Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 439/440/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2020. Зареєстровано: 01.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2020.
Дата набрання законної сили: 12.05.2020
Номер судового провадження: 3/439/156/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 439/440/20 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
		 
		 
		30 квітня 2020 року м. Броди
		    
		Суддя Бродівського районного суду Львівської області Петейчук Б.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
		    ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює, 
		за ст. 44-3 КУпАП,-
		 
		в с т а н о в и в:
		   
		Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 485239 від 05.04.2020 року о 12:10 год. ОСОБА_1 перебував в парку без документів, що посвідчують особу, де на одній із лавочок курив цигарку, за адресою м. Броди майдан Свободи, чим порушив п.п. 5, 16 п. 2 постанови КМУ від 02.04.2020 року №255.
		Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 44-3 КУпАП, тобто порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України"Прозахист населеннявід інфекційниххвороб",іншими актамизаконодавства,а такожрішень органівмісцевого самоврядуванняз питаньборотьби з інфекційними хворобами.
		Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 05.04.2020 він повертався додому через парк на майдані Свободи в м. Броди, де зустрів знайомого, з яким він почав розмовляти та курити. Він дійсно в цей час був у парку, так як повертався додому, а для цього необхідно пройти через парк, а також не мав при собі документів, оскільки знав із засобів масової інформації, що такі обмеження і правила починають діяти з 06.04.2020.
		 
		Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази по справі, приходжу до таких висновків.
		Статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
		Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», у рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них.
		Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами і доповненнями) установлено з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на всій території України карантин.
		Відповідно до Постанови КМУ від 02.04.2020 №255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211», яка набрала чинності 04.04.2020, заборонено до 24 квітня 2020 року відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності (п.п. 5 п. 2 Постанови), перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус (п.п. 16 п. 2 Постанови), з 6 квітня 2020 р. перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно (п.п. 1 п. 2 Постанови).
		Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Відповідно до змісту положень статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини» N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Суду як джерело права. 
		Відповідно дост.2протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року, ратифікована законом № 475/97-ВР від 17.07.97),кожен, хто законно перебуває на території будь-якоїдержави, має право вільнопересуватися івільно вибиратимісце проживанняв межахцієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві. 
		 
		Отже,свобода пересування цеправо особи,яке нанаціональному рівнігарантовано статтею33Конституції Українита статтею2Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Таке право не є абсолютним та може зазнавати обмежень. Такі обмеження повинні мати законний характер, тобто повинні бути передбачені законом, переслідувати правомірну мету та бути необхідними в демократичному суспільстві.
		Із запровадженням Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 (із наступними змінами та доповненнями) на усій території України з 12.03.2020 карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, було запроваджено певні заборони, правила та обмеження, зокрема, було обмежено право фізичних осіб, щодо свободи пересування (п.п. 5 п. 2 Постанови).
		Для дотримання фізичними особами встановлених правил карантину, Верховною Радою України 17.03.2020 Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 44-3, яка передбачила відповідальність, зокрема, за порушення правил карантину. Санкція даної статті передбачає накладення адміністративного стягнення на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 17000 гривень до 34000 гривень і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 34000 до 170000 гривень. 
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 44-3 КУпАП, перед судом доведена повністю.
		Вирішуючи питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення, суд виходить з таких міркувань.
		Відповідно допрактики Європейськогосуду зправ людини(див.п.31Рішення Sadochav.Ukraine,  заява № 77508/11), суд неодноразово повторював, що для того, щоб втручання було пропорційним, воно має відповідати серйозності вчиненого правопорушення, а санкція  серйозності злочину, який вона має покарати, у цій справі  недотримання вимоги щодо декларування (див. згадані рішення у справах «Гирлян проти Росії» (Gyrlyan v. Russia), пункт 28 і «Габріч проти Хорватії» (Gabriж v. Croatia), пункт 29).
		Дійсно, ОСОБА_1 користується закріпленим у Конституції України правом на свободу пересування, яке гарантує йому, в тому числі, право на відвідування міських парків та скверів.
		Таке право ОСОБА_1 тимчасово, в силу закону, на період загальнодержавного карантину зазнало обмеження, тобто у конституційне право особи відбулося втручання зі сторони держави. 
		Так, усім фізичним особам, в тому числі і ОСОБА_1 було заборонено відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності.
		Законодавча заборона відвідування парків передбачає адміністративну відповідальність уже за саме фізичне знаходження особи на території (в межах) парку.
		В той же час, правилами карантину, які встановлені постановою КМУ від 11.03.2020 №211, дозволено перебувати в громадському місці за умови наявності одягнених засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски (п.п. 1 п. 2 Постанови).
		Не даючи оцінку відповідності зазначених норм меті запровадженого карантину, суд вважає за необхідне провести оцінку пропорційності заходів втручання у право особи переслідуваній меті карантинних заходів. 
		Видається, що сама по собі практично абсолютна заборона фізичного перебування людини у парку, сквері чи лісопарку при можливості аналогічного перебування у іншому місці, наприклад, вулиці міста, чи, навіть, будь-якому громадському місці за умови наявності одягнених засобів індивідуального захисту, а також відсутність документів,що посвідчуютьособу і санкція - покарання за недотримання такої заборони у розмірі від 17000 гривень, що у більш як тричі більша за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2020, є явно непропорційними переслідуваній меті запровадженого карантину - запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19).
		Згідно ізст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
		Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержанняКонституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Враховуючи, що у діях ОСОБА_1 формально мітиться склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, однак будь-яких негативних наслідків від його дій не настало, і за вказаних обставин справи і не могло настати, а тому вчинене правопорушення є малозначним, внаслідок чого відповідно до вимогст. 22 КУпАП ОСОБА_1 необхідно звільнити від адміністративної відповідальності та закрити з оголошенням усного зауваження. 
		Згідно з вимогами ч. 2ст.284КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
		Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
		Враховуючи, що судом прийнято рішення про закриття провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для стягнення з нього судового збору.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 40-1,44-3,287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
		 
		постановив:
		 
		Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України Про адміністративні правопорушення, але у зв`язку з малозначністю даного правопорушення, звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
		Провадження по справі закрити.
		 
		   Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя          Б.М. Петейчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...