Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/2419/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2020. Зареєстровано: 28.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2020.
Дата набрання законної сили: 28.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/55913/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		28 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №817/2419/16
		адміністративне провадження №К/9901/55913/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., 
		суддів  Жука А.В.,
		Мартинюк Н.М.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 (головуючий суддя  Н.О. Дорошенко) 
		та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 (головуючий суддя  Є.М. Мацький, судді  С.М. Шевчук, В.Б. Шидловський)
		у справі № 817/2419/16
		за позовом ОСОБА_1 
		до ОСОБА_2 , 
		третя особа  Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України,
		про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення, 
		 
		встановив:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про заміну неналежного відповідача, до Підполковника ОСОБА_3 , в якому просив визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді «догана», накладене усно 02.12.2016.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 02.12.2016 йому в присутності офіцерів тимчасово виконуючим обов`язки начальника відділу напрямків управління територіальної оборони управління ОК «Захід» підполковником ОСОБА_3 оголошено про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани за невиконання вимог розпорядження КВОК «Захід» щодо участі у заняттях з бойової підготовки на 233 загальновійськовому полігоні 28.11.2016 та відсутність на вказаних заняттях. Догану оголошено усно. Дисциплінарне стягнення позивач вважає незаконним, оскільки він не допускав порушення військової дисципліни в розумінні, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		3. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		4. При прийнятті рішень, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного усно 02.12.2016, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає про незаконність дисциплінарного стягнення та його несправедливість, оскільки він не допускав невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, не допускав порушення військової дисципліни та громадського порядку, передбаченого статутами Збройних Сил України. Вказує, що судами не досліджено вимоги Дисциплінарного статуту, а саме пункту 68 щодо видів дисциплінарних стягнень, які накладаються на офіцерів. Такого виду стягнення як «догана», яке було оголошено усно вказаний нормативний документ не містить. Зазначає, що судами не визначено саме складу дисциплінарного проступку. 
		Позиція інших учасників справи
		7. У відзиві на касаційну скаргу Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити в повному обсязі, рішення судів попередніх інстанцій  залишити без змін. 
		Рух касаційної скарги
		8. Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
		9. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи 
		10. ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, наказом командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 1 від 31.03.2015 призначений на посаду старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ).
		11. Наказом командувача військ ОК «Захід» (по стройовій частині) № 215 від 21.09.2017 підполковника ОСОБА_1 , звільненого з військової служби наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.09.2017 № 318 відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті, у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я), з 28.09.2017 виключено зі списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення й направлено для зарахування на військовий облік до Рівненського ОМВК Рівненської області.
		12. 24.11.2016 тимчасово виконуючим обов`язки начальника штабу - першого заступника командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковником ОСОБА_4 видано розпорядження № 155 про проведення занять з особовим складом військових частин Рівненського гарнізону, який убуває для виконання бойового завдання в зону проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, з метою підвищення вогневої виучки і вдосконалення навичок з володіння стрілецькою зброєю та забезпечення вимог безпеки.
		13. 25.11.2016 командувачем військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » генерал-майором ОСОБА_5 було затверджено Розподіл оперативного складу КП ОТУ «Луганськ» по центрах, групах (службах), відповідно до якого було визначено підполковника ОСОБА_1 оперативним черговим (напрямку) на заміну.
		14. Вказаним Розподілом також визначено прибуття особового складу з інших військових частин, військових комісаріатів до управління ОК «Захід» до 08:00 28.11.2016; заняття з мінної безпеки та вогневої підготовки з 10:00 28.11 до 17:00 28.11.2016 на 233 загальновійськовому полігоні; убуття чергової ротації 12:00 29.11.2016.
		15. Про зазначені обставини позивач був належним чином проінформований 25.11.2016 підполковником ОСОБА_3 , про що ствердив в письмовому поясненні, покликаючись на те, що рішення про його відрядження в район проведення бойових дій було прийняте полковником ОСОБА_6 , який тимчасово виконував обов`язки начальника управління територіальної оборони управління ОК «Захід», у зв`язку з неприязним ставленням до позивача. Окрім цього, позивач вказував, що в подальшому 25.11.2016 він подав рапорт підполковнику ОСОБА_3 про надання йому відпустки за сімейними обставинами, після чого позивача викликав полковник ОСОБА_6 та сказав готуватися у відрядження.
		16. Судами встановлено, що рішення про відрядження в район проведення бойових дій позивач вважав протиправним, оскільки в зоні АТО він проходив військову службу впродовж трьох тижнів в 2014 році, окрім того, в нього складні сімейні обставини, в той час як інші офіцери висловлювали бажання виїхати у відрядження в район проведення антитерористичної операції. Цим було зумовлено подання позивачем рапорту 25.11.2016 про надання відпустки.
		17. Суди встановили, що оскільки відпустка позивачу у встановленому порядку надана не була, відтак сам факт подання рапорту про надання відпустки не створює жодних правових наслідків та на оцінку спірних правовідносин не впливає.
		18. Посилання позивача про те, що 28.11.2016 він був відсутній на заняттях з бойової підготовки, оскільки розпорядження КВОК «Захід» щодо участі у заняттях з бойової підготовки на 233 загальновійськовому полігоні 28.11.2016 до нього не доводилось та його не стосувалося, судами відхилено, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Так, в письмовому поясненні від 30.03.2017 позивач зазначив: «О 8:00 28.11.2016 на загальному шикуванні офіцерів оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на якому я був присутній, тимчасово виконуючий обов`язки начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковник ОСОБА_4 , довів до всіх офіцерів розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » слідуючого змісту: офіцери, які вибувають у відрядження в зону АТО 29.11.2016, сьогодні о 08:45 28.11.2016 вибувають на 233 загальновійськовий полігон для проведення стрільб».
		19. Таким чином, судами встановлено, що станом на 28.11.2016 на 8:00 позивачу було відомо, що він 25.11.2016 включений в розподіл оперативного складу КП ОТУ «Луганськ» по центрах, групах (службах) оперативним черговим (напрямку) на заміну, та відповідно повинен був вибувати 08:45 28.11.2016 для участі в заняттях з бойової підготовки.
		20. Позивач з метою вирішення питання щодо його заміни іншим офіцером у відрядженні в районі проведення бойових дій, після шикування 28.11.2016 біля 9:00 звернувся до командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » генерал-майора ОСОБА_7 . При цьому, як зазначив позивач, в цей час автобус, який був спланований для виїзду для проведення стрільб, вибув на полігон. Командувач направив ОСОБА_1 до заступника командувача військ по роботі з особовим складом полковника ОСОБА_8 . Зазначене підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що розмова з зазначеного питання між ним та позивачем мала місце між 9 та 11 год. ранку; свідок доповів про ситуацію в сім`ї позивача (хвора дружина та троє неповнолітніх дітей) командувачу військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який погодився на заміну у відрядженні позивача іншим офіцером; про це свідок повідомив ОСОБА_1 . При цьому свідок також ствердив, що будь-якої розмови з приводу участі ОСОБА_1 в заняттях з бойової підготовки не було.
		21. Таким чином, судами встановлено, що станом на 08:45 28.11.2016 на час відправлення транспортного засобу з офіцерами, запланованими до відрядження в зону АТО, для участі в заняттях з бойової підготовки на 233 загальновійськовому полігоні рішення про заміну підполковника ОСОБА_1 на іншого офіцера у відрядженні в районі бойових дій ні безпосереднім командиром позивача, ні вищестоящим командиром не приймалося, відомості щодо такої заміни в розподіл оперативного складу КП ОТУ «Луганськ» не вносились. Будь-які інші обставини, які давали б позивачу підстави не прийняти участь в заняттях з бойової підготовки, судами не встановлені.
		22. Відповідно до відомості складання заліку зі знань вимог безпеки під час проведення занять з вогневої підготовки військової частини НОМЕР_1 за 28.11.2016 підполковник ОСОБА_1 не проходив інструктаж з виконання стрільб. Відповідно до відомостей визначення індивідуальних оцінок та обліку результатів виконання вправ навчальних стрільб від 28.11.2016 підполковник ОСОБА_1 на навчальних стрільбах відсутній.
		23. В службовій картці ОСОБА_1 в розділі «Стягнення» наявний запис: Вид стягнення: «Догана»; За що накладено: За невиконання вимог розпорядження КВОК «Захід» щодо участі в заняттях з бойової підготовки на 233 звп 28.11.2016 та відсутність на вказаних заняттях; Коли вчинено проступок: 28.11.2016; Коли накладено стягнення: усно 02.12.2016; Ким накладено: тво начальника управління Угриновським В.С.; Коли і ким скасовано: Знято дисциплінарне стягнення «догана» 24.05.2017 ОСОБА_3 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		24. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України №548-XIV від 24.03.1999, зі змінами та доповненнями (далі - Статут).
		25. Відповідно до статті 5 розділу Загальні положення Статуту внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
		26. Згідно із статтею 6 розділу Загальні положення Статуту внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
		27. Статтею 7 розділу Загальні положення Статуту визначено, що внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів. Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті - старшина роти.
		28. Відповідно до статті 8 розділу Загальні положення Статуту відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.
		29. Згідно із статтею 11 розділу 1 Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців Статуту загальні обов`язки військовослужбовців, покладені на військовослужбовців у зв`язку з необхідністю виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема:
		свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;
		бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
		беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
		постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
		знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
		дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
		поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
		бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
		вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
		виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
		додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
		30. Статтею 12 розділу 1 Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців Статуту визначено про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
		31. Судами встановлено, що наказом командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №174 від 20.10.2015 підполковника ОСОБА_3 допущено до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою начальника відділу напрямків управління територіальної оборони управління ОК «Захід», наказано вважати таким, що з 20.10.2015 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. 
		32. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин підполковник ОСОБА_3 , який обіймав посаду начальника відділу напрямків управління територіальної оборони управління ОК «Захід», був безпосереднім начальником (командиром) старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління ОК «Захід» ОСОБА_1 , а позивач, відповідно, був підлеглим офіцером підполковника ОСОБА_3 .
		33. Статтею 14 розділу 1 Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців Статуту визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
		34. Відповідно до статті 26 розділу 1 Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
		35. Згідно із статтею 28 розділу 1 Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців Статуту єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:
		наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
		наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
		забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
		36. Статтею 30 розділу 1 Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців Статуту передбачено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
		37. Відповідно до статті 31 розділу 1 Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
		38. Згідно із статтею 37 розділу 1 Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців Статуту військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
		39. Статтею 38 розділу 1 Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців Статуту визначено, що у разі коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира (начальника), старшого за службовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це командирові (начальникові), який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу. Командир (начальник), який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира (начальника), який віддав попередній наказ.
		40. Відповідно до статті 210 розділу 5 Розподіл часу і повсякденний порядок Статуту бойова підготовка є основним елементом повсякденної діяльності військовослужбовців у мирний час. Заходи, визначені планом бойової підготовки і розкладом занять, можуть переноситися тільки командиром (начальником), який їх затвердив.
		41. Судами встановлено, що визначені командуванням ОК «Захід» заходи з проведення занять з бойової підготовки 28.11.2016, які безпосередньо стосувалися ОСОБА_1 до початку таких занять змінені не були і підлягали виконанню позивачем.
		42. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що згідно статей 37, 38 розділу 1 Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців Статуту позивач був зобов`язаний доповісти своєму безпосередньому командирові підполковнику ОСОБА_3 про невиконання розпорядження КВОК «Захід» щодо участі в заняттях з бойової підготовки.
		43. Судами встановлено, що позивач підтвердив, що не повідомив підполковника ОСОБА_3 про прийняте командувачем рішення щодо його заміни у відрядженні в район проведення бойових дій.
		44. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зі змінами та доповненнями (далі - Дисциплінарний статут).
		45. За змістом статей 1, 2 розділу 1 Загальні положення Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
		Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
		46. Відповідно до статті 3 розділу 1 Загальні положення Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
		47. Статтею 4 розділу 1 Загальні положення Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету.
		48. Згідно із статтею 6 розділу 1 Загальні положення Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
		49. Судами встановлено, що позивач не виконав розпорядження КВОК «Захід» щодо участі в заняттях з бойової підготовки 28.11.2016, чим допустив порушення військової дисципліни внаслідок невиконання наказу (розпорядження) командира та не повідомлення про це свого безпосереднього командира.
		50. Відповідно до статті 8 розділу 1 Загальні положення Дисциплінарного статуту командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою щодо підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою, зокрема: є) полковник (капітан 1 рангу) - владою командира полку (корабля 1 рангу).
		51. Згідно із статтею 71 розділу 3 Стягнення за порушення військової дисципліни Дисциплінарного статуту командир полку (корабля 1 рангу), бригади, дивізії щодо підлеглих офіцерів має право: робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; попереджувати про неповну службову відповідність.
		52. Відповідно до статті 45 розділу 3 Стягнення за порушення військової дисципліни Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Усі дисциплінарні стягнення, крім позбавлення військового звання, накладені на військовослужбовців і не скасовані до дня звільнення їх у запас чи відставку, втрачають чинність з дня звільнення.
		53. Статтею 83 розділу 3 Стягнення за порушення військової дисципліни Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
		54. Згідно із статтею 84 розділу 3 Стягнення за порушення військової дисципліни Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
		55. Статтею 86 розділу 3 Стягнення за порушення військової дисципліни Дисциплінарного статуту передбачено, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
		56. Відповідно до статті 97 розділу 3 Стягнення за порушення військової дисципліни Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
		57. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення «догана», яке усно оголошене підполковником ОСОБА_3 02.12.2016, накладене командиром, наділеним відповідною дисциплінарною владою, відповідає характеру та обставинам вчиненого дисциплінарного проступку (безпідставна відсутність на заняттях з бойової підготовки військовослужбовця, запланованого до відрядження в район проведення бойових дій) та його можливих наслідків (загроза життю та здоров`ю військовослужбовця, особового складу в умовах бойових дій).
		58. Відсутність позивача на заняттях з бойової підготовки 28.11.2016 підтверджується матеріалами справи та, як встановлено судами, не заперечується самим позивачем. До часу накладення оскарженого дисциплінарного стягнення 02.12.2016 всі обставини, пов`язані з заміною підполковника ОСОБА_1 в розподілі оперативного складу КП ОТУ «Луганськ» іншим офіцером, були відомі сторонам даної адміністративної справи. Обставини щодо ситуації в родині позивача (амбулаторне лікування дружини, троє неповнолітніх дітей) були враховані при заміні позивача у відрядженні в район бойових дій на іншого офіцера, однак не впливали на участь позивача в заняттях з бойової підготовки 28.11.2016. За таких обставин у відповідача були відсутніми підстави для проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини позивача, позаяк зазначені обставини відповідачу були відомі і повністю підтверджували вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.
		59. Щодо доводів касаційної скарги про не проведення службового розслідування, суд касаційної інстанції зазначає, що Дисциплінарний статут допускає можливість накладення командиром дисциплінарного стягнення на військовослужбовця і без проведення службового розслідування. 
		60. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідач підполковник ОСОБА_3 при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного усно 02.12.2016, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. Крім того, на момент вирішення судом адміністративного спору дисциплінарне стягнення зняте з позивача особою, яка його застосувала.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		61. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом. 
		62. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.
		63. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		64. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Висновки щодо розподілу судових витрат 
		65. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		66. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. 
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		постановив:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 у справі № 817/2419/16 залишити без змін. 
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Ж.М. Мельник-Томенко 
		А.В. Жук 
		Н.М. Мартинюк, 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...