставати вже не міг. Шовтута на автомобілі відвіз його до прийомного відділення лікарні, де йому надали допомогу. Пізніше він розповів ОСОБА_24 , де викинув зброю та останній поїхав на місце, знайшов її та відвіз до відділу поліції. Всі ці події, коли він другий раз приїхав до кафе «Корчма» відбувалися приблизно 30-40 хв, в цей період ні ОСОБА_21 , ні його дружині, ні будь кому з присутніх, вони тілесних ушкоджень не завдавали, не погрожували словесно та не брали з собою будь-яких засобів, з метою завдання тілесних ушкоджень;
		- показаннями свідка ОСОБА_35 , який пояснив, що ввечері 01 числа місяця якого точно не пам`ятає 2016 року йому зателефонував ОСОБА_22 та попросив, щоб той поїхав з ним до кафе, що знаходиться на «об`їзній», допоміг шукати портмоне, яке він загубив раніше цього ж дня. ОСОБА_22 приїхав з ОСОБА_26 на автомобілі ОСОБА_36 , забрав ОСОБА_24 і вони поїхали до кафе, що знаходиться на «об`їзній». З собою у них ні зброї, ні предметів, що могли б завдати тілесні ушкодження, не було. Прибувши на місце до кафе на стоянку він та ОСОБА_22 вийшли з автомобіля шукати портмоне з документами. Шовтута залишився їх чекати в автомобілі так як він інвалід і ходити не може. На стоянці стояло багато автомобілів: «фури» та легкові авто, були невідомі йому люди, приблизно 10-15 чоловік. Серед цих автомобілів стояло чорне авто і біля нього стояв не відомий йому чоловік. Коли ОСОБА_22  підійшов до цього чоловіка, та почав розпитувати про загублене портмоне з документами та про людей, що його побили напередодні, невідомий йому чоловік (як він дізнався пізніше, це був ОСОБА_21 ), почав на нього кричати, проганяти зі стоянки, потім розвернувся та побіг за вагончик в напрямку лісу. При цьому тілесних ушкоджень йому ніхто не наносив. Він та ОСОБА_22 пішли шукати портмоне на території біля приміщення кафе. В саме кафе вони не заходили, майна ніякого не пошкоджували. Приблизно через 20-30 хвилин пошуків, ОСОБА_22 сказав, що знайшов портмоне і вони стали направлятися в сторону автомобіля. Раптом почули, що хтось кричить, вони повернулися та побачили чоловіка, що раніше втік за вагончик, а саме ОСОБА_11 , він стояв біля кафе, виглядаючи із-за забору та тримав в руках рушницю і стріляв в їхньому напрямку. Він ( ОСОБА_37 ) був на більшій відстані від обвинуваченого, а ОСОБА_22 був ближче, але на одній лінії. ОСОБА_22 намагався сховатися та рухався в сторону, де стояли «фури» і наближався до ОСОБА_21 , який продовжував проводити постріли в його сторону. Він ( ОСОБА_37 ) хоч і знаходився на більшій відстані від ОСОБА_11 , але теж намагався сховатися. В цей час ОСОБА_22 вже намагався забрати рушницю у ОСОБА_21 , який продовжував проводити постріли, всього було десь 8 пострілів. Чи завдавав тілесні ушкодження ОСОБА_38 , він сказати не може, так як постійно в його полі зору вони не перебували. Моменту, коли ОСОБА_22 забрав у ОСОБА_21 рушницю та як її викидав, він ( ОСОБА_24 ) не бачив. Коли постріли скінчилися, то ОСОБА_11 побіг за приміщення кафе, а він ( ОСОБА_24 ) підійшов до приміщення кафе. ОСОБА_22 повідомив йому, що в нього прострілена нога. Він допоміг ОСОБА_22 дійти до автомобіля, в якому їх чекав ОСОБА_26 та повернувся до приміщення кафе і зібрав гільзи та повернувся назад до автомобіля. Коли вони залишали територію стоянки, він не звернув уваги, чи знаходився ще хтось в той час на цій стоянці. Потім ОСОБА_26 їх відвіз до прийомного відділення Лубенської лікарні, де він допоміг зайти ОСОБА_22 , якому надали першу допомогу. У ОСОБА_22 було два поранення в ногу, лікарі повідомили, що його необхідно госпіталізувати, після чого він ( ОСОБА_24 ) пішов. Через декілька днів йому зателефонував ОСОБА_22 та попросив щоб він з`їздив до того кафе та спробував знайти рушницю, яку він забрав у обвинуваченого та викинув у кущі, при цьому ОСОБА_22 розповів де саме, та відніс її в поліцію. Він поїхав до кафе приблизно о 8 год та знайшов зброю, вона була в кущах з правої сторони від кафе, та відразу відвіз її в поліцію разом з гільзами, які зібрав того вечора. Станом на 01.05.2016 року у нього був дозвіл на мисливську рушницю, яка у нього зберігалася вдома в сейфі. Того вечора він ніякої зброї з собою не брав;
		- показанням свідка ОСОБА_39 , який пояснив, що 01.05.2016 року з обіду він з ОСОБА_22 , ОСОБА_24 та іншими святкували ОСОБА_15  на «земснаряді», спиртні напої не вживали. ОСОБА_22 з дітьми їздив на квадрациклі по морозиво. Коли ОСОБА_22 повернувся, то його ( ОСОБА_26 ) вже там не було, бо він поїхав додому. Ввечері йому зателефонував ОСОБА_22 та попросив, щоб він звозив його до кафе «Корчма» відшукати документи, які він загубив, коли вдень їздив по морозиво. У ОСОБА_22 щока була підпухла і, як він повідомив, що коли їздив по морозиво, то у нього виник конфлікт. Вони поїхали до кафе «Корчма» на його автомобілі «Лексус», взявши з собою по дорозі ОСОБА_24 . По приїзду він зупинив автомобіль на стоянці біля вагончика. На стоянці стояли вантажні автомобілі, чи стояли легкові автомобілі, він уваги не звернув. Чи знаходилися ще там якісь сторонні люди, він не знає. ОСОБА_22 та ОСОБА_24 пішли шукати документи в сторону приміщення кафе, а він лишився в автомобілі та за ними не спостерігав. Через деякий час він почув постріли, скільки було, він не пам`ятає, але більше 4. Ще через деякий час ОСОБА_24 привів ОСОБА_22 до автомобіля. Коли ОСОБА_22 сів до автомобіля на переднє сидіння, то він побачив, що нога ОСОБА_22 була в крові, на що ОСОБА_22 повідомив, що в нього прострелена нога, перев`язав ногу ременем, так як дуже текла кров і вони поїхали в лікарню. В руках у ОСОБА_22 та ОСОБА_24 з собою ні зброї, ні чогось іншого не було. По дорозі ОСОБА_22 розповів, що вогнепальне поранення йому завдав ОСОБА_21 . ОСОБА_11 він ( ОСОБА_40 ) того вечора не бачив, він взагалі його не знав і не знає. Дорогою в лікарню він ( ОСОБА_40 ) телефонував ОСОБА_41 та повідомив, що його батько прострелив ОСОБА_22 ногу. Коли він вже стояв біля лікарні, то до нього підходив ОСОБА_42 з якоюсь жінкою, просив повернути карабін, пропонував все мирно вирішити, щоб його батьку дали кошти на лікування так як його побили і також привезли в лікарню. Він ( ОСОБА_43 ) відповів ОСОБА_41 , що ніякого карабіна в автомобілі немає, запропонував щоб той сам подивився і коштів ніяких давати він не буде, так як він тут ні до чого. Тоді ОСОБА_27 запропонував сам дати свої гроші для передачі своєму батькові на лікування, щоб все мирно вирішилося. На цьому автомобілі «Лексус» він після цієї події їздив ще рік, але автомобіль ніхто не досліджував та не оглядав. На даний час автомобіля в нього вже немає;
		- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_44 , який пояснив, що на великдень 2016 року він з ОСОБА_45 та його сином каталися на квадроциклі. Потім під`їхали до кафе, що знаходилося неподалік «земснаряду» купити морозива. Біля кафе на них почали гавкати собаки та ОСОБА_22  відганяючи ногою вдарив одну собаку. ОСОБА_46 жінка вийшовши з кафе почала ображати ОСОБА_22 . ОСОБА_22 зайшов до приміщення кафе, що там відбувалося він не бачив, лише чув як та жінка продовжувала сваритися. Коли ОСОБА_22 вибіг з кафе, за ним вибігли 3 чоловіки і почали його бити. Зброї в руках він не бачив ні в кого. Фесенко тікав, а ОСОБА_47 , син ОСОБА_22 , почав кричати і плакати. Заспокоївши ОСОБА_48 , вони поїхати звідти на «земснаряд», на місце відпочинку, де були його батьки та ще якісь люди всього було близько 10 чоловік та 3 машини. Після того як вони повернулися хвилин через 30 всі роз`їхалися;
		- свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні пояснив, він працює оперуповноваженим управління захисту економіки в Полтавській області. Коли він працював слідчим в Лубенському СВ, то розслідував кримінальне провадження, де потерпілою стороною був ОСОБА_11 . Того дня він чергував в наряді, до поліції в чергову частину поступив виклик і їх наряд за вказівкою чергового поїхав в лікарню, де вже знаходився ОСОБА_11 . У ОСОБА_21 були пошкодження на обличчі та він говорив, що у нього вивихнуте плече. ОСОБА_11 написав заяву про нанесення йому тілесних ушкоджень, пояснив, що він з друзями святкував день ОСОБА_50 , близько 16-17 год. на територію кафе «Корчма», де він святкував, приїхав ОСОБА_22 , спочатку він його не бачив, так як відпочивав, а коли зав`язалася сварка та бійка, то його покликали. Потім ОСОБА_22 поїхав, можливо говорив якісь погрози в сторону присутніх. Десь о 20 год, коли ОСОБА_21 збирався їхати додому, на територію стоянки, що біля кафе, заїхало 4-5 автомобілів, з них вийшло багато невідомих осіб, серед них був і ОСОБА_22 , який хотів поговорити з ОСОБА_21 . Про те, чи були невідомі особи озброєні ОСОБА_21 нічого не говорив. Розмова ОСОБА_22 та ОСОБА_21  не відбулася, так як хтось з присутніх, відразу наніс ОСОБА_21  тілесні ушкодження, мабуть кулаком в обличчя чи у підборіддя. Тоді ОСОБА_21 побіг додому, взяв рушницю, щоб захистити себе та дружину. В цей час біля дружини ОСОБА_21 була ще одна жінка, мабуть охоронниця. ОСОБА_21 говорив, що робив постріли зі зброї. Про зникнення рушниці ОСОБА_11 не повідомляв та заяву про її зникнення не писав. Крім цього, в лікарні був і ОСОБА_22 . Які в нього були тілесні пошкодження він не знає, але візуально в нього було перемотане стегно ноги. Фесенко на той час відмовився давати будь-які пояснення та писати заяву про вчинення злочину відносно нього. Потім він з експертом-криміналістом, оперуповноваженим та дружиною ОСОБА_11 поїхали на місце події, в кафе «Корчма». В процесі огляду приміщення кафе та 3-4 метрів прилеглої території до приміщення виявили відбиток взуття на дверях, всередині приміщення було темно, але помітно, що порушена обстановка, вікна були цілі, слідів від куль не виявили. По всій території вони не ходили, так як було темно, а територія не освітлювалася. Відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_11 були внесені до ЄРДР, розпочато досудове розслідування: проводили допит свідків, проводили слідчий експеримент, призначали експертизи. Потім справу було передано, мабуть, до слідчого управління. Коли вже ОСОБА_22 звернувся з заявою до поліції, це вже було інше кримінальне провадження, розслідуванням якого він не займався;
		- свідок ОСОБА_51 пояснив, що він працює старшим інспектором криміналістом в Лубенському відділі поліції. Того дня, точної дати він не пам`ятає, близько 2 років тому, він був в наряді в складі слідчо-оперативної групи. В вечірній час доби поступило повідомлення про бійку. Слідчо-оперативна група спочатку поїхала в лікарню в відділення травматології, де знаходився ОСОБА_11 , у нього слідчий чи оперуповноважений відібрав заяву чи пояснення, він особисто ніяких пояснень у ОСОБА_11 не відбирав. Він ( ОСОБА_51 ) взяв у нього дозвіл на зброю, щоб зробити копію. Яка точно була зброя він не пам`ятає, зброю не вилучали. Які були в ОСОБА_11 тілесні пошкодження він не пам`ятає. Після цього, вони пішли в палату до Фесенка, він знаходився в відділенні хірургії, у нього слідчий чи оперуповноважений відібрав заяву чи пояснення. Потім поїхали до кафе «Корчма», що на «об`їзній», проводили огляд, там ще була якась жінка, мабуть дружина ОСОБА_11 . Так як було вже темно, огляд біля кафе проводили з ліхтариками та за допомогою фар автомобіля приблизно 10 метрів навколо кафе. В момент проведення огляду якась особа жіночої статі сприяла огляду, вказувала місце де відбувалася бійка, дозволила огляд приміщення кафе в середині. Зброю, гільз чи слідів крові тоді не виявили. Вони все зафіксували та фотографували. По цій події він в інших оглядах участі не брав;
		- свідок ОСОБА_52 пояснив, що працює інспектором черговим ІТТ ГУ Полтавської області. Того дня була ОСОБА_15 , рік точно не пам`ятає, він був в наряді на чергуванні ППС. Черговий направив його та напарника за викликом до колишнього кафе «Корчма». Там був ОСОБА_11 , його дружина, та ще одна невідома йому жінка. Йому повідомили, що біля кафе відбулася бійка. Він почав опитувати ОСОБА_23 , пройшовши у приміщення кафе. Зі слів ОСОБА_23 , вони святкували Пасху, приїхав на квадрациклі чоловік за морозивом, але вони йому відмовили, на що він обурився, виник через це конфлікт. Потім він повернувся з групою людей, у них виникла бійка. ОСОБА_11 дістав зброю та здійснив кілька пострілів. Зброї на місці події він не бачив і її не шукав. Його колега, хто саме він не пам`ятає, опитував ОСОБА_11 . Приблизно через 20 хв. приїхала швидка допомога, яка забрала ОСОБА_11 . У нього була кров на обличчі. Він повідомив чергового райвідділу, що всі учасники події поїхали в лікарню, на що черговий відповів, щоб вони поверталися, а в лікарню поїде вже слідчо-оперативна група. Він не пам`ятає, щоб йому ОСОБА_11 говорив, що у нього забрали карабін;
		- свідок ОСОБА_53 пояснила, що 01.05.2016 року після обіду вона з товаришами ОСОБА_54 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 зібралися відсвяткувати ОСОБА_15 в колишньому кафе «Корчма» з ОСОБА_55 і ОСОБА_56 . Алкоголю того дня ніхто не вживав. ОСОБА_11 з ними за столом майже не сидів, він після нічної зміни відпочивав. Близько 16 год. на квадрациклі з двома дітьми приїхав до приміщення кафе якийсь чоловік. Вона, ОСОБА_57 та ОСОБА_58 вийшли з кафе та ОСОБА_59 його попередила, що кафе не працює. Однак чоловік підійшов до приміщення кафе та спитав чи не має в них морозива, на що ОСОБА_60 відповіла, що в них немає і взагалі кафе не працює. Почали гавкати собаки і той чоловік почав махати ногами на собак. Після цього вона повернулася до кафе, конфлікту, який виник далі не чула. Вона бачила у вікно, що той чоловік відвів дітей до квадроцикла, а сам повернувся до кафе. Він грубо заштовхав у кафе ОСОБА_61 та ОСОБА_19 і почав кричати, хто вони такі та чому тут зібралися, був агресивний, зірвав зі стіни світильника та кинув в сторону дитини, яка знаходилася за столом. Тоді ОСОБА_20 піднявся та попросив вийти того чоловіка (як вона дізналася пізніше, то був ОСОБА_22 ), на що ОСОБА_22 замахнувся та вдарив ОСОБА_20 . Потім вони зчепившись «вивалилися» на вулицю, впали на землю на відстані 3 метрів від кафе і борюкалися. Фесенку навмисно ударів ніхто не наносив, можливо вдарив його ОСОБА_20 захищаюсь. Коли вони піднімалися з землі, вийшов з підсобного приміщення ОСОБА_11 та назвав ОСОБА_22 по імені, спитав у нього що сталося, на що ОСОБА_22 відповів слова погрози, сів на квадроцикл та поїхав. Близько 18 год. всі гості вирішили збиратися та їхати додому, а ОСОБА_60  та ОСОБА_62 залишилися на базі; 
		- свідок ОСОБА_16 пояснив, що 01.05.2016 року приблизно о 15-16 год. він приїхав до приміщення колишнього кафе, в якому він із товаришами відпочивав, коли невідомий йому чоловік (як пізніше виявилося ОСОБА_22 , якого він до цього не знав) на квадроциклі з двома дітьми приїхав до кафе. Доступ на територію кафе повністю не закритий, огороджене воно частково, а на стоянку, що поряд з кафе заїзд вільний. До ОСОБА_22 та дітей вийшла ОСОБА_60 . Через деякий час ОСОБА_22 зайшов до приміщення кафе з претензіями, що немає тут чого купити, чому вони там сидять, потім висловлював претензії за собаку. Речей ніяких у ОСОБА_22 з собою не було. Потім ОСОБА_22  вийшов, і через деякий час буквально «влетів» в приміщення кафе, вів себе неадекватно, агресивно, кричав погрози, зірвав зі стіни лампу та кинув її на підлогу, де поряд сиділа дитина. На це він ( ОСОБА_16 ) запропонував вийти ОСОБА_22 на вулицю та підвівся із за столу і вони разом вийшли з приміщення. Тільки вони вийшли за двері, ОСОБА_22 розвернувся і вдарив його в щелепу. Він, обороняючись, почав хапати ОСОБА_22 за руки, вони почали борюкатися і впали на землю в різні сторони. Він встав швидше та сів зверху на Фесенка. В цей час прийшов ОСОБА_11 і звернувся до Фесенка по імені, тоді він зрозумів, що це ОСОБА_21  знайомий, і встав. Підвівся і ОСОБА_22 . На місці падіння ОСОБА_20 та ОСОБА_22 ніяких речей на землі не лежало, їх би було видно, так як там затоптане ґрунтове покриття. ОСОБА_22 з ОСОБА_21 пішли до квадроцикла, про щось спокійно говорили, потім ОСОБА_22 сів на квадроцикл та поїхав. Через 30-40 хв. він поїхав і що було далі не знає. Алкоголь того дня вони не вживали; 
		- свідок ОСОБА_63 пояснив, що ОСОБА_11 являється його сусідом. 01.05. десь 2 роки тому приблизно о 21 год. він зустрів на заправці на «об`їзній» ОСОБА_64 , вона була збуджена та злякана, яка повідомила, що її чоловіка убивають та щоб він пішов з нею до поста ДАІ просити про допомогу. ОСОБА_59 говорила, що хтось приїхав в кафе, виник там конфлікт, потім ще люди приїхали. Вони дійшли до поліцейського поста, там знаходився поліцейський патруль, якого стали просити про допомогу. Їм було відмовлено та рекомендовано викликати поліцію. Але на той час поліція вже була викликана. Коли поверталися назад до кафе «Корчма» вже були сутінки, їх обігнав поліцейський автомобіль. Прийшовши до кафе, він побачив побитого ОСОБА_11 також була там охоронниця ОСОБА_29 та два працівники поліції. ОСОБА_11 говорив, що у нього забрали карабін. На прохання ОСОБА_11 наступного дня він з працівниками кафе шукали зброю від приміщення кафе і до дороги в діаметрі 300 метрів, однак нічого не знайшли. В чагарниках біля приміщення кафе зброю не шукали. На дружині ОСОБА_11 тілесних ушкоджень ніяких не було, вона і не говорила, що їй погрожували. Те ж саме стосується і охоронниці ОСОБА_65 ;
		- свідок ОСОБА_66 пояснив, що 02.05.2016р. о 10 год. він приїхав до кафе «Корчма», що знаходиться в с. Засулля. ОСОБА_11  там не було. Біля кафе була охоронниця ОСОБА_29  та дружина ОСОБА_11 - ОСОБА_60 , які щось шукали. Потім вони повідомили, що 01 числа ОСОБА_11 побили і він знаходиться в лікарні, а вони шукають його зброю карабін. Він допоміг шукати зброю біля приміщення кафе, але вони нічого не знайшли;
		- свідок ОСОБА_67 пояснив, що ОСОБА_11 є його батьком. Із ОСОБА_26 і ОСОБА_24 він перебуває в дружніх відносинах. Приблизно з 2 год до 4 год., приблизно 2 роки тому, було якесь свято, вночі йому зателефонував ОСОБА_26 та повідомив, що його батько стріляв у ОСОБА_68 , але його батькові теж дісталося, всі живі, батько знаходиться в лікарні. Він одягнувся та відразу поїхав до лікарні. Приїхавши, він побачив ОСОБА_26 , який знаходився в своєму автомобілі Лексус, також там стояв автомобіль ОСОБА_24 та ще один автомобіль стояв, але який він не звернув уваги. Шовтута сказав йому, що ОСОБА_11 стріляв у ОСОБА_22 та поранив його в ногу. Він пішов до лікарні та побачив, як його батька везли на «каталці», у нього було підбите око, вибиті зуби, боліла рука. Він запитав у батька, що він збирається робити, на що ОСОБА_11 відповів, що нехай ОСОБА_22 попросить вибачення, відшкодує гроші на лікування і все. Він пішов до ОСОБА_26 та сказав йому, щоб вони дали батькові на лікування 10 000 грн. (він сам приблизно порахував скільки обійдеться лікування), повернули зброю і на цьому все скінчиться. Якщо в нього немає грошей, то він ( ОСОБА_67 ) готовий їх позичити. Тоді ОСОБА_26 сказав, що вони самі розберуться, платити нікому не будуть, а карабін повернуть, однак його у нього зараз немає. Він салон автомобіля ОСОБА_36 на наявність карабіна не оглядав, лише були відчинені двері з боку водія, через які він побачив плями крові на передньому пасажирському сидінні. Слова ОСОБА_26  він передав батькові, на що ОСОБА_11 сказав, що його безпідставно побили і просто так нікого пробачати не буде. З ОСОБА_24 та ОСОБА_22  він тієї ночі він не спілкувався. Очевидцем події він не був;
		- свідок ОСОБА_23 пояснила, що 01.05.2016 року вона з чоловіком ОСОБА_11 приїхали до кафе «Корчма» святкувати Пасху. Потім приїхали до них куми та друзі. ОСОБА_11 майже з ними за столом не сидів, пішов відпочивати у кімнату відпочинку. Того дня алкоголю ніхто з них не вживав. Близько 17 год. зі сторони озера на квадроциклі з 2 дітьми приїхав ОСОБА_22 . Вона його до цього знала. Він підійшов до неї з меншою дитиною та спитав, що можна купити дітям, на що вона відповіла, що в них нічого немає. Неподалік лежала собака, яка почала гавкати та тоді ОСОБА_22 вдарив її ногою. Вона зробила йому зауваження, щоб не чіпав собаку. Після цього ОСОБА_22 заштовхав її в приміщення кафе, відвів дитину до квадроциклу і повернувся. Зайшовши в приміщення кафе, ОСОБА_22 почав кричати, лаятися, ображати присутніх, кидати речі, посуд. Набок став його заспокоювати і ОСОБА_22 вдарив його. Тоді ОСОБА_20 почав виштовхувати ОСОБА_22 на вулицю, а вона пішла кликати чоловіка. Коли повернулася, то побачила як ОСОБА_22 підводився з землі, бо ОСОБА_20 його звалив. ОСОБА_11 спитав, що ОСОБА_22 тут робить, на що той відповів, що зараз всіх буде убивати та поїхав. Невдовзі роз`їхалися всі гості та стали збиратися додому і вона з чоловіком. Близько о 20 год. вони сіли до машини та лише доїхали до стоянки, як на стоянку заїхало 5 автомобілів, з яких вийшло близько 10-15 чоловік, всі були в нетверезому стані, направилися в сторону кафе. Серед тих людей був і ОСОБА_22 , який тримав в руках пляшку з пивом, в інших людей в руках не було нічого. ОСОБА_11 зупинив автомобіль та вийшов до них поговорити, а ті його обступили колом. Спочатку вони розмовляли, а потім вона побачила, як ОСОБА_24 ударив кулаком ОСОБА_11 в обличчя, а потім ще хтось ногою, після чого ОСОБА_11 вдалося вирватися з оточення людей і побігти в напрямку лісу, а один чоловік погнався за ним. ОСОБА_38 в той момент ніяких тілесних ушкоджень не завдавав. Вона з охоронницею, ОСОБА_69 , та з дівчиною, яка приїхала з чоловіками, стояла біля свого автомобіля за 2-3 метри від того місця, де люди оточили ОСОБА_11 . Після того як ОСОБА_11 втік, ОСОБА_22 з 4-5 особами пішли в сторону приміщення кафе та нецензурно висловлювалися, а ОСОБА_22 вибивав ногою двері, потім вибив вікно та заліз всередину. В цей час вона пішла в сторожку, яка знаходиться приблизно в 50 м. від приміщення кафе та неодноразово викликала поліцію. Коли вона ( ОСОБА_23 ) перебувала в сторожці, то їй телефонував чоловік, однак відповісти йому вона не мала змоги, так як ОСОБА_24 постійно знаходився біля дверей сторожки. Приблизно через 30-60 хв. вона почула 3 постріли з боку приміщення кафе, хто їх здійснював, вона не бачила. Вона злякалася, вийшла зі сторожки та побігла в напрямку поліцейського поста, що знаходиться на а/д Київ-Харків кликати на допомогу. По дорозі біля заправки вона зустріла знайомого ОСОБА_28 та попросила, щоб той пішов з нею. На посту були поліцейські, яких вона стала просити допомоги, говорила, що її чоловіка убивають, однак поліцейські сказали, що не можуть покинути пост. Тоді вона зі знайомим повернулися назад. Коли вона прийшла, то вже побачила поліцію та карету швидкої допомоги, ОСОБА_11 сидів на лавці побитий, у нього були вибиті зуби. Як йому наносили тілесні ушкодження вона особисто не бачила. ОСОБА_11 у власності мав зброю, яка разом з набоями зберігалася вдома в будинку, в сейфі. Коли ОСОБА_11 завдали тілесних ушкоджень, то зброю у нього забрали, це їй відомо зі слів ОСОБА_11 . Їх будинок знаходиться близько 800 метрів від кафе. Кафе належить МПП «Віра», засновником і директором якого є ОСОБА_11 , територія кафе не огороджена та має вільний доступ. Коли ОСОБА_11 вже знаходився в лікарні, працівник поліції запропонував помиритися з ОСОБА_22 , який також знаходився в лікарні в відділенні хірургії. Вона пішла до ОСОБА_22 в палату поговорити з працівником поліції, однак останній відмовився. 02.05.2016 року вона зі знайомими шукала на прилеглій території до кафе, стоянці зброю, але її не знайшли;
		- свідок ОСОБА_70 пояснила, що 01.05. 2-3 роки тому, вона перебувала другий день на стажуванні на посаду охоронниці у ОСОБА_11 . В її обов`язки входило охороняти стоянку, шиномонтаж та приміщення колишнього кафе. Територія стоянки має вільний доступ для всіх автомобілів. Того дня ОСОБА_11 з друзями відпочивали в приміщенні кафе, а вона знаходилася в сторожці. Ввечері, приблизно о 18 год, коли ОСОБА_11 з дружиною збиралися їхати додому та вже виїжджали зі стоянки, на стоянку почали заїжджати легкові автомобілі, приблизно 10-15 авто, з них вийшло приблизно 20 чоловік, в руках у тих чоловіків вона нічого не бачила. Крім цих автомобілів, на стоянці вже стояло 3 авто. ОСОБА_11 зупинився, вийшов з автомобіля, підійшов до ОСОБА_22 та спитав, що трапилося. Кілька людей, що вийшли з автомобілів оточили його. Вона з ОСОБА_23 стояла за 7-10 метрів від того місця, де знаходився ОСОБА_11 . Спочатку у ОСОБА_11 з тими людьми, що його оточили була невелика сварка, потім хтось вдарив його кулаком в щелепу та ще хтось вдарив ногою. Після цього ОСОБА_11 побіг до лісу в напрямку його житлового будинку, за ним погналися дві людини, але не наздогнали і повернулися. Вона в цей час знаходилася біля сторожки, а ОСОБА_23 в сторожці. Відносно неї та ОСОБА_23 ніякої загрози від сторонніх осіб, що перебували на стоянці не було, їх ніхто не ображав навіть словесно. Після того, як ОСОБА_11 побіг, то він на її мобільний телефон до того часу, як пролунали постріли не телефонував. Фесенко та ще один чоловік (як пізніше вона дізналася то був ОСОБА_24 ) пішли до кафе, вибили вікно та залізли всередину кафе. В руках ОСОБА_24 був її ліхтарик, який знаходився в барі кафе. В цей час на стоянку то приїжджали якісь автомобілі, то їхати зі стоянки, постійно був рух. ОСОБА_60  викликала поліцію, але патруль поліції не приїжджав. Коли вже стемніло, приблизно через 1 год. вона почула 1 чи 2 постріли зі сторони кафе. Хто стріляв вона не бачила. Вона знала, що у власності в ОСОБА_11 є зброя, так як він був мисливцем. Всі ті люди, що стояли на стоянці побігли на постріл. ОСОБА_23 побігла до поліцейського поста кликати на допомогу, а вона ( ОСОБА_70 ) злякалася пострілу та пішла ховатися за шиномонтаж, що там відбувалося далі вона не бачила. Приблизно через 1-2 год, коли вже всі автомобілі роз`їхалися, вона прийшла на стоянку, там вже була поліція і з`явився ОСОБА_11 , який був в жахливому стані, зброї в руках у нього не було. В нього боліло плече, він був в крові. ОСОБА_60 викликала швидку допомогу, яка і доставила ОСОБА_11 до лікарні. Вона та ОСОБА_23 поїхали слідом за швидкою в приймальне відділення. Вона ( ОСОБА_70 ) бачила сліди крові на траві та на плиті, що лежить біля приміщення кафе, вважала, що то була кров ОСОБА_11 так як він весь був в крові. На другий день, зранку вона та ОСОБА_30 по всій території ходили шукали зброю, на відстані до 100 м від приміщення кафе, але так нічого і не знайшли. Після тієї події, в найближчі дні вона перебувала на території МПП «Віра», однак ОСОБА_24 на території вона не бачила. Про конфлікт, що стався в світлу пору доби 01.05.2016 року за участю Фесенка, вона знає від інших осіб, особисто нічого не бачила;
		- протоколом від 03.05.2016 року, згідно якого слідчим від ОСОБА_12 було прийнято заяву про те, що 01.05.2016 року близько 21-30 год. ОСОБА_11 біля кафе «Корчма» умисно наніс йому вогнепальне порання ноги (т.1 а.с. 162);
		- рапортом старшого чергового Лубенського ВП від 01.05.2016 року, зареєстрованим у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, згідно якого до чергової частини Лубенського ВП надійшло повідомлення лікаря Лубенської ЦРЛ про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_12 (т.1 а.с. 163);
		- протоколом огляду місця події від 03.05.2016 року з фототаблицею до нього, згідно якого виявлено сколи на тротуарній плитці, стовпі та зовнішній поверхні стіни приміщення кафе «Корчма» (т.1 а.с.164-167);
		- протоколом огляду місця події від 17.05.2016 року з фототаблицею до нього, згідно якого, в кабінеті слідчого №312 Лубенського ВП у ОСОБА_12 за його згодою було вилучено спортивні штани, шкарпетку та кросівок із пошкодженнями, в які він був вдягнутий на час вчинення злочину 01.05.2016 року (т.1 а.с.168-172);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.02.2017 року з фототаблицею та ДВД-Р диском до нього, згідно якого ОСОБА_12 на місці події розповів та показав обставини та механізм нанесення йому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень неподалік кафе «Корчма» у с. Засулля Лубенського району Полтавської області. (т.1 а.с. 178-217);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.02.2017 року з фототаблицею та ДВД-Р диском до нього, згідно якого свідок ОСОБА_37 на місці події розповів та показав обставини та механізм нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень ОСОБА_12 неподалік кафе «Корчма» у с. Засулля Лубенського району Полтавської області.(т.1 а.с. 217-241);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.10.2017 року з фототаблицею до нього, згідно якого проведено перевірку і уточнення відомостей щодо проведення пострілів та слідів на речових доказах, а саме штанах потерпілого ОСОБА_12 (т.2 а.с. 1-29);
		- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.11.2017 року, згідно якого в межах досудового розслідування даного кримінального провадження на виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 15.11.2017 року (т.2 а.с. 30-31) отримано тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №12016170240000818 та вилучено на підставі ухвали слідчого судді : копію протоколу огляду місця події від 02.05.2016 року, на якому зафіксовано проведення огляду території МПП «Віра» (т.2 а.с. 35-38); копію довідки Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області від 12.10.2016 року відповідно до якої за ОСОБА_11 зареєстровано гладкоствольну вогнепальну мисливську рушницю ТОЗ  66 12 калібру, гладкоствольну вогнепальну мисливську рушницю ІЖ  18 16 калібру, мисливську нарізну зброю  карабін ОП СКС №ЮП -393 калібру 7,62 мм (т.2 а.с. 40) (т.2 а.с. 32-34);
		- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.11.2017 року, згідно якого в межах досудового розслідування даного кримінального провадження на виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 15.11.2017 року (т.2 а.с. 45-46) отримано тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №12016170240000831 та вилучено на підставі ухвали слідчого судді : протокол огляду місця події від 04.05.2016 року з фототаблицею до нього, згідно якого в кабінеті №207 Лубенського ВП ОСОБА_37 добровільно видав карабін ОП СКС з серійним номером НОМЕР_2 р.в. та 7 гільз (т.2 а.с. 50-52); копію постанови про визнання речовим доказом карабіну ОП СКС з номером НОМЕР_1 та 7 гільз від набоїв калібру 7,62 мм. (т.2 а.с. 53); копію висновку судово-балістичної експертизи №1904 від 01.11.2016 року, відповідно до якого карабін ОП СКС номер НОМЕР_1 придатний для проведення пострілів (т.2 а.с. 59-60), (т.2 а.с. 47-49);
		- висновком експерта №165 від 04.08.2016 року, згідно якого виявлені при судово-медичній експертизі ОСОБА_12 тілесні ушкодження за механізмом їх утворення можна розділити на дві умовні групи : а) тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового наскрізного поранення правого стегна, вогнепального кульового дотичного поранення першого пальця правої ступні, що утворились не менш як від двох пострілів з вогнепальної зброї, набій якої був споряджений кулею, що мала велику швидкість та значну кінетичну енергію, можливо в указаний у постанові строк та при вказаних обставинах і по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я; б) синці тильної поверхні лівої кисті, правої кисті, поперекової ділянки, грудної клітки зліва, правого передпліччя скроневої ділянки справа, потиличної ділянки справа, садна правої ступні, правої гомілки утворились не менш як від десятикратної дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний у постанові строк та при вказаних підекспертним обставинах і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. При судово-медичній експертизі ОСОБА_12 виявлено вогнепальне кульове наскрізне поранення правого стегна з наявністю вхідного отвору по внутрішній поверхні правого стегна та вихідного отвору по задній поверхні правого стегна, на що вказує характер та розміри виявлених ран. Анатомічна локалізація, виявлених вхідного та вихідного отвору вогнепального поранення стегна вказують на напрямок раньового каналу спереду назад, зліва направо, зверху вниз. Спираючись на дані, отримані в ході проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_12 , проведенням медико-криміналістичної експертизи одягу та взуття ОСОБА_12 наявність додаткових факторів пострілу, гідродинамічну дію зарядів, оплавлення волокон на спортивних штанах, та шкарпетці, наявність сполук свинцю, можливо допустити, що вогнепальні поранення могли утворитись в результаті пострілу, який був здійснений з близької відстані і могли утворитись від дії кулі до карабіну СКС калібру 7,62 мм. Виявлені при судово-медичній експертизі ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді синців по тильній поверхні лівої та правої кисті, по ліктьовій поверхні нижньої та верхньої третини правого передпліччя могли утворитись під час того, коли останній закривався від ударів руками. Зважаючи на характер, кількість та розташування, виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_12 тілесних ушкоджень слід вважати, що під час отримання підекспертний знаходився переважно передньою поверхнею тулуба до травмуючого чинника. Об`єктивних судово-медичних даних про наявність чи відсутність алкоголю в організмі ОСОБА_12 , під час отримання ним тілесних ушкоджень не має (т.2 а.с. 61-63);
		- висновком експерта №159 МК від 30.06.2016 року, згідно якого проведенням судово - медико- криміналістичної експертизи одягу та взуття ОСОБА_12 виявлено на спортивних штанах, по передній поверхні правої штанини, вхідне, кульове вогнепальне пошкодження, яке утворилось від дії вогнепального заряду, по задній поверхні правої штанини, вихідне, кульове, вогнепальне пошкодження, яке утворилося від дії вогнепального заряду, на кросівку, по зовнішній поверхні носка зліва, дотикове, кульове, вогнепальне пошкодження, яке утворилось від дії вогнепального заряду, на шкарпетці дотикове, кульове вогнепальне пошкодження, яке утворилось від дії вогнепального заряду. Виявлені вогнепальні пошкодження на спортивних штанах, кросівку, шкарпетці, могли утворитися від дії кулі до карабіну СКС калібру 7,62 мм. Враховуючи наявність додаткових факторів пострілу, гідродинамічну дію зарядів оплавлення волокон на спортивних штанах, та шкарпетці, наявність сполук свинцю, можливо допустити, що постріл був здійснений з близької відстані. (т.2 а.с. 64-66);
		- поясненнями допитаного в судовому засіданні в порядку ст. 356 КПК України експерта ОСОБА_71 , який пояснив, що він надавав висновок від 30.06.2016 року № 159 МК. В ході надання висновку досліджувалися штани потерпілого, де в місці ушкодження виявлено дефект тканини, тобто відсутність тканини, що характерно для вогнепального пошкодження. Це пошкодження утворилося саме від пострілу, а не від дії цвяха чи іншого металевого предмету, оскільки на поверхні виявлено сполуки свинцю. Крім цього, від цвяха не відбувається таких пошкоджень. На кросівку виявлено пошкодження, характерне для дотикового пошкодження. Тканини на кросівку та шкарпетці є різними, тому на цих речах виявлено і різні пошкодження; 
		- висновком експерта №1109 від 18.07.2016 року, згідно якого наданий на дослідження карабін, являється вогнепальною зброєю мисливським самозарядним карабіном «ОП СКС», серійний номер: « НОМЕР_1 », калібру 7,62мм. Надані на дослідження 7 гільз, являються частинами бойових припасів  стріляними гільзами проміжних патронів калібру 7,62х39 мм, зразка 1943 року (т.2 а.с. 72-77);
		- висновком експерта №1904 від 01.11.2016 року, згідно якого наданий на дослідження карабін «ОП СКС», серійний номер: « НОМЕР_1 », калібру 7,62мм, придатний для проведення пострілів. Надані на дослідження 7 гільз, відстріляні з наданого на дослідження карабіна «ОП СКС», серійний номер: « НОМЕР_1 », калібру 7,62мм (т.2 а.с. 80-84);
		- висновком експерта №165 від 30.12.2016 року, згідно якого на поверхнях наданих на експертизу предметів одягу (шкарпетки, штанів, кросівка) речовин характерних для продуктів пострілу не виявлено в межах чутливості застосованих методів. (т.2 а.с. 86-93);
		- висновком експерта №50 від 10.03.2017 року, згідно якого показання надані потерпілим ОСОБА_12 , під час проведення слідчого експерименту 09.02.2017 року, щодо обставин, способу та механізму спричинення йому тілесних ушкоджень не протирічать об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_12 (т.2 а.с. 95);
		- висновком експерта №1034 від 27.04.2017 року, згідно якого показання свідка ОСОБА_35 , надані ним під час проведення слідчого експерименту 09.02.2017 року не суперечать об`єктивним даним події, які мали місце 01.05.2016 року неподалік кафе «Корчма» у с. Засулля Лубенського району в частині взаєморозташування стріляючого, потерпілого, здійснення пострілів стріляючим та напрямку проведення двох прицільних пострілів стріляючим. (т.2 а.с. 98-100);
		- висновком експерта №1035 від 27.04.2017 року, згідно якого показання потерпілого ОСОБА_12 , надані ним під час проведення слідчого експерименту 09.02.2017 року не суперечать об`єктивним даним події, які мали місце 01.05.2016 року неподалік кафе «Корчма» у с. Засулля Лубенського району в частині взаєморозташування стріляючого, потерпілого, здійснення пострілів стріляючим, напрямку проведення пострілів та вогнепальних пошкоджень на потерпілому (т.2 а.с. 103-105);
		- висновком експерта №249 МК від 21.11.2017 року, згідно якого проведенням судово-медико-криміналістинної експертизи трьох фрагментів від спортивних штанів ОСОБА_12 виявлено : на клаптику тканини №1, вхідне вогнепальне пошкодження, яке утворилося від дії вогнепального снаряду кулі; на клаптику тканини №2, вхідне вогнепальне пошкодження, яке утворилося від дії вогнепального снаряду кулі; на клаптику тканини №3, вхідне вогнепальне пошкодження, яке утворилося від дії вогнепального снаряду кулі. Виявлені вогнепальні кульові вхідні пошкодження на вирізах тканини № НОМЕР_3 , №2 могли утворитися від дії кулі до карабіну ОП СКС калібру 7,62x39 мм. Виявлене вогнепальне кульове вхідне пошкодження, на вирізі тканини №3 могло утворитися від дії кулі до карабіну NORINKO №CQ-A №004070-14 патроном 5.56х45мм. Враховуючи механізм утворення вогнепальних кульових вхідних пошкоджень на клаптиках тканини №1, №2, №3, які були здійснені при експериментальному відстрілі, викладені слідчим в постанові, наявність додаткових факторів пострілу, а саме оплавлення волокон, гідродинамічну дію порохових зарядів, наявність на контактограммах сполук свинцю, можливо допустити, що постріли були здійснені з близької відстані. Враховуючи механізм утворення вхідного вогнепального кульового пошкодження по передній поверхні правої штанини, на спортивних штанях ОСОБА_12 викладеного у висновку експерта МК-№159 від 30.06.2016 року та виявлені вхідні вогнепальні кульові пошкодження на клаптиках тканини №1, №2, які буди здійснені при експериментальних пострілах, можливо допустити, що вище вказане пошкодження на спортивних штанях ОСОБА_12 співпадає з пошкодженнями на вирізах тканини №1, №2. (т.2 а.с. 106-108);
		- постановою про визнання речовим доказом від 13.07.2016 року, згідно якого вилучені предмети одягу шкарпетка, кросівок та спортивні штани у ОСОБА_12 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12016170240000830 (т.2 а.с. 123);
		- згідно висновку експерта №207 від 05.12.2019 року проведенням судово-медичної експертизи ОСОБА_11 , у нього встановлені тілесні ушкодження, які можна поділити на дві умовні групи : 1 група струс головного мозку, гематома навколо правого ока з забитою раною у зовнішнього кута правого ока, синець в області підборіддя більш справа, травматичний вивих 1 зуба на верхній щелепі справа, травматичний скол коронки 2 зуба на верхній щелепі справа, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи більш справа, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кулак сторонньої людини, нога у взутті сторонньої людини або інший предмет з подібними характеристиками, ушкодження могли утворитися на час подій вказаних в ухвалі 01.05.2016р., при чому в ділянку голови було спричинено не менш 3 травматичних діянь (не менш 1 травматичного діяння в область правого ока, не менш 1 травматичного діяння в область підборіддя більш справа, не менш 1 травматичного діяння в область верхньої щелепи більш справа) і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; 2 група вивих лівого плеча, гематома з садном в правій підлопаточній ділянці, гематома з садном в ділянці попереку справа, синець в області верхньовнутрішнього квадранта правої сідниці, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), ушкодження могли утворитися на час подій вказаних в ухвалі 01.05.2016р., при чому в область тулуба було спричинено не менше 2 травматичних діянь, в область правої сідниці було спричинено не менш 1 травматичного діяння, в область лівої руки було спричинено не менш 1 травматичного діяння і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. При судово медичній експертизі ОСОБА_11 тілесних ушкоджень характерних для захисту руками від ударів не виявлено. Беручи до уваги локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень виявлених при судово медичній експертизі ОСОБА_11 , слід вважати, що вищезазначені тілесні ушкодження в цілому не могли утворитися при падінні останнього на рівну поверхню грунту. При судово-медичній експертизі ОСОБА_11 виявлена гематома з садном в правій підлопаточній ділянці, яка утворилася від дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, при чому в праву підлопаточну ділянку було спричинено не менш 1 травматичного діяння (т.3 а.с. 24-25);
		- згідно висновку експерта №4 від 14.01.2020 року при судово-медичній експертизі ОСОБА_11 виявлено гематому з садном в правій підлопаточній ділянці, яка утворилась від дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо і дерев`яним прикладом з металевим затильником вогнепальної зброї карабіну ОП СКС серійний номер НОМЕР_1 , представленого на експертизу (т.3 а.с. 46-47).
		- безпосередньо оглянутими в судовому засіданні речовими доказами : шкарпеткою, кросівком та спортивними штанами ОСОБА_12 зі слідами злочину, у які він був вдягнутий на час вчинення злочину 01.05.2016 року, 7 гільзами та карабіном «ОП СКС» серійний номер: « НОМЕР_1 » калібру 7,62мм, належного ОСОБА_11 , із якого ним було спричинено потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. 
		Таким чином, не визнання ОСОБА_11 своєї вини у вчиненому злочині, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Суд вважає безпідставними посилання сторони захисту на необхідність виправдання обвинуваченого, враховуючи наступне.
		Стороною захисту заявлялося клопотання про визнання доказів недопустимими, а саме : копії протоколу огляду від 2.05.2016 року, довідок від 12.10.2016 року, довідки від 7.02.2017 року, які належать до іншого кримінального провадження, а саме №12016170240000818; оригіналу протоколу від 4.05.2016 року, копії постанови від 4.05.2016 року, оригіналу постанови про призначення експертизи від 12.05.2016 року, висновку експерта від 16.05.2016 року, оригіналу протоколу допиту свідка ОСОБА_53 від 20.05.2016 року, копії постанови від 16.09.2016 року, копії висновку експерта від 1.11.2016 року, які належать до іншого кримінального провадження, а саме №12016170240000831. (т.2 а.с. 188-190).
		Підстав для визнання даних доказів недопустимими суд не вбачає, оскільки їх було отримано у встановлений КПК України спосіб, а саме через ухвали слідчих суддів про тимчасовий доступ до речей і документів від 15.11.2017 року (справа №554/8993/17) та від 15.11.2017 року (справа №554/7838/2017). (т.2 а.с. 30-31, 45-46).
		Також стороною захисту було заявлено про необхідність визнання недопустимими доказами протоколів проведення слідчих експериментів із потерпілим ОСОБА_12 та свідком ОСОБА_72 від 09.02.2017 року та всіх інших доказів здобутих на підставі даних, отриманих про проведенні цих слідчих дій. Дане клопотання мотивовано тим, що слідчі експерименти 09.02.2017 року проводилися на території земельної ділянки, яка на праві постійного користування перебуває у володінні МПП «Віра», власником якого являється ОСОБА_11 , однак в порушення вимог КПК України дані слідчі експерименти проведені слідчим без дозволу її володільця або ухвали слідчого судді. 
		 Відповідно до ч.5 ст.240 КПК України слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, територія поблизу кафе «Корчма», де було вчинено злочин, має вільний доступ для будь-кого з осіб, також дана територія ніяким чином не виділена для сторонніх осіб як така, що перебуває у володінні певної особи, крім цього, матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що злочин було вчинено на території 2.0 га, на яку МПП «Віра» видано державний акт на право постійного користування землею відповідно до рішення Засульської сільської ради від 20.10.1994 року. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що підстав для проведення даних слідчих експериментів у порядку, передбаченому ч.5 ст.240 КПК України, немає, як немає і підстав для визнання недопустимими доказами протоколів проведення слідчих експериментів із потерпілим ОСОБА_12 та свідком ОСОБА_72 та всіх інших доказів здобутих на підставі даних, отриманих при проведенні цих слідчих дій.
		Стороною захисту зазначалося про те, що встановлені у потерпілого при проведенні судово медичної експертизи тілесні ушкодження ОСОБА_11 йому не спричиняв, а лише здійснював попереджувальні постріли, дані тілесні ушкодження потерпілий міг собі спричинити сам при необережному поводженні із зброєю або при пошкодженні залізним предметом. 
		Вказана версія сторони захисту не відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи. 
		Суд вважає, що факт здійснення обвинуваченим зі зброї пострілів в сторону потерпілого свідчить про його умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень та він має нести відповідальність за спричинення тих наслідків, які фактично настали. При цьому суд виходить із меж судового розгляду, що передбачені ст. 337 КПК країни. 
		Факт спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень у вигляді вогнепальних поранень об`єктивно пов`язаний та обумовлений проведенням обвинуваченим ОСОБА_11 пострілів у сторону потерпілого. Це підтверджується як показаннями потерпілого, так і очевидця свідка ОСОБА_24 , які узгоджуються як між собою, так і з іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема проведеними експертизами. Жоден із інших допитаних в судовому засіданні свідків не повідомляв про те, що він бачив як саме відбувалися події, коли ОСОБА_11 стріляв із зброї. 
		Версія сторони захисту щодо можливого спричинення потерпілим вогнепальних поранень самому собі при необережному поводженні зі зброєю, крім вищезазначеного, також спростовується показаннями свідка ОСОБА_26 , який пояснював, що коли ОСОБА_22 сів до автомобіля, то вже був поранений. Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно висновку експертизи вогнепальні поранення утворилися у потерпілого не від одного, а від не менш як двох пострілів. 
		Також в судовому засіданні експерт ОСОБА_73 спростував твердження сторони захисту щодо можливого утворення у потерпілого тілесних ушкоджень в області правого стегна та пальця правої ступні від дії цвяха чи іншого подібного металевого предмету, а не від дії пострілу.
		Посилання обвинуваченого на те, що якби він мав намір стріляти на ураження безпосередньо у ОСОБА_22 , ОСОБА_24 та інших присутніх осіб, то ніщо б не завадило йому це зробити відносно всіх цих осіб, не спростовує висновків суду, оскільки викладене і не ставиться за вину ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні. 
		 Крім цього, сторона захисту також посилалася на те, що під час подій, які відбувалися 01.05.2016 року, ОСОБА_11 перебував в стані необхідної оборони, його дії, зокрема пов`язані із взяттям з дому карабіну та зі здійсненням в подальшому із нього попереджувальних пострілів, були обумовлені метою власного захисту та захисту дружини ОСОБА_23 та працівниці ОСОБА_74 . 
		При наданні правової оцінки даній позиції сторони захисту, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до ст. ст. 36, 37 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Уявною обороною визнаються дії, пов`язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.
		При цьому, згідно роз`яснень, які містяться у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» судам слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. 
		При розгляді справ даної категорії суди повинні з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
		Право на необхідну оборону можливе лише за наявності відповідної підстави. Згідно з ч. 1 ст. 36 КК нею є вчинення суспільно небезпечного посягання, що викликає у того, хто захищається, необхідність у негайному його відверненні чи припиненні шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди. Інакше кажучи, підстава необхідної оборони складається з двох елементів, а саме: 1) суспільно небезпечного посягання і 2) необхідності в його негайному відверненні чи припиненні.
		Істотною характеристикою суспільно небезпечного посягання є його наявність, тобто тривалість у часі, протягом якого тільки і можлива необхідна оборона. Таким чином, суспільно небезпечне посягання має початковий і кінцевий моменти. 
		Другий елемент, що характеризує підставу необхідної оборони - це наявність у того, хто захищається, потреби в негайному відверненні чи припиненні наявного суспільно небезпечного посягання. Така потреба виникає тоді, коли зволікання з боку того, хто захищається, в заподіянні шкоди тому, хто посягає, загрожує негайною і явною шкодою правоохоронюваним інтересам. Таким чином, надаючи громадянам право на необхідну оборону, закон має на увазі лише такі випадки захисту, за яких громадянин змушений невідкладно заподіяти шкоду тому, хто посягає, з тим, щоб відвернути чи припинити посягання та ефективно здійснити захист. Якщо ж така невідкладна потреба ще не виникла або, навпаки, вже минула, то й стан необхідної оборони або ще не виник, або, виникнувши, вже закінчився. І перший, і другий випадки свідчать про відсутність стану необхідної оборони.
		Дії особи, яка захищається, визнаються правомірними лише у разі, якщо вони були вчинені протягом усього часу здійснення посягання. Інакше кажучи, захист визнається виправданим лише протягом часу існування стану необхідної оборони, що визначається тривалістю суспільно небезпечного посягання, що потребує свого негайного відвернення чи припинення. Тому заподіяння шкоди до виникнення такого стану визнається так званою «передчасною» обороною, відповідальність за яку настає на загальних підставах.
		Таким чином, слід мати на увазі, що заподіяння шкоди тому, хто посягає, за відсутності зазначених двох елементів або хоча б за наявності лише одного з них свідчить про неправомірність дій громадянина, тому що він не знаходиться в стані необхідної оборони. Відповідальність за заподіяння такої шкоди повинна наступати на загальних підставах. 
		Надаючи правову оцінку обставинам події у даному кримінальному провадженні з точки зору наявності чи відсутності в діях ОСОБА_11 стану необхідної оборони, суд вважає, що їх необхідно розглядати з урахуванням певних періодів часу, а саме : з моменту коли ОСОБА_11 виїздив від кафе «Корчма» до того моменту, поки він не покинув місце події, прямуюючи додому; з моменту коли ОСОБА_11 прийняв рішення взяти з дому зброю та повернувся із нею на місце події; з моменту коли ОСОБА_11 зі зброєю повернувся на місце події та почав здійснювати з неї постріли. 
		При цьому суд враховує, що діям ОСОБА_11 необхідно надати правову оцінку і з точки зору наявності підстав для необхідної оборони при уявній обороні, оскільки достовірно встановлено всією сукупністю доказів та не заперечується ніким із учасників судового провадження, що життю та здоров`ю його дружини та працівниці Каневській, які залишилися на місці події, нічого не загрожувало.
		Також встановлено, що за декілька годин до події злочину, у потерпілого ОСОБА_12 мав місце конфлікт із особами, які перебували в кафе «Корчма», та фізичний контакт, що підтверджує і сам потерпілий, і свідки та підтверджується об`єктивними медичними даними щодо виявлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень крім вогнепальних. 
		Ніким не оспорюється також той факт, що коли ОСОБА_11  виїздив від кафе та побачив, що на стоянку заїжджають інші автомобілі, то йому ніхто виїхати не заважав та він самостійно прийняв рішення поговорити із тими людьми, які заїздили.
		Крім цього, в`їзд та доступ до території кафе «Корчма» та стоянки є вільним для будь-кого з осіб. 
		Як підтвердили в судовому засіданні обвинувачений та свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_70 , в ході розмови ОСОБА_11 із людьми, які приїхали, серед яких також був потерпілий ОСОБА_12 , його ( ОСОБА_21 ) двічі вдарили, після чого він побіг від них. Вказані показання узгоджуються із висновком судово медичної експертизи щодо виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень та механізму їх спричинення.
		Разом із тим, судом встановлено, що з моменту, коли ОСОБА_11 залишив місце події, будь-яке суспільно - небезпечне посягання відносно нього було припинено, що було очевидно і для самого обвинуваченого в обстановці, що склалася. 
		А тому взяття обвинуваченим з дому зброї та повернення із нею на місце події не було обумовлене вищезазначеним суспільно небезпечним посяганням на нього, що мало бути очевидним і для самого обвинуваченого. 
		Посилання обвинуваченого на те, що він взяв зброю та повернувся на місце події з метою захисту дружини та працівниці, є не обгрунтованим з точки зору наявності в його діях необхідної оборони. При цьому суд враховує не лише той факт, що ОСОБА_23 та ОСОБА_75 , які залишалися на місці події, нічого не загрожувало, а і те, що оцінка стану необхідної оборони у даному випадку має відбуватися в той період часу, коли особа вчиняє дії, які можуть бути оцінені як такі, що вчинені в стані необхідної оборони, тобто під час заподіяння нею шкоди іншим особам. 
		ОСОБА_11 посилався на те, що він, коли побіг додому, то телефонував дружині та ОСОБА_75 , однак не міг до них додзвонитися. Разом із тим, свідок ОСОБА_70 фактично спростувала дані показання обвинуваченого, оскільки повідомила суду про те, що з моменту, як ОСОБА_11 побіг з місця події і до того часу, як пролунали постріли він їй на мобільний номер не телефонував. 
		ОСОБА_23 пояснювала, що в цей час ОСОБА_11 їй телефонував, однак вона, перебуваючи в сторожці, не брала слухавку, оскільки поблизу дверей в цей час був ОСОБА_76 . Вказані показання суд знаходить не обгрунтованими, оскільки в той же сам свідок зазначала, що будь  якої небезпеки їй він оточуючих не було, вона не була обмежена у свободі пересування, що, зокрема, підтверджується тим, що коли пролунали постріли, які здійснив ОСОБА_11 , вона злякалася та побігла в сторону поста поліції для того, щоб покликати на допомогу. 
		Факт телефонування ОСОБА_11 , який повертався зі зброєю на місце події, до поліції не спростовує вищезазначених висновків суду, оскільки на той час ним ще не було вчинено злочину та будь-яких неправомірних дій.
		Далі, коли ОСОБА_11 повернувся на місце події зі зброєю, останній пояснював, що, побачивши його ОСОБА_22 та ще двоє чоловіків почали на нього бігти, а він лише здійснював попереджувальні постріли. 
		Дані показання суд знаходить не обгрунтованими з урахуванням того факту, що обвинувачений був зі зброєю, а у ОСОБА_22 і ОСОБА_24 , які після здійснення обвинуваченим пострілів, намагалися сховатися, нічого із собою не було. Крім цього, з ОСОБА_22 не було двох осіб, а був лише ОСОБА_24 . Також достовірно встановлено, що, здійснюючи постріли із карабіну, ОСОБА_11 двічі влучив у ОСОБА_12 . 
		Як убачається із висновку судово медичної експертизи, у обвинуваченого ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження, які не вичерпуються отриманням ним двох ударів на місці події, коли він виїздив від кафе та вирішив вийти поговорити до тих осіб, які приїхали. Разом із тим, встановлено, що вже після здійснення обвинуваченим пострілів в бік потерпілого та отримання останнім двох вогнепальних поранень, тобто вже після вчинення злочину, яким визначено межі даного судового розгляду справи, між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 відбулася боротьба, в ході якої знаряддя вчинення злочину карабін перейшло від ОСОБА_21 до ОСОБА_22 . Таким чином в ході даної боротьби як ОСОБА_22 , так і ОСОБА_21 могли бути спричинені ушкодження, що виявлені у них відповідно до висновків судово медичних експертиз. 
		 При цьому, показання обвинуваченого ОСОБА_21 в частині того, що у ОСОБА_24 на час подій був автомат, який він наставляв на нього, не узгоджуються із будь-якими дослідженими доказами. Ніхто із присутніх на місці події, в тому числі ОСОБА_23 та ОСОБА_70 не підтвердили того, що у ОСОБА_24 чи ОСОБА_22 була зброя. 
		 При вирішенні даної справи та констатації факту відсутності в діях ОСОБА_11 стану необхідно оборони, суд зазначає, що викладене не виключає в діях осіб, які спричинили ОСОБА_11 тілесні ушкодження, в тому числі до того моменту, як він вирішив взяти з дому зброю та повернутися на місце події, а також не впливає на висновки кримінального провадження №12016170240000831 за ч.1 ст. 262 КК України. 
		Посилання сторони захисту, як на підставу для виправдання обвинуваченого, на те, що насправді ОСОБА_22 і ОСОБА_24 не залишали карабін на місці події, а незаконно заволоділи ним і лише через деякий час повернули працівникам поліції, не спростовує вищезазначених висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_11 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.
		Крім цього, сторона захисту зазначала, що справжнім мотивом повернення ОСОБА_12 до кафе «Корчма» був не пошук портмоне, а помста за події, що передували цьому і конфлікт, який виник, коли ОСОБА_12 вдень приїздив до кафе із дітьми на квадроциклі. Разом із тим, судом надано правову оцінку діям обвинуваченого у той час та в тій обстановці, коли ним було здійснено постріли в сторону потерпілого, внаслідок чого було спричинено потерпілому два вогнепальних поранення, тобто тілесні ушкодження середнього степеню тяжкості. 
		 Також надаючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_11 в момент вчинення злочину та констатуючи відсутність в його діях стану необхідно оборони, суд зазначає, що стан необхідної оборони має бути обумовлений захистом від дій конкретного нападника шляхом спричинення йому шкоди необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
		Як убачається із матеріалів кримінального провадження та фактично визнається всіма учасниками судового провадження, до моменту, коли ОСОБА_11  було спричинено ОСОБА_12 вогнепальні поранення, ОСОБА_12 неправомірних дій відносно ОСОБА_11 не вчиняв, тілесних ушкоджень останньому не наносив. Тому і у ОСОБА_11 не було стану необхідної оборони від дій ОСОБА_12 та не виникло право на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 . Викладене є обгрунтованим, зокрема, з урахуванням того способу, яким обвинуваченим було спричинено тілесні ушкодження потерпілому, а саме із застосуванням вогнепальної зброї. 
		Таким чином, оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено вину ОСОБА_11 у вчиненні ними злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України поза розумним сумнівом. 
		Суд вважає, що вина ОСОБА_11 в заподіянні ОСОБА_12 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров`я, встановлена і доведена, а його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки ним було вчинено даний злочин.
		Обставин справи, які відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 судом не встановлено.
		 Згідно медичних довідок ОСОБА_11 на обліках у лікарів психіатра, невролога та нарколога не перебуває (т.2 а.с. 111-112). 
		Cуд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який не є тяжким, особу винного ОСОБА_11 , думку учасників судового провадження, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_11 за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі.
		Разом з тим, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням. При цьому суд враховує особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має сім`ю, має на утриманні неповнолітню дитину, висновок досудової доповіді відділу пробації, те, що вчинений ним злочин не є тяжким. 
		При цьому сам по собі факт не визнання обвинуваченим вини та не відшкодування ним шкоди, не спростовує висновку суду про те, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання.
		 Крім цього, згідно ст.76 КК України суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_11 наступні обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Прокурором в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради заявлено цивільний позов до ОСОБА_11 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12 , які понесені Лубенською КЦМЛ. Прокурор прохав суд стягнути з ОСОБА_11 на користь фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради 1647 грн. 04 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12 . 
		При вирішенні цивільного позову прокурора, суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Так, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» N 11 від 07.07.1995 року, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання".
		Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
		 Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
		Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.
		Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановлюючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому. 
		У своїй позовній заяві прокурор посилався на довідку розрахунок лікувального закладу від 26.01.2018 року. 
		Натомість, прокурор ні до позовної заяви, ні до матеріалів судового провадження під час розгляду справи та до виходу суду в нарадчу кімнату, так і не додав як довідки від лікувального закладу від 26.01.2018 року, так і жодного іншого документу на підтвердження понесених лікувальним закладом витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що позов прокурора задоволенню не підлягає, оскільки доказування не може грунтуватися на припущеннях. 
		При цьому суд враховує, що установа, яка понесла витрати на стаціонарне лікування потерпілого не позбавлена права в порядку цивільного судочинства сама звернутися до суду із відповідним цивільним позовом з цього приводу. 
		Потерпілим ОСОБА_12 заявлено до обвинуваченого ОСОБА_11 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн. Згідно позовної заяви потерпілий також прохав суд стягнути з обвинуваченого на його користь судові витрати на правову допомогу в сумі 20 000 грн. (т.1 а.с. 42-45).
		Суд вважає за необхідне цивільний позов про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, враховуючи наступне. 
		Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у : фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.
		При вирішенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Суд вважає, що позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково в розмірі 20 000 грн. При цьому суд вважає, що моральна шкода, заподіяна потерпілому ОСОБА_12 , полягає в фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з ушкодженням його здоров`я, у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього. При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що моральна шкода заподіяна злочином, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, ступінь вини ОСОБА_11 , ступінь тяжкості, характер та кількість заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, а саме що йому було умисно заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, вимушеність змін в організації потерпілим свого життя, який через заподіяні йому тілесні ушкодження тривалий час перебував на лікуванні, вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до квитанцій від 05.05.2016 року та від 05.11.2017 року потерпілим ОСОБА_12 сплачено гонорар своєму представнику адвокату ОСОБА_13 за представництво своїх інтересів в розмірі 20 000 грн. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, адвокат ОСОБА_13 надавав правову допомогу потерпілому ОСОБА_12 у даному кримінальному провадженні.
		Відповідно до положень ст. ст. 120, 124 КПК України витрати на правову допомогу, тобто витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого та цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе потерпілий, цивільний позивач. І в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		З огляду на строк проведення досудового розслідування, час розгляду справи в суді, кількість проведених судових засідань, їх тривалість, наявний акт виконаних робіт від 13.03.2018 року, складений потерпілим та його представником, у якому відображено перелік та обсяг наданої представником потерпілому правової допомоги, суд знаходить обгрунтованими витрати на правову допомогу потерпілого ОСОБА_12 як на оплату правової допомоги адвоката ОСОБА_13 .
		Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 20 000 грн. витрат на правову допомогу.
		До набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне залишити відносно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. 
		Речові докази по справі підлягають вирішенню згідно ст. 100 КПК України.
		При цьому, суд вважає, що пошкоджені речі потерпілого ОСОБА_12 та 7 гільз підлягають знищенню відповідно до п.4 ч.9 ст. 100 КПК України, а карабін «ОП СКС» серійний номер « НОМЕР_1 » калібру 7,62 мм, належний ОСОБА_11 , підлягає конфіскації відповідно до п.1 ч.9 ст. 100 КПК України як знаряддя вчинення злочину. 
		При цьому, суд враховує, що у даному кримінальному провадженні даний карабін є речовим доказом як такий, що відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України і, хоча він і був вилучений у межах іншого кримінального провадження, однак на підставі ухвали слідчого судді у межах даного кримінального провадження оригінал протоколу його огляду, в ході якого він був вилучений, було приєднано до матеріалів даного кримінального провадження. 
		Сам по собі факт іншого кримінального провадження щодо викрадення даної зброї не може бути засобом збереження даного знаряддя вчинення злочину та жодним чином не перешкоджає розслідуванню іншого кримінального провадження, оскільки факт наявності даного речового доказу підтверджуються даним вироком. 
		Також у відповідності до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта по проведеним експертизам.
		Керуючись ст. 374 КПК України, 
		 
		У Х В А Л И В : 
		 
		ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.122 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі. 
		 Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_11 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки. 
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_11 такі обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		До набрання вироком законної сили залишити відносно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		В задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_11 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого - відмовити. 
		Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		 Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 20 000 грн. моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 20 000 грн. витрат на правову допомогу. 
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертизи, а саме : 
		- від 18.07.2016 р. №1109  351 грн. 84 коп.;
		- від 01.11.2016 р. №1904  351 грн. 84 коп.;
		- від 27.04.2017 р. №1034  395 грн. 48 коп.;
		- від 27.04.2017 р. №1035  395 грн. 48 коп.;
		а всього в сумі 1494 грн. 64 коп. 
		Речові докази : шкарпетку, кросівок, спортивні штани ОСОБА_12 , 7 гільз  знищити; карабін «ОП СКС» серійний номер « НОМЕР_1 » калібру 7,62 мм, належний ОСОБА_11 , - конфіскувати.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 Суддя Лубенського міськрайонного
		 суду Полтавської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...