Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/1279/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2020. Зареєстровано: 28.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2020.
Дата набрання законної сили: 08.10.2020
Результат оскарження 08.10.2020 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 240/1279/20/1301/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		24 квітня 2020 року                                                                           м. Житомир                          
		справа № 240/1279/20  
		категорія 112030000
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі 
		головуючого судді Горовенко А.В.,
		розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до  Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській  області  про винання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- 
		встановив:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській від 29.08.2019 № 159 про відмову в призначенні пенсії за віком;
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, з 29 березня 2019 року пенсію за віком із урахуванням заробітної плати в монголо-російському спільному об`єднанні «Монголросцветмет» (правонаступник спільна монголо-російська компанія з обмеженою відповідальністю «Монголросцветмет»), виходячи із офіційного курсу національної валюти на момент призначення пенсії за віком, та стажу по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах в Монгольській Народній Республіці в період з 01.05.1995 по 29.06.2010 у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 та ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V від 09.07.2003.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.05.2019 звернувся до територіального органу управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та за нормами  ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІ1 від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ). Однак відповідач листом від 29.08.2019 №159 повідомив про відмову у призначення пенсії на пільгових умовах з тих підстав, що відсутній необхідний пільговий стаж по Списку №2, у зв"язку з тим, що період роботи в Монгольській Народній Республіці (далі - МНР) з 01.05.1995 по 29.06.2010 не зараховано до загального страхового стажу через відсутність підтвердження компетентними органами МНР та не підтверджено результати атестації робочих місць за вказаний період, окрім того для обчислення розміру пенсії  не врахована довідка про заробітну плату за період роботи в Монголії.
		Вважає, що вказані періоди роботи мають бути зараховані до загального трудового та пільгового стажу роботи при призначенні пенсії, оскільки документально підтверджені відповідними довідками. З урахуванням зазначеного, вважаючи рішення органу Пенсійного фонду України про відмову у призначенні пенсії  протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи ( у порядку письмового провадження)
		Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем 25.02.2020, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.
		Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву за вх.№7361/20.
		Зазначає, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на умовах, визначених  ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки за наданими документами неможливо зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.10.1995 по  29.06.2010, через відсутність підтвердження компетентними органами Монгольської Народної Республіки, а також, оскільки відповідне право впродовж періоду з 01.10.1995  по 29.06.2010  не підтверджено за результатами атестації робочих місць.
		Також зазначає, що довідки про заробітну плату за період роботи в Монгольській Народній Республіці  не враховані  при розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії, з тих підстав, що положеннями Угоди між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Монгольською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення передбачено, що громадянам, які не працювали після переселення, розмір пенсії визначається із середньомісячного заробітку працівника відповідної професії та кваліфікації в Договірній Стороні переселення (в Україні), аналогічній його останній професії та кваліфікації на території Договірної сторони попереднього проживання на час призначення пенсії.
		Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування до пільгового стажу періоду роботи на робочому місці з пільговим пенсійним забезпеченням.
		З урахуванням зазначеного, вважає оскаржувану відмову правомірною та просить суд у задоволенні позову відмовити.
		Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
		Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.
		Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1  має посвідчення серії НОМЕР_1  громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), видане Житомирською обласною державною адміністрацією 26.06.2008 (а.с.23).
		03.05.2019 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років за нормами ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІ1 від 28.02.1991 (далі - Закон України №796-ХІІ) за період роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 ст.114  Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон  України №1058-IV) (а.с.61).
		Листом №159 від 23.08.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років за нормами ст.55 Закону України №796-ХІІ за період роботи, що дають право на призначення пільгової пенсії по Списку №2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 ст.114  Закону України №1058-IV у зв"язку із відсутністю необхідного пільгового страхового стажу.
		Зазначено, що період роботи з 01.10.1995 по 04.08.1998 в Монгольській Народній Республіці не зараховано до загального страхового стажу через відсутність підтвердження компетентними органами Монгольської Народної Республіки, а також, оскільки відповідне право впродовж періоду з 01.10.1995 по 29.06.2010 не підтверджено за результатами атестації робочих місць, тому до стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії по Списку № 2, даний період зарахувати неможливо.
		Надані довідки про заробітну плату за період роботи в Монгольській Народній Республіці  не враховані  при розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії, з тих підстав, що положеннями Угоди між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Монгольською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення передбачено, що громадянам, які не працювали після переселення, розмір пенсії визначається із середньомісячного заробітку працівника відповідної професії та кваліфікації в Договірній Стороні переселення (в Україні), аналогічній його останній професії та кваліфікації на території Договірної сторони попереднього проживання на час призначення пенсії.
		Також зазначено, що підтверджуваний стаж по Списку №2 за наявними документами становить 8 років 4 місяці 11 днів.
		Страховий страж, який можна врахувати на момент звернення за призначенням пенсії становить 18 років 7 місяців  7 днів. 
		Відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення право  на призначення пільгової пенсії за віком за нормами ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за періоди роботи, що дають право на призначення пільгової пенсії по Списку №2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 ст.114 Закону №1058-IV позивач не має через відсутність необхідного пільгового стажу по Списку №2 не менше 12 років 6 місяців  та страхового стажу не менше 27 років (а.с. 17-21).
		Вважаючи відмову відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, позивач звернувся до суду  з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам,  суд зазначає наступне.
		Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
		Згідно з пунктом 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991  право на пенсію мають, зокрема: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на пенсію із зниженням пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше як на 5 років.
		Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали чи постійно працювали в зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986.
		Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею.
		Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон  №1058-IV)  на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
		Чоловікам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України №1058 (60 років), на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
		Необхідний стаж роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року повинен становити не менше 27 років у чоловіків.
		Орган Пенсійного фонду України, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв"язку з відсутнісю необхідного  пільгового стажу, зазначив, що  підтверджений стаж по Списку № 2 за наявними документами становить лише 8 років 4 місяці 11 днів, без врахування періоду роботи ОСОБА_1 в Монгольській Народній Республіці з 01.10.1995 по 04.08.1998 (2 роки 10 місяців 3 дні) на посаді машиніста екскаватора в спільному об`єднанні «Монголросцветмет» та з 05.08.1998 по 29.06.2010 (11 років 10 місяців 24 дні) на посаді  бригадира машиністів екскаваторів копальні «Заамар» СО «Монголросцветмет» Монгольської Народної Республіки. Страховий страж, який можливо врахувати позивачу на момент звернення за призначенням пенсії становить 18 років 7 місяців  7 днів (а.с.20).
		Суд не погоджується з вказаним твердження відповідача, зважаючи на наступне.
		06.04.1981 між СРСР і Монгольською народною Республікою підписана Угода про співробітництво у галузі соціального забезпечення, ратифікована 02.12.1981, яка набула чинності з 28.01.1982 (далі - Угода).
		Ця Угода поширюється на всі види соціального забезпечення громадян, які встановлено або буде встановлено законодавством Договірних Сторін. Під соціальним забезпеченням у галузі пенсійного забезпечення за даною Угодою маються на увазі всі види забезпечення, які надаються громадянам державними органами обох держав у разі призначення пенсії за віком, по інвалідності, а також у зв`язку з втратою годувальника.
		Відповідно до ст. 1 зазначеної Угоди під час здійснення соціального забезпечення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої проживає громадянин, якщо Угодою не передбачено інше.
		Згідно з ст. 4 Угоди при призначенні пенсій зараховується повністю трудовий стаж, в тому числі і стаж, який дає право для призначення пенсій на пільгових умовах та в пільгових розмірах, набутий на території обох Договірних Сторін та підтверджений компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої був набутий стаж. Розрахунок стажу роботи в кожній із Договірних Сторін здійснюється по законодавству тієї Договірної Сторони, на території якої здійснювалась робота або прирівняна до неї діяльність.
		Таким чином, законодавством передбачена можливість зарахування до страхового стажу періоду роботи на території Монголії за умови відповідного документального підтвердження.
		У цей же час, у відповідності до ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
		Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
		Згідно зі ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).
		Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
		Разом з цим, відповідно до п. 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01  серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
		Пунктом 4 зазначеного Порядку №442 встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
		Згідно з п.6 Порядку №442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
		Відповідно до п. 4.2 Порядку №383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
		Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
		Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20   лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 та від 10 жовтня 2019 року у справі №234/4585/17.
		Матеріали справи свідчать, що у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 02.08.1983 наявні записи про період роботи з 01.10.1995  по 04.08.1998 на посаді машиніста екскаватора ЄШ 11/70 на копальні « Заамар » в спільному об`єднанні «Монголросцветмет», Монгольської народної Республіки та з 05.08.1998 по 29.06.2010 на посаді бригадира машиністів екскаваторів копальні «Заамар» СО «Монголросцветмет» МНР. (а.с.90-93).
		Проте, у встановленому порядку у трудовій книжці позивача відсутні повні дані про умови праці на підприємстві, які є визначальними при віднесені займаних ним посад до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
		Водночас, на підтвердження пільгового стажу позивач разом із заявою про призначення пенсії  надав, зокрема, такі документи:
		- довідку №6/168  від 28.06.2010, видану Компанією з обмеженою відповідальністю «Монголросцветмет» об"єднанням Монголо-Російської компанії з обмеженою відповідальністю  «Монголросцветмет» (яка є правонаступником Спільного Монголо-Російського об`єднання  «Монголросцветмет»)  та довідку від 09.03.2006 №21, видану Спільним Монголо-Російським об`єднанням  «Монголросцветмет» (а.с.75, 76).
		Відповідно до змісту зазначених довідок підтверджено відомості про наявність у позивача трудового стажу для призначення пенсії за період 01.10.1995 по 28.06.2010 на спільному об`єднанні «Монголросцветмет», Монгольської народної Республіки.
		Суд зазначає, що згідно із довідкою №6/169 від 28.06.2019, виданою Компанією з обмеженою відповідальністю "Монголросцветмет", ОСОБА_1 працював повний робочий день в період з 01.10.1995 по 28.06.2010 у державній спільній Монголо-Російській компанії з обмеженою відповідальністю «Монголросцветмет», у Монголії (копальня "Заамар") та виконував роботи, що передбачені Списком №2  розділом №1, підрозділу 20101000а, позиція 14388, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 (а.с.77).
		З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку, що період роботи позивача в Монгольській народній Республіці з 01.10.1995 по 29.06.2010 у спільному об`єднанні «Монголросцветмет» підтверджується належними документами, визначеними п.3 Порядку №637.
		Матеріали справи свідчать, що обидві сторони вчиняли дії для витребування додаткових підтверджуючих документів щодо підтвердження вказаного періоду роботи позивача, проте відповіді не отримали. Однак відсутність відповіді  на запит  не може бути підставою відмови у призначенні пенсії та не зарахуванні загального та пільгового стажу роботи, який підтверджено належними документами, визначеними п.3 Порядку №637.
		Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
		З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.
		Щодо твердження відповідача по неможливість врахування  при розрахунку середньомісячного заробітку довідок про заробітну плату за період роботи в Монголії, суд зазначає наступне.
		Згідно з  ч.1 Закону України №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового, стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
		У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
		За приписами ст.66  Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про  збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
		Відповідно до ст.1 Угоди між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Монгольською Народною Республікою "Про співпрацю в галузі соціального забезпечення" від 28.01.1982 , дана угода стосується всіх видів соціального забезпечення громадян, які встановлені і будуть встановлені законодавством Договірних Сторін.
		Стаття 4 даної Угоди передбачає, що при призначенні пенсії повністю зараховується трудовий стаж, набутий на території обох Договірних Сторін і підтверджений компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої набутий стаж.
		Статтею 6 ч. 3 Угоди від 13.03.1992 року "Про гарантії прав громадян - учасників співдружності незалежних держав в області пенсійного забезпечення" передбачено, що розрахунок пенсії проводиться із заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж. Така ж позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.06.2015 року у справі №К/800/11718/13.
		Отже, оскільки період роботи позивача з 01.10.1995 по 29.06.2010 на спільному об`єднанні «Монголросцветмет», Монгольської народної Республіки, підтверджено, як записом у трудовій книжці, так і додатково наданими документами, то відповідач безпідставно не виключив під час розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії довідку №6-113 від 17.07.2008 та №6-114 від 28.02.2011 (а.с.69-70). 
		Суд також зауважує, що неврахування заробітної плати, що була взята для обчислення пенсії за період роботи, який підтверджений належними документами, виходячи з приписів Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода від 13.03.1992) учасницями якої є і Україна  і Російська Федерація.
		Згідно зі змісту ст.6  Угоди від 13.03.1992 призначення пенсій проводять за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, зокрема пенсій на пільгових підставах та за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди враховують трудовий стаж, зароблений на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цієї Угоди.
		Обчислення пенсій проводять із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховують у трудовий стаж. Якщо в державах-учасниках Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначають, зважаючи на офіційно встановлений курс на момент призначення пенсії.
		Всі витрати на пенсійне забезпечення несе держава, яка надає забезпечення.
		Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку, про наявність підстав для врахуванням органом Пенсійного фонду України при призначення пенсії ОСОБА_1 , заробітної плати отриманої в монголо-російському спільному об`єднанні «Монголросцветмет» за період з 01.05.1995 по 29.06.2010.
		З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
		Усі наведені обставини свідчать на користь висновку про існування у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки наявність у позивача достатнього загального страхового та пільгового стажу, визначеного п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"  доведена позивачем та підтверджена належними та допустимими доказами, які  долучені до матеріалів  справи.
		Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
		З метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов"язати Головне  управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.10.1995 по 29.06.2010 на монголо-російському спільному об`єднанні « Монголросцветмет », врахувати при призначенні пенсії заробітну плату  отриману за вказаний період відповідно до довідок №6-113 від 17.07.2008 та №6-114 від 28.02.2011, виданих компанією з обмеженою відповідальністю "Монголросцветмет" та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114  Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"  з урахуванням   положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
		Враховуючи дату звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії - 03.05.2019, та дату народження позивача - 29.03.1965, суд дійшов до висновку про те, що пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням    положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» слід призначити саме з 30.03.2019.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
		Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
		Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
		 
		вирішив:
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській  області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково. 
		Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оформлену листом від 23.08.2019 №159.
		Зобов"язати Головне  управління Пенсійного фонду України в Житомирській області:
		- зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період його роботи  з 01.10.1995 по 29.06.2010 в Спільному Монголо-Російському об"єднанні  "Монголросцветмет";
		- врахувати при призначенні пенсії ОСОБА_1 заробітну плату, отриману ним за період з 01.10.1995 по 29.06.2010 відповідно до довідок №6-113 від 17.07.2008 та №6-114 від 28.02.2011;
		- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114  Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - з 30.03.2019.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 840 (вісімсот сорок) грн 80 (вісімдесят) коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
		 
		Рішення складено у повному обсязі 24 квітня 2020 року
		 
		          Суддя                                                                                                      А.В. Горовенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...