Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/3480/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2020. Зареєстровано: 05.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2020.
Дата набрання законної сили: 07.09.2020
Результат оскарження 07.09.2020 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА
		м. Київ
		05.05.2020Справа №  910/3480/20За заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва до подачі позову у справі
		За позовом                Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Дівелопмент» 
		до        1) Акціонерного товариства «Фондова біржа ПФТС»  
		  2) Приватного акціонерного товариства «Альтана Капітал»  
		  3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Фаворит»   
		  4) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІНТУМ»  
		про  визнання недійсними протоколу аукціону та біржового контракту 
		Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. 
		за участю секретаря судового засідання 
		Тарасюк І.М.
		Представники сторін:
		Від заявника: Мороз С.А., Суденко Р.В.
		Від позивача: Юхименко М.П. 
		Від відповідача 1: не з`явився 
		Від відповідача 2: не з`явився
		Від відповідача 3: не з`явився
		Від відповідача 3: не з`явився
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Дівелопмент" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просило:
		- накласти арешт на прості іменні акції публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (Банк); міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000136329;
		- накласти арешт на все належне Банку на праві власності рухоме і нерухоме майно, а також майнові права;
		- накласти арешт на кошти Банка, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, в тому числі ті, які знаходяться на кореспондентському рахунку/рахунках в Національному банку України в межах суми, яка стягується у зведеному виконавчому провадженні №59036926, яка еквівалентна 169 782 217,75 доларів США;
		- накласти арешт на цінні папери, належні Банку та наявні на рахунках депонента Банка в депозитарних установах України;
		- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвінтум" внести зміни до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту на прості іменні акції Банка (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000136329), що обліковуються на рахунку в цінних паперах в депозитарній установі;
		- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвінтум" здійснювати будь-які облікові операції на рахунках депонентів в цінних паперах щодо простих іменних акцій Банка; міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000136329 , в тому числі, але не обмежуюсь, операціями списання, переказу, операції переведення прав на цінні папери прості іменні акцій Банка (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000136329 ) з метою їх зарахування на рахунок у цінних паперах в іншій депозитарній установі тощо;
		- зобов`язати депозитарну установу, в якій відкрито рахунок в цінних паперах депонента, на яких обліковуються прості іменні акції Банка (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000136329), внести зміни до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту на прості іменні акції Банка (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000136329) та обліковуються на рахунку в цінних паперах депонента, заборонити здійснювати будь-які облікові операції на рахунку в цінних паперах депонента, які призводять до зміни кількості простих іменних акцій Банка (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000136329 ) на рахунку в цінних паперах депонента та\або зміни прав на прості іменні акції Банка (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000136329 ) на рахунку в цінних паперах депонента, в тому числі, але не обмежуюсь, операції списання, переказу, тощо, а також заборонити здійснювати операції переведення прав на прості іменні акції Банка (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000136329), які обліковуються на рахунку в цінних паперах депонента;
		- зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" надіслати повідомлення разом із зазначеним судовим рішенням депозитарним установам, на рахунках яких обліковуються прості іменні акції Банка (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000136329) про арешт таких акцій та заборону вчиняти будь-які дії з зазначеними цінними паперами;
		- заборонити Банку здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юридичної особи;
		- заборонити Банку здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належного йому на праві власності рухомого та нерухомого майна і відчужувати будь-яким способом все рухоме та нерухоме майно, цінні папери, а також майнові права, що належить йому на праві власності, у тому числі, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, застави, дарування тощо;
		- заборонити Банку здійснювати будь-які дії, направлені на зміну органів управління Банка.
		Ухвалою від 10.03.2020р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Дівелопмент"  про забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено.
		02.04.2020р. до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва.
		В обґрунтування наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову заявником покладено те, що станом на момент звернення  до суду з розглядуваною заявою, позову у справі подано не було, а отже, заходи, які були вжиті до його подачі, підлягають скасуванню. Одночасно, у додаткових поясненнях  Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вказано, що накладений на грошові кошти банку арешт суттєво впливає на можливість здійснення банківської діяльності, регулятивний капітал, а також може призвести до зменшення значень нормативів ліквідності, які встановлені Національним банком України. Заявником наголошено, що наявність арешту грошових коштів та майна призводить до виникнення кредиторської заборгованості перед клієнтами банку та унеможливлює виконання зобов`язань зі сплати обов`язкових платежів та виконання зобов`язань перед контрагентами. Означені обставини, за поясненнями заявника, можуть призвести до застосування регулятором банківської діяльності певних санкцій до банку та віднесення останнього до категорії проблемних.
		Ухвалою від 07.04.2020р. розгляд заяви було призначено на 29.04.2020р. 
		13.04.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим Дівелопмент»  подано до суду заяву про визнання процесуальним зловживанням подання Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою від 27.04.2020р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Дівелопмент»  було відмовлено.
		29.04.2020р. судом було відкладено розгляд заяви на 05.05.2020р. 
		29.04.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим Дівелопмент» було подано клопотання про закриття провадження, з огляду на необхідність розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва, в межах справи №910/4164/20.
		У судовому засіданні 05.05.2020р. судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Дівелопмент» про закриття провадження з урахуванням наступного.
		Частинами 1, 2, 4, 7 ст.15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. У судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
		Згідно пп.17.2 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України  до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.
		Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ) (ч.3 ст.6 Господарського процесуального кодексу України).
		Заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва, була передана на розгляд судді Спичаку О.М. на підставі протоколу від 02.04.2020р. повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що в повному обсязі узгоджується з наведеними вище приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Господарського процесуального кодексу України.
		Отже, у даному випадку відсутні підстави для закриття суддею Спичаком О.М. провадження з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
		Представниками заявника у судовому засіданні було надано усні пояснення по суті заяви, згідно змісту яких останню підтримано в повному обсязі.
		Представником позивача проти задоволення заяви було надано заперечення.
		Представники відповідачів у судове засідання 05.05.2020р. не з`явились, про дату, час та місце судового засідання було повідомлені належним чином. За висновками суду, неявка вказаних учасників судового процесу не перешкоджає розгляду заяви  Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у судовому засіданні 05.05.2020р. 
		Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.
		Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують    уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Отже, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
		Частиною 1  ст. 145 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що суд  може  скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. 
		Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.08.2019р. по справі №15/155-б.
		Згідно з ч. 1  ст. 73 Господарського процесуального кодексу України  доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За змістом  ст. 86 Господарського процесуального кодексу України  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
		Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини  рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004  у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
		Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
		З наведеного у сукупності полягає, що метою вжиття ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва заходів забезпечення позову було саме забезпечення позивачу ефективного судового захисту та реального відновлення прав та законних інтересів у випадку задоволення позову. 
		Одночасно, чинним Господарським процесуальним кодексом України дійсно передбачено право суду скасувати заходи забезпечення позову за наявності певних підстав. 
		Скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст.145 Господарського процесуального кодексу України може мати місце  коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
		Проте, за висновками суду, обставини, якими Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» обґрунтовано розглядувану заяву, ніяким чином не є новими та не вказують на нівелювання підстав для забезпечення позову, які було наведено в ухвалі від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва. 
		Зокрема, судом враховано, що станом на момент вжиття судом відповідних заходів Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було банківською установою, щодо якого здійснюється відповідне регулювання з боку Національного банку України, а отже, посилання заявника не те, що накладення арешту на грошові кошти  та майно банку призвело до у березні 2020р. до зменшення коефіцієнту покриття ліквідністю по всім видам валют в 1,6 разів, не може вказувати на виникнення нових обставин чи зміну (припинення) тих, що стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову. 
		Тобто, за висновками суду, обставини діяльності заявника як банківської установи, виконання останнім своїх обов`язків за договорами відступлення права вимоги та інших зобов`язань перед особами, що не є учасниками справи, які за твердженнями заявника, зазнали змін, а також правові наслідки, що можуть виникнути після вжиття ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва заходів забезпечення позову, не є новими обставинами у розумінні  ст.145 Господарського процесуального кодексу України, які можуть бути підставою  для скасування таких заходів. 
		Одночасно, суд вважає безпідставними посилання заявника в обґрунтування розглядуваної заяви на те, що станом на момент звернення  до суду з останньою, позову у справі подано не було, а отже, заходи, які були вжиті до його подачі, підлягають скасуванню.
		З привиду наведеного судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим Дівелопмент» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Акціонерного товариства «Фондова біржа ПФТС», 2) Приватного акціонерного товариства «Альтана Капітал», 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Фаворит», 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвінтум», в якому просить:
		- визнати недійсним протокол аукціону на фондовій біржі - біржових торгів від 04.03.2020, в ході яких було продано прості бездокументарні іменні акції, номінальною вартістю 10 грн., у кількості 5080310373 штуки (99,7726% від загальної кількості), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000136329 , цінні папери Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", код ЄДРПОУ: 00039002, скріплений печатками та підписами Акціонерного товариства «Фондова біржа ПФТС» та Приватного акціонерного товариства «Альтана Капітал» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Фаворит»;
		- визнати недійсним біржовий контракт, укладений між Приватним акціонерним товариством «Альтана Капітал» (в ролі покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Фаворит» (в ролі продавця) з купівлі-продажу простих бездокументарних іменних акцій, номінальною вартістю 10 грн., у кількості 5080310373 штуки (99,7726% від загальної кількості), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000136329, цінні папери Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", код ЄДРПОУ: 00039002.
		Позовні вимоги обґрунтовані порушенням під час проведення біржових торгів з реалізації  акцій Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", номінальною вартістю 10 грн., у кількості 5080310373 штуки (99,7726% від загальної кількості), Порядку реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.12.2012 за № 1853, і ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" та як наслідок невідповідність укладеного між відповідачами біржового контракту положенням ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
		Ухвалою від 02.04.2020р. судом було відкрито провадження у справі №910/4164/20. При цьому, за даними автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» означений позов надійшов до Господарського суду міста Києва 20.03.2020р., тобто, в межах десятиденного строку після застосування заходів забезпечення позову. 
		Надаючи оцінку інших доводів заявника, суд зазначає наступне. 
		У  статті 1 Конституції України  закріплено, що Україна є правовою державою.
		Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
		Відповідно до  статті    8 Конституції України  в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1  статті 129 Конституції України).
		Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
		Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України», no. 24465/04, від 19.02.2009р., «Пономарьов проти України», no. 3236/03, від 03.04.2008р.).
		Судом враховано, що частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін;  5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		Тобто, нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та  касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.
		Отже, посилання заявника на безпідставність та  необгунтованість вжитих ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва по справі №910/3480/20 заходів забезпечення позову може бути предметом розгляду та оцінки під час апеляційного оскарження судового рішення, проте, ніяким чином не під час вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову у порядку ст.145 Господарського процесуального кодексу України.
		За таких обставин, виходячи з всього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва.
		Керуючись ст.145,  234, 235  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
		УХВАЛИВ:
		1. Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 10.03.2020р. Господарського суду міста Києва.
		2. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5   пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту. З урахуванням п.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вказаний строк продовжуються на строк дії такого карантину.
		Повний текст складено та підписано 05.05.2020р. 
		Суддя                                                                                                                                                                              Спичак О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...