Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7167/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2020. Зареєстровано: 29.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2020.
Дата набрання законної сили: 29.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/54895/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		29 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №826/7167/17
		адміністративне провадження №К/9901/54895/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
		суддів Мартинюк Н. М., Яковенка М. М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство  «Підприємство регіональних перевезень «АТАСС» відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич»; фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; Приватне підприємство «Барс», про визнання протиправним та нечинним рішення з моменту прийняття, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2018 (суддя Кузьменко В. А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 (колегія суддів у складі: Земляної Г. В., Ісаєнко Ю. А., Лічевецького І. О.),
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		У червні 2017 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулося до суду з адміністративним позовом до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство «Підприємство регіональних перевезень «АТАСС» відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» » (далі - ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич»), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), Приватне підприємство «Барс» (далі - ПП «Барс»), про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.05.2018 № 3106-р/пк-пз.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення відповідача про зобов`язання Відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ВП АРС ДП «НАЕК «Енергоатом») скасувати рішення про відхилення пропозиції скаржника та визначення ФОП ОСОБА_1 переможцем процедури закупівлі є необґрунтованим, оскільки конкурсна пропозиція учасника ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» не відповідає вимогам документації конкурсних торгів; висновки відповідача про те, що замовник не довів, в якій саме частині пропозиція скаржника не відповідає умовам документації є оціночними та не відповідають Закону України «Про публічні закупівлі», тому що замовник не зобов`язаний доводи органу оскарження правильність свого рішення.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 07.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, адміністративний позов задовольнив повністю
		Судові рішення мотивовано тим, що тендерна пропозиція ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» не відповідала вимогам документації тендерних торгів в частині технічних та якісних характеристик, що було підтверджено техоглядом заявленого транспортного засобу, що не суперечить нормам щодо встановлення належної оцінки тендерних пропозицій. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Антимонопольний комітет України подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич»  не погоджувався у скарзі з рішенням ВП АРС ДП «НАЕК «Енергоатом» про відхилення тендерної пропозиції ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич». Також зазначає, що ВП АРС ДП «НАЕК «Енергоатом» не зазначив та не довів, в якій саме частині тендерна пропозиція ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» не відповідає умовам Документації. Разом з тим, документи з візуального огляду технічною комісією зазначених у пропозиції  ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич»  автомобілів не є складовою тендерної пропозиції. Зазначає, що ВП АРС ДП «НАЕК «Енергоатом» не було встановлено факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, та не відхиляв тендерну пропозицію ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич». Крім того, скаржник вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про невідповідність тендерної пропозиції  ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» умовам пункту 7 додатку 3 «Технічні вимоги» тендерної документації на підставі відсутності у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу інформації щодо кількості стоячих міць та про те, що основні технічні характеристики транспортного засобу зазначаються у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, не відповідають дійсним обставинам справи та положенням Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначає, що тендерна документація не містить вимог щодо кількості стоячих місць. Також, на думку скаржника, відсутність у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу інформації про кількість стоячих місць не свідчить про те, що автобус не призначений для перевезення стоячих пасажирів та про невідповідність тендерної пропозиції ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» умовам тендерної документації. Крім того, як зазначає скаржник, надання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу для підтвердження технічних вимог предмета закупівлі не вимагалося ВП АРС ДП «НАЕК «Енергоатом». Наголошує на тому, що підстава відхилення тендерної пропозиції ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» ґрунтується на протоколі візуальної перевірки, що не може свідчити про невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації, оскільки автобус, візуальна перевірка якого здійснювалася позивачем не є та не може бути складовою тендерної пропозиції учасника, поданої через електронну систему закупівель. Таким чином, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано положення статей 18, 30 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Позиція інших учасників справи
		Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		Рух касаційної скарги
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Бучик А. Ю. (суддя-доповідач), Гімона М. М., Мороз Л. Л. від 24.07.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018.
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.01.2020 № 55/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/7167/17 у зв`язку з внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Бучик А. Ю. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами. 
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Мартинюк Н. М., Яковенко М. М. для розгляду судової справи № 826/7167/17.
		Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2020 справу призначено до касаційного розгляду в  попередньому судовому засіданні. 
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		ВП АРС ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі по тексту - також замовник) проведено публічні закупівлі послуг за темою «ДК 021:2015:60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення (Перевезення персоналу ВП «Атомремонтсервіс» та товарно-матеріальних цінностей)» за процедурою - відкриті торги.
		Згідно з протоколом розгляду тендерної пропозиції від 26.04.2017 № 88 вирішено відхилити тендерну пропозицію ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» на підставі статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з тим, що тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
		Відповідно до протоколу засідання визначення переможця, прийняття рішення про намір укладення договору від 27.04.2017 № 93 вирішено визначити переможцем ФОП ОСОБА_1 та укласти з ним договір на закупівлю.
		ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич», не погодивши із відхиленням його тендерної пропозиції та визначення переможцем ФОП ОСОБА_1 , оскаржило відповідні рішення до Антимонопольного комітету України. У скарзі скаржник зазначав про необ`єктивність рішення технічної комісії замовника за результатами огляду запропонованого скаржником автобуса VOLVO-В10В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , оскільки комісія не навела неможливість перевезення стоячих пасажирів, не зазначила про методики та нормативи якими керувалась при з`ясуванні класу автобусу, а члени комісії не мають спеціальних знань у сфері класифікації автобусів за конструкцією та не являються експертами з питань класифікації автобусів.
		За результатами розгляду вказаної скарги Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 22.05.2017 № 3106-р/пк-пз, яким зобов`язала ВП АРС ДП «НАЕК «Енергоатом» скасувати рішення про відхилення пропозиції скаржника та визначення ФОП ОСОБА_1 переможцем процедури закупівлі.
		При цьому Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України зазначила, що документи з візуального огляду технічною комісією зазначених у пропозиції скаржника автомобілів не є складовою тендерної пропозиції, крім того замовник не довів в якій саме частині пропозиція скаржника не відповідає умовам документації, тому пропозиція скаржника була неправомірно відхилена з підстави, зазначеної в протоколі відхилення.
		Не погоджуючись із вищезазначеними рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом. 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі статтею 1 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
		Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
		Згідно з частинами першою та шостою статті 12-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Постійно діючі адміністративні колегії Антимонопольного комітету України утворюються Антимонопольним комітетом України з числа державних уповноважених Антимонопольного комітету України у складі трьох осіб. Постійно діючу адміністративну колегію очолює перший заступник або заступник Голови Антимонопольного комітету України. Рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Антимонопольного комітету України.
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 вказаного Закону, публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
		Частиною першою статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
		Статтею 20 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій. 
		Згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. 
		Частинами першою та другою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу. Тендерна документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; 4) кількість товару та місце його поставки; 5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 7) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); 10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; 11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; 12)  інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14)  розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 16) прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
		Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система повинна забезпечити можливість подання пропозиції всім особам на рівних умовах. Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом.
		Приписами статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.
		Відповідно до частини дев`ятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. 
		Згідно з частиною десятою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях.
		Частиною одинадцятою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
		Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
		Приписами статті 19 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» передбачено, що транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення. При державній реєстрації автобусів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх належності до транспортного засобу загального призначення чи до транспортного засобу спеціалізованого призначення.
		Статтею 20 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України. Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативної і конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації.
		Пункт 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, передбачає, що на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України.  
		08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень  Кодексу адміністративного судочинства України унесені зміни.
		Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.  
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
		Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з оскарженням позивачем рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 22.05.2017 № 3106-р/пк-пз.
		При цьому встановлено, що вказане рішення прийняте останнім за результатами розгляду скарги ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич», яким зобов`язано ВП АРС ДП «НАЕК «Енергоатом» скасувати рішення про відхилення пропозиції скаржника та визначення ФОП ОСОБА_1 переможцем процедури закупівлі.
		Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
		Аналізуючи вищенаведені положення законодавства Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що орган оскарження перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльності замовника на предмет їх відповідності законодавству у сфері закупівель, і, встановивши, порушення процедури закупівлі, може зобов`язати замовника вчинити дії щодо усунення виявлених порушень або, за неможливості виправити допущені порушення, відмінити процедуру закупівлі.
		Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли  правильного висновку, що до розгляду та оцінки допускаються тендерні пропозиції учасників, які відповідають кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а тендерні пропозиції мають узгоджуватися із умовами тендерної документації.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 7 додатку 3 тендерної документації «Технічні вимоги» до закупівлі послуг за темою «ДК 021:2015:60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення (Перевезення персоналу ВП «Атомремонтсервіс» та товарно-матеріальних цінностей)» зазначено про наступні вимоги до транспортних засобів: Автобус пасажирський (міський клас І 40-55 місць), технічні та якісні характеристики: кількість місць - не менше 40; рік випуску - не старше 20 років; обладнання - автобус призначений для перевезення сидячих та стоячих пасажирів, конструкція якого дає змогу пасажирам безперешкодно переміщуватись по салону. Кондиціонер та система опалення.
		ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» подало тендерну пропозицію, у пункті 7 якої зазначено про автобус пасажирський (міський клас І 40-55 місць) з наступними технічними та якісними характеристиками: VOLVO-В10В - 1998 рік; обладнання - автобус призначений для перевезення сидячих та стоячих пасажирів, конструкція якого дає змогу пасажирам безперешкодно переміщуватись по салону. Кондиціонер та система опалення.
		Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на транспортний засіб VOLVO-В10В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) №  НОМЕР_2 , підтверджує, що в графі S.1 зазначено кількість сидячих місць - 54, в графі S.2 щодо кількість стоячих місць не вказано кількості таких місць, що свідчить про невідповідність запропонованого автобуса вимогам тендерної документації в частині наявності стоячих місць. У зв`язку з наявною розбіжністю тендерної пропозиції та технічними характеристиками позивачем було проведено огляд транспортного засобу та встановлено відсутність стоячих місць та відповідного обладнання. 
		Відповідно до протоколу від 26.04.2017 засідання технічної комісії при проведенні візуальної перевірки виявлено, що автобус VOLVO-В10В, не відповідає класу І міських автобусів відповідно до тендерної документації, виходячи із інформації, вказаної у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. 
		З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що тендерна пропозиція ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» не відповідала вимогам документації тендерних торгів в частині технічних та якісних характеристик, що було підтверджено техоглядом заявленого транспортного засобу, що не суперечить нормам щодо встановлення належної оцінки тендерних пропозицій.
		За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували відповідність тендерної пропозиції ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» вимогам тендерної документації.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.05.2018 № 3106-р/пк-пз, оскільки тендерна пропозиція ДП «ПРП «АТАСС» ВАТ ААС «Славутич» не відповідала вимогам тендерної документації, що є підставою для та відхилення тендерної пропозиції на підставі пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Посилання скаржника на те, що документація з візуального огляду транспортного засобу не є складовою тендерної пропозиції, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, підставою відмови в прийняті тендерної пропозиції була невідповідність наданих заявником документів вимогам кваліфікаційним критеріям, оскільки в свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на транспортний засіб VOLVO-В10В поданого на конкурс зазначено про відсутність стоячих місць, тобто, підтверджує невідповідність запропонованого автобуса вимогам тендерної документації в частині наявності стоячих місць.
		Також Верховний Суд  враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у даній справі. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в касаційній скарзі не зазначено.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.  
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. 
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну  скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Ж.М. Мельник-Томенко
		Н.М. Мартинюк 
		М.М. Яковенко
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...