Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/3506/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2020. Зареєстровано: 02.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2020.
Дата набрання законної сили: 30.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/7515/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 квітня 2020 року
		 
		Київ
		справа № 804/3506/16
		провадження № К/9901/7515/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження, за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Верби І.О. від 23 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чабаненко С.В., Іванова С.М., Комар Н.В. від 28 вересня 2016 року, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження, в якому просило:
		- скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 17 травня 2016 року № 1037 «Про застосування заходу впливу до Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах».
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від                          23 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» було задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 17 травня 2016 року № 1037 «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах».
		 
		3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у правовідносинах позивача та ОСОБА_1 порушення першим статті 20 Закону України «Про страхування» та Ліцензійних умов, судом не встановлено. Щодо другого страхового випадку, то позивач, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, діяв у відповідності до наданих йому повноважень та встановлених правил страхування Законом України «Про страхування», договором комплексного страхування №DNHENBR-1459060 та складеними до нього умовами страхування, оскільки безпосередньо ОСОБА_2 вказує, що про страховий випадок їй стало відомо 7 лютого 2016 року, а не як зазначає в акті відповідач                    9 лютого 2016 року.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від             23 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити                   ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» у задоволенні позовних вимог. 
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 червня 2015 року між                         ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків № CVSWNS-155828K. Застрахованою особою за даним договором є ОСОБА_3 . Страхові випадки визначені пунктами 6.1.1 та 6.1.2 договору. Страхова сума відповідно до пункту 8 договору складає 50000,00 грн.
		2 липня 2015 року ОСОБА_1 здійснено звернення до страховика із заявою про настання події, що має ознаки страхової, а саме: регматогенне відшарування сітківки лівого ока у ОСОБА_3 внаслідок отримання ним травми голови при падінні. 2 липня 2015 року страховик прийняв рішення про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування (страховий акт № Z1562PB700005C) на підставі пункту 6.1.2 договору страхування, оскільки вказана подія не входить у визначені договором страхування та додатку № 1 до Правил добровільного страхування від нещасних випадків ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах». 
		10 серпня 2015 року страховиком прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за заявленим випадком (страховий акт № Z157APB700000B) на підставі пункту 16.б додатку № 1 до Правил добровільного страхування від нещасних випадків ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» у розмірі 5000,00 грн, що становить 10% від страхової суми за договором (50000,00 грн) та цього ж дня страхове відшкодування сплачено позивачем платіжним дорученням від 10 серпня 2016 року № F0810F33G7. 
		Актом Нацкомфінпослуг від 25 квітня 2016 року встановлено, що згідно з пунктом 16.б додатку № 1 розрахунок страхового відшкодування в розмірі 10% від страхової суми здійснюється при дефекті райдужної оболонки, зміщенні кришталика, зміні форми зіниці, трихіазі, завороті повіка, невидалених сторонніх тіл в очному яблуці та тканинах очної ямки, рубцях оболонок очного яблука та повік (за винятком шкіри). Заявлений ОСОБА_4 випадок, а саме, регматогенне відшарування сітківки лівого ока, не зазначено у переліку діагнозів, що зазначені в пункту 16.б додатку № 1.
		Так, відповідач зробив висновок про те, що ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» прийнято необґрунтоване рішення щодо звернення ОСОБА_5 
		11 травня 2016 року ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» прийнято страховий акт № Z164ВРВ700008N яким відмовлено у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 та скасовано страховий акт Z157АРВ700000В від 10 серпня 2015 року.
		 
		9 червня 2014 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» було укладено договір комплексного страхування № DNHENBR-1459060, за умовами якого застраховано майно - дачний будинок, за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно пункту 8.1 договору загальна страхова сума складає 25000,00 грн.
		9 лютого 2016 року до ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» надійшла заява від ОСОБА_2 про настання події, що має ознаки страхової із застрахованим майном, а саме: пошкодження будинку водою від перемерзання опалювального котла та труб опалення.
		У зв`язку з несвоєчасним повідомленням страховика, 10 березня 2016 року                    ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»  на підставі отриманих документів було складено страховий акт № Z1619PВ7000048, яким у виплаті страхового відшкодування було відмовлено на підставі:
		- пункту 4.1.4 умов страхування до договору страхування майна № DNHENBR-1459060 від 9 червня 2014 року - несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин;
		-  підпункту 12) пункту 4.3 умов страхування до договору страхування майна                       № DNHENBR-1459060 від 9 червня 2014 року - невжиттям страхувальником заходів з рятування майна і запобігання його подальшому пошкодженню;
		-  пункту 5.2 Правил добровільного страхування майна ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» - невжиття страхувальником (вигодонабувачем), членами його сім`ї, особами, які з ним проживають, працівниками страхувальника (вигодонабувача) або особами, які діють за завданням або дорученням страхувальника (вигодонабувача), заходів для попередження можливої загибелі або ушкодження застрахованого майна; - обставин, про які страхувальник (вигодонабувач) знав або повинен був знати, але не вжив усіх від нього залежних заходів для запобігання настанню страхового випадку.
		Не погоджуючись з рішенням позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, ОСОБА_2 подано скаргу до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
		Згідно пункту 3.1 умов страхування до договору страхування майна № DNHENBR-1459060 від 9 червня 2014 року при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов`язаний: а) негайно вжити заходів щодо рятування майна;                  б) негайно (протягом 2 годин) заявити про це в органи міліції, пожежної охорони чи інші спеціалізовані органи, до компетенції яких входить розслідування та ліквідація наслідків подій, передбачених розділом 6 Договору, і причин їх виникнення; в) не пізніше 24 годин (не враховуючи вихідні та святкові дні) з моменту, як йому стало відомо про настання події, яка може кваліфікуватися як страховий випадок, заявити про це страховику телефоном (факсом) НОМЕР_1 , e-mail або на адресу страховика, зазначену у договорі.
		 
		25 квітня 2016 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, складено акт № 281/13-14/13/6 про правопорушення вчинені на ринку фінансових послуг ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», в якому зазначено, що ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» порушено, зокрема, щодо страхувальників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 :
		- частину 2 статті 20 Закону України «Про страхування» щодо зобов`язання страховика виконувати обов`язки, передбачені умовами договору страхування;
		- пункту 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, щодо зобов`язання страховика дотримуватись обов`язків визначених статтею 20 Закону України «Про страхування».
		 
		17 травня 2016 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, прийнято розпорядження № 1037, яким постановлено зобов`язати ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 7 червня 2016 року.
		 
		6. Вважаючи розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 17 травня 2016 року № 1037 неправомірним, ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулось до суду з позовом.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» відповідно до умов договору № CVAWNS-155828К від 8 червня 2015 року повинно або здійснити виплату страхового відшкодування або відмовити у виплаті страхового відшкодування. Оскільки, Товариством було здійснено виплату страхового відшкодування не у відповідності до умов договору № CVAWNS-155828К, то Нацкомфінпослуг до Товариства було правомірно застосовано захід впливу у вигляді розпорядження.
		Згідно страхового випадку за договором № DNHENBR-1459060 від 9 червня 2014 року відповідач зазначає, що 9 лютого 2016 року до позивача надійшла заява від ОСОБА_2 (страхувальник за договором № DNHENBR-1459060) про настання події, що має ознаки страхової із застрахованим майном, а саме: пошкодження будинку водою від перемерзання опалювального котла та труб опалення.
		На думку позивача, у зв`язку з несвоєчасним повідомленням страховика,                             10 березня 2016 року страховиком на підставі отриманих документів складено страховий акт № 21619РВ7000048, яким у виплаті страхового відшкодування відмовлено.
		Проте, в наданих ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» документах до Нацкомфінпослуг відсутні жодні документи, що підтверджують те, що ОСОБА_2 стало відомо про зазначену подію 7 лютого 2016 року: а ні в заяві ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування, а ні в акті про пошкодження майна від                            21 лютого 2016 року не зазначено інформації, коли їй стало відомо про вказану подію.
		Таким чином, ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» прийнято необґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
		 
		8. Відзиву на касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»  не подано.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		9. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, щодо інших ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. 
		 
		10. Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється, зокрема, шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.
		 
		11. Указом Президента України від 23 листопада 2011 року 1070/2011 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, згідно якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України, яка здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
		 
		12. Підпунктом 19 пункту 6 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг передбачено, що Нацкомфінпослуг для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: видавати страховикам приписи про усунення виявлених порушень законодавства з питань страхової діяльності, а в разі невиконання таких приписів зупиняти чи обмежувати до усунення виявлених порушень дію ліцензій зазначених страховиків, приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення страховиків з Державного реєстру фінансових установ. 
		 
		13. У відповідності до пункту 4 статті 37 Закону України «Про страхування» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків).
		 
		14. Згідно із статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний: 
		1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 
		2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; 
		3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; 
		4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; 
		5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; 
		6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом;
		7) надавати відповідним підрозділам Національної поліції інформацію про укладення договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю.
		Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов`язки страховика. 
		 
		15. Статтею 26 Закону України «Про страхування» визначено підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування. Зокрема, пунктом 5 передбачено, що такою підставою є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
		 
		16. Пунктом 1.5 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року № 2319, Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		 
		17. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку проте, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яка є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. 
		 
		18. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється, зокрема, шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.
		 
		19. Як установлено судом, під час перевірки звернення ОСОБА_1 , відповідачем не взято до уваги, ту обставину, що на час ухвалення спірного розпорядження позивачем прийнято страховий акт від 11 травня 2016 року № Z164ВРВ700008N, яким відмовлено у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 та скасовано страховий акт Z157АРВ700000В від 10 серпня 2015 року. 
		 
		20. Зазначене свідчить про те, що порушення, встановлені актом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 25 квітня 2016 року № 281/13-14/13/6 ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» щодо договору добровільного страхування від нещасних випадків № CVSWNS-155828K від 8 червня 2015 року укладеного між ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» та ОСОБА_1 було усунуто, що виключає необхідність застосування щодо нього заходів впливу за зазначене порушення.
		 
		21. Стосовно страхової справи ОСОБА_2 . Суд зазначає наступне.
		 
		22. Як убачається зі скарги ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 23 березня 2016 року, 7 лютого 2016 року чоловік ОСОБА_2 приїхав на дачу, яка є застрахованим майном за договором, та побачив, що в приміщенні багато води, котел не працює. 
		9 лютого 2016 року ОСОБА_2 поїхала на дачу поприбиратися. В цей же день вона зателефонувала до страхової компанії.
		 
		23. За договором комплексного страхування № DNHENBR-1459060 від 9 червня 2014 року страхувальником є ОСОБА_2 .
		 
		24. Відповідно до підпункту «в» пункту 3.1 умов страхування до договору страхування майна № DNHENBR-1459060 від 9 червня 2014 року при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов`язаний не пізніше 24 годин (не враховуючи вихідних та святкових днів) з моменту як йому стало відомо про настання події, яка може кваліфікуватися як страховий випадок, повідомити про це страховику телефоном (факсом) НОМЕР_1 , е-mail, або на адресу страховика зазначену у договорі.
		 
		25. Отже, при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов`язаний не пізніше 24 годин з моменту як йому стало відомо про настання події, яка може кваліфікуватися як страховий випадок повідомити страховика.
		 
		26. Зі скарги ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 23 березня 2016 року не можна зробити висновок про те, що про настання страхового випадку страхувальнику ( ОСОБА_2 ) стало відомо саме 7 лютого 2016 року.
		 
		27. З тексту скарги убачається, що 7 лютого 2016 року чоловік ОСОБА_2 , який не є стороною договору комплексного страхування № DNHENBR-1459060 від                            9 червня 2014 року,  приїхав на дачу, яка є застрахованим майном за договором, та побачив, що в приміщенні багато води, котел не працює.
		 
		28. Судами попередніх інстанцій зроблено помилкові висновки щодо того, що матеріали справи містять докази того, що про настання події, яка може кваліфікуватися як страховий випадок, ОСОБА_2 стало відомо 7 лютого 2016 року.
		 
		29. Зі змісту скарги ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 23 березня 2016 року убачається, що ОСОБА_2 приїхавши на дачу за адресою: АДРЕСА_1 , яка є застрахованим майном за договором комплексного страхування № DNHENBR-1459060 від 9 червня 2014 року,           9 лютого 2016 року дізналась про настання страхового випадку та цього ж дня повідомила телефоном страховика про його настання.
		 
		30. Встановленими обставинами по справі підтверджується висновок відповідача про порушення позивачем частини 2 статті 20 Закону України «Про страхування» щодо зобов`язання страховика виконувати обов`язки, передбачені умовами договору страхування та пункту 2.15 розділу 2 «Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України» від 28 серпня 2003 року № 40, щодо зобов`язання страховика дотримуватись обов`язків визначених статтею 20 Закону України «Про страхування» стосовно страхового випадку, відповідно до договору комплексного страхування              № DNHENBR-1459060 від 9 червня 2014 року.
		 
		31. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли невірного висновку, визнавши протиправним та скасувавши розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 17 травня 2016 року № 1037 «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах».
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		32. Частиною 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України  встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		33. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів вважає, що  рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,  
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити.
		Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від                     28 вересня 2016 року скасувати.
		 
		Ухвалити нове рішення.
		 
		У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» відмовити.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та  оскарженню не підлягає.  
		 
		 
		       Суддя-доповідач          Н.В.  Коваленко
		 
		судді                                                                                                                 Я.О.  Берназюк
		                                                                                                                         І.В.  Желєзний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...