Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/2045/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2020. Зареєстровано: 28.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2020.
Дата набрання законної сили: 27.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/1497/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №822/2045/17
		адміністративне провадження №К/9901/1497/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
		суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області 
		на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року (суддя Лабань Г.В.)
		та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 5 грудня 2019 року (головуючий суддя Сторчак В. Ю., судді: Граб Л.С., Іваненко Т.В.) 
		у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» 
		до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Чорноострівська селищна рада, Гнатовецька сільська рада, Терешовецька сільська рада, Лісогринівецька сільська рада, 
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		В С Т А Н О В И В:
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1.1. Короткий зміст позовних вимог
		Публічне акціонерне товариство «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Чорноострівська селищна рада, Гнатовецька сільська рада, Терешовецька сільська рада, Лісогринівецька сільська рада, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Хмельницькій області форми «Р» від 23 березня 2017 року: - №0001731404 про збільшення грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму 160840,40 грн., у тому числі: 107226,93 грн. за податковим зобов`язанням та 53613,47 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0001741404 про збільшення грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму розмірі 407229,38 грн., у тому числі: 271486,25 грн. за податковим зобов`язанням та 135743,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0001531404 про збільшення грошового зобов`язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» в розмірі 703579,39 грн., у тому числі 562863,51 грн. за податковим зобов`язанням та 140715,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими йому донараховано орендну плату за земельні ділянки, прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки контролюючим органом порушено порядок проведення перевірки.
		1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 5 грудня 2019 року, позов задоволено.
		Суди попередніх інстанцій, з посиланням на постанову Верховного Суду від 28 травня 2019 у справі №822/2014/17, виходили з того, що оскільки контролюючим органом розпочато проведення виїзної перевірки господарської діяльності позивача без вручення останньому копії відповідного наказу та направлень, то прийняті за наслідками такої перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними. Крім того суди врахували, що позивач не міг скористатись наданим йому правом на відмову в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення виїзної перевірки, оскільки її фактично проведено без виїзду на місце та без отримання документів.
		1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, який у задоволенні позову відмовити.
		У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін. Вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права.
		2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 січня 2017 року слідчим суддею Красилівського районного суду Хмельницької області постановлено ухвалу у справі №677/1985/16-к, згідно з якою призначено в кримінальному провадженні №42016241220000055 від 14 грудня 2016 року позапланову документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» з питань достовірності, повноти нарахування та сплати всіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, виконання якої доручено Головному управлінню ДФС у Хмельницькій області.
		2 лютого 2017 року органом доходів і зборів на виконання вказаного рішення суду відповідно до статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийнято наказ №201 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача в період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року та видано направлення на перевірку №164, №165, №166, №167, №168.
		Відповідно до наказу відповідача від 9 лютого 2017 року №281 продовжено термін проведення перевірки на два робочі дні: з 10 лютого 2017 року по 13 лютого 2017 року. 
		За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» з питань достовірності, повноти нарахування та сплати всіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 20 лютого 2017 року №0199/22-01-14-04/00476808, я ким яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, абзацу «б» пункту 176.2 статті 176, пункту 280.1 статті 280 (з урахуванням підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12), пункту 277.1 статті 277, пункту 284.1 статті 284, пункту 288.4, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
		На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 березня 2017 року:
		- №0001731404 про збільшення грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за користування земельною ділянкою на території Чорноострівської селищної ради, на суму 160840,40 грн., у тому числі: 107226,93 грн. за податковим зобов`язанням та 53613,47 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
		- №0001741404 про збільшення грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за користування земельною ділянкою на території Гнатовецької сільської ради на суму 407 229,38 грн., у тому числі: 271486,25 грн. за податковим зобов`язанням та 135743,13 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
		- №0001531404 податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.03.2017 року про збільшення грошового зобов`язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб», за користування земельною ділянкою на території Терешовецької сільської ради, на суму в розмірі 703579,39 грн., у тому числі: 562863,51 грн. за податковим зобов`язанням та 140715,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		3.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
		В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпунктів 17.1.2, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, пунктів 19.2, 19.3 статті 19, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України та наголошує на дотриманні ним порядку проведення контрольного заходу.
		Також вказує, що: скасування наказу на проведення перевірки після фактичного її проведення не може бути достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за умови доведеності фактів порушень податкового законодавства особою платником податків; висновки, викладені в постанові Верховного Суду у справі №822/2014/17, не є обов`язковими для вирішення даної справи, так як правова кваліфікація, наведена у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній чи господарській справі не є обов`язковою для адміністративного суду.
		3.2. Доводи позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
		У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на те, що твердження контролюючого органу про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки наказ про проведення перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та направлення на її здійснення, не вручено уповноваженим представникам позивача, які мають право на отримання таких документів. Отже, позивач не міг скористатися наданим йому правом на відмову в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, оскільки відповідач, виявивши, що за податковою адресою позивача відсутні особи, уповноважені представляти інтереси товариства під час проведення податкових перевірок (директор, головний бухгалтер), здійснив позапланову документальну виїзну перевірку фактично без виїзду на місце та без отримання документів, необхідних для її проведення. Вказані обставини також встановлені судовими рішеннями у справі №822/2014/17, які набрали законної сили.
		4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. 
		Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. 
		Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
		Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 Податкового кодексу України.
		Так, відповідно до підпункту 78.1.11 вказаної статті документальна позапланова перевірка здійснюється в разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.
		При цьому пунктом 78.4. статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. 
		Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
		Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. 
		При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. 
		У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
		Зміст наведених правових норми дає підстави для висновку, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки лише за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, документів, а саме наказу на проведення перевірки та направлення на проведення вказаної перевірки.
		Водночас неможливість проведення документальної виїзної перевірки за місцезнаходженням платника податків має бути пов`язана з недопуском посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що, у свою чергу, має підтверджуватися відповідним актом про недопуск.
		При цьому проведення перевірки у встановленому законом порядку є передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень, а тому в разі недотримання встановлених вимог та, як наслідок, визнання перевірки протиправною, у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень.
		Отже, наказ про проведення перевірки та направлення до початку проведення контрольного заходу не вручались уповноваженим особам позивача, які мають право на отримання таких документів.
		Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що копію наказу та направлення на проведення перевірки вручено посадовими особами відповідача представнику позивача за дорученням від 12 січня 2017 року №5 Задворному Ю.В . Однак відповідно до вказаної довіреності Задворний Ю.В. не є уповноваженим представником позивача на отримання під розписку від органу доходів і зборів документів про проведення документальної позапланової перевірки, а наділений позивачем повноваженнями процесуального представника та може представляти законні інтереси товариства як заявник, позивач, третя особа, відповідач, свідок, скаржник, стягувач, боржник, кредитор.
		Вказана обставина підтверджена постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №822/2014/17, відповідно до якої визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» з питань достовірності, повноти нарахування та сплати всіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року на підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 2 лютого 2017 за №201 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» та на підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 9 лютого 2017 року №281 «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» та скасовано податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов`язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» від 23 березня 2017 року №0001611404, №0001631404.
		Постановою Верховного Суду від 28 травня 2019 року вказане судове рішення у відповідній частині залишено без змін.
		Суд апеляційної інстанції у вказаній вище справі дослідив довіреність №5 від 12 січня 2017 року та встановив, що Задворний Ю.В. не є посадовою собою ПАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», яка має право на отримання під розписку від податкового органу документів, про проведення документальної позапланової перевірки.
		Слід зазначити, що неможливість проведення виїзної перевірки не може мати наслідком автоматичне проведення контролюючим органом невиїзної документальної перевірки з огляду на те, що для проведення будь-якого виду податкової перевірки необхідно дотримання умов прийняття наказу та повідомлення платника про відповідну перевірку. 
		Наведене свідчить на користь висновку про те, що контролюючим органом розпочато проведення перевірки господарської діяльності позивача без вручення останньому копії відповідного наказу та направлень, що є порушення вимог пункту 78.4 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.
		Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		Позивач не міг скористатись наданим йому правом на відмову в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, оскільки відповідач, виявивши, що за податковою адресою Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» відсутні особи, уповноважені представляти інтереси товариства під час проведення податкових перевірок, здійснив позапланову документальну виїзну перевірку фактично без виїзду на місце та без отримання документів, необхідних для її проведення.
		Невиконання, в свою чергу, вимог пункту 78.4 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції в органу доходів і зборів на прийняття актів індивідуальної дії.
		Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі №822/2014/17, якою постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №822/2014/17 в частині визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача а також скасування податкових повідомлень-рішень залишено без змін.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
		4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на таке.
		Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими.
		Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що, зважаючи на обставини цієї справи, при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
		Усі доводи та їх обґрунтування, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Згідно з частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 5 грудня 2019 року у справі №822/2045/17 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                             Н.Є. Блажівська
		 
		Судді                                                                                 О.В. Білоус
		 
		                                                                                І.Л. Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...