Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/3842/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2020. Зареєстровано: 30.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2020.
Дата набрання законної сили: 30.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/30894/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №200/3842/19-а
		адміністративні провадження №№К/9901/30894/19, К/9901/31360/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Губської О. А.,
		суддів: Білак М. В., Калашнікової О.В.,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Добропільської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради про визнання протиправним та нечинним пункту рішення, провадження по якій відкрито
		за касаційними скаргами Виконавчого комітету Добропільської міської ради, Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Казначеєва Е.Г. (головуючий), Гайдара А.В., Компанієць І.Д.
		І. Суть спору та історія справи
		1. ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Добропільської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради про визнання протиправним та нечинним пункт 2 рішення № 457 від 12 вересня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку-інтернату для інвалідів та осіб похилого віку" з моменту його прийняття, в саме з 12.09.2018.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проект рішення виконавчого комітету Добропільської міської ради №457 від 12.09.2018 не був оприлюднений у встановлений Законом строк. Крім того, зазначає, що інформація про намір здійснити зміну тарифів на послуги, що надаються КП «Добро» не була доведена до відома споживачів, у тому числі позивача, шляхом розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги. Також зазначає, що проект рішення не був погоджений ще одним заступником міського голови Галицьким О .А., хоча останній був присутній на робочому місці 12.09.2018. Вважає, що проект рішення був підготовлений та погоджений відповідними посадовими особами з перевищенням часу погодження 30 діб до розгляду проекту рішення на засіданні виконавчого комітету. Позивач вважає безпідставними показники та чинники, які приймались відповідачем та КП «Добро» до уваги при розрахунку тарифів та теплову енергію    та послуги з централізовано    опалення та з відсутністю економічної обґрунтованості. Вважає вказане рішення протиправним, оскільки воно порушує принцип доступності житлово - комунальних послуг, відповідності рівня тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відкритості та прозорості структури тарифів для споживання, гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово - комунальні послуги.
		3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. 
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4.  ОСОБА_1 , є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності Бюро з приватизації житла при Добропільскому Управлінні житлово-комунального господарства виробничого об`єднання "Донецькуголь" від 10.01.1996.
		5. Згідно з рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради від 17.07.2002 №374 присвоєно поштову адресу, зокрема, житловому будинку (колишній АДРЕСА_1)  АДРЕСА_1 , де зареєстрований позивач відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .
		6. Послуги з централізованого опалення за вказаною адресою надаються КП "Добро" Добропільської міської ради. Зі змісту квитанцій про оплату встановлено, що оплата за комунальні послуги з опалення здійснювалася ОСОБА_1 .
		7. 25.04.2018 року на офіціальному сайті Добропільської міської ради розміщене оголошення про зміну тарифів на тепло.
		8. 09.07.2018 КП "Добро" Добропільської міської ради на виконання п.2.1. Порядку №390 та п.49 Постанови Кабінету Міністрів України №869 до виконкому Добропільської міської ради у друкованому та електронному вигляді був направлений лист №503 від 09.07.2018 "Про надання на розгляд тарифів на послуги теплопостачання та централізованого опалення" і розрахунки тарифів на плановий 2018 рік з підтверджуючими матеріалами, копіями документів у 4-х томах на 1761 аркушах.
		9. 13.07.2018 на офіціальному сайті Добропільської міської ради була оприлюднена інформація "Про намір здійснити зміну діючих тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке та Водянське, що надаються Комунальним підприємством "Добро" Добропільської міської ради".
		10. Також,    інформація про намір здійснити зміну діючих тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення була розміщена в місцевій газеті "Новий шлях" у випуску газети від 19.07.2018 №29 (11102), зокрема, опублікована стаття "Тарифи на опалення можуть зрости майже вдвічі", яка містить інформацію щодо опублікованого на веб-сайті Добропільської міської ради Повідомлення про наміри та розмір тарифів, які планується прийняти виконкомом, а також інформацію стосовно того, що кожен споживач може звернутись до виконкому у кабінет №303 для надання пропозицій з приводу підвищення тарифу.
		11. Крім того, повідомлення про наміри містить інформацію про те, що зауваження та пропозиції приймаються протягом 14 днів з дня публікації за адресою: 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул.Першотравнева, 83, каб.303.
		12. 27.07.2018 КП "Добро" отримало від виконавчого комітету Добропільської міської ради лист №05/0807-09/02 від 27.07.2018 "Про зауваження до розрахунків тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку - інтернату для інвалідів та осіб похилого віку".
		13. 27.07.2018 зауваження прийняте КП "Добро" Добропільської міської ради, в результаті чого здійснений перерахунок тарифів, який направлений виконавчому комітету Добропільської міської ради з супровідним листом від 27.07.2018 №556.
		14. КП "Добро» на виконання ст.ст.30,33 Регламенту виконавчої ради та ч.3  ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації"  направило виконкому проект рішення, підготовлений керівником з супровідним листом від 31.07.2018 №564 "Про розміщення проекту рішення на офіційному сайті виконкому".
		15. 31.07.2018 виконкомом на офіційному сайті був оприлюднений проект рішення виконкому "Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку-інтернату для інвалідів та осіб похилого віку".
		16. Відповідно до листа відповідача від 27.07.2018 №293 "Про зауваження до розрахунків тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку - інтернату для інвалідів та осіб похилого віку" та Протоколу спільного засідання представників КП "Добро" і членів виконкому Добропільської міської ради з розгляду розрахункового тарифу на послуги теплопостачання та централізоване опалення на плановий 2018 рік від 30 серпня 2018 року, відповідачем проведенні перевірки економічного обґрунтування наданих на розгляд тарифів та відповідність вимогам чинного законодавства.
		17. 12 вересня 2018 року виконавчим комітетом Добропільської міської ради прийнято рішення № 457 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку - інтернату для інвалідів та осіб похилого віку", пункт 2 якого викладений в наступній редакції: "Встановити з 01.10.2018, але не раніше ніж 15 днів після опублікування цього рішення на офіційному сайті міської ради, тарифи на послуги централізованого опалення для населення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське за 1 Гкал з ПДВ у розмірі 1125,55 грн."
		18. Не погоджуючись з вказаним пунктом рішення № 457 від 12 вересня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку-інтернату для інвалідів та осіб похилого віку", позивач звернувся до суду з даним позовом.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		19. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 12 серпня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
		20. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що  відповідачем повністю у відповідності до вимог законодавства України дотримано порядок встановлення тарифів на теплову енергію та процедуру доведення до споживачів інформації щодо зміни тарифів, тому п.2 рішення виконавчого комітету Добропільської міської ради №457 є законним та не підлягає визнанню нечинним.
		21. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 22 жовтня 2019 року скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року та ухвалив нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково.
		21.1. Визнав протиправним та нечинним пункт 2 рішення виконавчого комітету Добропільської міської ради №457 від 12.09.2018 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку-інтернату для інвалідів та осіб похилого віку".
		21.2. В іншій частині позовних вимог відмовив.
		22. Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на тому, що спірне рішення Виконкому є регуляторним актом і порядок його прийняття регулюється Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Таким чином, перевага опублікування проекту акту належить саме    друкованому засобу масової інформації розробника проекту, за його наявністю, та    на офіційній сторінці розробника проекту у разі його відсутності. При цьому,  Законом  України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»   передбачена можливість повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту, зокрема, шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акту в мережі Інтернет, у разі відсутності у розробника такого проекту друкованого засобу масової інформації. Разом з цим, відповідно до  статті 21 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", яка визначає, що діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження. В порушення вимог законодавства проект спірного рішення, як регуляторний акт, не був опублікований в офіційному друкованому засобі масової інформації у порядку, встановленому  ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», що є порушенням вимог законодавства.
		IV. Касаційне оскарження 
		23. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач та Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради звернулися з касаційними скаргами, в яких,  посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		24. В обґрунтування вимог касаційних скарг відповідач та Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради зазначають, що з 13 січня 2012 року в Україні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо процедури встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги» від 22 грудня 2011 року № 4231-VІ. Цим законом внесено зміни до ст. 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та відповідно до внесених змін розширено перелік регуляторної діяльності, на яку не поширюється дія Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема, з під дії закону виведені «акти, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги». Так, п. 12 ч.2 ст. 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що «Дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям: актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги». Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, застосувавши закон, який не підлягає застосуванню, зокрема дійшовши до висновку, що рішення Виконкому №457 є регуляторним актом, при прийнятті якого необхідно керуватися і дотримуватися вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», тобто не врахував вимоги п. 12 ч.2 ст. З Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		24.1. Також скаржники зазначили, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме ст. 73, ст. 242 КАС України, прийнявши рішення від 22 жовтня 2019 року з урахуванням практики Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а та у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №343/2161/15-а, від 20.02.2019 у справі №812/1177/18, від 16.10.2018 у справі №522/7868/13, від 31.01.2018 у справі №490/2099/15-а, яка стосується зовсім інших правовідносин і регулюється іншими нормами законів.
		24.2. Крім того, третя особа та відповідач зауважили, що з огляду на те, що рішення Виконкому №457 не є регуляторним актом на підставі п. 12 ч.2 ст. З Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», тому Виконком при оприлюдненні проекту рішення Виконкому №457 та прийнятого рішення Виконкому №457 правомірно керувався ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		24.3. Також скаржники зазначають, що у даній адміністративній справі насамперед підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача (внаслідок вчинення оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваних рішень). Позивач, як споживач житлово-комунальних послуг, не надав жодного обґрунтування негативного впливу рішення Виконкому №457 на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси Позивача, адже Позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі взагалі не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку.
		25. У касаційній скарзі Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради також просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.  
		25.1. Клопотання обґрунтовує, тим що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		26. Позивач у відзиві на касаційні скарги вказує на їх безпідставність та просить залишити їх без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		V. Нормативне регулювання
		27. Приписами частини другої  статті 19 Конституції України  встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		28. Відповідно до частини третьої  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		29. Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
		30. Згідно з пунктом 2 частини 3  статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIІІ  (далі - Закон №2189-VIІІ; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
		31.    Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги визначено статтею  7,  14 Закону, а також  статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21 травня 1997 року  (далі - Закон № 280/97-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		32. Відповідно до частини першої  статті 52 Закону № 280/97-ВР  виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
		33.  Так, згідно із пунктом 2 абзацу «а» частини 1  статті 28 Закону № 280/97-ВР  до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених  законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
		34. Частиною шостою  статті 59 цього Закону  передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
		35. Статтею 31  Закону України «Про житлово-комунальні послуги»    визначений порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
		36. Згідно з частиною другою статті 31  Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
		37.  Прийняттю рішення про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги передує процедура інформування споживачів за вимогами Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого  наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року за № 1380/21692 із змінами та доповненнями (далі - Порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		38.  За вимогами пункту 2.1 Порядку суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим встановлювати тарифи.
		39.  Згідно з пунктом 2.2. Порядку протягом п`яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків (в тому числі здійснених за результатами коригування встановлених тарифів) до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб`єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком.
		40.  Так, пунктами 2.3, 2.4 та 2.5 Порядку визначено перелік інформації, яка доводиться до відома споживачів суб`єктами господарювання, що надають комунальні послуги (послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, послуги з вивезення побутових відходів та визначено основні і додаткові способи її доведення.
		41.  Суб`єктом господарювання під час доведення до відома споживачів інформації про намір зміни цін/тарифів обов`язково вказується форма (спосіб) зміни цін/тарифів: повний перегляд цін/тарифів чи коригування окремих їх складових. При цьому зазначається строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, а також повідомляється адреса, на яку необхідно їх надсилати (пункт 2.13 Порядку).
		42.  Згідно з пунктом 2.12. Порядку строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб`єктом господарювання, але він не може бути меншим за 7 календарних днів та більшим ніж 14 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги.
		42.1.  У разі здійснення суб`єктом господарювання коригування встановлених цін/тарифів відповідно до вимог частини десятої статті 31  Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб`єктом господарювання.
		43.  У процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань підлягають реєстрації та обов`язковому розгляду суб`єктом господарювання.
		44.  Зауваження і пропозицій, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду суб`єкту господарювання. За результатами такого розгляду суб`єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення (пункт 2.8 Порядку).
		45.  Відповідно до пункту 2.9 Порядку суб`єкт господарювання в установленому законодавством порядку повідомляє споживача, який протягом встановленого строку надав свої пропозиції та зауваження, про їх урахування або відхилення. При цьому у разі відхилення пропозицій і зауважень суб`єктом господарювання надаються споживачеві обґрунтовані пояснення.
		46.  У разі врахування зауважень і пропозицій суб`єкт господарювання здійснює перерахунок тарифу та передає його органу, уповноваженому встановлювати тарифи листом з висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями.
		46.1.  У такому випадку процедура доведення до відома споживачів інформації про намір зміни цін/тарифів повторно суб`єктом господарювання не здійснюється.
		46.2.  Якщо у період доведення до відома споживачів інформації суб`єктом господарювання перераховано тариф у сторону зменшення у зв`язку із виявленням ним технічних помилок, неточностей у розрахунках тарифів, поданих органу, уповноваженому встановлювати тарифи, процедура доведення до відома споживачів інформації про намір зміни цін/тарифів повторно суб`єктом господарювання не здійснюється. Розрахунки тарифів з відповідними обґрунтуваннями надсилаються до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, для прийняття рішення про встановлення тарифів (пункт 2.10 Порядку).
		47.  Пунктом 2.11 Порядку передбачено, що у разі відсутності пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань або вмотивованого їх відхилення, суб`єкт господарювання після закінчення встановленого строку приймання пропозицій/зауважень (наступного робочого дня після останнього дня приймання пропозицій/зауважень) письмово сповіщає про це орган, уповноважений встановлювати тарифи.
		48.  Контроль за дотриманням суб`єктами господарювання порядку доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад здійснюється органами, уповноваженими встановлювати тарифи відповідно до їх повноважень, визначених чинним законодавством (пункт 2.14 Порядку).
		VІ. Позиція   Верховного Суду
		49.  Перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша  статті 341 КАС України).
		50. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга  статті 341 КАС України).
		51. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірне рішення виконавчого комітету Добропільської міської ради від 12.09.2018    є регуляторним актом.
		52. Надаючи правову оцінку вказаним висновкам суду апеляційної інстанції, Суд зазначає наступне.
		53. Відповідно до  статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»  регуляторний акт - це - прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання , незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; регуляторний орган-Верховна Рада України, Президент України, та інші, а також місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово прийняти регуляторні акти.
		54. Згідно з вимогами  статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»  (зі змінами) №1160-IV від 11 вересня 2003 року дія цього  Закону  не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.
		55.  Враховуючи вищевикладене, рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги (у тому числі, шляхом коригування тарифів) не є регуляторним актом, а тому висновки суду апеляційної інстанції про протилежне є помилковими та спростовуються наведеними вище нормами Закону №1160-IV.
		56. Аналогічна правова позиція міститься також в постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №№128/3878/15-а та від 04 березня 2020 року у справі №360/3753/18.
		57. Разом з тим, Суд зазначає, що тарифи на житлово-комунальні послуги в Україні формуються та встановлюються на підставі вимог чинного законодавства та нормативно-правової бази.
		58. При цьому, виконавчий комітет Добропільської міської ради є розпорядником публічної інформації в розумінні  Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		59. Пунктом 1 частини 1  статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
		60. Згідно з пунктом 1 частини 1  статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.
		61. Відповідно до  статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником,  проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
		62. Згідно з частиною 3  статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  проекти нормативно-правових актів,  рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
		63. Верховний Суд, виходячи з аналізу норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зазначає, що проект рішення Виконавчого комітету Добропільської міської ради № 457 від 12 вересня 2018 року підлягав обов`язковому оприлюдненню відповідачем не пізніш як за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття.
		64. Вирішуючи спір суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин приписи  статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», незважаючи на те, що на порушення вказаної норми Закону вказував позивач в позові та в апеляційній скарзі.
		65. Суд апеляційної інстанції також не перевірив доводи апелянта та висновки суду першої інстанції та не надав оцінку змісту інформації  про нові тарифи, що доведена  до відома споживачів та відповідно, не з`ясував, чи може така інформація вважатись належним повідомленням споживачів про нові тарифи, не надав оцінку аргументу позовної заяви щодо недотримання Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого  Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року №390.
		66. Так, апеляційний суд переглядаючи рішення суду першої інстанції не застосував Порядок №390 до спірних правовідносин та відповідно не перевірив його дотримання відповідачем під час прийняття спірного рішення, незважаючи на те, що на ці порушення вказував позивач в апеляційній скарзі.
		67. За таких обставин, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права та не перевірив дотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.
		68. Дані обставини є визначальними для правильного вирішення даного спору, оскільки не оприлюднення інформації органом місцевого самоврядування, проектів рішень призводить до того, що споживачі або особи, кого може стосуватися проект рішення, не мають часу подати своїх зауваження чи заперечення до проекту рішення.
		69. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.
		70. Статтею 242 КАС України  передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		71. Разом з тим, судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено докази, які містяться у матеріалах справи, та не встановлено всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		72. Зважаючи на встановлені судами обставини, Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень    статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені    статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
		73. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог    статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
		74. За правилами пункту 1 частини 2    статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України    підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		75. Згідно частини 4    статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України    справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		76.  З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судом апеляційної інстанції на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано належним чином усіх обставин справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		77. Щодо заявленого Комунальним підприємством «Добро» Добропільської міської ради клопотання про передачу справи №200/3842/19-а на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то слід зазначити, що відповідно до частини п`ятої  статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України  Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		78. Частинами першою та другою  статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України  визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи; питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу.
		79. Проаналізувавши зазначені в клопотанні підстави, якими заявник обґрунтовує необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні такого, оскільки Суд не вбачає в спірних правовідносинах виключної правової проблеми, такі правовідносини врегульовано нормами права, які є чіткими та в повній мірі дозволяють вирішити спір.
		VI. Судові витрати
		80. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями    341,    345,    349, 353,    355 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. У задоволені клопотання Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради про передачу справи №200/3842/19-а на розгляд Великої Палати Верховного Суду - відмовити.
		2. Касаційні скарги Виконавчого комітету Добропільської міської ради, Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради задовольнити частково.
		3. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 200/3842/19-а скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          О. А. Губська
		 
		Судді                                                                                                    М. В. Білак
		 
		                                                                                                    О. В. Калашнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...