Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/2272/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2020. Зареєстровано: 30.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2020.
Дата набрання законної сили: 29.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/12731/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		29 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №540/2272/18
		адміністративне провадження № К/9901/12731/19, К/9901/13723/19   
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №540/2272/18
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Генічеської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Херсонській області
		на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Попова В.Ф.,
		на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Бойка А.В., Шевчук О.А.,       
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач 1), Генічеської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач 2), в якому просив:
		1.1. скасувати наказ голови комісії з реорганізації Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Херсонській області №49-0 від 11 жовтня 2018 року про звільнення;
		1.2. поновити його на посаді начальника Нижньосірогозької державної податкової інспекції Генічеського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 11 жовтня 2018 року;
		1.3. стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного наказу відповідача. Під час звільнення його з посади начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області йому не була запропонована посада начальника Нижньосірогозької державної податкової інспекції Генічеського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, яка є рівнозначної до його попередньої посади.           
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю.
		3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області № 49-О від 11 жовтня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 "
		3.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 11 жовтня 2018 року.
		3.3. Стягнуто з Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24 528,20 грн.
		4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем відповідно до частини 2 статті 77 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) не надано належних та допустимих доказів істотних змін в організації виробництва і праці чи перепрофілювання Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, скорочення чисельності або штату цієї установи. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що після реорганізації Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області підвищення чи зміни рівня юрисдикції новоутвореної установи. Зміна назви установи з Нижньосірогозького відділення на Нижньосірогозьку Державну податкову інспекцію не є доказом зміни рівня юрисдикції цього органу на вищий та не спростовують доводів позивача про рівнозначність його попередньої посади та посади начальника цієї установи.
		4.1. Визначення штатним розписом посадового окладу начальника Нижньосірогізької ДПІ Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області вищим за посадовий оклад на попередні посаді позивача не є обставиною для визнання цієї посади вищого рівня порівняно з попередньою посадою позивача. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що будь-яких змін під час проведення реорганізації установи, в якій працював позивач, не відбулося. Відтак відсутні підстави для звільнення його з займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та пункту 1 статті 40 КЗпП України.
		4.2. З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу відповідача та про необхідність його скасування, поновлення позивача на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 24     528, 20 грн.
		4.3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити частково.
		4.4. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року - змінено, викладено третій та четвертий абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:
		«Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 11 жовтня 2018 року.
		Стягнути з Генічеської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24 528,2 грн.».
		4.5. В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року - залишено без змін.
		5. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного наказу відповідача та наявність підстав для його скасування необхідність його скасування та поновлення позивача на роботі з підстав зазначених у рішенні суду першої інстанції. Однак суд апеляційної інстанцій вказав на помилковість висновків суду попередньої інстанції про необхідність поновлення позивача на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та стягнення середнього заробітку на його користь з цієї установи.
		6. На думку суду апеляційної інстанції позивача слід поновити на посаді, з якої його звільнено, тобто начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області. Середній заробіток на користь позивача також підлягає стягненню з Генічеської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
		7. У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить частково скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року, а саме його третій абзац резолютивної частини, та викласти цей абзац у такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозької державної податкової інспекції Генічеського управління Головного управління ДФС у Херсонській, автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 11 жовтня 2018 року». 
		7.1. Також ОСОБА_1 просив частково скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, виклавши абзац третій її резолютивної частини в такі редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозької державної податкової інспекції Генічеського управління Головного управління ДФС у Херсонській, автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 11 жовтня 2018 року. В іншій частині оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
		7.2. Викласти абзац четвертий резолютивної частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року в такій редакції: «Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Херсонської області, м. Херсон на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24     528, 20 грн ». 
		8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції, задовольнивши його позов, припустився помилки та невірно зазначив назву посади, на якій його слід поновити. 
		8.1. Суд апеляційної інстанції хоча і частково задовольнив його апеляційну скаргу, однак теж дійшов невірного висновку про необхідність поновлення його на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області та стягнення з Генічеської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на його користь середнього заробітку.
		8.2. На думку скаржника ОСОБА_1 його слід поновити на посаді начальника Нижньосірогозької державної податкової інспекції Генічеського управління ДФС у Херсонській області Автономної, тобто у новоутвореній установи, де збереглося його попереднє місце роботи. А середній заробіток на думку ОСОБА_1 слід стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Херсонської області, м. Херсон.
		9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. від 16 травня 2019 року відкрито касаційне провадження № К/9901/13723/19 за вказаною касаційною скаргою.
		10. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року №468/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Желтобрюх І.Л., (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14) що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
		11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 540/2272/18 прийнято суддею до свого провадження. 
		12. У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, в якій з урахуванням доповнень, скаржник просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року скасувати та винести нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		13. В обґрунтування касаційної скарги вказує на те, що суди попередніх інстанцій невірно застосували норми матеріального права, а висновки судів не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
		14. Скаржник зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 Генічеську ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, де працював позивач, реорганізовано шляхом приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь. 
		14.1. Скаржник зазначає, що правонаступником Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області є Головне управління ДФС у Херсонській області.
		14.2. Скаржник вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про рівнозначність посади, яку обіймав позивач до звільнення та посада начальника новоутвореної Нижньосірогозької ДПІ Генічеського управління ДВС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі. Такі висновки суду суперечать нормам статті 2 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої рівнозначними посадами вважаються посади однієї групи оплати праці.
		14.3. Посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів належать до 6 групи оплати праці. Отже позивач мав право брати участь у конкурсі на зайняття будь-якої посади, за умови відповідності вимогам, що висуваються до осіб, які претендують на зайняття тієї чи іншої вакантної посади. 
		14.4. У зв`язку із зазначеним позивачу було запропоновано вакантні посади головного державного ревізора - інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Генічеського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, автономній республіці Крим м. Севастополі. Всі запропоновані посади не потребували зміни місця проживання, оскільки територіально розташовані за місцем роботи позивача до реорганізації. 
		14.5. Скаржника зазначив, що позивачу запропоновані всі наявні вакантні посади в новоутвореній установі з вищим рівнем юрисдикції. Від таких посад позивач відмовився. За таких обставин позивача було звільнено на підставі пункту 1 частини першої статі 40 КЗпП України та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
		14.5. Також скаржник вказав на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На думку скаржника судом не враховано, що 14 жовтня та 25 грудня 2018 року є вихідними днями. Отже загальна тривалість вимушеного прогулу становить 55 днів, а не 58 як зазначив суд апеляційної інстанції. Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 23     259, 50 грн.
		14.5. Скаржник зазначив, що судом першої інстанції протиправно відмовлено у задоволенні його клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Позивач працював на посаді віднесеній до категорії «Б» та відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище. 
		15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколова В.М. відкрито касаційне провадження № К/9901/12731/19 за вказаною касаційною скаргою.
		16. Ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 квітня 2020 року, закінчено підготовчі дії у касаційних провадження К/9901/13723/19 та К/12731/19 та призначено справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статей 262, 340, 344 КАС України.
		Позиція інших учасників справи 
		17. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, в якому він вказуючи, на вірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності оскаржуваного наказу відповідача про його звільнення, просив касаційну скаргу відповідача 1 залишити без задоволення.   
		18. Від Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач 1 посилаючись на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги позивача. Оскаржувані судові рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
		18.1. Від Генічеської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області відзивів на подані позивачем та відповідачем 1 касаційні скарги не надійшло, що відповідно до статті 338 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) не є перешкодою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.
		Установлені судами фактичні обставини справи 
		19. 20 жовтня 2016 року наказом Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області «Про оголошення наказу ДФС України від 17 жовтня 2016 року № 3412-о» ОСОБА_1 призначено в порядку переведення на посаду начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
		20. 28 березня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби»     розпочато реорганізацію деяких територіальних органів Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Служби.
		21. З метою реалізації пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 296, наказом Державної фіскальної служби України від 10 травня 2018р. №298 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Херсонській області» було реорганізовано Генічеську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області шляхом приєднання як структурного підрозділу до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
		22. 01 серпня 2018 року начальником ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі затверджено зміни до організаційної структури ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, згідно з якими, кількість штатних одиниць Нижньосірогозької ДПІ Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складає 3 одиниці. У Генічеському управлінні ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі створено посаду начальника Нижньосірогозької ДПІ Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
		23. 13 серпня 2018 року, у зв`язку із реорганізацією Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, шляхом приєднання до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, головою комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області було попереджено ОСОБА_1 про наступне звільнення з посади начальника Нижньосірогозького відділення.
		24. 05 жовтня та 11 жовтня 2018 року начальником ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було запропоновано ОСОБА_1 продовжити роботу на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, але позивач відмовився від запропонованої посади.
		25. 11 жовтня 2018 року наказом Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області № 49-о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області у зв`язку із скороченням штатної чисельності, відповідно до пункту 1 частини першої     статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 1     статті 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати.
		26. В день звільнення з ОСОБА_1 було проведено повний розрахунок та видано трудову книжку.
		27. Вважаючи наказ про його звільнення протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Позиція Верховного Суду
		Релевантні джерела права й акти їх застосування
		28. Частиною другою статті 19 Конституції України     визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		29. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		30. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
		31. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1 Закону № 889-VIII).
		32. Частинами першою та другою статті 21 Закону № 889-VIII визначено, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
		33. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (частина перша статті 87 Закону № 889-VIII).
		34. Частиною п`ятою статті 22 Закону № 889-VIII визначено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу.
		35. Державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону);5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади" (частина перша статті 83 Закону № 889-VIII).
		36. Частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII звільнення на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення. Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.
		37. Рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу (пункт 6 частини перша статті другої Закону № 889-VIII).
		38. Відповідно до частини першої статті 51 Закону № 889-VIII посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на такі групи оплати праці: до групи 1 належать посади керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 2 належать посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 3 належать посади заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 4 належать посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 5 належать посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 6 належать посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, їх заступників і прирівняні до них посади; до групи 7 належать посади головних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 8 належать посади провідних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 9 належать посади спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади.
		39. Відповідно до частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній станом 01 січня 2017 року, далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, у разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		40. Частинами першою, другою та третьою статті 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.     Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		41. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).
		42. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-ІХ, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		43. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із   того, що з метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підставі позову у суді касаційної інстанції не допускається.       
		44. Згідно з нормою частини 4 статті 328 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. 
		45. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 242 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року), відповідно до яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		46. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		47. Предметом спору у даній справі є наказ голови комісії з реорганізації Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Херсонській області № 49-0 від 11 жовтня 2018 року про припинення державної служби та звільнення позивача з посади начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДІС у Херсонській області.
		48. З матеріалів справи слідує, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує на протиправність оскаржуваного наказу позивача з огляду на те, що йому не було запропоновано посаду начальника новоутвореної Нижньосірогозької ДПІ Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, яка на його думку є рівнозначною тій посаді, яку він обіймав до звільнення.
		49. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час звільнення позивача за скороченням штату йому було запропоновано не всі наявні у новоутвореній Нижньосірогозької ДПІ Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі посади, а саме не запропонована посада начальника цієї установи. 
		50. При цьому суди зазначили, що у даному випадку відбулося лише перейменування Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ ГУ ДВС у Херсонські області без зміни рівня юрисдикції цієї установи. Факти визначення за штатним розписом посадового окладу начальника новоутвореної ДПІ Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області не є доказом зміни рівня юрисдикції цього органу на вищий та не спростовує обґрунтування позивача, що новоутворена посада є рівноцінна посаді, яку обіймав позивач до звільнення. 
		51. Тоді як відповідач стверджує, що остання посада є вищою від тієї, яку обіймав позивач до звільнення.     
		52. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частиною п`ятою статті 22 Закону № 889-VIII визначено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу.
		53. З огляду на пункт 6 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII для визнання посади рівнозначною необхідно з`ясувати чи змінилась юрисдикція державного органу у якому відбулася реорганізація та чи відносяться посада, яку скорочено та новоутворена посада, до однієї групи оплати праці.
		54. Суди попередніх інстанцій з`ясувавши питання юрисдикції новоутвореної Нижньосірогозької ДПІ Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, залишили поза увагою питання віднесення посади, з якої позивача звільнено та новоутвореної посади, до відповідної групи оплати праці, які визначені статтею 51 Закону № 889-VIII.                         
		55. З огляду на зазначене, Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного наказу відповідача є передчасними та такими, що не відповідають вимогам пункту 6 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII. Адже для визначення посад рівнозначними слід з`ясувати до яких груп оплати праці віднесено кожну з них. 
		56. Так, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не дослідженого та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам з метою визначення групи оплати праці за посадами начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області та начальника   
		Нижньосірогозької ДПІ Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області з метою вирішення питання про їх рівнозначність.
		57. Дана обставина є визначальною для правильного вирішення даного спору.
		58. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу не неповноту встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції та не усунув цього недоліку в ході апеляційного провадження, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року).
		59. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.
		60. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.
		61. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Оскаржувані судові рішення слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		62. З огляду на зазначене доводи касаційної скарги ОСОБА_1 слід відхилити.   
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
		63. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів. 
		64. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		65. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
		66. Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а саме не дослідили зібрані у справі докази. Має місце порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового 
		67. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		68. Суду апеляційної інстанції під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права, а також прийняти рішення та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		69. Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.   
		69. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове судове рішення по суті позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється. 
		Керуючись статтями 262, 340, 341, 344, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області задовольнити частково.
		3. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		Л.О. Єресько
		А.Г. Загороднюк 
		 В.М. Соколов 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...