Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 156/372/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2020. Зареєстровано: 01.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2020.
Дата набрання законної сили: 28.04.2020
Номер судового провадження: 22-ц/802/251/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 156/372/19 Головуючий у 1 інстанції: Нєвєров І. М. Провадження № 22-ц/802/251/20  Категорія: 77   Доповідач: Федонюк  С. Ю.
		 
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		       
		28 квітня 2020 року                                                  місто Луцьк
		               
		Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - судді Федонюк С. Ю.,
		суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В., 
		з участю:
		секретаря судового засідання - Лимаря Р. С.
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації «Свято-Миколаївська релігійна громада Православної Церкви України села Будятичі Іваничівського району Волинської області» про скасування рішення про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою від його імені представником ОСОБА_2 , на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року, 
		                                       В С Т А Н О В И В :
		У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, після уточнення якого позовні вимоги мотивував тим, що він був керівником «Свято-Миколаївської релігійної громади Української Православної Церкви с. Будятичі Іваничівського району». 
		24 квітня 2019 року він дізнався, що керівником цієї юридичної особи є ОСОБА_3 згідно з рішенням Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації №11821070007000477 від 17.04.2019. Управлінням також проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - зміну повного і скороченого найменування релігійної організації на «Свято-Миколаївська релігійна громада Православної Церкви України села Будятичі Іваничівського району Волинської області».
		Вказує, що між ним та релігійною громадою існували трудові відносини. Юридичною особою він був фактично допущений до роботи, виконував усі обов`язки священнослужителя, за виконану роботу отримував щомісячну заробітну плату, про що свідчать долучені ним індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5.
		Пунктом 7 протоколу № 2 від 17.03.2019 загальних зборів «Свято-Миколаївської релігійної громади Української Православної Церкви» було вирішено припинити його повноваження як настоятеля вчиняти дії від імені громади.
		Вважає, що дії відповідача щодо його звільнення є протиправними, такими, що не відповідають закону та грубо порушують його трудові права. Позивач зазначає, що звільнення відбулося із грубим порушенням норм трудового законодавства, оскільки жодних повідомлень про звільнення він від відповідача не отримував; передбачених ст. 40 КЗпП України вичерпних підстав для звільнення не було.
		Ураховуючи наведене, просив скасувати наказ про його звільнення з посади керівника Релігійної організації «Свято-Миколаївської релігійної громади Української Православної Церкви села Будятичі Іваничівського району Волинської області»; поновити його на посаді керівника Релігійної організації «Свято-Миколаївської релігійної громади Української Православної Церкви села Будятичі Іваничівського району Волинської області» та стягнути з цієї релігійної організації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року в позові відмовлено.
		Не погоджуючись із даним рішенням суду, представник ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати це рішення і ухвалити нове - про задоволення позову.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
		Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
		Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів щодо факту існування між позивачем та відповідачем трудових відносин та врегулювання зазначених відносин спеціальним Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.
		Такий висновок, на думку апеляційного суду, відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
		Релігійна громада (Парафія) є юридичною особою згідно із законодавством України та в своїй діяльності керується, крім іншого законодавства, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон).
		Відповідно до ст.2 Закону в Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.
		Згідно зі статтею 35 Конституції України, частини другої статті 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави.
		Частиною четвертою статті 5 Закону визначено, що держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій.
		Відповідно до статті 7 Закону релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати й поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями).
		Згідно зі ст. 25 цього ж Закону релігійна організація має право приймати на роботу громадян. Умови праці встановлюються за угодою між релігійною організацією та працівником і визначаються трудовим договором, який укладається у письмовій формі. Релігійна організація зобов`язана в установленому порядку зареєструвати трудовий договір. У такому ж порядку реєструються документи, що визначають умови оплати праці священнослужителів, церковнослужителів і осіб, які працюють у релігійній організації на виборних посадах. Громадяни, які працюють у релігійній організації за трудовим договором, можуть бути членами профспілки.
		На громадян, які працюють у релігійних організаціях та створених ними підприємствах, добродійних закладах на умовах трудового договору, поширюється дія законодавства про працю, загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оподаткування (ст.26 Закону).
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.28 Закону громадяни, які працюють у релігійних організаціях, створених ними підприємствах, закладах на умовах трудового договору, а також священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на умовах і в порядку, встановлених законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Релігійні організації, їх підприємства та заклади, а у випадках, передбачених законом, також і працівники цих організацій, підприємств, закладів сплачують страхові внески до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України, а також збір на обов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, установлених законодавством.
		Тобто, наявність трудових відносин між релігійною організацією та працівником підтверджується укладеним у письмовій формі трудовим договором, зареєстрованим у встановленому порядку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Судом встановлено, що позивач являвся керівником, а саме - настоятелем Свято-Миколаївської церкви с. Будятичі Нововолинської округи згідно з Указом Єпископа Володимир-Волинського і Ковельського Володимир-Волинської Єпархії Української Православної Церкви №24 від 17.08.1989 (а.с.76).
		З виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.06.2018 року вбачається, що керівником Свято-Миколаївської Релігійної громади Української Православної Церкви у с. Будятичі Іваничівського району є ОСОБА_1 (а.с.9).
		17 березня 2019 року відбулися збори православних віруючих жителів с. Будятичі Іваничівського району Волинської області, на яких було прийнято Протокол №2, в якому вирішувались питання обрання голови та секретаря зборів, лічильної комісії, вирішено змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації та перейти під канонічне підпорядкування Православної Церкви України, прийняти у новій редакції статут Релігійної організації, вирішено доручити ОСОБА_4 право на звернення в інтересах громади до управління у справах релігій і національностей Волинської облдержадміністрації для інформування про зміну підлеглості в канонічних та організаційних питаннях та перехід під канонічне підпорядкування Православної Церкви України і прийняття у новій редакції статуту, а також про припинення повноважень ОСОБА_1 вчиняти дії від імені громади. До матеріалів справи додано протокол загальних зборів від 17 березня 2019 року №2, список віруючих громадян, які були присутні на загальних зборах (а.с. 47-66).
		Як видно із посвідчення № 42 від 18 березня 2019 року, виданого єпископом Володимир-Волинським і Турійським Матвеєм, керуючим Володимир-Волинською єпархією ПЦУ, релігійна громада Святомиколаївського храму УПЦ Московського патріархату села Будятичі Іваничівського району Волинської області Нововолинського благочиння, згідно з поданим проханням від 18 березня 2019 року виявила бажання перейти до Православної церкви України та прийнята в клір Володимир-Волинської єпархії ПЦУ (а.с.46).
		Згідно з п.1,2 Статуту (нової редакції) цієї новоствореної Релігійної організації вона є первинною ланкою Православної Церкви України (ПЦУ) і безпосередньо входить до складу Володимир-Волинської єпархії ПЦУ. Релігійна громада (парафія) створюється за бажанням віруючих громадян з благословення єпархіального архієрея.
		Відповідно до п.4, 5 Статуту релігійна громада, як юридична особа, користується правами і несе обов`язки, у своїй діяльності керується на підставі Статуту Православної Церкви України, даним Статутом, Статутом про управління Української Православної Церкви, Статутом Управління Волинської єпархії, постановами Соборів УПЦ, Священного Синоду УПЦ, указами та розпорядженнями єпархіального архієрея, визначеннями Помісного та Архієрейського Соборів, рішеннями Єпархіальних зборів, Єпархіальної ради, рішеннями загальних (парафіяльних) зборів та Парафіяльної ради (а.с.39-45).
		Згідно з п.16 цього Статуту парафію очолює настоятель, який призначається і звільняється єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і релігійною громадою. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею.
		З позиції цивільних правовідносин Єпархіальний архієрей виступає керівником Єпархії. А Парафії - Релігійні громади у канонічних та організаційних питаннях підлеглі єпархії (ст. 8 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації»).
		Вказане доводить, що релігійні громади діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями). Правовий статус священнослужителя в парафії визначається церковним правом.
		Таким чином, наявність трудових відносин між релігійною організацією та працівником підтверджується укладеним у письмовій формі трудовим договором, зареєстрованим у встановленому порядку.
		Суд вірно встановив, що штатний розпис Парафіяльними зборами не затверджувався, жодних трудових договорів між Релігійною громадою в особі Парафіяльної ради та ОСОБА_1 на виконання трудових функцій священнослужителя або будь-якого іншого працівника чи службовця укладено не було, реєстрація такого договору в установленому порядку не проводилась. Отже, священнослужитель ОСОБА_1 трудові функції, в розумінні законодавства про працю, в Релігійній громаді ПЦУ при храмі не виконував, перебував у юрисдикції правлячого архієрея УПЦ.
		Враховуючи системний аналіз норм Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», а також Статуту Релігійної організації, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що з позивачем не укладався письмовий трудовий договір, оскільки він не був найманим працівником, а виконував у релігійній організації, підпорядкованій УПЦ, обов`язки священнослужителя, тобто перебував на виборній посаді, призначався єпархіальним архієреєм Української Православної Церкви і був підзвітний саме йому, наказів про його звільнення також не постановлялось, а тому відносно нього не поширюються норми трудового законодавства, а відповідно і не може бути задоволено його вимоги про скасування наказу про його звільнення , а також щодо його поновлення на посаді керівника Релігійної організації «Свято-Миколаївська Релігійна громада Православної Церкви України села Будятичі Іваничівського району Волинської області», управління якою не здійснюється Українською Православною Церквою, так як на неї не поширюється її ієрархічна та інституційна структура.
		Доводи позивача і його представника в апеляційній скарзі та у своїх поясненнях в суді  щодо фактичного правонаступництва прав і обов`язків щодо відносин з позивачем   ОСОБА_1  релігійної організації УПЦ, до підпорядкування якої відноситься позивач, новоствореною релігійною організацією ПЦУ, як юридичних осіб, оскільки не було змінено реєстраційний номер в ЄДРПОУ та внесено зміни щодо назви та підпорядкування, спростовується нормами ст.8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в редакції від Закону № 2673-VІІІ від 17.01.2019 року. 
		Так, цією статтею визначено, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
		Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
		Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
		       Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
		Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
		Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.
		Виходячи з наведеного, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи та давши їм вірну правову оцінку, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
		Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд 
		                                        П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
		Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року в даній справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...