Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/2339/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2020. Зареєстровано: 01.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2020.
Дата набрання законної сили: 01.06.2020
Номер судового провадження: 1-кп/495/462/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018160000000659

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 495/2339/20 
		Номер провадження 1-кп/495/462/2020
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 квітня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
		головуючого  одноособово судді ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження внесеного в ЄРДР № 42018160000000659 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бритівка Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину та одну неповнолітню дитину, депутата Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, раніше не судимого (вирок Суворовського районного суду м. Одеса у відношенні ОСОБА_3 від 15.04.2020 року не набрав законної сили), до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України, 
		 
		сторони кримінального провадження:
		прокурор прокуратури Одеської області ОСОБА_4 
		представник потерпілого ОСОБА_5 
		обвинувачений ОСОБА_3 
		захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
		Так, обвинуваченого  ОСОБА_3 було обрано 31.10.2010 року депутатом VI скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області. Рішенням вказаної ради «Про внесення змін до складу постійних депутатських комісій Затоківської селищної ради VI скликання» № 024 від 07.09.2012 внесено зміни до складу постійних комісій селищної ради, виклавши п.п. 1.1, 1.2, 1.3 та п. 1.4 рішення селищної ради № 6 від 16.10.2010 «Про обрання складу постійних депутатських комісій Затоківської селищної ради VI скликання» щодо складу постійних депутатських комісій та постійної комісії по земельним питанням, будівництву, екологічній безпеці та з питань законності, правопорядку депутатської етики, охорони здоров`я, народної освіти, спорту, культури, справам молоді, головою якої призначено обвинуваченого ОСОБА_3 . 
		Відповідно до ч. 2 та ч. 8 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії, а організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії.
		Відповідно дост.18Закону України«Про статусдепутатів місцевихрад» депутатмісцевої радизобов`язаний: додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів; брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень, а також відповідно до ст. 19 вказаного Закону має право вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради, крім секретаря ради, голови районної у місті, районної, обласної ради та їх заступників, повинен входити до складу однієї з постійних комісій, що утворюються радою. Депутат місцевої ради за дорученням відповідної ради або постійної комісії, до складу якої його обрано, бере безпосередню участь у підготовці питань для розгляду на сесіях ради та засіданнях постійної комісії.
		Відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у ст.ст.364,368,368-2,369 Кримінального кодексу України є особи, які обіймають постійно чи тимчасово в органах місцевого самоврядування, посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом.
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи головою постійної комісії по земельним питанням, будівництву, екологічній безпеці та з питань законності, правопорядку депутатської етики, охорони здоров`я, народної освіти, спорту, культури, справам молоді, повинен забезпечувати додержання Конституції України, Законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, у період часу з серпня 2014 року по 05.09.2014, більш точного часу встановити не представилось за можливе, маючи корисливий мотив, вступив у попередню змову з секретарем Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області ОСОБА_8 (у відношенні якого вже ухвалено вирок), з яким розробив злочинну схему із заволодіння земельними ділянками рекреаційного призначення на узбережжі Чорного моря у смт. Затока.
		Готуючись до вчинення кримінального правопорушення із заволодіння земельними ділянками, у період з 05.09.2014 року по 08.09.2014 року, обвинувачений ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_8 (у відношенні якого вже ухвалено вирок), достовірно знаючи, що на сесії Затоківської селищної ради 19.09.2014 має вирішуватись клопотання Департаменту ДАІ МВС України, яке мав подати до Затоківської селищної ради заступник Міністра МВС України щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, з кадастровими номерами 5110300000:02:012:0017, 5110300000:02:012:0016, 5110300000:02:012:0015, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , який 12.10.2004 укладався між Затоківською селищною радою та Департаментом ДАI МВС України строком на 25 років для розміщення готельного комплексу «Стрела», обумовивши між собою кількість земельних ділянок якими можуть заволодіти кожний: трьома він та трьома ОСОБА_8 , підшукав трьох осіб на яких він може здійснити оформлення прав власності у вказаному масиві фактично на власну користь та отримав інформацію про трьох осіб, яких підшукав ОСОБА_8 .
		Зокрема,обвинувачений ОСОБА_3 для реалізаціїєдиного злочинногонаміру звідведення земельнихділянок навласну користь,шляхом використанняправ тадокументів наближенихдо йогородини осіб,подальшого отриманнякоштів відпродажу земельнихділянок,а такождля недопущенняможливості інших претендуватина них,отримано копіїпаспортів тадовідок (карток)фізичних осіб платниківподатків проприсвоєння ідентифікаційнихномерів  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які не були обізнані про його злочинні наміри. 
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 , маючи близькі стосунки з ОСОБА_9 , з якою він спільно проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2012 року до 01.06.2016, що у подальшому встановлено рішенням Білгород-Дністровським міськрайонними судом від 29.12.2016 у справі за № 495/9124/16-ц, а також з ОСОБА_10 , яка є його рідною старшою сестрою, у тому числі враховуючи наявність дружніх та духовних стосунків з членом духовної організації «Земне та надземне» ОСОБА_11 , членом якої він був, організував передачу від вказаних осіб завірених копій паспортів та кодів. 
		У період з 05.09.2014 року по 12.09.2014 року обвинувачений ОСОБА_3 за невстановлених обставин організував надходження до Затоківської селищної ради та передачу на реєстрацію для розгляду на сесії трьох заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з орієнтовною площею 0,04 га, виготовлених від імені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також долучених до них графічних матеріалів із поділом земельної ділянки, яка перебувала на вказаний час у користуванні Департаменту ДАI МВС України на 17 окремих суміжних ділянок та позначенням у кожному додатку однієї ділянки. 
		Одночасно обвинувачений ОСОБА_3 за розробленим злочинним планом спільних дій з ОСОБА_8 (у відношенні якого вже ухвалено вирок), з 01.09.2014 року по 12.09.2014 року на власному ноутбуці марки «Lenovo» G700 S/N: АВ20874400 складено заяви від імені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також організовано їх надходження до Затоківської селищної ради, та відповідно до його рольової участі у спільному плані з метою досягнення єдиного злочинного наміру у період з 01.09.2014 року по 18.09.2014 року здійснено оформлення рішень очолюваної ним постійної депутатської комісії з земельних питань щодо надання цим особам дозволів на розробку проектів землеустрою, а ОСОБА_8 у порядок денний сесії 19.09.2014 включено розгляд заяв ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
		У той же час у порядок денний для затвердження на вирішення тієї ж сесії ОСОБА_8 винесено проекти рішень № 2189 та № 2192 щодо надання дозволу Затоківської селищної ради на складання технічної документації з поділу земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 для індивідуального дачного будівництва за рахунок бюджету Затоківської селищної ради, щодо яких з використанням документів вказаних осіб фактично ним та обвинуваченим ОСОБА_3 подані заяви про відведення у приватну власність у порядку приватизації. 
		У подальшому обвинувачений ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , будучи обізнаним про те, що право користування Департаменту ДАI МВС України за договором оренди земельної ділянки від 12.10.2004 року не припинено, оскільки акт приймання-передачі з повернення земельної ділянки ще не був підписаний (акт приймання-передачі земельної ділянки від Департаменту ДАI МВС України до селищної ради підписаний начальником управління ДАІ УМВС України в Одеській області ОСОБА_15 лише 20.11.2014 року та виключно на підставі довіреності від 17.11.2014), у період часу з 27.10.2014 по 03.12.2014, більш точний час наразі встановити не представилось можливим, діючи всупереч інтересів служби, використали технічну документацію з поділу земельних ділянок, розроблену 27.10.2014 року та надану ФОП ОСОБА_16 у порушення Генерального плану смт. Затока, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради № 1461 від 25.02.2005 та вимог ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, якою допущено формування земельних ділянок шляхом поділу їх на 17 нових ділянок зі зміною цільового призначення на індивідуальне дачне будівництво (підрозділ 07.03 коду Класифікації видів цільового призначення), замість розміщення готельного комплексу, як це передбачалось Генеральним планом та договором оренди землі від 12.10.2004 року. 
		У вказаний спосіб ОСОБА_8 (у відношенні якого вже ухвалено вирок), діючи спільно за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3 виніс на розгляд сесії 03.12.2014 року питання щодо затвердження проектів рішень з затвердження технічної документації з поділу земельної ділянки, без розроблення проектів землеустрою з відведення земельних ділянок у власність громадян та зміну їх цільового призначення, прийняття рішень про їх затвердження, зміни їх цільового призначення без зміни містобудівної документації  Генерального плану смт Затока, завершено першу частину підготовки до вчинення кримінального правопорушення.
		Надалі, продовжуючи протиправну діяльність з реалізації злочинного плану з заволодіння земельними ділянками у першій лінії від Чорного моря у смт Затока, обвинувачений ОСОБА_3 діючи у вказаний період часу за попередньою змовою ОСОБА_8 , всупереч наданих йому повноважень, передбачених ст. 47 Закону України «Про органи місцевого самоврядування», а також Конституції України, ст.ст. 79-1, 118, 122, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», якими передбачено право на безоплатне набуття кожним громадянином України у порядку приватизації прав на земельну ділянку для дачного будівництва лише за погодженими та затвердженими проектами землеустрою, знаючи, що бажана площа земельних ділянок вказана у заявах лише в розмірі 0,04 га щодо кожної ділянки, а також достовірно знаючи, що проекти землеустрою з відведення земельних ділянок площею 0,0919 га наближеним особам до обвинуваченого ОСОБА_3 : у власність його дружини ОСОБА_9 з кадастровим номером 5110300000:02:012:0165, рідної сестри ОСОБА_10 з кадастровим номером 5110300000:02:012:0166 та члена духовної організації «Земне та надземне» ОСОБА_11 з кадастровим номером 5110300000:02:012:0167, до якої входив обвинувачений ОСОБА_3 , а також ОСОБА_8 : у власність ОСОБА_14 з кадастровим номером 5110300000:02:012:0171, у власність ОСОБА_12 з кадастровим номером 5110300000:02:012:0172 та у власність ОСОБА_13 з кадастровим номером 5110300000:02:012:0173; а також наближеним особам не розроблялись, не узгоджувались відділом Держгеокадстру у м. Білгород-Дністровський, не затверджувались рішеннями сесії Затоківської селищної ради, та вказані земельні ділянки сформовані лише шляхом виготовлення технічної документації з поділу за замовленням та кошти ради, забезпечив оформлення та подачу 24.12.2014 до Затоківської селищної ради 3 заяв від імені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , про передачу у власність земельних ділянок з кадастровими номерами: 5110300000:02:012:0165, 5110300000:02:012:0166, 5110300000:02:012:0167, які стали йому відомі лише у період з 27.10.2014 до 03.12.2014, тобто під час розгляду технічної документації з поділу та підготовки матеріалів до сесії ради, на яку виносилось питання про затвердження проекту технічної документації з поділу земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3 , а також які не могли бути відомі громадянам. 
		Надалі, продовжуючи протиправну діяльність обвинувачений ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 (у відношенні якого вже ухвалено вирок), з метою приховування слідів вказаного кримінального правопорушення та власного викриття правоохоронними органами, іншими депутатами, територіальною громадою, у тому числі окремими представниками якої подані аналогічні звернення з оформлення прав на земельні ділянки у порядку приватизації, які з 2014 року до цього часу перебувають на розгляді без позитивного їх вирішення, вжив заходів до приховування про порушення допущені під час процедури розгляду Затоківською селищною радою м. Білгород-Дністровської Одеської області від 29.12.2014 звернень, а також прийняття рішень №№ 2679, 2681, 2680, 2689, 2693, 2694 про передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
		Рішеннями LVIII сесії VI скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №№ 2679, 2681, 2680, 2689, 2693, 2694 від 29.12.2014 передано у власність 6 земельних ділянок площею 0,0919 га кожна, сукупна ринкова вартість яких складала майже 4 млн. грн. 
		Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_3 , у той же період часу зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, у порушення Генерального плану смт Затока та вимог ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, забезпечив надходження від невстановлених осіб, які сприяли у розірванні договору оренди земельної ділянки укладеної з Департаментом ДАІ МВС України, а також винесення на розгляд очолюваної ним постійної депутатської комісії з земельних питань надання дозволів на розробку проектів землеустрою, після чого використавши єдину технічну документацію з поділу земельних ділянок, розроблену 27.10.2014 року, достовірно знаючи, що проекти відводу земельних ділянок у власність площею 0,0919 га на користь ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також площею 0,093 га на користь ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 не розроблялись, не затверджувались, забезпечив під час LVIII сесії VI скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області відчуження земельних ділянок з кадастровими номерами: 5110300000:02:012:0168, 5110300000:02:012:0169, 5110300000:02:012:0170, 5110300000:02:012:0174, 5110300000:02:012:0175, 5110300000:02:012:0176, 5110300000:02:012:0177, 5110300000:02:012:0178, 5110300000:02:012:0179, 5110300000:02:012:0180, 5110300000:02:012:0181 у приватну власність на користь вказаних громадян. 
		Після реєстрації прав власності на земельні ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:012:0165, 5110300000:02:012:0166, 5110300000:02:012:0167 обвинувачений ОСОБА_3 продовжуючи приховувати незаконне заволодіння земельними ділянками, з метою створення враження у місцевих мешканців, представників правоохоронних органів та суду, у разі оскарження рішень Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровський ради про передачу у власність ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельних ділянок №№ 2679, 2693, 2694 від 29.12.2014, а також ускладнення їх витребування з приватної власності на користь громади, залучив до злочинної схеми із заволодіння земельними ділянками нового набувача, який за його переконанням мав підтвердити добросовісність подальшого набуття прав на них та не був обізнаний про його злочинні наміри.
		За нотаріально посвідченими приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_28 договором дарування № 502 від 03.07.2015 року дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_9 здійснено відчуження земельної ділянки ділянок з кадастровими номером: 5110300000:02:012:0165 на користь ОСОБА_29 , який є приятелем обвинуваченого ОСОБА_3 (вносив за нього заставу у Суворовському районному судді м. Одеси у 640 тис.грн. для звільнення з під варти), а також останнім 30.10.2015 на підставі нотаріально посвідченого нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_30 договору купівлі-продажу № 1883 від 30.10.2015 відчужено на користь ОСОБА_31 , яка є дружиною ОСОБА_32 , кошти від продажу якої присвоєно обвинуваченим ОСОБА_3 . 
		За нотаріально посвідченими приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_28 договором дарування № 498 від 03.07.2015 року сестрою обвинуваченого ОСОБА_3  ОСОБА_33 здійснено відчуження земельної ділянки ділянок з кадастровими номером: 5110300000:02:012:0166 на користь ОСОБА_29 , який є приятелем обвинуваченого ОСОБА_3 (вносив за нього заставу у Суворовському районному судді м. Одеси у 640 тис.грн. для звільнення з під варти), а також останнім 30.10.2015 на підставі нотаріально посвідченого нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_30 договору купівлі-продажу № 1881 від 30.10.2015 відчужено на користь ОСОБА_32 , який є чоловіком ОСОБА_31 , кошти від продажу якої присвоєно обвинуваченого ОСОБА_3 . 
		За нотаріально посвідченими приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_28 договором дарування № 500 від 03.07.2015 року члена духовної організації «Земне та надземне» ОСОБА_11 , до якої входив обвинувачений ОСОБА_3 , здійснено відчуження земельної ділянки з кадастровими номером: 5110300000:02:012:0167 на користь ОСОБА_34 , яка також є членом духовної організації «Земне та надземне» та приятелем обвинуваченого ОСОБА_3 , а також останньою 30.10.2015 на підставі нотаріально посвідченого нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_30 договору купівлі-продажу № 1882 від 30.10.2015 відчужено на користь родини ОСОБА_32 та ОСОБА_31 , якими його 11.12.2015 оформлено на ОСОБА_35 , кошти від продажу якої присвоєно ОСОБА_3 . 
		Наведеним злочинними діями обвинувачений ОСОБА_3 , вчиненими за попередньою змовою з ОСОБА_8 (у відношенні якого вже ухвалено вирок), та ним особисто, територіальній громаді смт Затока завдані збитки у розмірі 4 млн. грн., що спричинило тяжкі наслідки. 
		Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України  зловживання службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
		15.04.2020 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_36 була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до положень якої обвинувачений ОСОБА_3 розкаявся, визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті. 
		Згідно підписаноїугоди сторонипогоджуються напризначення покаранняобвинуваченому ОСОБА_3 за ч.2ст.28,ч.2ст.364КК Україниу виді трьох років позбавленні волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк один рік та один місяць, зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України остаточно визначити покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком у судовій справі № 520/7114/16 більш суворим, призначити покарання у вигляді  трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк один рік та один місяць, зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, згідно ст. 75, 76 КК України звільнити від покарання з іспитовим строком 1 рік. 
		Представник потерпілого ОСОБА_5 у відповідності до ч. 4 ст. 469 КПК України письмово погодив укладання угоди між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором ОСОБА_4 .
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав умови угоди про визнання винуватості, підтвердив добровільність її прийняття. На питання суду та прокурора пояснив, що будь-який тиск на нього не чинився, скарг на дії працівників правоохоронних органів під час досудового слідства він не надавав, ніяких погроз, примусів, насильства або обіцянок до нього не застосовувалось. Під час укладання угоди його стан здоров`я дозволяв йому чітко керуватися своїми діями та розуміти їх наслідки. Угода ним укладалася у присутності його захисника ОСОБА_36 , який представляв його інтереси на той час. Пояснив, що він повністю розуміє характер обвинувачення, у якому визнає себе винним, не бажає проводити судовий розгляд та дослідження доказів по кримінальному провадженню за його обвинуваченням, а також йому цілком зрозуміла міра покарання узгоджена ним зі стороною обвинувачення та наслідки затвердження угоди. Крім того додав, що зазначена угода була укладена за його ініціативи. Просив затвердити угоду та ухвалити на її підставі вирок.
		У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 заперечував проти затвердження угоди, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором, оскільки на час її підписання він не повністю ознайомився з її текстом, та вважає, що якщо обвинувачений ОСОБА_3 вже був засуджений, то міра покарання зазначеної в угоді є занадто м`якою. На питання суду пояснив, що дійсно він надавав письмову згоду на укладання угоди від 15.04.2020 року та на той час у нього були повноваження від Затоківської селищної ради, що підтверджується дорученням, яке мається у матеріалах справи. На питання прокурора пояснив, що в той день, тобто 15.04.2020 року ним давалися дві згоди на укладання угоди між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором. За однією угодою 15.04.2020 року був ухвалений вирок. На час укладання угод у нього будь-яких питань не виникало. Чому саме у сьогоднішньому засіданні він змінив думку пояснити не зміг. На питання прокурора пояснив, що шкода, завдання обвинуваченим Шевчуком Затоківській селищній раді наразі відшкодовується, та частина ділянок повернута в громаду. Просив не затверджувати угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором.
		Захисник ОСОБА_6 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_3 підтримав позицію свого підзахисного та просив затвердити її, оскільки це відповідає вимогам КПК України та інтересам сторін угоди, до яких представник потерпілого не відноситься.
		Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 також підтримав позицію свого підзахисного та просив затвердити угоду про визнання винуватості. Пояснив, що це право обвинуваченого та сторони обвинувачення укласти таку угоду. Зазначена угода відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена судом. Стосовно пояснень представника потерпілого ОСОБА_5 , що він відмовляється від свого підпису, пояснив що сторонами угоди є обвинувачений та прокурор. При наявності потерпілого у кримінальному провадженні потрібна лише його згода на укладання угоди, що і було зроблено в рамках КПК України.
		Прокурор ОСОБА_4 підтримав умови угоди та підтвердив добровільність її прийняття. Підстав для відмови у затверджені угоди не має, тому просив її затвердити та ухвалити вирок. Додав, що представник потерпілого добровільно надав свою згоду на укладання двох угод з обвинуваченим ОСОБА_3 15.04.2020 року, одна з яких була в той же день розглянута судом, а інша перебуває зараз на розгляді за цим кримінальним провадженням.
		Заслухавши думку учасників судового провадження та розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Відповідно до частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Як було встановлено у судовому засіданні представник потерпілого під час досудового слідства добровільно надав свою згоду на укладання угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором ОСОБА_4 . Суд не може брати до уваги твердження представника потерпілого ОСОБА_5 , що наразі він відмовляється від свого підпису, оскільки, як було достовірно з`ясовано під час судового засідання, він добровільно надав згоду на укладання угоди. Крім того, відповідно до ст. 468, 469 КПК України сторонами угоди про визнання винуватості є обвинувачений та прокурор, які не відмовлялися від затвердження угоди.
		Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. 
		Судом встановлено, що угода про визнання винуватості сторонами укладена добровільно та відповідає вимогам КПК та КК України.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Узгоджена сторонами угоди міра покарання у виді трьох років позбавленні волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк один рік та один місяць, зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, із урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, а саме шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 15.04.2020 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ст. 28ч.2 ст. 364 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк один рік, зі штрафом у розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, більш суворим вироком за цим кримінальним провадженням, та призначити обвинуваченому покарання у вигляді  трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк один рік та один місяць, зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, згідно ст. 75, 76 КК України звільнити від покарання з іспитовим строком 1 рік, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України.
		При вирішенні питання щодо затвердження угоди в частині міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує умови угоди, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, позитивну характеристику обвинуваченого за місцем мешкання, те що він одружений та має на утриманні одну малолітню дитину та одну неповнолітню дитину, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його щире каяття у скоєному.
		До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття та повне визнання своєї вини.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Виходячи з викладеного, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_36 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
		 
		Речові докази, судові витрати та цивільний позов у кримінальному провадженні відсутні.
		 
		Керуючись ст.ст. 314, 368-376, 392-395, 468-476 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_36 від 15.04.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України.
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України та на підставі санкції вказаної статті призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень строком на 1 рік та 1 місяць, зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
		З урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Суворовського районного суду м. Одеса від 15.04.2020 року у судовій справі № 520/7114/16, за яким ОСОБА_3 засуджено за ст. 28 ч.2 ст. 364 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк один рік, зі штрафом у розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, більш суворим покаранням, призначеним вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.04.2020 року, та остаточно призначити покарання засудженому ОСОБА_3 у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк один рік та один місяць, зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування основного призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк у 1 рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
		 
		Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду.
		 
		Речові докази, судові витрати та цивільний позов у кримінальному провадженні відсутні. 
		 
		Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України, з урахуванням обмеження права оскарження вироку відповідно до положень ст. 473 КПК України, до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
		 
		Копію вироку вручити негайно засудженому та прокурору. 
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...